Рішення

від 15.08.2023 по справі 916/2226/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2226/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліна Т.Г. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи № 916/2226/23 за позовом: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна (65080, м. Одеса, вул. Варненська, 4А, код ЄДРПОУ 02225128)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, 83/85, код ЄДРПОУ 44162529)

про стягнення 126 631,60 грн

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна про стягнення 126 631,60 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2226/23. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його адресу реєстрації та отримана останнім 06.06.2023р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

06.04.2017 р. між Одеською міською радою (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Родіна (далі - Орендар) укладено договір на право тимчасового користування землею, на умовах оренди щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Мечнікова,104, загальною площею 5 243 кв.м., за рахунок земель міста, згідно з планом тимчасового землекористування. Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. за № 1519, зареєстровано у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 11.03.2001 р. за № 409/6.

Відповідно до п. 1.2. розділу 1 Договору земельна ділянка площею 5 243 кв.м. надається у тимчасове дострокове користування на умовах оренди терміном на 50 років з моменту прийняття рішення Одеської міської ради від 31.01.2020 р. № 1930-ХХІІІ, а саме: земельна ділянка площею 2 564 кв.м. для експлуатації та обслуговування кінотеатру, земельна ділянка, площею 2 679 кв.м. для благоустрою прилеглої території.

Пунктом 2.1 розділу 2 Договору встановлено, що орендна плата за змелю вноситься орендарем щомісяця рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі: за земельну ділянку площею 2 564 кв.м. 10 768,80 грн.; за земельну ділянку площею 2 679 кв.м. 8 037 грн..

Відповідно до п. 2.4. Розділу 2 Договору розрахунок орендної плати зроблений відповідно до положення про порядок розрахунку плати за користування земельними ділянками і за дольову участь у землекористуванні в м. Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради від289.02.2000 р. № 702-ХХІІІ та рішенням Одеської міської ради від 31.10.2000р. № 1709-ХХІІІ «Про затвердження ставки орендної плати за користування земельними ділянками у м. Одесі» та потсанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р № 783.

Згідно з п. 2.5 Розділу 2 договору орендар вносить орендну платуц за землю незалежно від результатів його господарської діяльності.

Позивач зазначає, що з урахуванням зазначеного Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради складений розрахунок заборгованості за вищевказаним Договором та розрахована орендна плата наступним чином:

47 237,66 грн.*1, 00 (інд. 2019 р.)= 47 237, 66 грн. (орендна плата за 2020 р.)

47 237,66 грн.*1, 00 (інд. 2020 р.)= 47 237, 66 грн. (орендна плата за 2021 р.)

47 237,66 грн.*1, 10 (інд. 2019 р.)= 51 961, 43 грн. (орендна плата за 2022 р.)

51 961, 43 грн /12 міс. = 4 330, 12 грн. (щомісячно).

Позивач зазначає, що з квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Родіна не сплачує орендну плату та здійснює безоплатне користування зазначеною земельною ділянкою.

Так, внаслідок неналежного виконання орендарем обов`язку по сплаті орендної плати Департаментом комунальної власності Одеської міської ради на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна направлено претензію від 13.06.2022 р. № 01-13/1372 щодо необхідності сплатити заборгованість за договором.

Таким чином, враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю Родіна є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання та має заборгованість тому Одеська міська рада звернулась з відповідною позовною заявою до господарського суду Одеської області про стягнення з вищевказаного Товариства заборгованості за договором оренди землі від 23.02.2001 р. за період з 01.04.2020 року по 31.08.2022 року у розмірі 116 026,73 грн. з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 8 100,81 грн., 3% річних у розмірі 2 164,80 грн., пені у розмірі 339,26 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з п. в ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім того, статтею 615 зазначеного Кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Також згідно зі ст. 24 вказаного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Таким чином, з аналізу чинного законодавства України вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

06.04.2017 р. між Одеською міською радою (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Родіна (далі - Орендар) укладено договір на право тимчасового користування землею, на умовах оренди щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Мечнікова,104, загальною площею 5 243 кв.м., за рахунок земель міста, згідно з планом тимчасового землекористування. Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. за № 1519, зареєстровано у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 11.03.2001 р. за № 409/6.

