Рішення

від 22.06.2023 по справі 925/456/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року м. Черкаси справа № 925/456/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Жежель А.В., за участю за участі прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Лєнкової Н.Д., представників сторін: позивача Слинька М.Г. за довіреністю, відповідача адвоката Гричаненка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехпостач" про стягнення 348692 грн. 64 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Черкаської міської ради (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехпостач" (далі відповідач), про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 1,1735 га з кадастровим номером 7110136700:05:037:0080, що знаходиться по вул. 30-річчя Перемоги, 21, м. Черкаси без правовстановлюючих документів у розмірі 348692 грн. 64 коп. та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано фактичним користуванням відповідачем земельною ділянкою площею 1,1735 га з кадастровим номером 7110136700:05:037:0080, що знаходиться по вул. 30-річчя Перемоги (проспект Перемоги), 21, м. Черкаси без оплати за її користування за період з 20.02.2020 року по 20.02.2023 року (в межах позовної давності).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.04.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/456/23 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30.05.2023 року, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

В судовому засіданні 30.05.2023 року оголошено перерву до 22.06.2023 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду 22.06.2023 року заяву (вх. № 10434/23), в якій визнав позовні вимоги повністю, просив стягнути з відповідача 50% судового збору, а також з урахуванням фінансового становища підприємства відповідача, обмеження ведення діяльності, надання значної допомоги ЗСУ просив розстрочити виконання рішення суду на один рік.

В судовому засіданні 22.06.2023 року прокурор та представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві підтримали і просили суд задовольнити повністю, заперечили проти розстрочення позовних вимог, представник відповідача визнав позовні вимоги, просив розстрочити заборгованість на один рік. Прокурор у зв`язку з визнанням відповідачем позову заявила клопотання про повернення 50% сплаченого судового збору, а також надмірно сплаченої суми судового збору.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.01.2007 року у справі № 16/388 визнано за ТОВ "Автотехпостач" право власності на нерухоме майно, а саме комплекс приміщень по виробництву гофротари розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 21.

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 322539784 від 10.02.2023 року (а.с.23-24), вбачається запис про право власності дата внесення запису 05.01.2011 року на підставі рішення суду, б/н, 03.01.2007, Господарський суд Черкаської області про належність відповідачу нежитлового комплексу, що розташований в м. Черкаси, по вул. 30-річчя Перемоги, 21.

Рішенням п`ятої сесії Черкаської міської ради від 09.07.2010 року № 5-919 Про скасування рішення Черкаської міської ради від 06.04.2010 №5-594 та про надання ТОВ Автотехпостач земельної ділянки в оренду по вул. 30-річчя Перемоги, 21 (а.с. 30) зокрема затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки (на місцевості) та складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку ТОВ Автотехпостач по вул. 30-річчя Перемоги, 21; надано ТОВ Автотехпостач земельну ділянку площею 11735 кв.м. по вул. 30-річчя Перемоги, 21 в оренду (без права передачі її в суборенду) на 49 років під існуючий комплекс приміщень по виробництву гофротари за рахунок землекористування ДП «Черкаський приладобудівний завод»; зобов`язано ТОВ Автотехпостач укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою, здійснивши його державну реєстрацію та надати один примірник Черкаській міській раді протягом двох місяців з дати прийняття рішення; припинити ДП «Черкаський приладобудівний завод» право користування земельною ділянкою площею 11735 кв.м. по вул. 30-річчя Перемоги, 5/1 (п.2, 3, 4.1.).

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7107586732018 від 08.10.2018 року (а.с. 27-28) вбачається внесення 08.10.2018 року запису про державну реєстрацію земельної ділянки комунальної власності площею 1,1735 га кадастровий номер 7110136700:05:037:0080, що знаходиться по вул. 30-річчя Перемоги, 21, м. Черкаси з кодом 11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості із віднесенням вказаної земельної ділянки до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, на підставі технічної документації із землеустрою, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ФОП Сарана А.О.

