Рішення

від 08.08.2023 по справі 922/1233/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2023м. ХарківСправа № 922/1233/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Спеціалізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Харків до Комунального підприємства "Санепідсервіс", м. Харків про стягнення коштів та зобов`язання виконати обов`язок в натурі за участю представників учасників справи:

позивача - Чаговець А.А.

відповідача - Рябко Р.О. Кривонос К.А.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Спеціалізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" Акціонерного товариства "Укргазвидобування", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Санепідсервіс", відповідач, в якому, з урахуванням заяви від 06.06.2023, просив суд стягнути з відповідача на свою користь штрафні санкції у розмірі 13 855,11 грн., з яких: 3 965,20 грн. пені за прострочення надання послуг, 1 508,43 грн. штрафу за прострочення надання послуг понад 30 днів, 2 676,00 грн. штрафу за порушення строків надання документів за результатами надання послуг, 4 309,80 грн. штрафу за порушення виконавцем вимог щодо порядку, строків повідомлення замовника про настання обставин непереборної сили і надання відповідних доказів їх настання, 1 395,68 грн. пені за прострочення виконання грошових вимог в претензії позивача. Також, просить суд зобов`язати відповідача виконати обов`язок в натурі шляхом надання послуг по договору у повному обсязі в сумі 21 549,00 грн. та надати позивачу документи за результатами їх надання. Судові витрати позивач просив суд покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №54-П/2021 від 02.08.2021.

Ухвалою суду від 28.04.2023 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. В обґрунтування заперечень вказував на те, що вина відповідача у невиконанні зобов`язання відсутня, а неможливість виконати договір обумовлена суперечливою та недобросовісною поведінкою позивача. Відповідачем були створені всі умови для продовження співпраці, однак позивач їх проігнорував, що є нечесно та недобросовісно з його боку. Дії позивача були спрямовані виключно на те, щоб максимально порахувати штрафні санкції за його кабальним договором, де штраф передбачений буквально за кожну дію виконавця. З 24 лютого 2022 року підприємство відповідача призупинило діяльність до закінчення воєнного стану на території України. Після відновлення діяльності наприкінці травня 2022 року, всі співробітники підприємства були зосереджені на тому, щоб зв`язатись із усіма контрагентами за договорами та уточнити актуальність в отриманні послуг, що надає відповідач. Враховуючи госпрозрахункову форму роботи підприємства та наявні фінансові проблеми, що виникли (накопичились) за три місяці війни, зазначену роботу проводили дуже активно. На жаль, на той час більшість контрагентів у Харкові все ще не відновили роботу і мало хто погоджувався на отримання послуг. За шість місяців після відновлення роботи підприємства, до закінчення строку договору, позивач не вчинив жодних дій для відновлення співпраці та не показав зацікавленості у послугах. Потім раптом з`явився, але вже із виписаною юристами претензією. Згодом зайняв суперечливу позицію, оскільки один представник наполягав на штрафі, а інший на наданні послуг. Врешті все закінчилось поданням позову. Це свідчить на думку відповідача про відсутність чесності та добросовісності у позивача.

Позивачем до суду були подані заперечення на відзив, в яких він вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 08.08.2023 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутні у судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували та просили суд відмовити у його задоволенні.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

02.08.2021 між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (замовник за договором, позивач) та Комунальним підприємством "Санепідсервіс" (виконавець за договором, відповідач) був укладений договір №54-П/2021 про надання послуг (далі договір), відповідно до умов якого Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець приймає на себе зобов`язання у терміни, на умовах і в порядку, передбаченому даним Договором надати послуги Замовнику (ДК 021:2015 90730000-3 Відстеження, моніторинг забруднень і відновлення): з визначення вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі санітарно-захисної зони підприємства; з визначення вмісту забруднюючих речовин в ґрунті в межах санітарно-захисної зони підприємства; з визначення рівня шумового навантаження джерел підприємства на селитебну територію для САРС ЛІКВО за адресою: м. Харків, вул. Сінна, 32 Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги відповідно до умов Договору. Виконавець зобов`язується власними силами чи з залученням третіх осіб виконати усі передбачені законодавством дії скеровані на забезпечення одержання результатів виконання об`єму послуг, зазначеного у п.1.1. Договору. Послуги є виконаними належним чином в разі проведення лабораторних досліджень атмосферного повітря, ґрунту та рівня шуму з отриманням: Протоколу випробовувань з визначенням вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі санітарно-захисної зони, з висновком, щодо відповідності результатів лабораторних досліджень вимогам Гранично-допустимих концентрацій хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць, затверджених наказом МОЗ України від 14.01.2020 №52; Протоколу випробовувань з визначення рівня шумового навантаження джерел підприємств на селитебну територію з висновком, щодо відповідності результатів лабораторних досліджень вимогам Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщенні житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затверджених наказом МОЗ України від 22.02.2019 №463; Протоколу випробовувань з визначення вмісту забруднюючих речовин в ґрунті в межах санітарно-захисної зони з висновком, щодо відповідності результатів лабораторних досліджень вимогам Гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних речовин у ґрунті, затверджених наказом МОЗ України від 14.07.2020 №1595; Методичні вказівки з оцінки ступеня небезпеки забруднення ґрунту хімічними речовинами від 13.03.1987 № 4266-87. Детальна інформація щодо послуг, які надаються за цим Договором міститься у Технічному завданні, яке є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток №1) (розділ 1 договору).

