Рішення

від 14.08.2023 по справі 914/1416/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2023 Справа № 914/1416/23

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобільний експрес», місто Дніпро, Дніпропетровська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон+», місто Луцьк

про стягнення 327 828,25 грн.

За участю представників

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобільний експрес» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон+» про стягнення 327 828,25 грн заборгованості.

Ухвалою від 08.05.2023 суд залишив без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобільний експрес» та надав позивачу строк для усунення недоліків. У зв`язку з усуненням 11.05.2023 позивачем недоліків позовної заяви ухвалою від 16.05.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 14.06.2023 о 13:15 год.

Ухвала суду від 16.05.2023 про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 14.06.2023 надсилалась відповідачу на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 79069, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 313, корпус 8, офіс 160.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення прийнято 19.05.2023 року за номером 7901414913221 та 22.05.2023 вручене особисто адресату/відповідачу (місто Львів).

Крім того, ухвала суду від 16.05.2023 про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 14.06.2023 о 13:15 год. надсилалась відповідачу на електронну адресу відповідача, вказану у позовній заяві, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як стало відомо з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіон+» 22.05.2023 змінило своє місцезнаходження. При поданні позову місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон+» було: 79069, місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 313, корпус 8, офіс 160, а з 22.05.2023 стало: 43010, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 48.

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи, враховуючи першу неявку в судове засідання представників сторін, відсутність клопотань про розгляд справи без участі представників сторін, суд дійшов висновку відкласти підготовче засідання.

Ухвалою від 14.06.2023 суд відклав підготовче на 03.07.2023 о 13:15 год.

Ухвала суду від 14.06.2023 про відкладення підготовчого засідання на 03.07.2023 надсилалась відповідачу на адресу вказану у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 22.05.2023, а саме: 43010, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 48.

25.07.2023 на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали суду від 14.06.2023 про відкладення підготовчого засідання за адресою: 43010, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 48, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, ухвала суду від 14.06.2023 про відкладення підготовчого засідання на 03.07.2023 на 13:15 год. надсилалась відповідачу на його електронну адресу, вказану у позовній заяві, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою від 03.07.2023 суд постановив закрити підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.08.2023 о 13:00 год.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 14.08.2023 для розгляду справи по суті не забезпечив. Заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи, від позивача станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили. Явка представника позивача в судове засідання 14.08.2023 не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 14.08.2023 для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи, від відповідача станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили. Явка представника відповідача в судове засідання 14.08.2023 не визнавалась судом обов`язковою.

Ухвала суду від 03.07.2023 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.08.2023 о 13:00 год. надсилалась відповідачу на адресу вказану у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 22.05.2023, а саме: 43010, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 48.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення прийнято 17.07.2023 року за номером 7901414963580 та 20.07.2023 вручене за довіреністю адресату/відповідачу (місто Луцьк).

Крім того, ухвала суду від 03.07.2023 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.08.2023 о 13:00 год. надсилалась відповідачу на його електронну адресу, вказану у позовній заяві, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про рух позовної заяви. Слід врахувати, що відповідач має демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на адресу відповідача копії ухвал у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у її розгляді.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, беручи до уваги те, що явка представників в засідання обов`язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представників сторін у судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 14.08.2023 прийнято рішення у справі. Вступну та резолютивну частини рішення долучено до матеріалів справи.

Правова позиція сторін.

Позиція позивача.

Позов обґрунтовано тим, що 01.04.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №0104-П/2021/98, відповідно до умов якого позивач зобов`язувався поставити та передати у власність відповідачу товар на підставі замовлення останнього та у відповідності до специфікації, а відповідач зобов`язувався прийняти поставлений позивачем товар та оплатити його вартість у порядку і на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі.

Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, внаслідок чого станом на момент подання позовної заяви, згідно розрахунків позивача у відповідача утворилась заборгованість за період з 01.04.2021 по 24.02.2022 в сумі 327 828,25 грн по оплаті основного боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

01.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіон+», в особі директора Гамара О.Л., що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мобільний експрес», в особі директора Сильчик О.В., яка діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - постачальник) було укладено договір поставки №0104-П/2021/98 (надалі - договір), відповідно до п. 2.1. умов якого постачальник зобов`язувався поставити та передати у власність покупцю товар на підставі замовлення останнього та у відповідності до специфікації, а покупець зобов`язувався прийняти поставлений постачальником товар та оплатити його вартість у порядку і на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі.

