Ухвала

від 16.08.2023 по справі 308/12887/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12887/23

1-кс/308/3558/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , з участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання слідчого слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 про обрання відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вірменії, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України,

- запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні слідчого слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 перебувають матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42023072030000037 від 21 березня 2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Із внесеного клопотання, погодженого з прокурором вбачається, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Згідно Постанови КМУ №174 від 01.03.2022 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги від донорів (у значенні Закону України "Про гуманітарну допомогу") здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Товари, пропуск яких здійснюється відповідно до абзацу першого цього пункту, визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

Так, в період дії воєнного стану у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на отримання прибутку, шляхом продажу ввезених на територію України як гуманітарної допомоги автомобілів, тобто діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.ст. 3, 12 Закону України «Про гуманітарну допомогу» та Постанови КМУ № 174 від 01.03.2022.

Зокрема, у невстановлений час та місці ОСОБА_4 придбав транспортний засіб марки «Volkswagen Personenkraftwagen», номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_1 , він код - « НОМЕР_2 » та вирішив направити його до України в якості гуманітарної допомоги.

Так, згідно поданої ОСОБА_4 декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою відправником транспортного засобу марки «Volkswagen Personenkraftwagen», номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_1 , він код - « НОМЕР_2 » являється Kfz-Anmeldeservice, Stoffmehl, GmbH, Marktweg 1-3, 47608 Geldern, отримувачем - Благодійна організація «Благодійний фонд Зайцева», код ЄДРПОУ 44921230, фактичне місце призначення та розвантаження вантажу - Київська область, м. Бровари, вул. Героїв України, буд. 26.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 помістив вище вказаний транспортний засіб, ввезений в якості гуманітарної допомоги з метою його подальшої реалізації за адресою АДРЕСА_2 .

Також, за допомогою номеру мобільного телефону НОМЕР_3 яким користується ОСОБА_4 з якого в ході телефонної розмови надавалась інформація з приводу продажі вказаного транспортного засобу який ввезений в якості гуманітарної допомоги, із зазначенням його вартості та загальних характеристик.

В подальшому, ОСОБА_4 18.05.2023 за попередньою домовленістю надав до огляду вищевказаний, транспортний засіб ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, з метою його подальшого продажу.

Надалі на виконання свого злочинного умислу ОСОБА_4 , 18.05.2023 близько 16 год. 30 хв., біля автосервісу «Swag» який знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, вул. Мукачівська, 70, здійснив продаж вказаного транспортного засобу ОСОБА_8 за грошові кошти в сумі 4 000 доларів США.

Окрім цього продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 у невстановлений час та місці придбав транспортний засіб марки «Nissan» моделі «Navara Double Cab», номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_4 , він код - « НОМЕР_5 » та вирішив направити його до України в якості гуманітарної допомоги.

Так, згідно поданої Stec Matus (декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою відправником транспортного засобу марки «Nissan» моделі «Navara Double Cab», номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_4 , він код - « НОМЕР_5 » являється «Волонтери Чехії», отримувачем - благодійна організація «Благодійний фонд «ЗАХИСТ БАТЬКІВЩИНИ», код ЄДРПОУ 44948273, фактичне місце призначення та розвантаження вантажу - м. Київ, вул. Голосіївська, будинок 17, офіс 304.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 помістив вище вказаний транспортний засіб, ввезений в якості гуманітарної допомоги з метою його подальшої реалізації за адресою АДРЕСА_3 .

Також, за допомогою номеру мобільного телефону НОМЕР_3 яким користується ОСОБА_4 , з якого в ході телефонної розмови надавалась інформація з приводу продажі вказаного транспортного засобу який ввезений в якості гуманітарної допомоги, із зазначенням його вартості та загальних характеристик.

В подальшому, ОСОБА_4 21.07.2023 за попередньою домовленістю надав до огляду вищевказаний, транспортний засіб ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, з метою його подальшого продажу.

Надалі на виконання свого злочинного умислу ОСОБА_4 , 21.07.2023 близько 12 год. 20 хв., на паркувальному майданчинку ТОВ «Нова Пошта» який знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Верещагіна, 16, здійснив продаж вказаного транспортного засобу ОСОБА_8 за грошові кошти в сумі 5 800 доларів США, після чого викритий працівниками правоохоронних органів.

Згідно висновків експерта загальна вартість ввезених на територію України як гуманітарна допомога транспортних засобів, що реалізовувалися ОСОБА_4 , становить 606 049 гривень (шістсот шість тисяч сорок дев`ять гривень), що є значним розміром, оскільки вказана сума у триста п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, тобто у продажі товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі, під час дії воєнного стану.

Слідчий вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України обґрунтовується такими доказами, як:

1) документи: протоколами огляду місця події від 21 липня 2023 року; повідомлення про підозру від 08 серпня 2023 року; протоколи НСРД;

2) показання: показання свідка ОСОБА_9 від 25 травня 2023 року; показання свідка ОСОБА_10 від 21 липня 2023 року; пояснення підозрюваного ОСОБА_4 від 21 липня 2023 року;

3) речові докази: грошові кошти; транспортний засіб Volkswagen Personenkraftwagen; транспортний засіб «Nissan Navara Double Cab»;

4) висновки експетра: висновок експерта від 04.08.2023; висновок експерта від 04.08.2023; підтверджується.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на таке. Відповідно до положень закону про кримінальну відповідальність кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 201-2 КК України, карається позбавленням волі на строк від п`яти до семи років. Тому підозрюваний ОСОБА_4 знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Також вказує, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи вищенаведене, просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 2 місяці (в межах строку досудового розслідування).

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Вказав, що ризики безпідставні та необгрунтовані, його підзахисний не переховується від слідства та суду, добровільно з`являється до слідчого та суду за їх вимогою. Вказав, що зазначені транспортні засоби підозрюваний придбав придбав за власний кошт, хоча в його діях і є порушення митного законодавства, проте складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Підозрюваний у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, вказав, що в нього не було жодного умислу а скоєння злочинних дій, автомобілі були придбані за власний кошт. Визнав ту обставину, що ввіз дані автомобілі до України за пільговою програмою.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника, приходжу до наступного висновку.

Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.

У провадженні слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні №42023072030000037 від 21 березня 2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії).

08.08.2023 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, та санкція за вчинення якого, згідно ч. 3 ст. 201-2 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавленні волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Слідчому судді, не надано достатньо доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що ОСОБА_4 , залишаючись на волі, не буде ухилятись від органу досудового розслідування та суду та впливати на свідків у даному провадженні.

Крім того, на переконання суду, наявні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, що обумовлено необхідністю досудового розслідування у кримінальному провадженні та відсутністю на даний час підстав для обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Слідчим суддею приймається до уваги наявність обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним інкримінованого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого підозрюваному правопорушення, на даний час існує ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, і за який йому може бути призначено покарання у виді позбавленні волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, що надає достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а також враховуючи те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту, що свідчить про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому вважаю, що клопотання є підставним, обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя враховує при цьому обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для того щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений ним час; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вірменії, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Встановити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_4 під вартою до 06 жовтня 2023 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом, що складає 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 покласти наступні обов`язки:

?прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений ним час;

?не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

?повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання;

?здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_1