Ухвала

від 14.08.2023 по справі 5/75-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" серпня 2023 р. Cправа № 5/75-05

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарафіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські національні напої" (пр-т Героїв Сталінграду, 18-А, м. Київ)

до: Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод" (вул. Паркова, буд. 17, м.Чечельник, Чечельницький район, Вінницька область, 24800)

про визнання банкрутом

за участю :

від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькі області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) : Мельник Т.П., за посвідченням

Заявник - Корякін Д.В. (в режимі відеоконференцзв`язку)

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду (суддя Тісецький С.С.) перебувала справа № 5/75-05 за заявою ТОВ "Українські національні напої" про банкрутство ДП "Чечельницький спиртовий завод".

Ухвалою суду від 18.05.2022 року закрито провадження у справі № 5/75-05 про банкрутство ДП "Чечельницький спиртовий завод". Припинено повноваження розпорядника майна ДП "Чечельницький спиртовий завод" - арбітражного керуючого Северина С.Л. у справі № 5/75-05.

Разом з цим, ухвалою суду від 28.07.2023 року задоволено заяву ФОП Корякіна Д.В. б/н від 18.07.2023 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 5/75-05. Ухвалено замінити сторону у виконавчому провадженні з примусового виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 року по справі № 5/75-05, на виконання якої було видано наказ Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017 року по справі № 5/75-05 - ТОВ "Українські національні напої" на його правонаступника - ФОП Корякіна Д.В..

07.08.2023 року до суду від ФОП Корякіна Д.В. надійшла скарга б/н від 07.08.2023 року (вх. № 01-39/24/23) на бездіяльність заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калинчука С.І. щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017 по справі № 5/75-05.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.08.2023 року, відповідну скаргу розподілено судді Тісецькому С.С..

Ухвалою суду від 07.08.2023 року призначено вказану вище скаргу у цій справі до розгляду в судовому засіданні на 14.08.2023 р. о 10:00 год.. Ухвалено забезпечити участь ФОП Корякіна Д.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 5/75-05, яке призначено на 14.08.2023 року о 10:00 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

На визначену дату - 14.08.2023 року в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явилися представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькі області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Корякін Д.В..

При цьому, судом встановлено, що 11.08.2023 року до суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло пояснення № 9424/4.1-22/1 від 11.08.2023 року на скаргу ФОП Корякіна Д.В. по справі №5/75-05.

В судовому засіданні, Заявник надав пояснення по суті поданої скарги та просив суд її задоволити.

Представник Відділу примусового виконання рішень вказала, що подана скарга є передчасною та необґрунтованою.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, розглянувши зазначену вище скаргу та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

За змістом скарги б/н від 07.08.2023 року, постановою заступника начальника Управління - начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калинчуком Сергієм Ігоровичем від 22.06.2023, прийнято виконавче провадження № 65624155 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017 по справі № 5/75-05, про стягнення 1 786 419,84 грн боргу.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28 липня 2023 по справі №5/75-05, замінено сторону у виконавчому провадженні з примусового виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 року по справі №5/75-05, на виконання якої було видано наказ Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017 року по справі № 5/75-05 - ТОВ "Українські національні напої" (код 32023008) на його правонаступника - ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (РНОКПП НОМЕР_1 ).

02.08.2023 на ел. пошту відділу prymus@vn.dvs.gov.ua, Корякіним Д.В. було направлено клопотання з проханням замінити стягувача у виконавчому провадженні №65624155 з ТОВ "Українські національні напої" (код ЄДРПОУ 32023008), на його правонаступника - ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Проте, до цього часу заміну стягувача у виконавчому провадженні № 65624155 не здійснено, що робить неможливим використання Заявником прав і обов`язків сторони у виконавчому провадженні.

На підставі викладеного, Заявник просить суд :

- визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калинчука Сергія Ігоровича, у виконавчому провадженні №65624155, щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017 по справі № 5/75-05;

- зобов`язати заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калинчука Сергія Ігоровича, усунути порушення (поновити порушене право заявника), шляхом здійснення заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні № 65624155, щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017 по справі № 5/75-05.

Згідно пояснення Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькі області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 9424/4.1-22/1 від 11.08.2023 року на скаргу ФОП Корякіна Д.В. по справі № 5/75-05, повідомлено наступне.

У відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відділ) перебуває виконавче провадження № 65624155 з виконання наказу Господарського суду Вінницької області по справі № 5/75-05 від 26.10.2017 про стягнення з Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські національні напої" інфляційні витрати, що складають 1 617 210,56 грн, три процента річних у розмірі 169209,28 грн, витрати по сплаті судового збору - 26 431,91 грн, яке, на виконання постанови Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про передачу виконавчого провадження від 12.06.2023, було передано з Чечельницького відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

В ході здійснення виконавчого провадження, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", Чечельницьким відділом державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 05.10.2021 на адресу Державної казначейської служби України для виконання був направлений необхідний пакет документів, зокрема, і оригінал вищевказаного наказу Господарського суду Вінницької області по справі № 5/75-05 від 26.10.2017 року.

В подальшому, згідно вимог п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", 22.02.2022 була винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій.

Водночас, частиною 4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" чітко передбачено, що має право вчиняти виконавець у період зупинення вчинення виконавчих дій і даний перелік є вичерпним, а саме у період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Окрім цього, у виконавчому провадженню № 65624155 відсутня можливість винесення постанови про заміну сторони (стягувана) виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження, враховуючи вимоги Закону України "Про виконавче провадження" (скріншот додається).

Також, ФОП Корякін Д.В. звернувся до Відділу з клопотанням від 02.08.2023 та додав ухвалу Господарського суду Вінницької області по справі № 5/75-05 від 28.07.2023, не оформлену належним чином.

З огляду на що, до Господарського суду Вінницької області Відділом направлено листа від 04.08.2023, щодо отримання належним чином завіреної копії ухвали Господарського суду Вінницької області по справі № 5/75-05 від 28.07.2023 з відміткою щодо набрання нею законної сили.

Так, завірена ухвала Господарського суду Вінницької області по справі № 5/75-05 від 28.07.2023, з відміткою щодо набрання нею законної сили, надійшла до Відділу 11.08.2023 року.

Оскільки, вищевказаний наказ Господарського суду Вінницької області по справі №5/75- 05 від 26.10.2017 був направлений для виконання на адресу Державної казначейської служби України, тому 11.08.2023 на адресу Державної казначейської служби України була направлена для виконання та приєднання до вищезазначеного пакету документів вищевказана копія ухвали Господарського суду Вінницької області по справі № 5/75-05 від 28.07.2023 року.

Разом з тим, вищезазначене клопотання ФОП Корякіна Д.В. надійшло до Відділу електронною поштою 02.08.2023, а скарга на неправомірну бездіяльність заступника начальника Управління - начальника Відділу подана до суду 07.08.2023, тобто, на переконання Відділу, із зазначеного випливає безпідставність поданої скарги та її необґрунтованість, оскільки, строки розгляду клопотання Відділом не порушені.

Враховуючи викладене, Відділом стверджується про відсутність підстав щодо задоволення скарги Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича від 07.08.2023, а тому Відділ просить відмовити в задоволенні зазначеної скарги в повному обсязі.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Статтею 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Як встановлено судом, подана скарга ФОП Корякіна Д.В. б/н від 07.08.2023 року мотивована тим, що 02.08.2023 останній направив на електронну поштову адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькі області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), клопотання з проханням замінити стягувача у виконавчому провадженні №65624155 з ТОВ "Українські національні напої" (код ЄДРПОУ 32023008) на його правонаступника - ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича (РНОКПП НОМЕР_1 ), однак до цього часу відповідну заміну стягувача у виконавчому провадженні № 65624155 не здійснено, що на переконання Заявника робить неможливим використання ним прав і обов`язків сторони у цьому виконавчому провадженні.

Водночас, у поясненні вказаного вище Відділу № 9424/4.1-22/1 від 11.08.2023 року, серед іншого, стверджується про безпідставність поданої скарги та її необґрунтованість, оскільки, строки розгляду клопотання Відділом не порушені.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Як підтверджено матеріалами цієї справи, на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 року у справі № 5/75-05, Господарським судом Вінницької області було видано наказ від 26.10.2017 року по справі № 5/75-05 про стягнення з Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод" (24800, Вінницька обл., смт. Чечельник, вул. 50-річчя СРСР, 17, код ЄДРПОУ 05459176), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські національні напої" (Черкаська область, м. Кам`янка, вул. Пушкіна, 54, код 32023008) інфляційні витрати, що складають 1 617 210,56 грн, три процента річних у розмірі 169 209,28 грн, витрати по сплаті судового збору - 26 431,91 грн.

Також, судом встановлено, що начальником Чечельницького відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Буничем В.П., згідно п. 9 ч. 1 ст. 34, 35 Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчий дій (ВП № 65624155) з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017 по справі № 5/75-05 (копія постанови наявна у справі).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Згідно ч. 3 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що заступником начальника Управління - начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калинчуком Сергієм Ігоровичем, було прийнято постанову від 22.06.2023 року про прийняття виконавчого провадження № 65624155 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017 по справі № 5/75-05 (копія постанови наявна у справі).

