Рішення

від 17.04.2023 по справі 160/2865/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року Справа № 160/2865/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/2865/23 за позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Престижбуд» (мкрн Всебратське-2, буд. 49, кв. 40, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50046; ідентифікаційний код юридичної особи 32633111) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код юридичної особи 44118658), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Престижбуд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7838519/32633111 від 13.12.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 21.11.2022, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Престижбуд», в Єдиному реєстрі податкових накладних фактичною датою подання її на реєстрацію.

Крім того, у позовній заяві позивач просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Престижбуд» за результатами господарської операції з Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» згідно договору підряду №1617 від 23.07.2021 на виконання вимог статті 201 Податкового кодексу України було складено податкову накладну №1 від 21.11.2022 та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Згідно квитанції вказана податкова накладна доставлена до ДПС України, проте, реєстрацію останньої зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.99, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем було направлено податковому органу пояснення щодо суті операцій з відповідними підтверджуючими документами. Проте, комісія регіонального рівня, а саме: комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняла Рішення №7838519/32633111 від 13.12.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, з підстав ненадання платником податку копій первинних документів. У порядку адміністративного оскарження позивачем було подано скаргу до ДПС України, яку рішенням №81863/32633111/2 від 30.12.2022 Комісії з питань розгляду скарг було залишено без задоволення. Позивач вважає оспорюване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що й стало підставою для звернення позивача до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 відкрито провадження у справі №160/2865/23 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також встановлено відповідачам строк для надання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування.

13.03.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Державної податкової служби України (далі - відповідач-2) надійшов відзив (вх. №19713/23), в якому відповідач-2 заперечив проти позовних вимог та зазначив, що реєстрація податкових накладних є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією ДПС України. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення. З огляду на викладене, просив суд відмовити у задоволенні позову.

13.03.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1) надійшов відзив (вх. №19715/23), в якому відповідач-1 заперечив проти позовних вимог та зазначив, що позивач обліковується як платник податку за основним місцем обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області (Центрально-Міський район м. Кривий Ріг), основний вид економічної діяльності - 40.12 Будівництво житлових і нежитлових будівель. У результаті господарської операції з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» позивачем було направлено на реєстрацію податкову накладну №1 від 21.11.2022. За результатами розгляду Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих позивачем прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у зв`язку з відсутністю документального підтвердження зазначеної господарської операції. Відповідач-1 наголошує на тому, що чинним законодавством не встановлено обов`язку податкового органу зазначати у квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість, обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів, вичерпний перелік яких встановлений п. 14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Крім того, зазначає, що контролюючий орган не може наперед знати, які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися незалежно від її особливостей. З викладеного слідує, що платнику надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації податкової накладної) платника, не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів, а даючи можливість надання наявних документів. Разом з тим, відповідач-1 зазначив, що реєстрація податкових накладних є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією ДПС України. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення. Крім того, відповідач-1 заперечив проти стягнення витрат на правничу допомогу з причин їх необґрунтованості. З огляду на викладене, просив суд відмовити у задоволення позову.

13.03.2023 засобами електронного зв`язку та 20.03.2023 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №355023ел та 21952/23 відповідно), в якій останній заперечив проти тверджень, викладених відповідачами у відзивах останніх, та підтримав доводи, викладені у позовній заяві. Разом з тим, позивач просив суд задовольнити позов повністю.

Дослідивши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Престижбуд» зареєстроване як юридична особа від 18.07.2022, про що внесено відповідний запис №1002271070030001949, ідентифікаційний код юридичної особи 32633111, місцезнаходження: 50046, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, мікрорайон Всебратське-2, будинок 49, квартира 40.

Основний вид господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Престижбуд» за КВЕД - 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

23.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Престижбуд» (підрядник) та Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» (замовник) укладено договір підряду №1617 (далі - договір).

Згідно п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконувати в порядку та на умовах даного договору роботи в об`ємах (кількості) та згідно строків, зазначених у Специфікаціях), що є невід`ємн(ою)ими частин(ою)ами даного договору (далі - робота) за цінами, узгодженими у «Переліку робіт та їх вартість» даного договору, а покупець прийняти роботу та оплатити її на умовах даного Договору.

Відповідно до п 2.1 загальна вартість робіт за договором складається з суми вартості всіх фактично виконаних підрядником та прийнятих замовником робіт згідно договору, узгодженим по всім специфікаціям до даного договору.

Згідно п. 2.2 договору ціни робіт, що будуть виконуватись в рамках даного договору встановлюються сторонами у «Переліку та вартість робіт».

Пунктом 5.1 договору встановлено, що оплата замовником виконаних підрядником робіт проводиться на підставі актів приймання виконаних робіт, оформлених у двосторонньому порядку, рахунків, доданих до них, та податкових накладних, шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок підрядника.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Престижбуд» виставлено Публічному акціонерному товариству «АрселорМіттал Кривий Ріг» рахунок №12 від 28.11.2022 на суму 509812,09 грн, у тому числі ПДВ 84968,68 грн.

Виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт, копії яких містяться у матеріалах справи.