Відповідно до пункту 2.2. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент приймання товару покупцем від постачальника. Підтвердженням приймання товару є підписання сторонами (їх уповноваженими представниками) накладної, товарно-супровідної та транспортно-супровідної документації на товар.

Згідно з п. 3.1. договору постачальник здійснює поставку товару у відповідності до узгодженої сторонами та затвердженої печатками сторін Специфікації (додаток № 1 до договору). Специфікація надається покупцю постачальником також в електронному виді у форматі ЕХCEL з обов`язковим дотриманням вимог, зазначених в додатку № 1.1 до цього договору «Вимоги до оформлення та надсилання Специфікації, товарної накладної в електронному форматі».

Відповідно до п.5.1. договору товар поставляється постачальником на умовах поставки DDP згідно міжнародних правил тлумачення комерційних термінів Інкотермс (у редакції 2010 р.) з урахуванням умов цього договору.

Згідно з п. 5.2. договору, постачальник здійснює поставку замовленого покупцем товару протягом 24 годин по місту та області, регіону поставки та протягом 48 годин по території України або за графіком поставки на РЦ (додаток №3 до договору), узгодженого сторонами, з моменту прийняття постачальником замовлення до виконання, якщо інше окремо не узгоджено сторонами.

Відповідно до п. 5.11 договору у разі відповідності поставки товару умовам цього договору покупець підписує видаткову та товарно-транспортну накладні на поставлений товар. Дата поставки товару повинна відповідати даті виписки видаткової накладної на товар.

Пунктом 5.12 договору сторони погодили, що у разі виявлення покупцем в момент приймання товару від уповноважених осіб постачальника невідповідності товару, покупець не підписує накладну на товар та повертає її постачальнику. Одночасно покупець з уповноваженим представником постачальника складають та підписують двосторонній акт про невідповідність товару на умовах розділу 9 цього договору. Сторони домовились, що цей акт є обов`язковим для постачальника.

Підпунктом 8.1.2. до пункту 8.1. договору сторони погодили, що покупець оплачує поставлений постачальником товар в такі строки: 8.1.2. По мірі реалізації товару кінцевому споживачу, не пізніше 7 (семи) календарних днів з дати реалізації поставленого товару.

Згідно з п. 8.2. договору, форма оплати безготівковий розрахунок. Оплата вартості товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, що зазначений у реквізитах сторін договору. Днем здійснення платежу вважається день списання належних до сплати сум з банківського рахунку покупця на рахунок постачальника. Сторони можуть застосувати інші способи розрахунків, передбачені чинним законодавством України.

Пунктом 8.6. договору сторони погодили, що загальна ціна договору складається з сум поставленого постачальником та прийнятого покупцем товару на умовах цього договору (за винятком повернутого), зазначених у видаткових накладних, які підписані уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов договору на підставі замовлень відповідача позивач з 01.04.2021 по 24.02.2022 здійснював поставки товару на адреси магазинів відповідача згідно затвердженого додатку №7 до договору, на загальну суму 355 920,00 грн.

Відповідач товар приймав, жодних претензій щодо поставленого товару та супровідних документів у відповідності до п.п. 5.12, 9.1 - 9.5. договору позивачу не заявляв, товар не повертав. Поставку товару оплатив лише частково у сумі 28 091,75 грн.

Факт поставки товару позивачем відповідачу підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними, які підписані повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Відповідачем здійснено оплату за поставлений товар на загальну суму 28 091,75 грн, що підтверджується банківськими виписками з поточного рахунку позивача, які позивачем долучено до матеріалів справи.

Позивач, з метою досудового врегулювання даного спору, та на виконання п. 12.6. договору поставки, звертався до відповідача з претензією б/н від 30.12.2022, в якій просив, погасити існуючу заборгованість протягом семи днів з моменту отримання зазначеної претензії.

Факт надсилання вказаної претензії підтверджується наявною в матеріалах справи поштовою накладною №4900900508463 від 30.12.2022.

