Рішення

від 16.08.2023 по справі 140/21618/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року ЛуцькСправа № 140/21618/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності щодо незняття арешту коштів боржника ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо зняття арешту з коштів боржника ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що вироком Маневицького районного суду Волинської області від 18.06.2018 його було визнано у вчиненні злочину передбаченого частиною 1,2 статті 307, частиною 1 статті 321 КК України та призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На виконання вироку в межах виконавчого провадження №59369999 Маневицьким відділом державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області 11.06.2019 винесено постанову про арешт коштів та майна боржника. 20.11.2020 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану з підстав не виявлення майна належного боржнику. При цьому арешт з коштів та майна боржника знятий не був. На звернення позивача відповідач пояснив, що зняти арешт він не може, оскільки провадження передано до архіву Маневицького ВДВС.

Позивач вважає, що такими діями державного виконавця порушуються його майнові права, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадженні у справі; судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.

Відповідач у відзиві погоджується з позовом частково, зазначає, що у відповідача не було правових підстав для зняття арешту з майна (коштів) боржника.

16.08.2023 поступило клопотання позивача про зменшення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача.

Відповідач у судове засіданні не прибув; у заяві від 14 серпня 2023 року просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позов визнав частково.

У клопотанні від 16 серпня 2023 року позивач позов підтримав частково, просив зобов`язати відповідача зняти арешт з майна, справу розглядати за його відсутності.

З урахуванням заяв учасників справи та положень частини третьої статті 194, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом у порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у завах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Вироком Маневицького районного суду Волинської області від 18.06.2018 ОСОБА_1 було визнано у вчиненні злочину передбаченого частиною 1,2 статті 307, частиною 1 статті 321 КК України та на підставі частини 1 статті 70 КК України призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На виконання вироку в межах виконавчого провадження №59369999 Маневицьким відділом державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області 11.06.2019 винесено постанову про арешт коштів та майна боржника.

20.11.2020 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану з підстав не виявлення майна належного боржнику. При цьому арешт з коштів та майна боржника знятий не був.

На звернення позивача відповідач пояснив, що зняти арешт він не може, оскільки провадження передано до архіву Маневицького ВДВС.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незняття арешту з коштів та майна за відсутності заборгованості перед стягувачем, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII), який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема таких виконавчих документів як виконавчі написи нотаріусів.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону (частини перша та друга статті 13 Закону №1404-VIII).

Приписами частини сьомої статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Процедура накладення арешту на майно боржника врегульована статтею 56 Закону №1404-VIII. Частинами першою та другою вказаної статті передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до частин першої, другої статті 40 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Частиною третьою статті 40 Закону №1404-VIII також передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Також приписами частини третьої статті 37 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Зі змісту наведених законодавчих положень вбачається, що арешт з майна знімається у разі повернення виконавчого документа до суду, який його видав, а також у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII. В інших випадках повернення виконавчого документа законодавчо мотивованих підстав для безумовного зняття арешту з майна боржника не передбачено.

У цій справі виконавчий лист у виконавчому провадженні №59369999, відкритому для примусового виконання виконавчого листа Маневицького районного суду Волинської області від 11.06.2019 №164/2506/17, 20.11.2020 було повернуто стягувану.

Повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для закінчення виконавчого провадження. У свою чергу зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу.

При поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні №59369999 на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII у державного виконавця були відсутні законодавчо вмотивовані підстави для зняття арешту з майна та коштів боржника ОСОБА_1 .

Частиною п`ятою статті 37 Закону №1404-VIII обумовлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Не є спірною та обставина, що виконавчий лист від 11.06.2019, повторно стягувачем для примусового виконання до цього часу не пред`являвся.

Часинами 1, 2 статті 40 Закону №1404-VII встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Як встановлено частиною четвертою статті 40 Закону №1404-VII, у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Також приписами частин третьої, четвертої статті 59 Закону №1404-VIII визначено, що у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну Укроборонпром, акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну Укроборонпром, державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну Укроборонпром або на момент припинення Державного концерну Укроборонпром було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності, звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п`ята статті 59 Закону №1404-VIII).

Позивач не оскаржує неправомірність постанов про накладення арешту (на кошти боржника та на майно боржника).

У той же час матеріали справи не містять доказів існування на час звернення позивача у серпні 2023 року підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, перелік яких наведено у частині четвертій статті 59 Закону №1404-VIII, а також згідно з частиною четвертою статті 40 Закону №1404-VII.

Наведене вказує на відсутність у державного виконавця безумовних підстав для зняття арешту з коштів та майна ОСОБА_1 одночасно з поверненням виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №59369999, а також на час звернення позивача із заявою у липні 2023 року. Тому підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незняття арешту з коштів та майна боржника відсутні.

Натомість, як було зазначено вище, відповідно до частини першої статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на кошти та майно позивача, накладений у межах виконавчого провадження №59369999, втратив свою актуальність як засіб забезпечення реального виконання виконавчого документа з огляду на фактичне завершення цього виконавчого провадження.

Наведене вказує на те, що підстави для продовження існування накладених у межах виконавчого провадження №59369999 арештів на кошти та майно ОСОБА_1 відсутні. Іншого відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено, а з матеріалів справи не вбачається.

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії, спрямовані на зняття арешту з коштів та майна боржника ОСОБА_1 , накладеного у межах виконавчого провадження №59369999.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 271, 272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (44601, Волинська область, Камінь Каширський район, смт. Маневичі, вулиця Соборності, 7, ідентифікаційний код юридичної особи 34516065) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Зобов`язати Маневицький відділ державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії, спрямовані на зняття арешту з коштів та майна боржника - ОСОБА_1 , накладеного у межах виконавчого провадження №59369999.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Д. Ковальчук