Ухвала

від 14.08.2023 по справі 914/646/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.08.2023 Справа № 914/646/22

За поданням: Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Бурка Арсена Мохаммеда, м. Львів

про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого до виконання ним своїх зобов`язань

у справі № 914/646/22

за заявою: Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла Айсберг

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Фуд за договором про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкової територія від 01.12.2014 № 133 суми грошової заборгованості в розмірі 23 060, 96 грн.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Лазаренко С.В.

Представники учасників справи: не з`явилися;

Приватний виконавець: Бурко Арсен Мохаммед

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала заява Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла Айсберг про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Фуд за договором про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкової територія від 01.12.2014 № 133 суми грошової заборгованості в розмірі 23 060, 96 грн.

11.04.2022 господарським судом видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Фуд на користь Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла Айсберг суми в розмірі 23 309, 06 грн, з яких: 23 060, 96 грн основного боргу та 248, 10 грн судового збору.

03.08.2023 до Господарського суду Львівської області надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Бурка Арсена Мохаммеда про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Профі Фуд - боржника у справі № 914/646/22.

В обґрунтування подання приватний виконавець вказує, що 01.06.2023 Приватним виконавцем на виконання вимог ст.ст. 1-4 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, ст.ст. 1-5, 24, 26 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої скеровані сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом за адресою, що вказана у виконавчому документі.

Згідно з відповіддю ДФС, в боржника наявні відкриті рахунки в АТ КБ ПРИВАТБАНК, АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК.

01.06.2023 Приватним виконавцем винесено постанову, якою накладено арешт на кошти боржника, що знаходяться на всіх рахунках в банківських установах, яку скеровано для виконання в банківські установи.

Згідно з відповіддю АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК виконавцем встановлено, що залишок коштів на арештованому рахунку боржника становить 3 015,00 грн, проте стягнути такі кошти неможливо, оскільки на кошти боржника накладено арешт іншими постанови виконавців по інших виконавчих провадженнях, що надійшли на виконання до банку раніше.

Згідно з відповіддю МВС України, транспортні засоби за боржником не зареєстровані.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03.07.2023 року встановлено, що за боржником на праві власності об`єкти нерухомого майна не зареєстровані.

02.06.2023 року Приватним виконавцем скеровано виклик керівнику ТОВ «ПРОФІ ФУД» - Соловенку Юрію Анатолійовичу, з вимогою з`явитися до Приватного виконавця 12.06.2023 року. Виклик приватного виконавця скерований Соловенку Ю.А. за адресою, що вказана у виконавчому документі - АДРЕСА_1 .

14.06.2023 року Приватним виконавцем здійснено дзвінок керівнику ТОВ ПРОФІ ФУД - ОСОБА_1 , в телефонній розмові керівник ТОВ ПРОФІ ФУД повідомив Приватному виконавцю, що ТОВ ПРОФІ ФУД за місцем реєстрації не знаходиться, актуальну адресу місцезнаходження ТОВ ПРОФІ ФУД ОСОБА_1 не повідомив. Керівника ТОВ ПРОФІ ФУД ОСОБА_1 повідомлено про зобов`язання виконати рішення суду у справі № 914/646/22, зобов`язано подати декларацію про майновий стан боржника та попереджено про відповідальність за невиконання рішення суду. За даним фактом Приватним виконавцем складено відповідний акт від 14.06.2023 року.

15.06.2023 року приватним виконавцем повторно скеровано виклик керівнику ТОВ ПРОФІ ФУД - Соловенку Юрію Анатолійовичу, з вимогою з`явитися до Приватного виконавця 22.06.2023. Виклик приватного виконавця скерований Соловенку Ю.А. за адресою, що вказана у виконавчому документі, а також за адресою його проживання, що стала відомою Приватному виконавцю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте, згідно з інформацією з інтернет-сайту ДП Укрпошта, ОСОБА_1 поштові відправлення не отримав.

Саме на ОСОБА_1 , як керівника ТОВ ПРОФІ ФУД, покладено обов`язок виконання судового рішення, оскільки керівник юридичної особи наділений адміністративно-розпорядними функціями, здійснює управління юридичною особою та її господарською діяльністю. Будучи належним чином повідомленим про обов`язок щодо виконання судового рішення, ОСОБА_1 , як керівник ТОВ ПРОФІ ФУД, не вживає жодних заходів щодо виконання рішення суду та ухиляється від його виконання.

Такі обставини порушують права стягувача на належне виконання рішення суду, унеможливлюють відновлення його порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду, та порушують принципи судочинства, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Розглянувши подання Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Бурка Арсена Мохаммеда та проаналізувавши матеріали, додані до справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. п. 1-2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

В ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Згідно з п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За приписами ч. ч. 1-4 ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 р. передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Положеннями ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Верховним Судом у постанові від 19.08.2020 у справі № 910/8130/17 наголошено, що Закон України Про виконавче провадження є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак, якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження) передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України Про виконавче провадження.

