Рішення

від 15.08.2023 по справі 237/4499/23

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 237/4499/23

Номер провадження 2/237/750/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15.08.23 м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С. М.,

при секретарі Бахтіяровій Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мар`їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Мар`їнського районного суду Донецької області з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно.

У судове засідання позивач та відповідач не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Красногорівської державної нотаріальної контори Клименко Н.І. від 24 жовтня 2008 року, ОСОБА_1 є власницею жилого будинку жилою площею 31,3 кв.м., загальною площею 46,5 кв.м., з господарськими спорудами: гараж - Г1, ворота №1, паркан №2, що знаходиться в АДРЕСА_1 на земельній ділянці Красногорівської міської ради.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №818474 ОСОБА_1 , на підставі рішення Красногорівської міської ради № У/25-28 від 21.01.2009 року, є власником земельної ділянки площею 0,0759 га у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер земельної ділянки 1423310400:01:004:0222.

На вказаній земельній ділянці ОСОБА_1 у період з 2009 року по 2011 рік за власні кошти самочинно збудувала двоповерхову прибудову дожитлового будинку, а саме: прибудова - Б1, жилою площею 31,5 кв.м., загальною площею 62,0 кв.м. з підвалом - п1 площею 31,5 кв.м.,що підтверджується копією технічного паспорту на комплекс будівель від 10.06.2020.

Самочинно збудована прибудова до житлового будинку з підвалом виконана без отримання відповідного дозволу, але без порушення встановлених будівельних норм і правил.

Позивачем зазначено, що під час проведення будівельних робіт були дотримані архітектурні, будівельні, санітарні та екологічні норми, а з початку будівництва жодних заяв, претензій та скарг відносно будівництва не надходило, що свідчить про відсутність факту порушення прав інших осіб цим будівництвом.

Відповідно до вимог п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії. які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на ново строєне нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 ЦК України, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Копієюдержавного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №818474 підтверджується, що ОСОБА_1 є власниц ею земельної ділянки загальною площею 0,0759 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

На підставі ч.3 ст. 375 Цивільного кодексу України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 6 „Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва )" визначено, що відповідно до ст. 376 ЦК України суди розглядають справи щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно власником земельної ділянки; про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинно будівництво.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України суд зазначив, що однією з ознак нерухомої речі є те, що її будівництво має бути завершене.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності передбачає дотримання певної процедури, з якою закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, при застосуванні цієї норми суд повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Під час розгляду справи про визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва суди мають перевіряти наявність у позивача відповідного права на земельну ділянку, на якій зведено цей об`єкт. Цільове призначення зведеної споруди має узгоджуватися з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У зв`язку з викладеним суд вважає, що позовні вимоги є законними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 375, 376, ЦК України, ст.ст.12, 13, 206, 247, 259, 279, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Мар`їнської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок А1: з тамбуром - а1, прибудовою - Б1, підвалом - п1, жилої площі 62,8 кв.м., загальної площі 141,0 кв.м.; з господарськими будівлями і спорудами: гараж - В1, убиральня - у1, ворота -№1, паркан з хвірткою - №2, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Донецький апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.М. Ліпчанський