Рішення

від 02.08.2023 по справі 902/317/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" серпня 2023 р. м. Вінниця Cправа № 902/317/23

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури, пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020, в інтересах держави в особі Літинської селищної ради, вул. Соборна, 32, смт. Літин, Вінницький район, Вінницька область, 22300, код - 04325963

до: Приватного сільськогосподарського підприємства "Поділля-Агро", вул. Гагаріна, 1-А, с. Бірків, Вінницький район, Вінницька область, 22352, код - 31380542

до: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1

про визнання договору недійсним та усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення

за участю представників сторін:

прокурора: Кравчук Олексій Леонідович, посвідчення № 072227 від 01.03.2023 року

позивача та відповідачів: не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

06.03.2023 року на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 50/3215вих-23 від 02.03.2023 року) Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Літинської селищної ради до Приватного сільськогосподарського підприємства "Поділля-Агро" про:

- визнання недійсним в частині договору оренди землі від 17.01.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Поділля-Агро", за яким ОСОБА_1 передала Приватному сільськогосподарському підприємству "Поділля-Агро" в оренду земельну ділянку: площею 2,000 га кадастровий номер 0522485800:01:000:0693, що знаходиться на території Літинської селищної ради Вінницького району (колишньої Осолинської сільської ради Літинського району Вінницької області);

- усунення перешкод у здійсненні Літинською селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 2,000 га кадастровий номер 0522485800:01:000:0693, що знаходиться на території Літинської селищної ради Вінницького району (колишньої Осолинської сільської ради Літинського району Вінницької області) шляхом її повернення Приватним сільськогосподарським підприємством "Поділля-Агро" Літинській селищній раді.

16.03.2023 року до суду від Вінницької окружної прокуратури надійшов лист (№ 50/3912вих-23 від 15.03.2023 року) на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 20.03.2023 року зобов`язано Літинську селищну об`єднану територіальну громаду надіслати на поштову та електронну адреси Господарського суду Вінницької області інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , (відома суду адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

24.03.2023 року на електронну адресу суду від Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області надійшов лист № 05-29/380 від 24.03.2023 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 24.04.2023 року відкрито провадження у справі № 902/317/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 19.04.2023 року.

При цьому, 19.04.2023 року підготовче судове засідання не відбулось, в зв`язку з перебуванням судді Міліціанова Р.В. в період з 17.04.2023 року по 21.04.2023 року на лікарняному.

Ухвалою суду від 24.04.2023 року призначено підготовче судове засідання на 03.05.2023 року.

У судовому засіданні 03.05.2023 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/317/23 на 31.05.2023 року об 11:00 год.

Ухвалою суду від 05.05.2023 року повідомлено учасників справи про дату судового засідання.

У судовому засіданні 31.05.2023 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/317/23 для судового розгляду по суті на 02.08.2023 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 02.06.2023 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

В судовому засіданні 02.08.2023 року прийняв участь прокурор. Представники позивача та відповідачів правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Згідно інформації отриманої з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, адресована відповідачам 1 та 2 (Приватному сільськогосподарському підприємству "Поділля-Агро" та ОСОБА_1 ), ухвала значиться, що 06.06.2023 року та 07.06.2023 року "відправлення вручено особисто".

Щодо неявки відповідачів суд враховує наступне.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (ес рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

В обґрунтування заявленого позову прокурор зазначає, що Вінницькою окружною прокуратурою вивчено стан законності при розпорядженні земельними ділянками сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Літинської селищної територіальної громади виявлено порушення вимог Земельного кодексу України та встановлено наступне.

З урахуванням обставин встановлених у судовій справі № 137/158/21, вбачається, що ПСП "Поділля-Агро" набуло право оренди спірної земельної ділянки внаслідок допущених порушень вимог земельного законодавства ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тому договір оренди землі від 17.01.2018 року, на думку прокурора, суперечить вимогам чинного земельного законодавства та не призвело до повернення земельної ділянки у фактичне володіння Літинської селищної ради Вінницького району.