У розділі 2 договору сторони обумовили, що загальна вартість послуг, що є предметом цього Договору, становить 34 929 грн. 00 коп. з ПДВ (тридцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять грн. 00 коп.) Вартість Послуг визначається на підставі Розрахунку вартості послуг (калькуляції, тарифів) або Кошторису Виконавця (Додаток № 3 до даного Договору). Оплата за фактично надані послуги здійснюється Замовником одноразово в розмірі 100% загальної вартості послуг протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг на підставі рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця. Ціна Договору може змінюватися лише за згодою Сторін, що оформлюється Додатковою угодою. У разі зменшення обсягів послуг, ніж передбачено п.1.1. Договору за будь-яких обставин, Замовник оплачує тільки фактично надані послуги відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг, який підписується Сторонами.

Відповідно до п. 3.1 договору, виконавець надає послуги у обсязі, визначеному Замовником у Технічному завданні, згідно Календарного плану, який є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток №3) щокварталу протягом п`яти кварталів з дати укладання договору, за умови надання Виконавцю необхідних для надання послуг матеріалів (схема розміщення контрольної точки) та доступу до території підприємства для забору зразка ґрунту.

У розділі 4 договору сторони обумовили, що послуги, які є предметом цього Договору повинні надаватися Виконавцем у повній відповідності до Технічного завдання, яке є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток №1). Приймання-передача послуг здійснюється відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг за Договором та документів, що засвідчують кількість та вартість фактично наданих послуг (рахунок, розрахунок вартості послуг). Разом з Актом приймання-передачі наданих послуг Виконавець повинен видати Замовнику: Протокол випробовувань з визначенням вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі санітарно-захисної зони, з висновком, щодо відповідності результатів лабораторних досліджень вимогам Гранично-допустимих концентрацій хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць, затверджених наказом МОЗ України від 14.01.2020 №52; Протокол випробовувань з визначення рівня шумового навантаження джерел підприємств на селитебну територію з висновком, щодо відповідності результатів лабораторних досліджень вимогам Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщенні житлових та громадських будинків і на території житлової забудови, затверджених наказом МОЗ України від 22.02.2019 №463; Протоколу випробовувань з визначення вмісту забруднюючих речовин в ґрунті в межах санітарно-захисної зони з висновком, щодо відповідності результатів лабораторних досліджень вимогам Гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних речовин у ґрунті, затверджених наказом МОЗ України від 14.07.2020 р. №1595; Методичні вказівки з оцінки ступеня небезпеки забруднення ґрунту хімічними речовинами від 13.03.1987 № 4266-87. За результатами наданих Послуг Виконавець не пізніше 5-ти робочих днів з моменту завершення надання послуги складає, підписує та надає Замовнику Акт прийому- передачі наданих Послуг по Договору в двох примірниках разом з оформленими Протоколами випробовувань, що зазначені в пункті 4.4. Замовник в строк до 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання Акту за відсутності в нього зауважень щодо обсягу та якості наданих Послуг підписує та повертає один його примірник Виконавцю. У випадку наявності у Замовника заперечень на акт приймання-передачі Послуг по Договору, Замовник негайно засобами електронного зв`язку повідомляє про це Виконавця і протягом 5-ти робочих днів з моменту надіслання такого повідомлення Виконавцю, складає обґрунтовані заперечення проти підписання акту приймання-передачі наданих послуг з переліком зауважень та запрошує Виконавця для складання і підписання акту про недоліки. У випадку не повернення або необґрунтованої відмови від підписання акту здачі-приймання наданих Послуг, Послуги вважаються наданими належним чином та прийнятими Замовником.