За твердженням позивача та відповідно до даних журналу видачі проекту договору оренди землі орендарям (а.с. 33) представник відповідача Гричаненко О.М. 13.12.2019 року отримав примірники договору оренди землі та договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу) на погодження відповідачем, разом з тим відповідачем не підписані вказані договори, кошти за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів не сплачені, права на земельну ділянку не оформлені.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року у справі № 580/2130/20, яке набрало законної сили 26.01.2021 року, позов відповідача задоволено частково, визнано, зокрема, протиправною бездіяльність міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, що полягає у незастосуванні коефіцієнтів локальних факторів: земельна ділянка не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,95; не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,95, при підготовці витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №5628/0/25 від 12.11.2019 щодо земельної ділянки площею 11735 кв.м. (кадастровий номер: 7110136700:05:037:0080), що розташована за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 21; визнано протиправними дії міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, що полягає у застосуванні коефіцієнта локального фактора: зона магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,1 при підготовці витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №5628/0/25 від 12.11.2019 щодо земельної ділянки площею 11735 кв.м. (кадастровий номер: 7110136700:05:037:0080), що розташована за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 21; зобов`язано міськрайонне управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області видати новий витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 11735 кв.м. (кадастровий номер: 7110136700:05:037:0080), що розташована за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 21, врахувавши значення коефіцієнта Км2 - 1,26 щодо всієї площі земельної ділянки та застосувавши при визначенні коефіцієнта Км3 наступні локальні фактори: зона без каналізації - 0,95; санітарно-захисна зона - 0,95; не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,95; не забезпечена централізованим теплопостачанням - 0,95, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили (правовий висновок колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в ухвалі від 26.03.2019 року у справі № 910/13862/15).

Витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 119420-21-06 від 19.02.2021 року (а.с. 26) сформовано на підставі коефіцієнтів визначених рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року у справі № 580/2130/20 та вказує вартість нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 11735 кв.м. (кадастровий номер: 7110136700:05:037:0080) розташованої за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 21 3701453,7 грн.

Рішенням тридцять четвертої сесії Черкаської міської ради № 34-47 від 22.12.2022 року перейменовано в тому числі і вулицю 30-річчя Перемоги на проспект Перемоги (а.с. 84-86).

Відповідно до розрахунку Управління земельних ресурсів, землеустрою та інспектування Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (а. с. 25) заборгованість за користування земельною ділянкою відповідачем по просп. Перемоги, 21 м. Черкаси за період з 20.02.2020 року по 20.02.2023 року становить 348692 грн. 64 коп., з якої:

з 20.02.2020 по 31.12.2020 року 95873 грн. 72 коп.;

з 01.01.2021 по 31.12.2021 року 111043 грн. 61 коп.;

з 01.01.2022 по 31.12.2022 року 122147 грн. 97 коп.;

з 01.01.2023 по 20.02.2023 року 19627 грн. 34 коп.

Таким чином, предметом позову є вимога прокурора та позивача до відповідача про стягнення 348692 грн. 64 коп. безпідставно утриманих коштів за фактичне користування земельною ділянкою.

Спірні правовідносини сторін перебувають у сфері дії Земельного і Податкового кодексів України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оцінку земель», які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 1 статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного Кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Положеннями ст.ст. 116, 125 Земельного Кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст. 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Оскільки відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, то і не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Проте, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 4 ч.1 ст.123 Земельного Кодексу України надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно з абз. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до абз. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Абзацом 1 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Згідно з п.п. 289.1.-282.2. Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на викладені обставини справи суд вбачає, що 03.01.2007 року відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехпостач" отримало у власність нерухоме майно, а саме комплекс приміщень по виробництву гофротари розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 21 на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 03.01.2007 року, однак належним чином оформлені договірні відносини з приводу оренди спірної земельної ділянки між сторонами відсутні.

Відповідно до витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 119420-21-06 від 19.02.2021 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:05:037:0080, з урахуванням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року у справі № 580/2130/20, становить 3558866 грн. 08 коп.

Розміри відсотків від грошової оцінки землі, що застосовуються для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Черкаси, визначаються Положенням про встановлення плати за землю на території міста Черкаси, затвердженим рішенням Черкаської міської ради від 27.06.2019 року №2-4690.

Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси, а також рішення Черкаської міської ради від 27.06.2019 року №2-4690, яким це Положення затверджене, знаходяться у відкритому доступі опубліковані на офіційному сайті Черкаської міської ради та відповідно до ст. 3 Податкового кодексу України є актами податкового законодавства.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, (провадження № 14-77цс18), а також від 13.02.2019 справа № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) викладено правовий висновок про те, що за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (див. також висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/3412/17 Провадження № 12-182гс18).

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 ЦК України).

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 20.11.2018 року по справі № 922/3412/17).

Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

При цьому, суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач із належно оформленими правами на земельну ділянку.

Прокурор правомірно просить застосувати до правовідносин сторін ст. 1212 ЦК України для стягнення з відповідача спірних коштів за період з 20.02.2020 року по 20.02.2023 року.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Доказів сплати за користування землею за заявлений у позові період з відповідачем не надано однак визнано в повному обсязі.

З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17 ).

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд приймає визнання позову відповідачем, у зв`язку з чим, позовні вимоги щодо стягнення 348692 грн. 64 коп. боргу задовольняє у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за результатами розгляду справи суд враховує наступне.

У позові прокурор заявив вимогу про відшкодування понесених судових витрат у виді сплаченого судового збору, позов суд задовольняє повністю.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір

Також відповідно п. 1 ч.1. ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову, Черкаській обласній прокуратурі підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% сплаченого ним судового збору в розмірі 2615 грн. 19 коп., а також 1082 грн. 91 коп. судового збору сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2615 грн. 19 коп.

Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду на один рік з моменту ухвалення такого рішення рівними частинами щомісячно протягом з дня ухвалення такого рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 року, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до п. 7.2 вказаної постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК (у відповідній редакції), ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Законодавство і судова практика України в цьому питанні узгоджується з правовими позиціями ЄСПЛ, викладеними у його рішеннях, про врахування яких зазначає стягувач.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і судової практики суд вбачає, що вирішення питання щодо розстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень Господарського суду Черкаської області, який прийняв це рішення і розглядає заяву боржника про його розстрочення. Негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні забезпечить виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю порушить господарську діяльність боржника і може призвести до його банкрутства. Враховуючи особливості господарської діяльності відповідача, наявність воєнного стану в Україні введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, Закон України № 2102-IX від 24.02.2022 року, яким затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та беручи вказане до уваги, суд вважає, що наявність заборгованості відповідача зумовлена обставинами, які в сукупності є особливими, тому з метою дотримання справедливого балансу iнтepeciв сторін у cпopi надає перевагу доводам відповідача і вважає доцільним задовольнити його заяву про розстрочення виконання рішення суду, щодо стягнення заборгованості рівними частинами - по 29057 грн. 72 коп. щомісячно протягом року, з урахуванням положення ч. 5 ст. 331 ГПК України, оскільки, за викладених обставин його виконання призведе до більш негативних наслідків для боржника, ніж невиконання для стягувача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256, 331ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автотехпостач, ідентифікаційний код юридичної особи 31078480, місцезнаходження: 18029, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. 30 Років Перемоги (просп. Перемоги), буд.21 на користь Черкаської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 25212542, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36 - 348692 грн. 64 коп. безпідставно утриманих коштів для зарахування до міського бюджету м. Черкаси (рахунок: UA608999980314000611000023759; одержувач платежу: УК у м. Черкасах/Черкаси/, код ЄДРПОУ: 37930566; Банк: Казначейство України (ЕАП); код бюджетної класифікації 24062200 безпідставно утримані кошти (орендна плата).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автотехпостач, ідентифікаційний код юридичної особи 31078480, місцезнаходження: 18029, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. 30 Років Перемоги (просп. Перемоги), буд.21 на користь Черкаської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, Черкаська область, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 286 - 2615 грн. 19 коп. судових витрат.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 22.06.2023 року у справі № 925/456/23 до червня 2024 року зі щомісячною сплатою присудженої заборгованості рівними частинами по 29057грн. 72 коп.

Повернути Черкаській обласній прокуратурі (місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 286, код ЄДРПОУ 02911119, МФО 820172, р/р UA 138201720343160001000003751 в ДКСУ у м. Києві) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3698 (три тисячі шістсот дев`яносто вісім) грн.10 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням № 2615 від 29.12.2022 року.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.08.2023 року.

Суддя В.М. Грачов