Ухвала

від 15.08.2023 по справі 675/1070/23

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/1070/23

Провадження № 1-кп/675/111/2023

У Х В А Л А

"15" серпня 2023 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізяслав клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 42023242250000051 від 17.05.2023, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.254 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що будучи власником земельної ділянки, яка розташована на території Ізяславської ОТГ Шепетівського району Хмельницької області, із кадастровим номером 6822186900:05:016:0001, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 970608, який зареєстрований за № 010875400026 від 25.06.2008, упродовж липня 2008 року (точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено), у порушення вимог:

-пунктів «а» та «ґ» частини 1 статті 91 Земельного кодексу України, відповідно до яких власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати їх використання за цільовим призначенням, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

-ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України, відповідно до якої землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей;

-ч. ч. 1, 2, 3 ст. 168 Земельного кодексу України, відповідно до яких ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники землі ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що зреалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, при здійсненні діяльності, пов`язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей;

за допомогою найманої спеціальної техніки та шляхом прикладання власних фізичних зусиль, здійснив порушення структури грунту шляхом перенесення поверхневого (ґрунтового) шару землі із частини зазначеної земельної ділянки, чим створив штучну водойму (ставок) загальною площею 0,3998 га, яку по даний час використовує для власних потреб.

Унаслідок створення ОСОБА_4 водного об`єкта (ставка), на земельній ділянці призначеній для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, за кадастровим номером 6822186900:05:016:0001, яка належить йому на праві приватної власності, без попередньої зміни її цільового призначення, частина цієї земельної ділянки загальною площею 0,3998 га безпідставно виведена з земель сільськогосподарського обороту та всупереч вимогам п. «а» ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України, в подальшому використовувалась ним не за її цільовим призначенням, що заподіяло шкоду в розмірі 4179,01 грн., а також шкоду в розмірі 34623,88 грн., заподіяну внаслідок псування земель, що відбулося під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.

Дії ОСОБА_4 , які виразились у безгосподарському використанні землі, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту, порушення структури грунту, кваліфіковані за ч. 1 ст. 254 КК України.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, в зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечив.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави в особі відповідного суду від офіційного осуду, призначення покарання та визнання судимою особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у випадках, передбачених КК України та у порядку, встановленому КПК України.

Застосування інституту давності обумовлене зменшенням суспільної небезпечності кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила внаслідок спливу певного проміжку часу.

Санкція ст. 254 КК України у редакції Закону, яка діяла на час його вчинення ОСОБА_4 (липень 2008 року) передбачала покарання у виді штрафу в розмірі до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Згідно ч. 2 ст. 12 КК України, в редакції, що діяла на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України відносилось до злочинів невеликої тяжкості.

Статтею 12 КК України, в редакції, яка чинна на даний час, визначено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 254 КК України, відносяться до кримінальних проступків.

Приписами ст. 49 КК України, в редакції, яка чинна на даний час, передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

Попередня редакція ст. 49 КК України, яка була чинною на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, також передбачала, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ст. 285 КПК України).

Установлено, що за обвинувальним актом кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 254 КК України вчинено ОСОБА_4 у липні 2008 року.

При цьому, ОСОБА_4 30.05.2013 притягувався Ізяславський районним судом Хмельницької області до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі, з визначенням іспитового строку 1 рік.

Проте, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 254 КК України є кримінальним проступком (в редакції Кримінального кодексу України на час вчинення - злочином невеликої тяжкості), який ним було вчинено у липні 2008 року, тобто з дня вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення минуло понад 3 роки, а отже перебіг давності відповідно до вимог частини третьої статті 49 КК України не зупинявся та переривався, оскільки кримінальне правопорушення вчинено до вироку Ізяславського районного суду Хмельницької області 2013 року, і на той час строк давності вже сплив.

На час розгляду судом 15 серпня 2023 року кримінального провадження зазначені строки давності притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, минули.

Обвинувачений ОСОБА_4 , якому роз`яснено правові наслідки закриття справи у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, що є нереабілітуючою підставою, та його право наполягати на розгляді справи по суті, наполягав на закритті кримінального провадження за ч. 1 ст. 254 КК України у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.

За змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

За наведених обставин, клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Керуючись ст.ст. 284-286, 372 КПК України, ст.ст. 44, 49 КК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 254 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене 17 травня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023242250000051 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особами, які не були присутні при її оголошенні, в той же строк, з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1