Рішення

від 14.08.2023 по справі 902/771/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" серпня 2023 р. м. Вінниця Cправа № 902/771/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН ТРЕЙД", вул. Є. Коновальця, буд. 36 Д, поверх 8, м. Київ, 01133, код - 40256576

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод", вул. Механізаторів, 74, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, код - 00686411

про стягнення 487 676,14 грн

В С Т А Н О В И В:

09.06.2023 року на електронну адресу суду Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (вих. № 08/09-01 08.06.2023 року) (вх. № 769/23 від 09.06.2023 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" про стягнення 487 676,14 грн заборгованості, з яких 348 001,06 грн основного боргу, 130 740,63 грн пені, 7 844,45 грн 3% річних, 1 090,00 грн інфляційних втрат за договором поставки № АЗ_1_3-РТ від 20.03.2023 року.

Ухвалою суду від 14.06.2023 року відкрито провадження у справі № 902/771/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

15.06.2023 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про приєднання доказів до позовної заяви (вих. № 15/06-01 від 15.06.2023 року).

26.07.2023 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 26.07.2023 року) про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній зазначає про погашення основної заборгованості у розмірі 348 001,06 грн, та просить суд стягнути з відповідача 152 735,21 грн пені, 9 164,13 грн 3% річних, 2 830,01 грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 31.07.2023 року закрито провадження у справі № 902/771/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" в частині стягнення 348 001,06 грн основного боргу за договором поставки № АЗ_1_3-РТ від 20.03.2023 року.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН ТРЕЙД" з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 5 220,02 грн, сплачений за подачу позовної заяви згідно платіжної інструкції № 181 від 07.06.2023 року (оригінал якої знаходиться в матеріалах справи).

Суд зазначає, що відповідачу ухвалу суду надіслано засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за адресою місцезнаходження.

Як вбачається з відомостей з веб-ресурсу АТ "Укрпошта", адресована відповідачу ухвала від 14.06.2023 року "вручено особисто 20.06.2023 року".

Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, ст.ст. 42, 46 ГПК України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, Днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси

Отже, сторін завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, повідомлено про розгляд справи.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 Рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (Рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи отримання сторонами ухвали суду про відкриття провадження у справі, в якій встановлено час на вчинення процесуальних дій, з огляду на наявність доказів завчасного її отримання, суд вирішив розглянути справу за наявними доказами.

Стислий виклад процесуальних позицій сторін.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН ТРЕЙД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" укладено договір поставки № АЗ_1_3-РТ від 20.03.2023 року.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № АЗ_1_3-РТ від 20.03.2023 року, в частині оплати поставленого товару.

Враховуючи викладене, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 348 001,06 грн основного боргу, 130 740,63 грн пені, 7 844,45 грн 3% річних, 1 090,00 грн інфляційних втрат за договором поставки № АЗ_1_3-РТ від 20.03.2023 року.

Матеріали справи не містять відзиву або іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 20.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН ТРЕЙД" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" (Покупець) укладено договір поставки № АЗ_1_3-РТ.

Відповідно п. 1.1 Договору Продавець поставляє, а Покупець приймає мінеральні добрива (товар). Кількість, номенклатура, ціна, терміни та умови поставки кожної партії товару, що постачається згідно даного договору, визначаються у специфікаціях, що є додатками до даного договору і становлять його невід`ємну частину (в подальшому "Додатки").

Загальна орієнтовна вартість договору складає 50 000 000,00 грн, ПДВ 10 000 000,00 грн, всього з ПДВ 60 000 000,00 грн. Загальна фактична вартість Договору визначається на підставі цін, узгоджених сторонами в Додатках до цього Договору та становить суму всіх специфікацій, за якими був поставлений товар (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 5.1 Договору ціна однієї метричної топи мінеральних добрив (у тому числі упаковки, якщо вона є) га загальна вартість партії товару вказані в Додатках до даного договору.

Ціна на оплачену частину товару не підлягає зміні. Зміна ціни можлива лише за умови прострочення оплати товару Покупцем більше ніж на 5 банківських днів та лише щодо частини товару, яка не була своєчасно оплачена Покупцем. Ціна може змінюватися за письмовим запитом Продавця, в залежності від зміни показників, які визначають ціну товару. Зміна ціни має бути оформлена Додатком до даного договору (п. 5.2 Договору).

Якщо Покупець не згоден щодо зміни ціни або не відповів на письмовий запит Продавця про зміну ціни (п. 5.2. Договору) протягом 5 робочих днів з моменту отримання запиту, Продавець має право припинити дію Договору в односторонньому порядку, відіславши Покупцю рекомендованим листом повідомлення про розірвання Договору. В цьому випадку Договір буде вважатися розірваним з моменту отримання Покупцем повідомлення про розірвання Договору, якщо в повідомленні не буде зазначено більш пізній термін (п. 5.3 Договору).

Відповідно п. 6.1 Договору відвантаження товару за договором здійснюється в терміни, які визначені в Додатках до договору, залізничним або іншим видом транспорту згідно умов передбачених в Додатках до Договору (згідно правил Інкотермс 2010 з урахуванням особливостей, що випливають із умов цього Договору).

Датою відвантаження вважається дата, що вказана в залізничній або товарно-транспортній накладній в пункті відвантаження товару (пункт передачі товару перевізнику) (п. 6.6 Договору).

У випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, передбачених, даним договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 9.1 Договору).