Проте, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору своєчасно та повністю не оплатив позивачу вартості отриманого товару, відтак, за відповідачем залишаються повністю неоплачені поставки товару з 01.04.2021 по 24.02.2022 на загальну суму 327 828,25 грн, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками видатковими накладними за період з 01.04.2021 по 24.02.2022.

Вказані видаткові накладні містять в собі елементи специфікацій до договору, оскільки дозволяють ідентифікувати постачальника (ТзОВ «Мобільний експрес») та покупця (відповідача), містять відомості про дату складання документа та його номер, назву підприємства, від імені якого складено документ, посилання на замовлення відповідача на підставі, якого складено видаткову накладну та поставлено товар, його номер та дата (що підтверджує, що поставки здійснювалися виключно на підставі замовлень відповідача, в якому зазначалися кількість, асортимент та ціна поставки, складеного на основі специфікацій замовлення, зміст та обсяг господарської операції (асортимент товару, вказівка на сертифікати відповідності, кількість переданого товару, ціну за одиницю товару та загальну суму поставки при цьому як з врахуванням ПДВ так і без).

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 327 828,25 грн основного боргу.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами положень статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір поставки №0104-П/2021/98 від 01.04.2021.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт поставки позивачем товару на загальну суму 355 920,00 грн підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними за період з 01.04.2021 по 24.02.2022 включно, які підписані та скріплені печатками сторін у справі.

Товар прийнято без жодних зауважень щодо кількості та якості.

Відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар на загальну суму 28 091,75 грн, що підтверджується банківськими виписками з поточного рахунку позивача, які позивачем долучено до матеріалів справи.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним договору поставки № 0104-П/2021/98 від 01.04.2021 чи визнання його неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.

Таким чином, договір поставки № 0104-П/2021/98 від 01.04.2021 є чинним для сторін спору на його підставі виникли права та обов`язки.

Відповідач, щодо отримання товару згідно договору поставки №0104-П/2021/98 від 01.04.20221 за період з 01.04.2021 по 24.02.2022 на загальну суму 355 920,00 грн не заперечив.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені статтею 193 Господарським кодексом України.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Позивач свої зобов`язання щодо передачі товару за спірним договором у період з 01.04.2021 по 24.02.2022 виконав повністю, що підтверджено копіями видаткових накладних, долученими до матеріалів справи (оригінали оглянуто судом).

Згідно з матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача в накладних не зазначено. Видаткові накладні підписані та скріплені печаткою зі сторони відповідача.

Підписання відповідачем накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Позивач, з метою досудового врегулювання даного спору, та на виконання п. 12.6. договору поставки, звертався до відповідача з претензією б/н від 30.12.2022, в якій просив, погасити існуючу заборгованість протягом семи днів з моменту отримання зазначеної претензії.

У зв`язку з порушенням строків оплати ТзОВ «Мобільний експрес», зверталося до відповідача з претензією б/н від 30.12.2022, в якій просило погасити існуючу заборгованість протягом семи днів з моменту отримання зазначеної претензії.

Проте, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення. Факт надсилання вказаної претензії підтверджується наявною в матеріалах справи поштовою накладною №4900900508463 від 30.12.2022.

Відповідач порушив свої зобов`язання, оплату за поставлений йому товар в період з 01.04.2021 по 24.02.2022 по договору поставки №0104-П/2021/98 від 01.04.2021 не провів.

Отже як станом на дату подання позовної заяви так і станом на дату прийняття судом рішення у відповідача існує борг за поставлений товар в період з 01.04.2021 по 24.02.2022 по договору поставки №0104-П/2021/98 від 01.04.2021 на загальну суму 327 828,25 грн.

Відповідач наявності заборгованості зі сплати основного боргу в сумі 327 828,25 грн не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 327 828,25 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 4 918,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4578 від 18.04.2023.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4 918,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон+» (43010, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Рівненська, будинок 48; ідентифікаційний код юридичної особи 40110917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобільний експрес» (49045, Дніпропетровська область, місто Дніпро, провулок Біологічний, будинок 2А, офіс 13; ідентифікаційний код юридичної особи 38356830) 327 828,25 грн основного боргу та 4 918,00грн судового збору.

3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено та підписано 17.08.2023

Суддя Сухович Ю.О.