Рішення

від 07.08.2023 по справі 908/823/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/63/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2023 Справа № 908/823/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В. при секретарі судового засідання Драковцевій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні матеріали справи № 908/823/23

за позовом Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул.Гвардійський, буд.137, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр мембранних технологій» (69035, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 32, ідентифікаційний код 30837317)

про стягнення 11215,25 грн.

за участю представників:

від позивача: Науменко М.В., довіреність № 617/20-23 від 08.05.2023

від відповідача: Лизогуб Г.Г., витяг з ЄДР

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся Концерн «Міські теплові мережі» з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр мембранних технологій» заборгованості за договором №203566 від 01.05.2012 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді на об`єкт приміщення ХХІІІ по вул. Патріотична, буд. 32 площею 129,24 кв.м. в сумі 9375,72 грн., інфляційних втрат за період з квітня 2020 року по січень 2022 року у розмірі 1352,47 грн. та 3% річних за період з 20.03.2020 по 23.02.2022 у розмірі 487,06 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 276 Господарського кодексу України, ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.03.2023 відкрито провадження у справі №908/823/23, присвоєно справі номер провадження 33/63/23. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Запропоновано позивачу протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали надати суду та надіслати відповідачу листом з описом вкладення (докази надсилання надати суду) письмові пояснення з доказами щодо споживання та оплати теплової енергії за розрахунковий період грудень 2020 року, уточнити конкретний календарний період, за який стягується заборгованість.

Позивач не надав письмових пояснень на виконання ухвали суду.

Відповідач отримав копію ухвали суду 24.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

05.04.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач не погодився з розрахунком заборгованості, викладеним у позовній заяві, вказав, що станом на 01.01.2022 наявний борг позивача перед відповідачем у сумі 4128,80 грн.

10.04.2023 відповідач подав клопотання про розгляд справи в загальному провадженні з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.04.2023 № 908/823/23 ухвалено розгляд справи №908/823/23 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, замінено розгляд справи по суті підготовчим засіданням, підготовче засідання призначено на 16.05.2023 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.05.2023 №908/823/23 відкладено підготовче засідання 13.06.2023 об 12 год. 30 хв. у зв`язку з службовою необхідністю.

В судовому засіданні 13.06.2023 були присутніми представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами програмно-апаратним комплексом «Акорд».

Представник позивача повідомив про те, що позивач відзив отримував, з відзивом ознайомлений. Надав суду акт звірки взаємних розрахунків, просив долучити його до матеріалів справи. Також надав копію акту відповідачу.

Суд долучив до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.06.2023 №908/823/23 продовжено строк підготовчого провадження до 17.07.2023, відкладено підготовче засідання на 12.07.2023 о 10 год. 00 хв. для надання можливості відповідачу ознайомитися з актом звірки.

12.07.2023 від відповідача надійшло клопотання про долучення письмового доказу і застосування загального строку позовної давності.

В судовому засіданні 12.07.2023 був присутнім представник відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами програмно-апаратним комплексом «Акорд».

Відповідач оголосив клопотання про долучення письмового доказу і застосування загального строку позовної давності.

Суд долучив до матеріалів справи поданий відповідачем доказ.

Представник відповідача заявив про відсутність інших доказів, окрім тих, які надані до матеріалів справи, відсутність заяв чи клопотань та про можливість закриття підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.07.2023 №908/823/23 виправлено описку в резолютивній частині ухвали суду від 13.06.2023 у справі №908/823/23 в частині зазначення дати, до якої продовжено строк підготовчого провадження, а саме: замість дати 17.06.2023 слід читати 17.07.2023. Закрито підготовче провадження у справі №908/823/23. Призначено справу №908/823/23 до розгляду по суті на 07.08.2023 об 11 год. 30 хв.

В судовому засіданні 07.08.2023 були присутні представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами програмно-апаратним комплексом Акорд.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті. Запитав про наявність клопотань. Представник позивача повідомив про відсутність клопотань. Представник відповідача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи відомостей про відпуск і оплату теплової енергії. Представник позивача заперечив проти даного клопотання. Клопотання відповідача суд залишив без задоволення, оскільки відповідно до норм ГПК України надання та прийняття доказів передбачено лише на стадії підготовчого провадження або до початку розгляду справи по суті.

Представникам сторін надано вступне слово.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

07.08.2023 судом прийнято рішення, оголошено його вступну та резолютивну частину.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі статуту. Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про теплопостачання», «Правилами користування тепловою енергією», (далі - Правила), затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198.

В розумінні Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.

01.05.2012 Концерном «Міські теплові мережі» (далі теплопостачальна організація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український центр мембранних технологій» (далі - відповідач, споживач) укладено договір № 203566 купівлі- продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - договір), відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за діючими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді укладено для об`єкту, що зазначені в додатку № 16 до додатку 1а Договору (далі - об`єкт теплопостачання).