За твердженнями прокурора, невідповідність спірного договору оренди землі від 17.01.2018 року вимогам земельного законодавства є підставою для визнання його недійсним (в частині щодо оренди спірної ділянки) та повернення земельної ділянки територіальній громаді.

Матеріали справи не містять відзиву або будь-яких інших заяв по суті справи зі сторони відповідачів, в яких було б викладено процесуальну позицію останніх з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, 17.01.2018 року між ОСОБА_1 (Орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Поділля-Агро" (Орендар) укладено договір оренди землі № 31 (а.с. 34-35).

Відповідно п. 1.1 Договору Орендодавець на підставі: Витягу з Державного реєстру речових пряв надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (земельні ділянки) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться (які знаходяться) на території Осолинської сільради Літинського району Вінницької області: кадастровий номер: 0522485800:01:000:0693 площею 2,000 га Витяг № 97781671 від 19.09.2017 року, кадастровий номер : 0522485800:01:000:0691, площею 2,000 га Витяг № 97769105 від 19.09.2017 року, кадастровий номер: 0522485800:01:000:0690, площею 2,000 га Витяг № 97615693 від 18.09.2017 року.

В оренду передається (передаються) земельна ділянка (земельні ділянки) загальною площею 6,0000 га у тому числі ріллі 6,0000 га інших угідь (п. 2. Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (земельних ділянок) на момент укладення договору становить 0522485800:01:000:0693 - 38128,00 грн; 0522485800:01:000:0691 - 38128,00 грн; 0522485800:01:000:0690 - 38128,00 грн (п. 5 Договору).

Згідно п. 8 договір укладено на 20 років (уразі оренди земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерською господарства, особистого селянського господарства строк оренди не може бути меншим як сім років; у разі створення індустріального парку на землях державної чи комунальної власності земельна ділянка (земельні ділянки) надасться (надаються) в оренду на строк не менш як 30 років; у разі передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерською господарства, особистого селянської о господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і па яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі не може бути меншим як 10 років).

Орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі натуральна (сільськогосподарською продукцією) на суму 4575,36 (4% від грошової оцінки) (п. 9 Договору).

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди на зазначену земельну ділянку зареєстровано 19.02.2018 року за Приватним сільськогосподарським підприємством "Поділля-Агро" (орендар) строком на 20 років (номер запису про інше речове право: 24972911).

ПСП "Поділля-Агро" набуло право оренди спірної земельної ділянки внаслідок допущених порушень вимог земельного законодавства ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а тому договір оренди землі від 17.01.2018 року, на думку прокурора, суперечить вимогам чинного земельного законодавства та не призвело до повернення земельної ділянки у фактичне володіння Літинської селищної ради Вінницького району.

17.05.2021 року Рішенням Літинського районного суду у справі №137/158/21, визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-9521/15-17-СГ від 02.08.2017 року, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 0522485800:01:000:0693, що знаходиться на території Осолинської сільської ради Літинського району Вінницької області (Літинська територіальна громада Вінницького району), для ведення особистого селянського господарства.

Витребувано у ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку площею 2,00 га, з кадастровим номером 0522485800:01:000:0693, що розташована на території Осолинської сільської ради Літинського району Вінницької області (Літинська територіальна громада Вінницького району), для ведення особистого селянського господарства (т. 1, а.с. 18-22).

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 31.10.2022 року № 0-2-0.6-4024/2-22 встановлено, що на виконання рішення суду від 17.05.2021 року у справі № 137/158/21 за державою в особі Головного управління Держгеокадастру 28.07.2022 року зареєстровано за державою право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522485800:01:000:0693 (т. 1, а.с.23).

Право комунальної власності на земельну ділянку площею 2,00 га кадастровий номер 0522485800:01:000:0693, що знаходиться на території Літинської селищної територіальної громади (колишня Осолинська сільська рада Літинського району) зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 16.01.2023 року за Літинською селищною радою, номер запису про право власності 49022879.

У Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень наявне зареєстроване інше речове право, а саме оренда земельної ділянки з кадастровим номером 0522485800:01:000:0693, між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем Приватним сільськогосподарським підприємством "Поділля-Агро" номер запису 24972911 від 19.02.2018 року.