За невиконання договірних зобов`язань та/або порушення строків поставки товару, Продавець несе відповідальність у вигляді неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той час, від вартості не поставленого/несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки (п. 9.8 Договору).

Також, до укладеного договору між сторонами підписано Додаток, за змістом якого сторонами погоджено поставку товару - Карбамід, Азербайджан, Сокар у кількості 265,6 тн, вагою 800 кг, загальною вартістю 6 086 667,55 грн та ПДВ 1 217 333,51 грн (т. 1, а.с.25).

Згідно п. 2 Додатку Покупець здійснює оплату за товар у такому порядку:

- передоплата - 30% вартості товару до 21.03.2023 року, що складає 2 191 200,00 грн з ПДВ;

- оплата - 70% вартості товару, що складає 5 112 801,00 грн з ПДВ: FСА - в день поставки кожної партії товару, згідно накладної.

Специфікація набирає чинності з моменту її підписання сторонами та є невід`ємною частиною вказаного із її назві договору поставки (п. 3 Додатку).

На виконання умов договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 7 304 001,06 грн разом із ПДВ.

Поставка товару підтверджується видатковими накладними № 12 від 28.03.2023 року на суму 3 124 000,45 грн; № 14 від 29.03.2023 року на суму 2 420 000,35 грн; № 15 від 30.03.2023 року на суму 1 760 000,26 грн, які долучено до матеріалів справи.

В порушення умов договору та Додатку (Специфікації) до договору №АЗ_1_3-РТ від 20.03.2023 року відповідачем з 30.03.2023 року по 18.04.2023 року здійснено часткову оплату на загальну суму 6 956 000,00 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем на момент звернення до суду становила 348 001,06 грн (7 304 001,06 грн - 6 956 000,00 грн).

04.05.2023 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію-вимогу № 04/05/23, щодо погашення заборгованості. Зазначена вимога залишена без реагування.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 348 001,06 грн основного боргу за договором поставки № АЗ_1_3-РТ від 20.03.2023 року правомірною та обґрунтованою.

При цьому суд зазначає, що 26.07.2023 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 26.07.2023 року) про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній зазначає про погашення основної заборгованості у розмірі 348 001,06 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підтвердження погашення основної заборгованості в сумі 348 001,06 грн надано копію виписки по особовому рахунку ТОВ "РЕЗОН ТРЕЙД" за 25.07.2023 року.

Ухвалою суду від 31.07.2023 року закрито провадження у справі № 902/771/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" в частині стягнення 348 001,06 грн основного боргу за договором поставки № АЗ_1_3-РТ від 20.03.2023 року.

Крім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 7 844,45 грн 3% річних, 1 090,00 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства України.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми 3% річних та інфляційних втрат помилок не виявлено.

Тому, позов у цих частині вимог є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також, судом розглянуто вимогу щодо стягнення 130 740,63 грн пені, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України, розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно п. 9.8 Договору за невиконання договірних зобов`язань та/або порушення строків поставки товару, Продавець несе відповідальність у вигляді неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той час, від вартості не поставленого/несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми пені, судом помилок не виявлено.

При вирішенні питання щодо остаточної суми стягнення пені, з урахуванням позиції відповідача, суд враховує наступне.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України приймається до уваги, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними конкретизуються судом у кожному конкретному випадку.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (абз.1 п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011).

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Водночас, суд зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 р.

Процесуальна норма може застосовуватися виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст. 233 ГК України, 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18.

Так, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Подібних висновків щодо розміру штрафних санкцій дійшла Велика Палата Верховного Суду 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц; у справі №902/417/18 від 18.03.2020 року.

Дослідивши матеріали даної справи, суд враховує:

- повне погашення відповідачем суми основного боргу;

- захищеність майнових інтересів позивача внаслідок нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Таким чином, суд вважає, що наведене вище у своїй сукупності є винятковими обставинами, які є підставою для застосування положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ЦК України та зменшення пені з урахуванням зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду.

Суд доходить висновку, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, про наявність достатніх правових підстав для зменшення пені на 50%, що за переконанням суду у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача від знецінення грошових коштів, понесених втрат щодо несвоєчасного отримання розрахунку, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.

Отже, до стягнення з відповідача слід визначити 65 370,32 грн пені, одночасно суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення 65 370,31 грн пені.

За вказаних обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН ТРЕЙД" підлягає частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, без урахування зменшених судом сум штрафних санкцій, в сумі 2 095,12 грн.

При цьому, судом встановлено надмірну сплату судового збору в сумі 0,01 грн, яка може бути повернута судом на підставі окремого клопотання позивача.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73 ,74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" (вул. Механізаторів, 74, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, код - 00686411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН ТРЕЙД" (вул. Є. Коновальця, буд. 36 Д, поверх 8, м. Київ, 01133, код - 40256576) 7 844,45 грн - 3% річних, 1 090,00 грн - інфляційних втрат, 65 370,32 грн - пені, 2 095,12 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЗОН ТРЕЙД" 65 370,31 грн - пені.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник рішення направити учасникам справи в електронній формі на офіційні електронні адреси; за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку: позивачу - rezontrade@gmail.com, представнику позивача адвокату Панову В.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачу - tov_app_74@ukr.net.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 14 серпня 2023 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( вул. Є. Коновальця, буд. 36 Д, поверх 8, м. Київ, 01133)

3 - відповідачу (вул. Механізаторів, 74, м. Гайсин, Вінницька область, 23700)