Рішення

від 08.08.2023 по справі 5011-15/10488-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.08.2023Справа № 5011-15/10488-2012 (910/7056/23)

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦІНВЕС 2" та HEADPARADE SERVICES (OVERSEAS) LIMITED (ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД

за участю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Яремчук М.В., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Петріцької А.П. та товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЛІС"

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та скасування державної реєстрації іпотеки та обтяжень в межах справи № 5011-15/10488-2012

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Данилів М.М.,

від відповідача не з`явились,

від третіх осіб не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в межах справи № 5011-15/10488-2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 відкрито провадження у справі № 5011-15/10488-2012 (910/7056/23).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 було задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 відкладено підготовче засідання на 13.07.2023.

06.07.2023 від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Яремчук М.В. надійшли документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 08.08.2023.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

04.05.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРБІЗНЕСВІЗА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою за вихідним № 04-05/23 від 04.05.2023 року (далі - Позов) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦІНВЕС 2", HEADPARADE SERVICES (OVERSEAS) LIMITED (ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Яремчук Марина Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

Петріцька Альона Павлівна, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПОЛІС" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та скасування державної реєстрації іпотеки та обтяжень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений 07.02.2012 року між ТОВ "ДЦІНВЕС 2", як іпотекодавцем та ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД, як іпотекодержателем іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яремчук М.В., зареєстрований в реєстрі за № 262 (далі - Наступний договір іпотеки) є нікчемним, у зв`язку із тим, що укладений без згоди первинного іпотекодержателя - Відкритого акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (правонаступником якого є ТОВ "ФК "ПОЛІС").

Адже, відповідно п. 1.1. Наступного договору іпотеки ТОВ "ДЦІНВЕС 2" передало в іпотеку ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД групу приміщень № 133 (в Літ. А) загальною площею 428 кв.м., які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Щербаківського Данила, 53.

За твердженням ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" вказана група приміщень складає 6/10 частин нежилих приміщень (в літ. А) з № 1 по № 18 (групи приміщень № 127) загальною площею 714,90 кв.м (далі - Група приміщень № 127), які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Щербаківського Данила, 53., які є предметом іпотеки відповідно до умов іпотечного договору № 03.144-96/08-ДІ від 04.02.2008 року, який укладено між ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" та ВАТ "ВТБ БАНК" (правонаступник ТОВ "ФК "ПОЛІС") та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., та зареєстрований в реєстрі за № 233.

Відповідачі не скористалися свої правом на подання відзиву на Позов.

Треті особи не скористалися своїм правом на подання письмових пояснень щодо Позову.

Інших заяв по суті спору не надходило.

2.Процесуальні питання, вирішенні судом.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.05.2023 року Позов передано на розгляд судді Паська М.В. в провадженні якого перебуває справа № 5011-15/10488-2012 про банкрутство ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА".

16.05.2023 року ухвалою Господарського суду міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в межах справи № 5011-15/10488-2012; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 15.06.2023 року о 10 годині 50 хвилин; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

14.06.2023 року ухвалою Господарського суду міста Києва частково задоволено клопотання про витребування доказів від 04.05.2023 року, яке ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" подало разом із Позовом та витребувано у приватного нотаріуса Яремчук М.В. належним чином засвідчену копію нотаріальної справи, яка була сформована, у зв`язку з посвідченням Наступного договору іпотеки.

15.06.2023 року ухвалою Господарського суду міста Києва відкладено підготовче засідання на 13.07.2023 року о 11 годині 00 хвилин.

06.07.2023 року до Господарського суду міста Києва від приватного нотаріуса Яремчук М.В. на виконання ухвали про витребування доказів від 14.06.2023 року надійшов лист 04.05.2023 року за вихідним № 51/01-16 до якого була долучена належним чином засвідчена копія нотаріальною справи, який було зареєстровано в суді за вхідним № 01-37/45869/23.

13.07.2023 року ухвалою Господарського суду міста Києва закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 08.08.2023 року о 11 годині 50 хвилин.

03.08.2023 року від ТОВ "ФК "ПОЛІС" до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява про розгляд справи за відсутності ТОВ "ФК "ПОЛІС". У заяві ТОВ "ФК "ПОЛІС" просило суд Позов ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" задовольнити у повному обсязі.