За твердженнями прокурора, невідповідність спірного договору оренди землі від 17.01.2018 року вимогам земельного законодавства є підставою для визнання недійсним договору оренди землі (в частині щодо оренди спірної ділянки) та повернення земельної ділянки територіальній громаді.

З приводу наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави, суд зазначає наступне.

Представництво інтересів держави в суді є конституційною функцією органів прокуратури, ст. 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Передумовою участі органів та осіб, передбачених статтею 53 ГПК України, в господарському процесі в будь-якій із п`яти форм є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

З 27.05.2021 набули чинності зміни до Земельного кодексу України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляцїї у сфері земельних відносин» № 1423- IX від 28.04.2021, а саме пунктом 24 розділу X Перехідних положень передбачено, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населеного пункту у межах таких територіальних громад.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження території територіальних громад Вінницької області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Вінницької області згідно з додатком. Згідно з додатком до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України до переліку територіальних громад Вінницької області входить Літинська селищна територіальна громада з адміністративним центром територіальної громади - смт. Літин, до складу якої увійшла, зокрема, Осолинська сільська рада Літинського району.

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області з огляду на норми чинного законодавства.

Відповідно до висновків викладених у Постанові Верховного Суду України від 16.04.2019 справа №910/3486/18, представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначає, що сам факт не звернення до суду уповноваженого суб`єкта з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновку, що процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (стаття 44 ГПК України). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Вінницькою окружною прокуратурою 09.01.2023 року скеровано на адресу Літинської селищної ради лист №50/370вих-23, в якому повідомлено про порушення інтересів держави в особі Літинської селищної ради. Також, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави, в листі зазначено прохання повідомити про вжиття Літинською селищною радою заходів щодо витребування земельної ділянки з кадастровим номером 0522485800:01:000:0693, з врахуванням рішення суду у справі № 137/158/21, у орендаря ПСП «Поділля-Агро».

Літинська селищна рада (лист від 24.01.2022 року № 05-29/100/1) у відповідь на лист окружної прокуратури лише зазначила про необхідність звернення до суду для припинення іншого речового права.

Вінницька окружна прокуратура повторно 31.01.2023 року № 50/1508вих-23 звернулась листом для з`ясування питання чи планує селищна рада звертатися до суду самостійно з позовом про витребування ділянки в орендаря.

Літинська селищна рада (лист від 01.02.2023 року № 05-24/163) у відповідь на лист окружної прокуратури не вказала про намір самостійно звертатися до суду про витребування ділянки в орендаря та зазначила, що не заперечує щодо звернення до суду з відповідною позовною заявою Вінницькою окружною прокуратурою.

Вказане свідчить про неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави, а відтак вбачаються правові підстави щодо звернення прокурора до суду із вказаним позовом з урахуванням положень ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

На виконання вимог абз.3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», Вінницькою окружною прокуратурою направлено повідомлення (лист №50/2383вих-23 від 15.02.2023) про намір звернутися до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Літинської селищної ради про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 0522485800:01:000:0693 шляхом її повернення Літинській селищній раді.

Отже, прокурором дотримано вимог закону щодо здійснення представництва при зверненні до суду.

Відносно розгляду даної справи судом господарської юрисдикції суд зазначає наступне.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (Постанова ВП ВС від 11 грудня 2019 року у справі № 638/15118/16-ц).

Господарські суди розглядають справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду (п. 2 ч. 1 ст. 20 ГПК України).

Інші процесуальні кодекси не містять норм щодо віднесення розгляду приватизаційних спорів до відання судів загальної юрисдикції або адміністративних судів.

Лише п. 3 ч. 4 ст. 274 ЦПК України визначено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо приватизації державного житлового фонду.

Тобто, процесуальним законодавством чітко розмежовано юрисдикцію розгляду спорів про приватизацію: спори з приводу державного житлового фонду - ЦПК України; усі інші категорії спорів щодо приватизації майна - ГПК України.