Згідно п.п. 9.1, 9.2 договору, він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами або їх повноважними представниками і діє до 30 вересня 2022 року, але у будь якому випадку до повного виконання Сторонами своїх обов`язків та проведення взаєморозрахунків між ними. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору та не звільняє Сторони від обов`язку виконати зобов`язання по Договору в повному обсязі належним чином.

Як вказує позивач, на виконання наведених умов Договору Виконавець послуги виконав частково, а саме: 28.09.2021 за 3-й квартал 2021 року, які прийнято Замовником відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг за Договором у відповідності до Календарного плану (Додаток № 2 Договору) і Розрахунку вартості послуг (Додаток № 3 Договору) на загальну суму 8 169,90 грн.; 02.12.2021 за 4-й квартал 2021 року, які прийнято Замовником відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг за Договором у відповідності до Календарного плану (Додаток № 2 Договору) і Розрахунку вартості послуг (Додаток № 3 Договору) на загальну суму 5 211,00 грн.

Позивачем були перераховані Відповідачу грошові кошти за надані послуги платіжним дорученням № 451772 від 28.10.2021 на суму 8 169 грн. 00 коп. і платіжним дорученням № 474392 від 30.12.2022 на суму 5 211 грн. 00 коп., а всього на суму 13 380, 00 грн.

Протягом І-ІІІ кварталів 2022 року (протягом строку надання послуг по Договору) послуги по Договору відповідно до Календарного плану (Додаток № 2 до Договору) не надавались попри інформацію на сайті Виконавця про відновлення його діяльності з травня 2022 року. Ініціатива зі сторони Виконавця, як зобов`язаної сторони, щодо продовження строку надання послуг по Договору також була відсутня. Тож, строк виконання зобов`язань з надання послуг: за 1-й квартал 2022 року тривав до 31.03.2022. включно, за 2-й квартал 2022 року тривав до 30.06.2022. включно, за 3-й квартал 2022 року тривав до 30.09.2022. включно.

Отже, станом на дату подання даного позову залишились не наданими послуги за 1-й кв. 2022 року на суму 5 211,00 грн., за 2-й кв. 2022 року на суму 8 169,00 грн., за 3-й квартал 2022 року на суму 8 169,00 грн., а всього, на загальну в суму 21 549,00 грн., яка є грошовим виразом невиконаного основного зобов`язання по Договору.

28.10.2022 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №009.1.1-257 в якій позивач вимагав від відповідача виконання усіх передбачених договором зобов`язань та сплати штрафних санкцій за порушення умов договору. Вказана претензія залишена відповідачем без реагування.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором позивачем останньому до стягнення також нараховані 3 965,20 грн. пені за прострочення надання послуг, 1 508,43 грн. штрафу за прострочення надання послуг понад 30 днів, 2 676,00 грн. штрафу за порушення строків надання документів за результатами надання послуг, 4 309,80 грн. штрафу за порушення виконавцем вимог щодо порядку, строків повідомлення замовника про настання обставин непереборної сили і надання відповідних доказів їх настання, 1 395,68 грн. пені за прострочення виконання грошових вимог в претензії позивача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Стаття 509 ЦК України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п.п. 9.1, 9.2, 9.4, 9.5 договору, він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами або їх повноважними представниками і діє до 30 вересня 2022 року, але у будь якому випадку до повного виконання Сторонами своїх обов`язків та проведення взаєморозрахунків між ними. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору та не звільняє Сторони від обов`язку виконати зобов`язання по Договору в повному обсязі належним чином. У разі наміру розірвання Договору однією із сторін, вона має письмово повідомити про це іншу сторону не пізніше ніж за 30 днів до планової дати розірвання Договору. Всі зміни та доповнення до цього Договору оформляються шляхом укладення додаткових угод.

Доказів припинення дії договору у відповідності до приписів розділу 9 договору суду не надано, а отже договір про надання послуг №54-П/2021 від 02.08.2021 є діючим на час розгляду справи.

Під час розгляду справи не спростовано того факту, що позивач належним чином та в повному обсязі виконував зобов`язання по оплаті наданих послуг на користь відповідача про що свідчить і відсутність будь-яких претензій зі сторони відповідача, які пов`язані із невиконанням чи неналежним виконанням позивачем взятих на себе зобов`язань. Тоді як відповідач з січня 2022 року в односторонньому порядку припинив виконувати свої зобов`язання щодо надання позивачу послуги за договором.