Із цієї постанови вбачається, що постановою про передачу виконавчого провадження № 12.06.2023 Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виконавче провадження передано із Чечельницького відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Разом з цим, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.07.2023 року було задоволено заяву ФОП Корякіна Д.В. б/н від 18.07.2023 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 5/75-05. Замінено сторону у виконавчому провадженні з примусового виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 року по справі № 5/75-05, на виконання якої було видано наказ Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017 року по справі № 5/75-05 - ТОВ "Українські національні напої" (Черкаська обл., м. Кам`янка, вул. Пушкіна, 54, код 32023008) на його правонаступника - ФОП Корякіна Дмитра Вадимовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Слід зазначити, що згідно відомостей з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вказана вище ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалась та наразі є чинною.

Відповідно до пунктів 12, 13 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Як повідомлено у поясненні Відділі, у виконавчому провадженню № 65624155 відсутня можливість винесення постанови про заміну сторони (стягувана) виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження, враховуючи вимоги Закону України "Про виконавче провадження", на підтвердження чого до пояснення долучено копію скріншоту станом на 11.08.2023, з якого вбачається, що існує попередньо прийняте рішення групи "Зупинення ВП". Прийняття рішень групи "Заміна стягувача виконавчого провадження" неможливе.

Поряд з цим, судом встановлено, що 11.08.2023 супровідним листом № 9423/4.1-22/1 Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області на адресу Державної казначейської служби України була направлена для виконання та приєднання до пакету документів вищевказана копія ухвали Господарського суду Вінницької області від 28.07.2023 року по справі № 5/75-05 та копія постанови про прийняття виконавчого провадження від 22.06.2023 ВП № 65624155.

Принагідно, суд зважає на те, що згідно ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 341 ГПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 920/149/18 зазначено, що з огляду на встановлений статтею 115 Господарського процесуального кодексу України порядок обчислення процесуальних строків зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм Господарського процесуального кодексу України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.

Господарський процесуальний кодекс України регулює порядок оскарження саме до господарського суду дій державного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду. Право на звернення зі скаргою і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю ухваленого за правилами Господарського процесуального кодексу України судового рішення та з його примусовим виконанням. Відповідні положення вміщено у розділі VI цього Кодексу "Судовий контроль за виконанням судових рішень".

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

За змістом ч. ч. 1, 3, 4 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Як згадувалось вище, 02.08.2023 ФОП Корякін Д.В. направив на електронну поштову адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькі області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), клопотання з проханням замінити стягувача у виконавчому провадженні № 65624155.

Водночас, згідно матеріалів справи, 07.08.2023 року ФОП Корякін Д.В. звернувся до суду із скаргою б/н від 07.08.2023 року (вх. № 01-39/24/23) на бездіяльність заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калинчука С.І. щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017 по справі № 5/75-05.

Отже, не дочекавшись відповіді вказаного вище Відділу на подане клопотання, Заявник через п`ять днів звернувся до суду із відповідною скаргою б/н від 07.08.2023 року, що свідчить про передчасність її подання, оскільки, строки передбачені ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" на розгляд такого клопотання, цим Відділом не були пропущені, а тому відсутні підстави для ствердження про неправомірну бездіяльність заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калинчука Сергія Ігоровича, у виконавчому провадженні № 6562415.

При цьому, Заявником не наведено у скарзі обставин та не надано суду відповідних доказів, які б свідчили про те, коли саме ФОП Корякін Д.В., дізнався про порушення його прав вказаним Відділом як Стягувача у виконавчому провадженні № 65624155, що стало б підставою для звернення до господарського суду із скаргою у строк визначений п. а) ч. 1 ст.341 ГПК України.

За цих обставини, суд дійшов висновку, що Заявником не доведено належними доказами порушення його прав бездіяльністю посадової особи відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20, стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ФОП Корякіна Д.В. б/н від 07.08.2023 року (вх. № 01-39/24/23) на бездіяльність заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Калинчука С.І. щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017 по справі № 5/75-05, в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 12, 13, 73-79, 86, 232-236, 242, 326, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні скарги ФОП Корякіна Д.В. б/н від 07.08.2023 року (вх. № 01-39/24/23) на бездіяльність заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Калинчука С.І. щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017 по справі № 5/75-05, повністю.

2. Копію ухвали надіслати на електронні адреси: ФОП Корякіну Д.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ліквідатору ТОВ "Українські національні напої" Голінному А.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ДП "Чечельницький спиртовий завод" - Spirtzavod_chech@ukr.net; Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - prymus@vn.dvs.gov.ua.

Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.