Враховуючи викладене вище, господарський суд дійшов висновку про наявність у приватного виконавця права на звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи до виконання зобов`язань за судовим рішенням. При цьому, враховуючи, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, виконавець повинен довести суду факт вжиття всіх достатніх та своєчасних заходів з метою примусового виконання судового рішення, встановлених чинним законодавством.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ ПРОФІ ФУД є ОСОБА_1 .

Частиною 3 статті 16 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.

Статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Аналіз Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України дає підстави для висновку про те, що ним (законом) передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Згідно ч. 1, п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

З матеріалів справи вбачається, що в межах виконавчого провадження Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Бурком Арсеном Мохаммедом було здійснено наступні дії:

- приватним виконавцем було направлено запити до реєстраційних установ з метою встановлення майнового стану боржника,

- 02.06.2023 року Приватним виконавцем скеровано виклик керівнику ТОВ ПРОФІ ФУД - ОСОБА_1 , з вимогою з явитися до Приватного виконавця 12.06.2023 року. Виклик приватного виконавця скерований Соловенку Ю.А. за адресою, що вказана у виконавчому документі - Львівська область, м. Буськ, Майдан Незалежності, буд.9.

- 14.06.2023 року Приватним виконавцем здійснено дзвінок керівнику ТОВ ПРОФІ ФУД - ОСОБА_1 , в телефонній розмові керівник ТОВ ПРОФІ ФУД повідомив Приватному виконавцю, що ТОВ ПРОФІ ФУД за місцем реєстрації не знаходиться, актуальну адресу місцезнаходження ТОВ ПРОФІ ФУД ОСОБА_1 не вказав. Керівника ТОВ ПРОФІ ФУД ОСОБА_1 повідомлено про зобов`язання виконати рішення суду у справі № 914/646/22, зобов`язано подати декларацію про майновий стан боржника та попереджено про відповідальність за невиконання рішення суду. За даним фактом Приватним виконавцем складено відповідний акт від 14.06.2023 року.

- 15.06.2023 року приватним виконавцем повторно скеровано виклик керівнику ТОВ ПРОФІ ФУД - ОСОБА_1 , з вимогою з явитися до Приватного виконавця 22.06.2023 року. Виклик приватного виконавця скерований Соловенку Ю.А. за адресою, що вказана у виконавчому документі, а також за адресою його проживання, що стала відомою Приватному виконавцю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, згідно з інформацією з інтернет-сайту ДП Укрпошта, ОСОБА_1 поштові відправлення не отримав. Одночасно з вимогою з`явитися до Приватного виконавця, ОСОБА_1 було зобов`язано надати:

- пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа;

- достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів;

- достовірні відомості про наявність готівки в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах;

- достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право;

- достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них;

- достовірні відомості про майно, обліковується на окремому балансі філії,

представництва та іншого відокремленого підрозділу;

- достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки , з наданням копій підтверджуючих документів.

Суд вважає, що приватним виконавцем у повному обсязі було вчинено необхідні дії для примусового виконання судового рішення, проте керівник боржника ухиляється від виконання покладених на нього обов`язків щодо такого виконання, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду не здійснює, на виклики виконавця не з`являється, необхідні документи, витребувані виконавцем не надає, причини нез`явлення та ненадання документів не наводить, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження.

Не дивлячись на вищенаведені заходи, вжиті у межах виконавчого провадження № 71934721 щодо примусового виконання судового наказу Господарського суду Львівської області від 11.04.2022 у справі № 914/646/22, судове рішення боржником так і не було виконано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Бурка Арсена Мохаммеда про тимчасове обмеження керівника боржника у справі № 914/646/22 у праві виїзду за межі України.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі Агрокомплекс проти України (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).

Відсутність у стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа Юрій Миколайович Іванов проти України, заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009 року).

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання остаточного судового рішення.

Крім того, у справі Стецов проти України (AFFAIRE STETSOV c. UKRAINE), п. 30, від 11 травня 2021 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що національні суди задовольнили подання державного виконавця і наклали на заявника обмеження у праві на виїзд за межі країни, встановивши, що він не повернув грошові кошти. При цьому, вони не є явно необґрунтованими та відповідають законодавству. Отже, накладення на заявника заборони залишати територію країни відповідає нормам національного законодавства.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суд задовольняє подання приватного виконавця та вважає, що останнім доведено факт ухилення керівника боржника від виконання судового рішення у даній справі.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ухвалив:

1. Подання Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Бурка Арсена Мохаммеда про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого до виконання ним своїх зобов`язань у справі № 914/646/22 задовольнити.

2. Тимчасово обмежити громадянина України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон: серія НОМЕР_1 від 31.10.2019 (орган 8024), адреса: АДРЕСА_2 , тел.: НОМЕР_2 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІ ФУД, у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань, що покладені на нього судовим наказом Господарського суду Львівської області від 11.04.2022 року у справі № 914/646/22.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.08.2023 року.

Суддя Манюк П.Т.