У процесі здійснення господарської діяльності, з метою належного виконання договірних зобов`язань перед контрагентом та на виконання вимог статей 187, 201 Податкового кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Престижбуд» направило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №1 від 21.11.2022.

За наслідками обробки податкової накладної, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцію від 29.11.2022, відповідно до якої податкову накладну прийнято, проте, її реєстрацію зупинено, відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.99, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено, що показник «D»=2.9577%, «P»=0.

09.12.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Престижбуд» направлено податковому органу пояснення та копії документів щодо податкової накладної, які прийнято останнім згідно квитанції №2 від 09.12.2022.

За результатами розгляду поданих документів, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.12.2022 №7838519/32633111, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №1 від 21.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); додаткова інформація: не надано перепустки, що підтверджують доступ працівників на територію замовника, відсутня інформація про наявні трудові ресурси у ТОВ «Престижбуд» та ФОП ОСОБА_1 для здійснення робіт, та інше.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивачем подано скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з вимогою про скасування рішення комісії регіонального рівня та реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Зазначену скаргу прийнято податковим органом згідно квитанції №2 від 23.12.2022.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.12.2022 №8163/32633111/2, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з підстав ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Позивач вважає, що оскаржене рішення прийняте з порушенням податкового законодавства України, що стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку № 1165).

Як вже було встановлено судом, реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.99, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної підстави контролюючого органу, суд зазначає, що у додатку 3 до Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З урахуванням наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних в органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Суд зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Натомість, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6,7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до п. 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, щодо якої заявлено позовні вимоги. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за наслідком проведеного моніторингу зупинено реєстрацію зазначеної податкової накладної та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивачем надані пояснення та копії первинних документів, складених під час здійснення відповідної господарської операції, що підтверджено матеріалами справи.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що оскаржене рішення повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкових накладних, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження тощо.

Таким чином, суд доходить висновку, що за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, які подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 виклав правову позицію, у відповідності до якої за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Одночасно суд зазначає, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є обґрунтованим та вмотивованим, та не містить переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, оскільки не встановлює, які саме первинні документи позивач не надав податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної позивача.

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, податковому органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» податкового органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Престижбуд».

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2685,00 грн.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2684,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України у рівних частинах, а сума переплати судового збору в розмірі 1,00 грн підлягає поверненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 10000 грн, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з Адвокатським об`єднанням «Альфа Лекс» договір №23/23АО про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 26.01.2023, а також додаткову угоду №1 до Договору №23/23АО про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 26.01.2023.

Між сторонами складено акт від 10.03.2023 року прийому-передачі наданих (виконаних) послуг робіт до договору №23/23АО про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 26.01.2023, а також Додаткову угоду №1 до Договору №23/23АО про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 26.01.2023, згідно з яким виконавець надав, а замовник прийняв послуги на суму 10000,00 грн., а саме: первинний аналіз документів, проведення аналізу діючого нормативно-правового регулювання, спрямованого на формування обгрунтованої правової позиції в суді першої інстанції - 2000,00 грн.; дослідження судової практики з питання, визначеного предметом договору - 1500,00 грн., складання позовної заяви та формування додатків до неї - 4000,00 грн., підготовка примірника позовної заяви для відповідача та формування додатків до неї - 1500,00 грн., ознайомлення із відзивом (відзивами) відповідача та підготовка відповіді позивача на відзиви - 1000,00 грн.

Згідно платіжної інструкції №7 від 26.01.2023 позивачем внесено кошти на рахунок Адвокатського об`єднання «Альфа Лекс» в сумі 10000,00 грн за адвокатські послуги згідно договору №23/23АО від 26.01.2023.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст. 3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте, не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.09.2018 у справі №826/14072/17.

Таким чином, усі витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.

У Рішенні Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному Рішенні Європейського Суду з прав людини також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

З урахуванням викладеного, враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи до уваги, що дана справа не є складною (за обсягом доказів; з даної категорії справ сформована усталена судова практика), приймаючи до уваги те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, з огляду на те, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між позивачем та адвокатом, і є обов`язковими до виконання, а також те, що угода про надання правничої допомоги є дійсною, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, однак приймаючи до уваги принципи добросовісності, розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів по 2000,00 грн. з кожного пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 14, 72-77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Престижбуд» (мкрн Всебратське-2, буд. 49, кв. 40, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50046; ідентифікаційний код юридичної особи 32633111) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код юридичної особи 44118658), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7838519/32633111 від 13.12.2022.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 21.11.2022, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Престижбуд», в Єдиному реєстрі податкових накладних фактичною датою подання її на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Престижбуд» (мкрн Всебратське-2, буд. 49, кв. 40, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50046; ідентифікаційний код юридичної особи 32633111) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (площа Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Престижбуд» (мкрн Всебратське-2, буд. 49, кв. 40, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50046; ідентифікаційний код юридичної особи 32633111) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Престижбуд» (мкрн Всебратське-2, буд. 49, кв. 40, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50046; ідентифікаційний код юридичної особи 32633111) надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 1 (одна) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 17.04.2023.

Суддя О.В. Царікова