За приписами частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Статтею 654 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Сторони, укладаючи договір про надання послуг, погодили умови припинення (розірвання) договору, в тому числі в односторонньому порядку за умови письмового повідомлення про таке припинення (розірвання) не менш ніж за один місяць до дати розірвання договору.

Втім доказів припинення дії договору у зв`язку зі спливом строку його укладення, розірвання, в тому числі в односторонньому порядку, внесення будь-яких змін до нього, визнання недійсним в судовому порядку матеріали справи не містять, а відтак в силу ст. 202 ЦК України він породжує для сторін цивільні права та обов`язки, а згідно ст. 629 ЦК України такий договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, як вже зазначалось, зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суть належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Припинення зобов`язання означає, що учасники зобов`язання втратили свої права та обов`язки за зобов`язанням, тобто кредитор вже не має права вимагати, а боржник не має обов`язку виконувати. Для припинення зобов`язання необхідне існування певної обставини, тобто юридичного факту, з настанням якого закон або договір пов`язує припинення зобов`язання.

Статтею 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Цивільний кодекс України у статтях 599-609 передбачає такі підстави припинення зобов`язань: належне виконання, передання боржником кредиторові відступного, зарахування, домовленість сторін, прощення кредитором боргу, поєднання в одній особі боржника і кредитора, неможливість виконання зобов`язання, смерть фізичної особи, ліквідація юридичної особи, та інші, передбачені договорами або законами.

Під час розгляду справи жодних належних та допустимих доказів наявності правових підстав, визначених законом або договором, для припинення зобов`язань за договором про надання послуг №54-П/2021 від 02.08.2021 суду не надано.

Отже, відповідач не був позбавлений права, у разі відсутності наміру продовжувати правовідносини з позивачем, направити у встановленому порядку письмове повідомлення про розірвання договору, втім таким правом не скористався, доказів зворотного суду не надано.

Відтак, враховуючи, що укладений між сторонами договір є чинним, недійсним не визнавався, дій для розірвання договору в односторонньому порядку у відповідності до умов договору сторони не вчиняли, в силу приписів чинного законодавства, у відповідача, як зобов`язаної сторони за правочином, наявний обов`язок виконувати взяті на себе зобов`язання за договором належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під час вирішення спору, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Як ефективний необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов`язку в натурі.

Зазначений спосіб захисту (примусове виконання обов`язку в натурі) застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. Стосується він, зокрема, невиконання обов`язку сплатити кошти за виконану роботу, надані послуги, передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, дарування з обов`язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послугу за відповідним договором. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.04.2020 у справі № 910/ 9167/19, від 12.09.2019 у справі №910/17324/18.

Враховуючи, що укладений між сторонами договір не припинив свою дію, є обов`язковим до виконання сторонами, відповідач в односторонньому порядку припинив надання позивачу обумовленої договором послуги за відсутності передбаченої умовами договору підстави, тобто порушив своє зобов`язання за договором, а також те, що обраний позивачем у спірних зобов`язально-правових відносинах спосіб захисту (примусове виконання обов`язку в натурі) відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, є тим належним та ефективним у розумінні положень статті 13 Конвенції способом захисту порушеного права позивача та за своєю суттю не є суперечливим у співвідношенні до правовідносин, які склались між сторонами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про зобов`язання відповідача виконати обов`язок в натурі шляхом надання послуг по договору у повному обсязі в сумі 21 549,00 грн. та надати позивачу документи за результатами їх надання.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3 965,20 грн. пені за прострочення надання послуг, 1 508,43 грн. штрафу за прострочення надання послуг понад 30 днів, 2 676,00 грн. штрафу за порушення строків надання документів за результатами надання послуг, 4 309,80 грн. штрафу за порушення виконавцем вимог щодо порядку, строків повідомлення замовника про настання обставин непереборної сили і надання відповідних доказів їх настання, 1 395,68 грн. пені за прострочення виконання грошових вимог в претензії позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У свою чергу,статтею 230 ГК Українипередбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статей1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно частини четвертої статті 231 ГК Україниякщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому суд зазначає, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому, в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із принципом свободи договору, встановленим статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписамстатті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а в силу статей 217, 230 ГК України штраф та пеня визначені як види штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Відтак, в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17 та від 22.03.2018 у справі №911/1351/17).