Суд наголошую, що відповідачі та треті особи не забезпечили у жодне судове засідання, яке відбулося у справі своїх представників, хоча й були належним чином повідомленні про дату час та місце розгляду справи докази чого містяться у матеріалах справи.

08.08.2023 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, яким Позов ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" задоволено у повному обсязі.

3.Обставини, встановленні судом під час вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з положеннями частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Суд враховує висновок, який викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.08.2021 року у справі № 641/7345/20 в якій зазначено, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції, адже з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який передбачає концентрацію спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю в межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів.

Також, суд враховує висновок, який викладено у пункті 9.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі № 916/585/18 (916/1051/20) в якому зазначено, що вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.

Суд прийшов до висновку, що розгляд даної справи має здійснюватися в межах процедури банкрутства ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА", що відповідатиме суті принципу концентрації спорів боржника у справі про банкрутство, оскільки таке залучення сприятиме досягненню мети банкрутства в частині погашення грошових вимог кредиторів.

Отже, у даному випадку позовні вимоги стосуються майна ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА", який є боржником в процедурі банкрутства та спрямовані на захист майнових прав, тому позовна заява ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та скасування державної реєстрації іпотеки, та обтяжень підлягає розгляду за правилами господарського судочинства в межах процедури банкрутства в Господарському суді міста Києва.

3.1. Встановленні обставини, які підтверджують витребування Групи приміщень № 1 та Групи приміщень № 2 на користь ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА".

Судом встановлено, що 07.11.2018 року ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" звернулося до Господарського суду міста Києва, в межах справи № 5011-15/10488-2012 про банкрутство ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА", із заявою про витребування майна у добросовісного набувача та визнання права власності на майно, в якій просив суд, зокрема, витребувати у ТОВ "ДЦІНВЕС 2" на користь ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" Групу приміщень № 1 та Групу приміщень № 2.

16.06.2021 року постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 5011-15/10488-2012 витребувано у ТОВ "ДЦІНВЕС 2" на користь ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" Групу приміщень № 1 та Групу приміщень № 2. Дана постанова набрала законної сили з дня її проголошення.

25.11.2021 року постановою Касаційного господарського суду в складі Верховного у справі № 5011-15/10488-2012 постанову Північного апеляційного господарського суду у справі № 5011-15/10488-2012 залишено без змін.

Судом встановлено, що зі змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 року у справі № 5011-15/10488-2012 вбачається наступне.

22.06.2007 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, який нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. та зареєстровано за № 1796 (далі - Договір купівлі-продажу від 22.06.2007), на підставі якого ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" набуло право власності на групу нежилих приміщень № 127 (приміщення з № 1 по № 18) загальною площею 714,90 кв.м.

15.02.2010 року рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 53/49 було задоволено позовну заяву ПП "ЛЕГІОН-2004": визнано за ПП "ЛЕГІОН-2004" право власності на 6/10 частин груп нежилих приміщень № 127, 128, 129 загальною площею 714,90 кв.м, що становить 428,0 кв.м, які знаходяться по вулиці Щербакова, 53, (літера А) в місті Києві; виділено в натурі ПП "ЛЕГІОН-2004", як окремий об`єкт нерухомого майна, 6/10 частин з груп нежилих приміщень № 127, 128, 129, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Щербакова, будинок 53 (літ. А), а саме: з групи приміщень № 127 загальною площею 714,90 кв.м в групу приміщень № 133 загальною площею - 428,0 кв.м.

18.05.2011 року постановою Вищого господарського суду України у справі № 53/49 рішення Господарського суду міста Києва у справі № 53/49 від 15.02.2010 року було скасовано та справу направлено на новий розгляд в суд першої інстанції.

27.07.2011 року рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2011 року у справі № 53/49-6/185 у задоволенні позовних вимог ПП "ЛЕГІОН-2004" до ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" про визнання права власності та виділення в натурі частини нежилих приміщень відмовлено.

Суд враховує, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 року у справі № 5011-15/10488-2012 встановлено, що 15.02.2010 року ПП "ЛЕГІОН-2004" на підставі рішення Господарського суду міста Києва у справі № 53/49 (дане судове рішення було скасоване 18.05.2011 року) стало власником нежилих приміщень № 133 загальною площею 428,0 кв.м, які є частиною (6/10) групи приміщень № 127 площею 714,90 кв.м, що належали ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" на підставі Договору-купівлі продажу від 22.06.2007.

23.07.2010 року між ПП "ЛЕГІОН-2004" та ТОВ "АКРОПОЛІС РЕАЛІТІ ГРУП" було укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень № 133 (в літ. А) загальною площею 428,0 кв.м, на підставі якого до ТОВ "АКРОПОЛІС РЕАЛІТІ ГРУП" перейшло право власності на нежилі приміщення № 133 (в літ. А) загальною площею 428,0 кв.м.

04.08.2010 року між ТОВ "АКРОПОЛІС РЕАЛІТІ ГРУП" та ТОВ "КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ОЛЕВАН ПЛЮС", укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого до ТОВ "КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ОЛЕВАН ПЛЮС" перейшло право власності на нежилі приміщення № 133 (в літ. А) загальною площею 428,0 кв.м.

18.01.2011 року між та ТОВ "КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ОЛЕВАН ПЛЮС" та ТОВ "ДЦІНВЕС 2" було укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого до ТОВ "ДЦІНВЕС 2" перейшло право власності на нежилі приміщення №133 (в літ. А) загальною площею 428,0 кв.м.

12.06.2017 року ТОВ "ДЦІНВЕС 2" проведено державну реєстрацію права власності на групу нежилих приміщень № 133 (в літ. А) загальною площею 412,5 кв.м (фактично зменшивши площу спірного майна).

12.06.2017 ТОВ "ДЦІНВЕС 2" здійснено поділ групи приміщень № 133 загальною площею 412,5 кв.м, та зареєстровано право власності на групу приміщень № 1 (в літ. А) загальною площею 280,3 кв.м, та групу приміщень № 2 (в літ. А) загальною площею 132,2 кв.м.

Суд зауважує, що зазначені вище обставини були встановленні у постанові Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 року у справі № 5011-15/10488-2012 в якій зазначено, що "група нежилих приміщень № 133, яка була відчужена три рази на підставі договорів купівлі-продажу та яку було поділено ТОВ "ДЦІНВЕС 2" на групу приміщень № 1 (в літ. А) загальною площею 280,3 кв.м та групу приміщень № 2 (в літ. А) загальною площею 132,2 кв.м, є частиною (6/10) групи нежилих приміщень № 127 загальною площею 714,90 кв.м, яка належала ТОВ "Укрбізнесвіза" на підставі Договору купівлі-продажу від 22.06.2007".

Отже, дослідивши докази наявні у справі та обставини, які встановленні в постанові Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 року у справі № 5011-15/10488-2012 суд прийшов до висновку, що дійсно у ТОВ "ДЦІНВЕС 2" на користь ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" було витребувано Групу приміщень № 1 та Групу приміщень № 2, які є частиною (6/10) групи нежилих приміщень № 127 загальною площею 714,90 кв.м, право власності на яку ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" набуло на підставі Договору купівлі-продажу від 22.06.2007.

3.2.Встановленні обставини, які підтверджують дійсність Первинного договору іпотеки.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на дату нотаріального посвідчення Первинного договору іпотеки), відповідно до якої взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

Судом встановлено, що 04.02.2008 року між ВАТ "ВТБ БАНК" та ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" було укладено Генеральну угоду № 96/08, за якою ВАТ "ВТБ БАНК" відкрив ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" кредитний ліміт з максимальним розміром заборгованості 10 000 000 (десять мільйонів) доларів США.

Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаною Генеральною угодою та договорами, що укладені на її підставі, між ВАТ "ВТБ БАНК" та ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" було укладено Іпотечний договір № 03.144-96/08-ДІ від 04.02.2008 року, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 233 (далі - Первинний договір іпотеки).

Зокрема, відповідно до пункту 1.3. Первинного договору іпотеки, ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" передало ВАТ "ВТБ БАНК" в іпотеку нежилі приміщення (в літ. А) з № 1 по № 18 (групи приміщень № 127) загальною площею 714,90 кв.м (далі - Група приміщень № 127), які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Щербаківського Данила, 53.

Судом встановлено, що 04.02.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В Первинний договір іпотеки було зареєстровано у Державному реєстрі іпотек за № 6520380, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек за № 16798226 від 04.02.2008 року.

Таким чином, за результатами дослідження вказаних доказів судом встановлено, що предметом іпотеки Первинного договору іпотеки є Група приміщень № 127 загальною площею 714,90 кв.м, право власності на які ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" набуло на підставі Договору купівлі-продажу від 22.06.2007, а Група приміщень № 1 та Група приміщень № 2, яке витребувано у ТОВ "ДЦІНВЕС 2" на користь ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" складає 6/10 частин від Групи приміщень № 127.

Судом було досліджено інформаційну довідку № 330369682 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.04.2023 року (далі - Інформаційна довідка 1), яка підтверджує, що на Групу приміщень № 1 було перереєстровано іпотеку за № 23951426 (далі - Запис іпотеки 1) на підставі Первинного договору іпотеки, а також інформаційну довідка № 330369665 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.04.2023 року (далі - Інформаційна довідка 2), яка підтверджує, що на Групу приміщень № 2 було перереєстровано іпотеку за № 23951876 (далі - Запис іпотеки 2) на підставі Первинного договору іпотеки.

Також, судом встановлено, що 18.11.2015 року між ВАТ "ВТБ БАНК" та ТОВ "ФК "ПОЛІС" було укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 21 МБ та Додаткову угоду № 1 до Договору відступлення права вимоги від 27.11.2015 року. Відповідно до умов даного договору ВАТ "ВТБ "БАНК" відступив ТОВ "ФК "ПОЛІС" право вимоги заборгованості до ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" за усіма договорами кредиту, які укладено в рамках Генеральної угоди.

Крім цього, 30.11.2015 року між ВАТ "ВТБ БАНК" та ТОВ "ФК "ПОЛІС" було укладено Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки та договорами застави, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О., та зареєстрований за номером 2219 (далі - Договір відступлення права вимоги від 30.11.2015 року). Відповідно до умов даного договору від ВАТ "ВТБ БАНК" до ТОВ "ФК "ПОЛІС" перейшли усі права іпотекодержателя за Первинним договором іпотеки.

Суд досліджуючи зазначені вище докази встановив, що на підставі Договір відступлення права вимоги від 30.11.2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено зміни щодо Групи приміщень № 1 та Групи приміщень № 2, а саме: змінено іпотекодержателя - ВАТ "ВТБ БАНК" на ТОВ "ФК "ПОЛІС".

Згідно з положеннями статті 17 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється. З інших підстав, передбачених цим Законом.

Судом за результатами дослідження доказів встановлено, що в день подання Позову основне зобов`язання за Генеральною угодою та договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди, не припинено, заборгованість не погашено та інші підстави для припинення іпотеки за Первинним договором іпотеки відсутні. Також, відсутні будь-які судові рішення про визнання Первинного договору іпотеки недійсним та/або скасування державної реєстрації іпотеки на підставі Первинного договору іпотеки.

Отже, досліджуючи вказані обставини та докази суд приходить до висновку, що Первинний договір іпотеки набрав чинності з моменту його нотаріального посвідчення, тобто з 04.02.2008 року, та був і є дійсним в день прийняття рішення у цій справі.

3.3.Встановленні обставини, які підтверджують не знищення предмета іпотеки за Первинним договором іпотеки.

Суд досліджуючи докази у справі встановив, що відповідно до пункту 1.3. Первинного договору іпотеки, ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" передало ВАТ "ВТБ БАНК" в іпотеку нежилі приміщення (в літ. А) з № 1 по № 18 (групи приміщень № 127) загальною площею 714,90 кв.м, які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Щербаківського Данила, 53.

Відтак, предметом іпотеки за Первинним договором іпотеки є Група приміщень № 127, право власності на яку ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" набуло на підставі Договору купівлі-продажу від 22.06.2007, та 6/10 частин якої витребувано у ТОВ "ДЦІНВЕС 2" на користь ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 року у справі № 5011-15/10488-2012.

Суд враховує, що обставини того, що предмет іпотеки за Первинним договором іпотеки не є знищеним вже встановлювалися у постанові Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 року у справі № 5011-15/10488-2012 в якій зазначено, що "нерухоме майно, яке витребовується у ТОВ "ДЦІНВЕС 2", не є новоствореним об`єктом нерухомого майна, а є частиною нежилих приміщень загальною площею 714,90 кв.м, право власності на які було раніше зареєстроване за ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" та набуто останнім на підставі договору купівлі-продажу. Тому, відсутні підстави вважати, що група приміщень № 127 загальною площею 714,90 кв.м. була знищена. Крім цього, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що нерухоме майно є новоствореними об`єктами нерухомості, які були утворені в результаті поділу групи приміщень № 133 загальною площею 412,5 кв.м".

Суд враховує висновок, який викладено у постанові Верховного Суду у справі № 29/5005/6381/2011 від 10.05.2018 в якій зазначено, що "створені внаслідок формального поділу об`єкти не можуть вважатись новоствореними в розумінні норм ЦК України".

Отже, приймаючи до уваги встановленні обставини у постанові Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 року у справі № 5011-15/10488-2012, суд приходить до висновку, що предмет іпотеки за Первинним договором іпотеки НЕ ЗНИЩЕНО, адже Група приміщень № 1 та Група приміщень № 2 не є новоствореним об`єктом нерухомого майна, бо утворилася внаслідок формального поділу з групи приміщень № 133, які складають 6/10 частин Групи приміщень № 127, а відповідно є предметом іпотеки відповідно до умов Первинного договору іпотеки.

3.4. Встановленні обставини, які підтверджують нікчемність Наступного договору іпотеки.

Судом встановлено, що 28.12.2010 року між ТОВ "ДЦІНВЕС 2" та ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД укладено Договір позики № 02-12/10 (далі - Договір позики).

Крім цього, 07.02.2012 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором позики між ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД як іпотекодержателем та ТОВ "ДЦІНВЕС 2" як іпотекодавцем було укладено іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яремчук М.В., зареєстрований в реєстрі за № 262.

Відповідно до пункту 1.1. Наступного договору іпотеки, в іпотеку ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД передано групу приміщень № 133 (в Літ. А) загальною площею 428 кв.м, які знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Щербаківського Данила, 53.

Суд досліджуючи розширену Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме, яку видано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сомовим Ігорем Віталійовичем від 17.04.2023 року за № 329358696, яку отримано за адресою розташування Групи приміщень № 1 та Групи приміщень № 2 встановив, що 12.06.2017 року ТОВ "ДЦІНВЕС 2" поділило групу приміщень № 133 на Групу приміщень № 1 та Групу приміщень № 2, а приватним нотаріусом Петріцькою Альоною Павлівною здійснено перенесення державної реєстрації іпотеки та обтяжень на підставі Наступного договору іпотеки з групи приміщень № 133 на Групу приміщень № 1, та Групу приміщень № 2.

У частині 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на дату укладення Наступного договору іпотеки) передбачено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Судом досліджено, текст постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2011 року у справі № 2а-2970/11/2670 за позовом ТОВ "ДЦІНВЕС 2" до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за участю третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПАТ "ВТБ БАНК" в якій зазначено, що "як вбачається з матеріалів, між ВАТ "ВТБ БАНК" та ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" 04.02.2008 року було укладено кредитний договір № 03.144-96/08-СК. В якості забезпечення зобов`язання за даним договором між ВАТ "ВТБ БАНК" та ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" 04.02.2008 року було укладено іпотечний договір № 03.144-96/08-ДІ, за умовами якого іпотекодавець ТОВ "Укрбізнесвіза" передав банку в іпотеку нерухоме майно нежилі приміщення ( в літері А) з № 1 по № 18 (групи приміщень № 127)".

Також, суд досліджуючи інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" долучало до Позову встановив, що ТОВ "ДЦІНВЕС 2" було відомо про наявність Первинного договору іпотеки, адже у Державному реєстрі іпотек з 04.02.2008 року містяться відомості про реєстрацію іпотеки на підставі Первинного договори іпотеки, в яких чітко зазначено, що предметом іпотеки є група приміщень № 127 загальною площею 714,90 кв.м.

Отже, за результатами дослідження вказаних доказів та обставин справи суд констатує факт, що ТОВ "ДЦІНВЕС 2", знало в день укладення (07.02.2012 року) Наступного договору іпотеки про обставину укладення та дійсність Первинного договору іпотеки, а відповідно ТОВ "ДЦІНВЕС 2" повинно було отримати письмову згоду у ВАТ "ВТБ БАНК" для укладення Наступного договору іпотеки, адже ТОВ "ДЦІНВЕС 2" передало в наступну іпотеку групу приміщень № 133, яка була поділена на Групу приміщень № 1 та Групу приміщень № 2, які є частиною (6/10) Групи приміщень № 127.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на дату укладення Наступного договору іпотеки) передбачено, що предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором.

Відповідно до пунктів 1.4.3., 1.4.10. Наступного договору іпотеки, Іпотекодавець свідчить та гарантує, що до укладення цього Договору Предмет Іпотеки нікому іншому будь-яким способом не відчужений, не переданий іншим особам, не є предметом судового спору, не перебуває під забороною (арештом), майно (активи) Іпотекодавця, в тому числі Предмет Іпотеки не знаходиться в податковій заставі, ніякі треті особи не мають щодо нього будь-яких прав (в тому числі не зареєстрованих у встановленому законом порядку), заставна (борговий цінний папір) на Предмет Іпотеки не випускалася. Предмет Іпотеки не обтяжений будь-яким іншим борговим зобов`язанням, на його основі немає факторів, які б заважали накласти стягнення на Предмет Іпотеки по виконавчих документах, та Предмет Іпотеки не передано в оренду (суборенду), суперфіцій, лізинг, безоплатне користування, довірче управління, спільну діяльність, не є культурною цінністю, не пам`яткою культурної спадщини, тощо; Предмет іпотеки не підлягає вилучення і вільний від будь-яких зобов`язань, крім тих, що передбачені цим Договором.

Відповідно до пункту 3.2. Первинного договору іпотеки зазначено, що іпотекодавець має право виключно на підставі письмової згоди Іпотекодержателя: зводити, знищувати стіни, здійснювати перебудову, проводити капітальний ремонт Предмета іпотеки; відчужувати Предмет іпотеки, передавати іншим особам в наступну іпотеку, в оренду/лізинг, в управління, в користування, в спільну діяльність; або вчиняти інші дії, наслідком яких є зміна правового статусу предмета іпотеки. У будь-якому випадку, вчинення таких дій не позбавляє Іпотекодержателя права отримати задоволення своїх вимог за рахунок зміненого предмета іпотеки.

Згідно з підпунктом 2 пункту 96 та пункту 100 Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 (у редакції, чинній на дату укладення Наступного договору іпотеки), договори про заставу нерухомого та рухомого майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та перевірки відсутності податкової застави та інших застав за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Договір про наступну заставу вже заставленого майна може бути посвідчений за згодою попередніх заставодержателів, якщо інше не передбачено законом і попереднім договором застави.

Судом було досліджено текст Наступного договору іпотеки, зі змісту якого вбачається, що він не лише не містить згоди ВАТ "ВТБ БАНК", а й взагалі містить положення про відсутність наявності будь-яких обтяжень предмету іпотеки будь-яким іншим борговим зобов`язанням.

Суд враховує висновок, який викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 року у справі № 910/9158/16, в якому зазначено, що "згідно з нормою частини 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним. За змістом цієї норми та з урахуванням положень ч. 2 ст. 215 ЦК України укладення угод з відчуження майна (частини майна), переданого в іпотеку, без згоди іпотекодержателя зумовлює їх нікчемність та не створює інших юридичних наслідків, крім пов`язаних з їх нікчемністю".

Також, судом врахований правовий висновок, який викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2020 року у справі № 922/2250/16 та правовий висновок, який викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 910/73/17.

Крім цього, судом було досліджено нотаріальну справу, яка була сформована приватним нотаріусом Яремчук М.В., в день нотаріального посвідчення Наступного договору іпотеки. Зокрема, у нотаріальній справі міститься витяг № 34822468 з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.02.2012 року, який отримувала приватний нотаріус Яремчук М.В. за параметрами запиту по реєстраційному номері № 20863610 - це номер Групи приміщень № 133.

За результатами дослідження вказаного витягу судом встановлено, що на сторінці 3 та 4 витягу в день нотаріального посвідчення Наступного договору іпотеки, щодо Групи приміщень № 133 міститься запис 6, у якому зареєстровано обтяження заборона на нерухоме майно на підставі Первинного договору іпотеки, тобто приватному нотаріусу Яремчук М.В. було відомо, що є первинний іпотекодержатель - "ВАТ "ВТБ БАНК", а відповідно без його згоди вона не мала права нотаріально посвідчувати Наступний договір іпотеки та на підставі цього договору реєструвати обтяження, щодо Групи приміщень № 133.

Також, судом під час дослідження нотаріальної справи не виявлено жодної письмової згоди ВАТ "ВТБ "БАНК" (правонаступник якого є ТОВ "ФК "ПОЛІС"), як первинного іпотекодержателя на передачу Групи приміщень № 133, яка є частиною (6/10) Групи приміщень № 127 у наступну ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД.

Таким чином, судом за результатами дослідження вказаних доказів та обставин справи встановлено факт того, що Наступний договір іпотеки на підставі якого Групу приміщень № 133, яка була поділена на Групу приміщень № 1 та Групу приміщень № 2, які є частиною (6/10) Групи приміщень № 127, ТОВ "ДЦІНВЕС 2" передало в наступну іпотеку ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД без згоди ВАТ "ВТБ БАНК" (правонаступником якого є ТОВ "ФК "ПОЛІС"), а відповідно в силу прямої вказівки закону вказаний договір є нікчемним та такий, що не створює жодних юридичних наслідків, крім тих, які пов`язані з його нікчемністю.

4.Щодо способу захисту та порушення прав ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА".

Відповідно частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд зазначає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 925/1265/16).

Згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з частиною 1, 4, 5 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (пункт 8.10 постанови Верховного Суду від 18.08.2020 року у справі № 922/2250/16).

У частині 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Суд зазначає, що за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (постанова Верховного Суду від 03.09.2020 року у справі № 914/1201/19).

Суд вважає, що обраний ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" спосіб захисту порушеного права, а саме скасування державної реєстрації іпотеки та заборони, які є вимогами про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, є належним способом захисту прав ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА", оскільки задоволення Позову дозволить ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" припинити державну реєстрацію зазначених обтяжень, які незаконно зареєстровані на підставі нікчемного правочину наявність яких порушує права ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" як законного власника Групи приміщень № 1 та Групи приміщень 2.

5.Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення та мотиви їх застосування.

За приписами статей 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У частині 1, 2 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною 5 статті 216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Як роз`яснено в пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року № 9, відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

У частині 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на дату укладення Наступного договору іпотеки) встановлено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін (ч. 4 ст. 216 ЦК України).

У частині 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає такі способи судового захисту: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; скасування державної реєстрації прав.

Судом під час розгляду даної справи було встановлено, що ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" є законним власником Групи приміщень № 1 та Групи приміщень № 2, які утворилися внаслідок формального поділу з Групи приміщень № 133, яка є частиною (6/10) Групи приміщень № 127 право власності на яку ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" набуло на підставі Договору купівлі-продажу від 22.06.2007. Зазначені обставини вже встановлювалися постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 року у справі № 5011-15/10488-2012, яка набрала законної сили.

В результаті виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 року у справі № 5011-15/10488-2012 ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" 22.11.2022 року провело державну реєстрації права власності на Групу приміщень № 1 та

Групу приміщень № 2, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 315825800, та за № 315827647 від 22.11.2022 року, які видано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Половою М.В.

Крім цього, Наступний договір іпотеки, є нікчемним в силу закону, а наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрованої на підставі такого правочину іпотеки та заборони призводить до незаконного обмеження у здійсненні права власності ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" як єдиного законного власника Групи приміщень № 1 та Групи приміщень № 2 (зокрема, наявність зареєстрованої іпотеки потребує отримання згоди ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД як "іпотекодержателя" у разі відчуження, передання в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування Групи приміщень № 1 та Групи приміщень № 2).

Отже, обставинами справи та доказами, які містяться у ній судом встановлено, що ВАТ "ВТБ БАНК" (правонаступник якого є ТОВ "ФК "ПОЛІС") не надавало згоди на передачу Групи приміщень № 133, яка була поділена на Групу приміщень № 1 та Групу приміщень № 2, які є частиною (6/10) Групи приміщень № 127 в наступну іпотеку ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД, тому Наступний договір іпотеки є нікчемним та такий, що не створює жодних правових наслідків крім тих, які пов`язані з його недійсністю, тому іпотека та обтяження, що зареєстровані на підставі Наступного договору іпотеки, є незаконними, та підлягають скасуванню, а відповідно Позов ТОВ "УКРБІЗНЕСВІЗА" є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судовій збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме: іпотечного договору від 07.02.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЦІНВЕС 2" (код ЄДРПОУ 37444983) та HEADPARAD SERVICES (OVERSEAS) LIMITED (ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яремчук М.В., зареєстрованого в реєстрі за № 262.

3.Скасувати державну реєстрацію іпотеки нерухомого майна, а саме групи нежилих приміщень № 1 (в літ. А), загальною площею 280,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1274988580000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського Данила, будинок 53, проведену на підставі іпотечного договору від 07.02.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЦІНВЕС 2" (код ЄДРПОУ 37444983) та HEADPARAD SERVICES (OVERSEAS) LIMITED (ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яремчук М.В., зареєстрованого в реєстрі за № 262 (номер запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 20913399; дата, час державної реєстрації: 07.02.2012 13:33:50, державний реєстратор: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петріцька Альона Павлівна).

4.Скасувати державну реєстрацію обтяження - заборони на нерухоме майно, щодо групи нежилих приміщень № 1 (в літ. А), загальною площею 280,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1274988580000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського Данила, будинок 53, проведену на підставі іпотечного договору від 07.02.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЦІНВЕС 2" (код ЄДРПОУ 37444983) та HEADPARAD SERVICES (OVERSEAS) LIMITED (ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яремчук М.В., зареєстрованого в реєстрі за № 262 (номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 20913403; вид обтяження: заборона на нерухоме майно; дата, час державної реєстрації:07.02.2012 13:28:49, державний реєстратор: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петріцька Альона Павлівна).

5.Скасувати державну реєстрацію іпотеки нерухомого майна, щодо групи нежилих приміщень № 2 (в літ. А), загальною площею 132,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1274984780000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського Данила, будинок 53, проведену на підставі іпотечного договору від 07.02.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю"ДЦІНВЕС2" (код ЄДРПОУ 37444983) та HEADPARAD SERVICES (OVERSEAS) LIMITED (ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яремчук М.В., зареєстрованого в реєстрі за № 262 (номер запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 20913338; дата, час державної реєстрації: 07.02.2012 13:33:50, державний реєстратор: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петріцька Альона Павлівна).

6.Скасувати державну реєстрацію обтяження - заборони на нерухоме майно, щодо групи нежилих приміщень № 2 (в літ. А), загальною площею 132,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1274984780000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського Данила, будинок 53, проведену на підставі іпотечного договору від 07.02.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЦІНВЕС 2" (код ЄДРПОУ 37444983) та HEADPARAD SERVICES (OVERSEAS) LIMITED (ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яремчук М.В., зареєстрованого в реєстрі за № 262 (номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 20913342; вид обтяження: заборона на нерухоме майно; дата, час державної реєстрації: 07.02.2012 13:28:49, державний реєстратор: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петріцька Альона Павлівна).

7.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦІНВЕС 2" (код за ЄДРПОУ 37444983; 04211, місто КИЇВ, вулиця ЛАЙОША ГАВРО, будинок 5-А, квартира 57) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" (код за ЄДРПОУ 19124621, адреса: 03126, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд. 50) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 6.710,00 грн. (шість тисяч сімсот десять гривень 00 копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 25.000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок).

8.Стягнути з HEADPARADE SERVICES (OVERSEAS) LIMITED (ХЕДПАРАД СЕРВІСЕС (ОВЕРСІС) ЛІМІТЕД (Родоу, Агіой, Омологісес, PS 1086, Нікосія, Кіпр) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнесвіза" (код за ЄДРПОУ 19124621, адреса: 03126, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд. 50) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 6.710,00 грн. (шість тисяч сімсот десять гривень 00 копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 25.000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок).

9.Видати накази відповідно до ст. 327 ГПК України.

10.Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та строк визначені розділом ІV ГПК України.

Суддя М.В. Пасько

Повний текст рішення складено 17.08.2023.