Отже, з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, внаслідок прямої вказівки у законі до виключної юрисдикції господарських судів віднесено вирішення спорів щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Процесуальний закон не містить обмежень щодо розгляду за правилами господарського судочинства спорів щодо приватизації земельних ділянок.

Крім того, Рішенням Літинського районного суду у справі №137/158/21 встановлено обставини протиправного вибуття земельної ділянки із власності територіальної громади, тому фізична особа ніколи не мала статусу належного власника земельної ділянки.

Надаючи правову оцінку предмету та підставам заявленого позову, суд враховано наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

З огляду на положення ч. 1 ст. 83, ч. 1 ст. 84, ст. 122 ЗК України, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст. 16 ЦК України.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Статтею 190 ЦК України встановлено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно з нормою ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Об`єктами цивільних прав є речі, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ст. 190 ЦК України).

Повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) в повній мірі не відбувається, якщо існують зареєстровані обмеження щодо володіння таким майном у вигляді запису про похідне від права власності право користування земельною ділянкою, й земельна ділянка не повертається у фактичне володіння з можливістю власника нею як користуватися, так і розпоряджатися.

Судом встановлено, що Рішенням Літинського районного суду від 17.05.2021 року у справі №137/158/21, визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-9521/15-17-СГ від 02.08.2017 року, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 0522485800:01:000:0693, що знаходиться на території Осолинської сільської ради Літинського району Вінницької області (Літинська територіальна громада Вінницького району), для ведення особистого селянського господарства.

Також витребувано у ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку площею 2,00 га, з кадастровим номером 0522485800:01:000:0693, що розташована на території Осолинської сільської ради Літинського району Вінницької області (Літинська територіальна громада Вінницького району), для ведення особистого селянського господарства.

На підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України, судом враховано обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 31.10.2022 року № 0-2-0.6-4024/2-22 встановлено, що на виконання рішення суду від 17.05.2021 року у справі № 137/158/21 за державою в особі Головного управління Держгеокадастру 28.07.2022 року зареєстровано за державою право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522485800:01:000:0693.

При цьому, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди на зазначену земельну ділянку зареєстровано 19.02.2018 року за Приватним сільськогосподарським підприємством "Поділля-Агро" (орендар) строком на 20 років (номер запису про інше речове право: 24972911).

Тобто, внесення змін до запису про державну реєстрацію права власності на підставі рішення суду у справі №137/158/21 не призвело до скасування запису про похідні від права власності речові права на вказане майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 0522485800:01:000:0693, яким протиправно розпорядилася - ОСОБА_1 .

Частиною 3 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Право оренди є похідним від права власності, витребування майна у комунальну власність від ОСОБА_1 припинило її правомочності як власника землі.

На даний час право власності на ділянку зареєстровано за Літинською селищною радою, тому перебування у користуванні Відповідача спірної земельної ділянки комунальної власності без будь - яких правових підстав свідчить про порушення права держави, яке підлягає захисту з метою усунення перешкод в розпорядженні та користуванні таким майном шляхом його повернення.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зважаючи, що правопорушення є таким, що триває у часі, власник майна може звернутися за захистом свого права протягом всього часу, поки воно триває.

Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним.

Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпорядження майном були результатом винних дій відповідача чи спричиняли позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча б і не позбавляли власника володіння майном, але об`єктивно порушували його права і були протиправними.

Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний власник).

Відповідачем у негаторному позові є особа, яка власними протиправними діями перешкоджає позивачу здійснювати правомірне користування чи розпорядження майном.

Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до майна та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд зробив висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Позовні вимоги про витребування земельної ділянки в орендаря слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

Держава в особі органу місцевого самоврядування вправі застосовувати засоби захисту своїх прав, з метою усунення перешкод у фактичному володінні земельною ділянкою, як складовою права власності.

Право оренди - це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування цим майном. Орендар як володілець і користувач земельною ділянкою фактично утримує її у себе та використовує. У ПСП «Поділля-Агро» існує безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, а його дії з утримання земельної ділянки призводять до порушення майнових прав територіальної громади.

