Рішення

від 16.08.2023 по справі 317/2708/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/317/718/2023

Справа № 317/2708/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» серпня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

Головуючого судді:Мінгазова Р.В.

при секретарі Герман Н.П.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вспрощеному позовномупровадженні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженою.відповідальністю «Александр-Агро»,третя особа:Закрите акціонернетовариство «Запорізькарегіональна біржанерухомості» провизнання договорукупівлі-продажудійсним,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до ТОВ «Александр-Агро», третя особа: ЗАТ «Запорізька регіональна біржа нерухомості» про визнання договору купівлі-продажу дійсним. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 3 жовтня 1995 року між Асоціацією селянських (фермерських) господарств ім. Шевченка, правонаступником якого є ТОВ «Александр-Агро», та позивачкою був укладений договір купівлі-продажу нерухомості № 2166.К, зареєстрований ОСОБА_3 , правонаступником якого є Акціонерне товариство «Запорізька регіональна біржа нерухомості», житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . За умовами вказаного договору - продавці продали, а покупець придбав житловий будинок АДРЕСА_1 , і розташованого на земельній ділянці Лукашівської сільської ради. На зазначеній земельній ділянці розташовані: А - жилий дім, цегляний, жилою площею 40,5 кв.м, Б - сарай, ПГ - погреб з шийкою, В - гараж, Г - туалет, №1,2 - забори, І - заміщення. Даний об`єкт був проданий за 135 086 000 (сто тридцять п`ять мільйонів вісімдесят шість тисяч) карбованців, які продавцями отримано повністю до підписання вказаного договору. Сторони домовились відносно усіх істотних умов договору купівлі-продажу, про предмет договору і ціну та відбулося повне виконання договору як збоку покупця, який здійснив оплату, так і з боку продавців, які прийняли оплату та передали у володіння і користування позивачці житловий будинок, тобто виконали всі істотні умови договору купівлі-продажу. Укладений договір сторонами нотаріально не посвідчувався, факт вчинення правочину посвідчено брокером Запорізької регіональної біржи нерухомості ОСОБА_4 та зареєстровано в журналі реєстрації за номером № 2166.К від 03.10.1995 року. Відповідно до реєстраційного напису від 05 жовтня 1995 року Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право власності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого на ЗРБН від 03.10.1995 року, записаний в реєстраційній книзі № 1 за № 121.

На час укладення договору, ні позивачка, ні відповідач не знали, що правочин, в відповідності до ст. 47 ЦК України (1963 року) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до ст.15 якого, правочини зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають. У квітні 2023 року позивачка звернулася до нотаріуса за посвідченням заповіту на користь сина. Нотаріус, подивившись правовстановлюючі документи на будинок, повідомила, що біржова угода, у даному вигляді, не є дійсною - вона підлягає визнанню дійсною в судовому порядку. Таким чином, через неналежне оформлення договору купівлі-продажу, позивачка позбавлена можливості реалізувати своє право власника на розпорядження своїм майном.

З огляду на вищевикладене позивач вирішила звернутись до суду із вказаним позовом в якому просить визнати дійсним правочин, реальним та виконаним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 3 жовтня 1995 року за № 2166.К будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений на Запорізькій Регіональній Біржі Нерухомості між Асоціацією селянських (фермерських) господарств ім. Шевченка та ОСОБА_1 .

Ухвалою від 26.05.2023 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадженні.

В судове засідання позивачка та її представник не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялись своєчасно та належним чином.

Відповідач ТОВ «Александр-Агро» до суду свого представника не направило надало заяву про розгляд справи без їхньої участі, заперечень проти позову не надало.

Перевіривши доводи позовної заяви, дослідивши надані позивачем до заяви на підтвердження позовних вимог докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч.ч. 1, 2 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права власності.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань). Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (п.57 постанови ВП ВC від 5.06.2018 у справі №338/180/17, провадження №14-144цс18).

За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб`єктом порушеного права способи захисту відповідають вимогам закону та є ефективними.

Позивач, звертаючись із позовними вимогами до суду, самостійно обирає спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилалася на те, що вона є власником спірного будинку по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.1995 №2166.К, однак вказаний договір не посвідчено нотаріально, внаслідок чого вона не може в повній мірі розпорядитись своїм правом власності, зокрема заповісти вказаний будинок. У зв`язку з цим просила суд визнати за нею право власності на вказане нерухоме майно.

Відповідно до ст.392 ЦК власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з усталеною судовою практикою власник майна має пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджені відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється.

Отже, передумовою для застосування ст. 392 ЦК є відсутність іншого, крім судового, способу для відновлення порушеного права власника.

Зазначений висновок щодо застосування норм права в подібних правовідносинах наведено у постанові ВС від 8.08.2018 у справі №453/1240/13.

З наданих позивачем доказів не встановлено, що будь-яка особа не визнає або оспорює право власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою. відповідальністю «Александр-Агро», третя особа: Закрите акціонерне товариство «Запорізька регіональна біржа нерухомості» про визнання договору купівлі-продажу дійсним - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Р.В. Мінгазов