Ухвала

від 10.08.2023 по справі 2н-17/2007

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2-с/537/57/2023

Справа № 2н-17/2007

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2023 суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ДядечкоІ.І., розглянувши заяву представника боржника ОСОБА_1 адвоката Дворника Олександра Вікторовича про скасування судового наказу №2н-17/07 від 16 лютого 2007 року,

встановив:

Представник боржника ОСОБА_1 адвокат Дворник О.В. звернувся до суду з заявою, згідно якої прохає суд скасувати судовий наказ Крюківського районного суду м. Кременчука від 16.02.2007 року (справа №2н-17/07).

Також просить поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу.

В обґрунтування заяви зазначено, що 16.02.2007 року (справа №2н-17/07) було стягнуто з ОСОБА_2 та з ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь АК банку «Форум» в особі Кременчуцької філії, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Боровського, 21, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 а КФ АКБ «Форум», заборгованість за кредитним договором №0103/06/19-КНе від 13.09.2006 в сумі 22000 грн 53 коп. Також було стягнуто з боржника 110 грн 00 коп. судового збору й 15 грн витрат на інформаціно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ. Про існування вищезазначеного судового наказу ОСОБА_1 дізналась у зв`язку з тим, що банком, на підставі постанови державного виконавця, який відкрив виконавче провадження за судовим наказом, були заблоковані всі її банківські рахунки. Остання не погоджується з вимогам заявника, так як не укладала з АК банком «Форум» в особі Кременчуцької філії будь-яких договорів. Зазначає, що жодного разу не була повідомлена стягувачем щодо заборгованості перед банком за договором кредитування, не отримувала ніяких претензій від банку. Окрім того, стягувач не повідомляв її про наміри звернутись до суду, а суд не повідомляв про розгляд заяви та не розглядав обґрунтованість заявлених вимог по суті, внаслідок чого ОСОБА_1 не могла надати свої заперечення на спростування вимоги банку. Враховуючи вищевикладене, вважає, що судовий наказ порушує конституційні права та право на захист інтересів, передбачене ЦПК України. Копія судового наказу на пошту ОСОБА_1 не надходила, була отримала в канцелярії суду.

Суддя розглянувши заяву про скасування судового наказу, встановив таке.

16.02.2023 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області по справі №2н-17/07, за заявою Акціонерного банку «Форум» в особі Кременчуцької філії АКБ «Форум» було видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь акціонерного Акціонерного банку «Форум» в особі Кременчуцької філії АКБ «Форум» заборгованість за кредитним договором №0103/06/19-KNe від 13.09.2006 року в сумі 22000 грн. 53 коп., судовий збір в розмірі 110 грн і 15 грн витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.

Судовий наказ, виданий Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області від 16.02.2023 року про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь акціонерного Акціонерного банку «Форум» в особі Кременчуцької філії АКБ «Форум» заборгованість за кредитним договором №0103/06/19-KNe від 13.09.2006 року, набрав законної сили 04.04.2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст.160ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.170ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

При цьому, як вбачається зі змісту заяви про скасування судового наказу, заявник зазначає, що про існування судового наказу ОСОБА_1 стало відомо внаслідок дій державного виконавця, також зазначив, що копія судового наказу була отримала в канцелярії Крюківського районного суду м. Коременчука Полтавської області, однак не зазначає дату отримання такого наказу та відповідних доказів на підтвердження даного факту не надає, що позбавляє суд можливості встановити відсутність/наявність порушення строку звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.

Положеннями ч. 1 ст. 127 ЦПК України, яка врегульовує питання поновлення та продовження процесуальних строків передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, ЦПК України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

За змістом ст. 81, 127 ЦПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При обґрунтуванні заяви про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу боржник не зазначає причин пропуску і підстави, з яких він вважає ці причини поважними.

У пунктах 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» (заява №32053/13) указано, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Ryabykh v. Russia», заява № 52854/99, § 51 і 52, ECHR 2003-Х). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі (справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) підстави для поновлення строків для оскарження, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (справа «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року).

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи а також те, що боржником ОСОБА_1 не надано належних доказів, які б свідчили про поважність порушення встановленого законом строку звернення до суду з заявою про скасування судового наказу, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу є необґрунтоване і задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень частини 6 статті 170 Цивільного процесуального кодексу України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Враховуючи викладене, а також те, що заявником подано до суду неналежно оформлену заяву про скасування судового наказу, суддя приходить до висновку про необхідність її повернення без розгляду.

Керуючись ст. 81, 127, 171, 260 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву представника боржника ОСОБА_1 адвоката Дворника Олександра Вікторовича про скасування судового наказу №2н-17/07 від 16лютого 2007року повернути без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області, яка подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 15.08.2023.

Суддя І.І. Дядечко