Однією із підстав припинення договору оренди землі згідно з ст. 31 Закону України «Про оренду землі» є «інші випадки, передбачені законом».

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 236 ЦК України встановлено, що недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення, але якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється.

За змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною 1 ст.203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

З огляду на викладене, невідповідність спірного договору оренди землі від 17.01.2018 року вимогам земельного законодавства є підставою для визнання його недійсним та застосування правових наслідків недійсності правочину.

Тому, наявні підстави для визнання недійсним спірного договору оренди землі (в частині щодо оренди спірної ділянки) та повернення земельної ділянки територіальній громаді.

Заявлення позовної вимоги про визнання недійсним спірного договору орендиє належним способом захисту, оскільки при задоволенні вказаної вимоги можливе забезпечення припинення іншого речового права за ПСП «Поділля-Агро» на спірну земельну ділянку та фактичне поновлення Державних інтересів у сфері земельних відносин шляхом повернення земельної Ділянки у власність територіальної громади.

У постановах Великої Палати Верховного Суду у справі №487/10128/14 від 12.06.2019 у справі №469/1044/17 від 15.09.2020 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

Отже, позовна вимога про повернення вказаної земельної ділянки, відповідає критерію належності способу захисту порушеного права.

З урахуванням досліджених обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

За правилами ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачів пропорційно задоволеним вимога. Оскільки відносно відповідача 2 задоволено лише одну позову вимогу, то на фізичну особу слід покласти 1 342,00 грн судових витрат зі сплати судового збору (50% за розгляд однієї немайнової вимоги).

На відповідача 1 слід покласти решту судових витрат в сумі 4 026,00 грн (за розгляд 1,5 немайнових вимог).

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13-15, 18, 42, 45, 46, 73-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020) в інтересах держави в особі Літинської селищної ради (вул. Соборна, 32, смт. Літин, Вінницький район, Вінницька область, 22300, код - 04325963) задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір оренди землі від 17.01.2018, укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Поділля-Агро" (вул. Гагаріна, 1-А, с. Бірків, Вінницький район, Вінницька область, 22352, код - 31380542), в частині передачі ОСОБА_1. Приватному сільськогосподарському підприємству "Поділля-Агро" в оренду земельної ділянки: площею 2,000 га кадастровий номер 0522485800:01:000:0693, що знаходиться на території Літинської селищної ради Вінницького району (колишньої Осолинської сільської ради Літинського району Вінницької області).

3. Усунути перешкоди у здійсненні Літинською селищною радою (вул. Соборна, 32, смт. Літин, Вінницький район, Вінницька область, 22300, код - 04325963) права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 2,000 га кадастровий номер 0522485800:01:000:0693, що знаходиться на території Літинської селищної ради Вінницького району (колишньої Осолинської сільської ради Літинського району Вінницької області) шляхом її повернення Приватним сільськогосподарським підприємством "Поділля-Агро" (вул. Гагаріна, 1-А, с. Бірків, Вінницький район, Вінницька область, 22352, код - 31380542) Літинській селищній раді (вул. Соборна, 32, смт. Літин, Вінницький район, Вінницька область, 22300, код - 04325963).

4. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Поділля-Агро" (вул. Гагаріна, 1-А, с. Бірків, Вінницький район, Вінницька область, 22352, код - 31380542) на користь Вінницької обласної прокуратури (IBAN UA 568201720343110002000003988 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Вінницька обласна прокуратура, вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 02909909) 4 026,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (IBAN UA 568201720343110002000003988 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Вінницька обласна прокуратура, вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 02909909) 1 342,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

6. Видати накази після набранням судовим рішенням законної сили.

7. Копію судового рішення надіслати учасникам справи на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та засобами електронного зв`язку: прокурору - vinnytsiaprok02@gmail.com, позивачу - litin.otg@gmail.gov.ua.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14 серпня 2023 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Вінницькій окружній прокуратурі (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020)

3 - ПСП "Поділля-Агро" (вул. Гагаріна, 1-А, с. Бірків, Вінницький район, Вінницька область, 22352)

4 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )