Рішення

від 14.08.2023 по справі 910/10975/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.08.2023Справа № 910/10975/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСР Лоджистікс Україна» (вул. Миру, 13, кв. 90, м. Обухів, Київська обл., 08702; ідентифікаційний код 42870347)

до Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» (вул. Куренівська, 16-А, м. Київ, 04073; ідентифікаційний код 20038832)

про стягнення 2 533 352, 92 грн,

Представники сторін:

від позивача: Одінцов Едвін

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФСР Лоджистікс Україна» (далі за позовом - ТОВ «ФСР Лоджистікс Україна», Позивач, Експедитор) з позовом до Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» (далі за текстом - ПрАТ «Сантехкомплект», Відповідач, Клієнт) про стягнення заборгованості за договором № 017/ФСР транспортно-експедиторського обслуговування від 24.02.2021 (далі за текстом - Договір) в розмірі 2 533 352, 92 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору організовано транспортно-експердиторське обслуговування на загальну суму 2 546 344, 50 грн, що підтверджується погодженими сторонами Заявками та Актами надання послуг, які в свою чергу Відповідачем не оплачені.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Із поданого Відповідачем відзиву вбачається, що ним визнаються заявлені вимоги в повному обсязі, в тому числі і в частині заявлених судових витрат.

Також Відповідач звертає увагу суду, що надані Позивачем послуги не були оплачені вчасно не з вини Відповідача, а у зв`язку із прийняттям Національним банком України постанови від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», згідно якої зупинено видаткові операції за рахунками в тому числі і Відповідача, оскільки кінцевий беніфеціарний власник останнього був громадянином Російської Федерації.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 14.08.2023.

24.07.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

25.07.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача про розгляд справи за відсутності представника.

У підготовчому засіданні 14.08.2023 представником Позивача надано додаткові пояснення по суті справи.

Представник Відповідача у дане засідання не з`явився, належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи.

Із врахуванням зазначеного вище, суд вказує, що згідно з частиною 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до частини 2 та 4 статті 191 ГПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до частини 4 статті 185 ГПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

З огляду на викладене, Позивач не заперечував щодо можливості ухвалення рішення суду на стадії підготовчого провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у підготовчому засіданні 15.08.2023 відповідно до частини 4 статті 185, 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

07.10.2019 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до умов якого

Клієнт доручає, а Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнтові за погодженням сторін.

Відповідно до пункту 1.2. Договору умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати Експедиторові, пункти відправлення та призначення, а також інші умови пов`язані з виконанням цього Договору, встановлюються за угодою Сторін і оформляються Додатками до цього Договору, по формі, погодженій в додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до пункту 3.1.7. Договору Клієнт зобов`язується своєчасно оплачувати послуги Експедитора за тарифами, встановленими за згодою Сторін.

Відповідно до пункту 4.2.2 Договору Експедитор погоджує перелік послуг з Клієнтом, оплата яких здійснюється за наявності письмового підтвердження Клієнтом вартості даних послуг, тобто за наявності підписаного Сторонами Додатка до цього Договору, додаткові витрати, пов`язані з перевірками вантажу контролюючими органами держави, оплачується Клієнтом самостійно та/або узгоджуються для оплати з Клієнтом та оплачуються Експедитором, з обов`язковою наступною компенсацією Клієнтом на підставі пред`явлених підтверджуючих такі витрати документів.

Згідно пункту 4.2.3. Договору за організацією ТЕО, згідно цього Договору, Клієнт оплачує наступні платежі у такому порядку:

а) погоджені платежі, що підлягають сплаті за організацію ТЕО з перевезенням вантажу морським транспортом (фрахт) і супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентський збір і т.д.), протягом 5 банківських днів з дати рахунку - фактури Експедитора, якщо інше не узгоджене Сторонами у відповідній заявці, за наявності вантажу в порту призначення (Одеса та/або Маріуполь, Чорноморськ, Южний) і документів, що підтверджують доставку вантажу, але до виходу контейнерів з порту. Під документами, що підтверджують доставку вантажу, розуміються митні документи, а саме копія сервісного коносамента з печаткою митниці, яка фіксує дату вивантаження вантажу з борту судна в порту призначення;

б) погоджені платежі, що підлягають сплаті за організацію ТЕО з перевезення вантажу автомобільними та/або залізничним транспортом (при наземній доставці вантажу), проводяться протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати рахунку - фактури Експедитора та/або підтвердження фактичних витрат Експедитора, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній заявці.

в) платежі за внутрішньо портове зберігання вантажу, використання інфраструктури порту, відповідно до тарифів, офіційно встановленим Одеським та/або Чорноморським, Маріупольським, Южним морським торговим портом та/або контейнерними операторами, що офіційно здійснюють свою діяльність на території зазначених портів, проводяться протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати рахунку - фактури Експедитора та/або підтвердження фактичних витрат Експедитора, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній заявці.

г) платежі, які належать як винагорода Експедитору, проводяться протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати рахунку - фактури Експедитора, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній заявці.

д) платежі, належні Експедитору в якості компенсації за оплату ним додаткових витрат (послуг третіх осіб), які були фактично здійснені Експедитором з метою виконання доручення Клієнта, проводяться протягом 5 банківських днів з дати рахунку - фактури Експедитора та/або підтвердження фактичних витрат Експедитора, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній заявці.

Згідно доводів Позивача, що в свою чергу визнається Відповідачем, Експедитором на виконання умов Договору надано послуги на загальну суму 14 595 549, 43 грн, в тому числі і послуги на суму 2 546 344, 50 грн на підставі наступних Заявок: № 65 від 30.12.2021 на загальну суму 271 642 грн.; № 66 від 30.12.2021 на загальну суму 554 075грн.; № 67 від 30.12.2021 на загальну суму 277 037, 50 грн.; № 68 від 28.12.2021 на загальну суму 535 506,00 грн.; № 70 від 28.12.2021 на загальну суму 439 067,00 грн.; № 71 від 28.12.2021 на загальну суму 234 508,50 грн.; № 72 від 28.12.2021 на загальну суму 234 508,50 грн.

Згідно наданих до суду та підписаних сторонами Актів надання послуг № 420 від 27.05.2022, № 421 від 03.06.2022, № 422 від 08.06.2022, № 464 від 20.06.2022, № 483 від 21.06.2022, № 513 від 06.07.2022, № 514 від 06.07.2022 Позивачем надано послуг за договором, а Відповідачем відповідно прийнято такі послуги без зауважень та претензій на загальну суму 2 567 864, 42 грн.

Водночас, надані Позивачем послуги Відповідачем однак сплачено не в повному обсязі, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість у Відповідача становила 2 533 352, 92 грн, яка ним згідно поданого відзиву визнана у повному обсязі.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг транспортного експедирування.

Частиною 7 статті 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень статтей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Частиною 12 статті 9 Закону України «Про транспортну експедиторську діяльність» закріплено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із врахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено зобов`язання з оплати послуг за Договором, строк виконання якого станом на дату звернення до суду з позовом є таким, що настав, а враховуючи факт визнання Відповідачем заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку щодо їх правомірності та необхідності задоволення позову.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено обов`язок зі сплати наданих Позивачем послуг за Договором та визнано у поданому відзиві позовні вимоги у повному обсязі, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСР Лоджистікс Україна» - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» (вул. Куренівська, 16-А, м. Київ, 04073; ідентифікаційний код 20038832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСР Лоджистікс Україна» (вул. Миру, 13, кв. 90, м. Обухів, Київська обл., 08702; ідентифікаційний код 42870347) заборгованість в розмірі 2 533 352 (два мільйони п`ятсот тридцять три тисячі триста п`ятдесят дві) грн 92 коп та судові витрати - 38 000 (тридцять вісім тисяч) грн 30 коп.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 17.08.2023

Суддя Антон ПУКАС