У розділі 6 договору "Відповідальність сторін" сторони погодили, що: за порушення строків надання Послуг, що визначений у п. 3 цього Договору Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості ненаданих або несвоєчасно наданих Послуг за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості; за порушення строків надання Виконавцем Замовнику документів визначених Договором, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% від вартості із врахуванням ПДВ наданих Послуг; за порушення Виконавцем вимог п.п. 8.2., 8.3. п. 8 цього Договору щодо порядку, строків повідомлення Замовника про настання обставин непереборної сили і надання відповідних доказів їх настання, Виконавець сплачує на користь Замовника штраф у розмірі 20% від вартості невиконаних послуг по Договору. Виконавець не відповідає за невиконання умов даного Договору або за допущені у послугах недоліки, у випадку, якщо вони виникли з вини самого Замовника; підписанням даного договору Виконавець погоджується з тим, що у випадку порушення ним зобов`язань за цим Договором, в результаті чого для Виконавця настає відповідальність передбачена Договором, він зобов`язаний сплатити відповідні штрафні санкції по Договору протягом 7 (семи) банківських днів з дати отримання відповідної вимоги від Замовника будь якими засобами зв`язку (поштою/електронною поштою). За невиконання вимог цього пункту Договору, Виконавець сплачує на користь Замовника пеню в розмірі 0,1 % він суми невиконаного зобов`язання із врахуванням ПДВ.

Відповідно до п.п. 8.1 8.4 договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Цей перелік обставин не є вичерпним. Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. У разі пропущення такого строку, усі посилання Сторін на дію обставини непереборної сили вважаються необґрунтованими. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або органом; і:а який покладені обов`язки по ліквідації таких обставин. У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із Сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Листом від 28.02.2022 Торгово-промисловою палатою України, на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, Статуту ТПП України, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Суд зазначає, що факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 є загальновідомим.

Разом з тим, суд зауважує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, постанові від 14.06.2022 у справі №922/2394/21.

Сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для невиконання боржником зобов`язання та звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив форс-мажорних обставин на можливість виконання ним зобов`язання, тобто наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами форс-мажорними обставинами та неможливістю належного виконання зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Відповідач не надав сертифікату ТПП, отриманого в порядку Регламенту за конкретним зобов`язанням. Відповідачем не доведено факт настання для нього форс-мажорних обставин у порядку, передбаченому Договором, а також не доведено причинно-наслідкового зв`язку між дією форс-мажорних обставин та неможливістю виконання ним зобов`язання за Договором.

Встановлені вище обставини, а саме наявність прострочення виконання відповідачем господарського зобов`язання, свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу.

При цьому суд зазначає, що порядок та умови настання відповідальності виконавця за порушення строків за договором були погоджені сторонами у договорі, та є свободою договору, тому доводи відповідача з цього приводу є безпідставними.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістомст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач під час розгляду справи надав суду належні та допустимі докази у підтвердження обґрунтованості позовних вимог, тоді як відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов`язку виконувати свої зобов`язання за договором.

Враховуючи фактичні обставини справи на наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог як обґрунтованих та не спростованих відповідачем.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610-612 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Комунальне підприємство "Санепідсервіс" (61004, м. Харків, вул. Гольдбергівська, 104, код ЄДРПОУ 38385772) виконати обов`язок в натурі шляхом надання послуг Акціонерному товариству "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Спеціалізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (61109, м. Харків, вул. Сінна, 32, код ВП ЄДРПОУ (39585761) по договору №54-П/2021 від 02.08.2021 у повному обсязі у сумі 21 549,00 грн. та надати документи за результатами їх надання.

Стягнути з Комунального підприємства "Санепідсервіс" (61004, м. Харків, вул. Гольдбергівська, 104, код ЄДРПОУ 38385772) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Спеціалізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (61109, м. Харків, вул. Сінна, 32, код ВП ЄДРПОУ (39585761) - 3 965,20 грн. пені за прострочення надання послуг, 1 508,43 грн. штрафу за прострочення надання послуг, 2 676,00 грн. штрафу за порушення строків надання документів за результатами наданих послуг, 4 309,80 грн. штрафу за порушення порядку та строків повідомлення про настання обставин непереборної сили та надання відповідних доказів, 1 395,68 грн. пені за прострочення виконання грошових вимог за претензією позивача та 5 368,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Спеціалізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (61109, м. Харків, вул. Сінна, 32, код ВП ЄДРПОУ (39585761).

Відповідач - Комунальне підприємство "Санепідсервіс" (61004, м. Харків, вул. Гольдбергівська, 104, код ЄДРПОУ 38385772).

Повне рішення підписано 17 серпня 2023 року.

СуддяО.В. Погорелова