Відповідно до п. 1.2. розділу 1 Договору земельна ділянка площею 5 243 кв.м. надається у тимчасове дострокове користування на умовах оренди терміном на 50 років з моменту прийняття рішення Одеської міської ради від 31.01.2020 р. № 1930-ХХІІІ, а саме: земельна ділянка площею 2 564 кв.м. для експлуатації та обслуговування кінотеатру, земельна ділянка, площею 2 679 кв.м. для благоустрою прилеглої території.

Пунктом 2.1 розділу 2 Договору встановлено, що орендна плата за змелю вноситься орендарем щомісяця рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі: за земельну ділянку площею 2 564 кв.м. 10 768,80 грн.; за земельну ділянку площею 2 679 кв.м. 8 037 грн..

Відповідно до п. 2.4. Розділу 2 Договору розрахунок орендної плати зроблений відповідно до положення про порядок розрахунку плати за користування земельними ділянками і за дольову участь у землекористуванні в м. Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради від289.02.2000 р. № 702-ХХІІІ та рішенням Одеської міської ради від 31.10.2000р. № 1709-ХХІІІ «Про затвердження ставки орендної плати за користування земельними ділянками у м. Одесі» та потсанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р № 783.

Згідно з п. 2.5 Розділу 2 договору орендар вносить орендну платуц за землю незалежно від результатів його господарської діяльності.

Позивач зазначає, що з урахуванням зазначеного Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради складений розрахунок заборгованості за вищевказаним Договором та розрахована орендна плата наступним чином:

47 237,66 грн.*1, 00 (інд. 2019 р.)= 47 237, 66 грн. (орендна плата за 2020 р.)

47 237,66 грн.*1, 00 (інд. 2020 р.)= 47 237, 66 грн. (орендна плата за 2021 р.)

47 237,66 грн.*1, 10 (інд. 2019 р.)= 51 961, 43 грн. (орендна плата за 2022 р.)

51 961, 43 грн /12 міс. = 4 330, 12 грн. (щомісячно).

Позивач зазначає, що з квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Родіна не сплачує орендну плату та здійснює безоплатне користування зазначеною земельною ділянкою.

Враховуючи факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати заборгованісті відповідача за договором оренди в сумі 116 026,73грн. суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 116 026,73 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за Договором інфляційні втрати у розмірі 8 100,81 грн., 3% річних у розмірі 2 164,80 грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно статті 289 Податкового кодексу України орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації на індекс інфляції, що публікується Державним земельним агентом України.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 8 100,81 грн., 3% річних у розмірі 2 164,80 грн. підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 339,26 грн.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.7 Розділу 4 договору оренди землі передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, розмір якої визначається Податковим кодексом України.

Пунктом 129.4 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом пеня у розмірі 339,26 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Одеської міської ради є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв`язку з чим задоволенню підлягають в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) до Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна (65080, м. Одеса, вул. Варненська, 4А, код ЄДРПОУ 02225128) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради ((65011, м. Одеса, вул. Успенська, 83/85, код ЄДРПОУ 44162529) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна (65080, м. Одеса, вул. Варненська, 4А, код ЄДРПОУ 02225128) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691, на рахунок: Одеська міська ТГ, отримувач - ГУК в Одеській області /м. Одесі/, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA 468999980334129812000015744, код класифікації доходів бюджету 18010600 орендна плата з юридичних осіб) основний борг в сумі 116 026 ( Сто шістнадцять тисяч двадцять шість)грн. 73коп., пеню в розмірі 339 (Триста тридцять дев`ять)грн. 26коп., інфляційні витрати в сумі 8 100 ( Вісім тисяч сто)грн. 81коп., 3% річних в розмірі 2 164 (Дві тисячі сто шістдесят чотири)грн. 80коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна (65080, м. Одеса, вул. Варненська, 4А, код ЄДРПОУ 02225128) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691, на рахунок Юридичного департаменту Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 26302537, р/р UA8082017203442502110000995, в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 серпня 2023 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна