Рішення

від 15.08.2023 по справі 562/2015/23

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/2015/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2023 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., при секретарі Дацишиній Р.В., за участі представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Здолбунів цивільну справу за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Здовбицька сільська рада Рівненської області про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах, -

в с т а н о в и в :

Керівник Здолбунівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області вказуючи, що відповідач - ОСОБА_2 є громадянкою республіки білорусь, яка, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №243 виданого 02 березня 2019 року, набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, площею 0,046 га., кадастровий номер 5622682000:01:001:1382, яка розташована в АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного свідоцтва за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право власності на зазначену земельну ділянку.

Перебування у приватній власності відповідача зазначеної земельної ділянки суперечить Конституції України та Земельному кодексу України, оскільки, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Таким чином, ОСОБА_2 , будучи іноземним громадянином, у березні 2019 року набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення та упродовж року добровільно її не відчужила, кінцевий строк сплив 02 березня 2020 року, у зв`язку з чим, право власності на земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 16 червня 2023 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Прокурор Здолбунівської окружної прокуратури Федорук О.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Від представника Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області до суду надійшло клопотання, в якому просить справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 на неодноразові виклики в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчать оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив.

Представник третьої особи Здовбицької сільської рада Рівненської області на в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно відповіді УДМС України в Рівненській області на запит керівника Здолбунівської окружної прокуратури № 54/2-1091ВИХ-22 від 21 грудня 2022 року, ОСОБА_2 , за обліками УДМС у Рівненській області не значиться.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 02 березня 2019 року, ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку площею 0,046 га., кадастровий номер 5622682000:01:001:1382, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

На підставі вказаного свідоцтва за громадянкою республіки білорусь ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право власності на зазначену земельну ділянку, про що свідчить інформаційна довідка № 332463180 від 16 травня 2023 року.

Таким чином, ОСОБА_2 , будучи іноземним громадянином, у березні 2019 року, в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері - ОСОБА_3 , набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення та в порушення вимог національного законодавства, протягом року добровільно її не відчужила (кінцевий строк сплив 02 березня 2020 року).

Так, відповідно до ст. 1 ЗК України, земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону. Згідно норм ст. 19 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних. Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм ЗК України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

У відповідності до ч. 5 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Частиною 4 ст. 81 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Право власності на земельну ділянку відповідач набула з 02 березня 2019 року після державної реєстрації речового права на нерухоме майно, однак, в подальшому й по даний час земельна ділянка нею самостійно не відчужено, чим безпідставно порушено річний строк, установлений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України.

Згідно пункту "е" ч. 1 ст. 140 ЗК України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. "в" ч. 1 ст. 143 ЗК України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 ЗК України, у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено конфіскацію, як одну з підстав припинення права власності.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92цс13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38, ч. 1 ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

У відповідності до ч. 4 ст. 145 ЗК України, конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому, власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Таким чином, враховуючи вищевказане та те, що відповідач, будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства не відчужила її, є підстави для її конфіскації у власність держави, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати (судовий збір).

Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області задовольнити.

Припинити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки республіки білорусь, (адреса: АДРЕСА_2 , Білорусь) право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства площею 0,046 га., кадастровий номер 5622682000:01:001:1382, що розташована в АДРЕСА_1 , шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та продажу на земельних торгах.

Стягнути з ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп. на користь Рівненської обласної прокуратури, 33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: Здолбунівська окружна прокуратура, код ЄДРПОУ: 02910077, м. Здолбунів Рівненської області, вул. Княгині Ольги, 36;

Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, код ЄДРПОУ: 39798252, м. Рівне, вул. С. Петлюри, 37;

Відповідач:ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ;

Третя особа: Здовбицька сільська рада Рівненського району Рівненської області, с. Здовбиця, вул. Шосова, 105, Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04385830.

Повне рішення виготовлене 16 серпня 2023 року.

Суддя: Ю.А. Ковалик