Ухвала

від 16.08.2023 по справі 335/7371/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7371/23 1-кс/335/2109/2023

16 серпня 2023 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції №1 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в рамках кримінального провадження №12023082020000510 від 17.05.2023 року, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сімферополя, громадянина України, який має середню освіту, працюючого директором в ТОВ Астра Синтез, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2023 року старший слідчий слідчого відділення Відділу поліції №1 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.307 КК України.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_4 , маючи умисел на підшукання приміщення для незаконного виготовлення та зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено та психотропної речовини обіг якої обмежено, у особливо великих розмірах, в невстановлений досудовим слідством час, але не раніше 30.04.2021, будучи засновником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю Астра-Синтез код ЄДРПОУ 37708343, вклав від імені Товариства договір оренди № 25/21/А з Товариством з обмеженою відповідальністю Запорізький авторемонтний завод код ЄДРПОУ 05402594, згідно умов якого Орендар винайняв будівлю мех. зборки з інвентарним номером №1130 за адресою АДРЕСА_2 , яку в подальшому, діючи незаконно, в порушення вимог ст. ст. 25, 26 Закону України Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, підготував для виготовлення та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено та психотропної речовини обіг якої обмежено, у особливо великих розмірах з метою подальшого збуту.

В подальшому, ОСОБА_4 , в невстановлений досудовим слідством день та час, діючи незаконно, в порушення вимог ст. ст. 25, 26 Закону України Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено та психотропної речовини обіг якої обмежено, у особливо великих розмірах з метою подальшого збуту, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, незаконно виготовив кристалоподібну речовину білого кольору, яку в подальшому став незаконно зберігати з метою збуту у будівлі мех. зборки з інвентарним номером АДРЕСА_3 .

Далі, 14.06.2023, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини обіг якої заборонено та психотропної речовини обіг якої обмежено, у особливо великих розмірах, з метою збуту, знаходився у будівлі мех. зборки з інвентарним номером № 1130 за адресою АДРЕСА_2 , де в період часу з 11 години 45 хвилин до 19 години 38 хвилин, в ході проведення санкціонованого обшуку було виявлено та вилучено кристалоподібні речовини, у складі яких згідно висновку експерта: Надані на експертизу кристалічна речовина жовтого кольору в середині паперового згортку містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено 4-ММС(4-метилметкатинон). Маса 4-ММС складає 9.2724 г. (в перерахунку на основу). Надані на експертизу кристалічна речовина білого кольору в середині паперового згортку містить психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфетамін. Маса метамфетаміну складає 20.6003 г. (в перерахунку на основу), що згідно таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 є особливо великим розміром.

Слідчий посилаючись на те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків шляхом вмовлянь, залякування, просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала на підставах, викладених у клопотанні, просила його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовуються доводи клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.

СВ Відділу поліції №1 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12023082020000510 від 17.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 313 КК України.

15.06.2023 року ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.307КК України.

16.06.2023 року відносно ОСОБА_4 слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Запоріжжя було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин до 14.08.2023 року включно.

Постановою керівника Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя від 11.08.2023 року строк досудового розслідування по кримінальному провадженню №12023082020000510 від 17.05.2023 року продовжено до трьох місяців.

Відповідно доч.1,2ст.181КПК України,домашній арештполягає взабороні підозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Аналізуючи наведені стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження можливо дійти висновку, що вони містять відомості про ймовірну причетність підозрюваного ОСОБА_4 до інкримінованого йому злочину, однак така причетність має бути перевірена органом досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження.

Представлені докази на даному етапі не можуть стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені Кримінального процесуального кодексу України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченої від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Щодо обґрунтованості наведених стороною обвинувачення ризиків.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя не у повній мірі може погодитися з існуванням ризиків, про які вказує слідчий, виходячи за наступного.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» (№ 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року), одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу. А у справі «Мамедова проти Росії» (№ 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року) Європейський суд дійшов висновку, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Як вказуєсторона обвинувачення,підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість суворість та невідворотність покарання за вчинення ним кримінального правопорушення за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, що свідчить про наявний ризик, передбачений пунктом 1 частиною першою ст. 177 КПК України.

Ризик передбачений п. 1 ст. 177 КПК України доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, що також відображено у рішенні ЄСПЛ у справі «Яжинський проти Польщі» («Jarzynski v. Poland», § 43).

Разом з цим, матеріали клопотання не містять доказі, що ОСОБА_4 вчиняв будь які дії, з метою переховування від органів досудового розслідування з часу вручення підозри та перебуваючи під домашнім арештом.

Окрім цього, сторона обвинувачення вказує на ризик ймовірного впливу на свідків, проте вказане твердження можна уникнути шляхом покладення на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування з певними особами у кримінальному провадженні.

Згідно з п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

За викладених обставин, вбачається, що клопотання не містить переконливого обґрунтування доводів сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.

Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_4 , встановлено, що останній, працює директором в ТОВ Астра Синтез, має місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одна дитина інвалід, таким чином, має міцні соціальні зв`язки.

Отже, долучені до клопотання докази, в своїй сукупності не можуть переконливо свідчити про наявність підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Крім того, аналізуючи поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, зокрема відсутність в матеріалах кримінального провадження доказів невиконання обов`язків та доказів ухилення підозрюваного в участі у слідчих діях, слідчий суддя встановив, що останній беззастереження виконує покладені на нього обов`язки.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Між тим, відповідно до ч. 4ст. 194 КПК Україниякщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, отже, вважає обґрунтованим застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, ніж домашній арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194цього Кодексу.

Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_4 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

Керуючись, ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції №1 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в рамках кримінального провадження №12023082020000510 від 17.05.2023 року, відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України залишити без задоволення.

Застосувати щодопідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 15 вересня 2023 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Покласти напідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, зокрема:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;

- не відлучатися з місця свого мешкання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- не спілкуватися з особами визначеними слідчим в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1