Ухвала

від 17.08.2023 по справі 240/20784/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку залишення позовної заяви без руху

17 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/20784/23

категорія 112040201

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши матеріали позовної заяви Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаліскомплекс" про стягнення коштів,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаліскомплекс" про стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.07.2023 позовну заяву Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в сумі 2684,00 грн.

10.08.2023 до суду надійшло клопотання Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, в якому позивач просив відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення рішення за наслідками розгляду справи. На обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив, що Житомирському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, як неприбутковій бюджетній установі, що стовідсотково фінансується з державного бюджету, кошторисними призначеннями на 2023 рік були затверджені видатки у розмірі 195,00 тис. грн на сплату судового збору. Вказані кошти повністю були використані за призначенням, а тому виділених суми недостатньо для охоплення позовною роботою всіх підприємств-боржників. У зв`язку з цим відділенням було зроблено додаткову потребу для затвердження кошторисних призначень та видатків на сплату судового збору в розмірі 762,00 тис. грн та направлено її до розпорядника коштів вищого рівня. Питання щодо затвердження вказаних додаткових кошторисних призначень наразі вирішується Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю у Міністерстві соціальної політики України. Відтак, на переконання позивача вказані обставини є підставою для відстрочення йому сплати судового збору.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір", який згідно його преамбули, визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (далі - Закон №3674-VI).

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст.8 Закону №3674-VI, норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина 2 цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу ст.8 Закону №3674-VI чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини 1 статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Встановлений ст.8 Закону №3674-VI перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону №3674-VI не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону №3674-VI можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Предметом спору у поданій Житомирським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені, тобто притягнення відповідача до відповідальності за невиконання нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, а відтак спірні правовідносини не пов`язані із захистом соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а тому підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.

Крім того, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Як на підставу для відстрочення сплати судового збору позивач посилається на відсутність коштів та бюджетного фінансування на цю мету.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Житомирське обласне відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації позивачем, як суб`єктом владних повноважень свої владних управлінських функцій.

Наведене зумовлює висновок про відсутність передбачених ст.8 Закону №3674-VI та ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про продовження позивачу строку на усунення недоліків для надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду належних доказів сплати судового збору в сумі 2684,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 123, 132-133, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 8 Закону №3674-VI "Про судовий збір",

ухвалив:

Відмовити Житомирському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору в адміністративній справі №240/20784/23 за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаліскомплекс" про стягнення санкцій та пені.

Продовжити Житомирському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю строк залишення без руху позовної заяви встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.07.2023.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду від 21.07.2023 недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.М. Гурін