На виконання умов договору Концерн «Міські теплові мережі» відпустив теплову енергію в період з березня 2019 по січень 2021 в приміщення з адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, будинок №32 (прим.ХХІІІ) на загальну суму 20951,73грн.

Об`єкт надання послуг знаходиться у житловому будинку, який обладнаний системою централізованого опалення, тож факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону за період 2019-2020р. та 2020-2021 р. відповідно до яких Концерном «Міські теплові мережі» було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжя.

Відповідно до умов договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом згідно договірних навантажень.

Розрахунковим періодом між сторонами є розрахунковий місяць, а підставою для розрахунків між Концерном «Міські теплові мережі» та споживачем є рахунок та акт приймання - передачі теплової енергії.

Згідно з п. 6.7. Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну. Відповідач не з`явився до позивача для отримання зазначених документів в порядку, визначеному договором.

Споживач, згідно з п. 6.7.1. договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання.

В разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період (п. 6.7.2. договору).

Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу Концерну «Міські теплові мережі» не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими позивачем до оплати за відповідні періоди. Концерном «Міські теплові мережі» були зроблені помітки на актах. Отже, оформлені таким чином акти вважаються погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

На підставі п. 6.4. договору споживач зобов`язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.

Позивач надсилав на адресу відповідача вимогу щодо погашення суми заборгованості. Однак, сума заборгованості у добровільному порядку погашена не була.

За вказаний період відповідач здійснив часткову оплату за надану теплову енергію у розмірі 8277,98 грн.

Загальна сума заборгованості за вказаний період складає 9375,72 грн.

Позивач нарахував відповідачу з квітня 2020 року по січень 2022 року втрати від інфляції у розмірі 1352,47 грн. та 3% річних за період з 20.03.2020 по 23.02.2022 у розмірі 487,06 грн.

Невиконання відповідачем умов договору стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд при прийнятті рішення виходить з такого.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», серед основних обов`язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Згідно положень п. 40 Правил користування тепловою енергією, споживач зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та даних Правил.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в строк, що встановлений законом, договором.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

01.05.2012 сторонами укладено договір № 203566 купівлі- продажу теплової енергії в гарячій воді. Сторони вказаний факт не заперечили.

На виконання умов договору Концерн «Міські теплові мережі» відпустив теплову енергію в період з березня 2019 по січень 2021 в приміщення з адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, будинок №32 (прим.ХХІІІ) на загальну суму 20951,73грн., що підтверджується матеріалами справи.

За вказаний період відповідач здійснив часткову оплату за надану теплову енергію у розмірі 8277,98 грн.

Загальна сума заборгованості за вказаний період складає 9375,72 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу з квітня 2020 року по січень 2022 року втрати від інфляції у розмірі 1352,47 грн. та 3% річних за період з 20.03.2020 по 23.02.2022 у розмірі 487,06 грн.

Судом перевірено розрахунки позивача. Розрахунок втрат від інфляції виконано правильно, заявлена позивачем сума підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення 3 % річних суд зазначає, що згідно із розрахунком суду стягненню з відповідача підлягають 3 % річних у розмірі 472,27 грн., з відмовою у стягненні 14,79 грн. При розрахунку 3 % річних судом враховано положення ч. 5 ст. 254 ЦК України.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначив, що позивачем здійснено розрахунок заборгованості з помилками та просив суд застосувати строк позовної давності окремо до кожного щомісячного нарахування.

В матеріалах справи міститься детальний Акт звірки взаємних розрахунків, наданий позивачем.

Щодо позовної давності суд зазначає, що У зв`язку з поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 № 211 встановлено на території України карантин з 12.03.2020 по 03.04.2020. У подальшому дію карантину було неодноразово продовжено, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України від № 383 від 25.04.2023 дію карантину продовжено до 30.06.2023.

Запровадження карантинних заходів обумовило внесення змін до норм матеріального права щодо перебігу строку позовної давності.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ (який набрав чинності з 02.04.2020) Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено п. 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». В подальшому відповідними указами президента України воєнний стан неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» воєнний стан в Україні продовжено з 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

У зв`язку з введенням воєнного стану також були внесені зміни до норм чинного законодавства щодо перебігу строку позовної давності.

Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено п. 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм, строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, був продовжений на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та на період дії в Україні воєнного стану, який введений з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та триває по теперішній час.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр мембранних технологій» (69035, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 32, ідентифікаційний код 30837317) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд.137, ідентифікаційний код 32121458) суму основного боргу у розмірі 9 375,72 грн. (дев`ять тисяч триста сімдесят п`ять грн. 72 коп.), 3 % річних у розмірі 472,27 грн. (чотириста сімдесят дві грн. 27 коп.), інфляційні втрати у розмірі 1352,47 грн. (одна тисяча триста п`ятдесят дві грн. 47 коп.), судовий збір у розмірі 2680,46 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят грн. 46 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 17.08.2023.

Суддя М.В. Мірошниченко