Ухвала

від 11.08.2023 по справі 340/3020/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 серпня 2023 року м. Кропивницький справа № 340/3020/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

доСмолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (вул. Казакова, 39, смт. Смоліне, Маловисківський район, Кіровоградська область,ЄДРПОУ 44718507)

провизнання рішення протиправним та зобов`язати вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення шостої сесії восьмого скликання Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 21.05.2021 № 126 Про відмову у затвердженні проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га, кадастровий номер 35623186800:02:001:0049, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на адміністративній території Смолінської селищної ради, Новоукраїнського району, Кіровоградської області;

- зобов`язати Смолінську селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2021 №02-36/1024 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення з урахуванням вимог земельного законодавства та висновків суду.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, дійшов висновку, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому її належить залишити без руху, з огляду на таке.

Згідно з частинами тринадцятою - п`ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 5 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1998 року «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» зазначено, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1998 року «Осман проти Сполученого королівства» та пункті 54 рішення від 19 червня 2001 року «Круз проти Польщі» зазначено, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це строк, у межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

При чому, право на звернення до суду, у тому числі на доступ до суду у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним та може бути обмежено у встановлений законом спосіб, що не є порушенням права на доступ до суду, що випливає з чисельної практики Європейського Суду з прав людини.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Зазначена правова позиція визначена Верховним Судом у постанові від 12.08.2021 року у справі № 240/2395/21.

За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вжите у частині другій статті 122 КАС твердження «особа повинна була дізнатися» слід розуміти як презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.05.2022 у справі 9901/484/21.

Суд зазначає, що у даному випадку перебіг строку звернення до суду з позовними вимогами за цим позовом розпочався у травні 2021 року - дати винесення оскаржуваного рішення, до суду позивачка звернулася лише 18.05.2023, тобто з пропуском строку звернення до суду 2 роки.

У позові заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, причинами пропуску строку вказано те, що з травня 2021 року позивачка не отримала рішення про результати розгляду її заяви про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га, кадастровий номер 35623186800:02:001:0049, для ведення особистого селянського господарства, а тому у березні 2023 року повторно звернулася до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та дізналася про результати розгляду заяви. Крім того вказує, що відповідно до постанови КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 12 березня 2020 року в Україні було запроваджено карантин. Постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 №1236, зі змінами дію карантину відповідно до змін внесених Кодексом адміністративного судочинства України від 30.03.2020 року процесуальні строки продовжуються на строк дії карантину. Інших причин та доказів поважності пропуску строку звернення до суду не надано.

Зазначені позивачем обставини, суд не розцінює як поважні.

Так, зі змісту позову не зрозуміло, які саме обставини заважали позивачу своєчасно дізнатись про результати розгляду поданої нею у березні 2021 року заяви. Позивачкою не зазначено, чи вживала вона які-небудь активні дії, спрямовані на отримання інформації про результати розгляду своєї заяви від травня 2021 року, якщо вживала - то які саме та надати докази

Посилання позивачки на запровадження карантину на території України, на думку суду, дана обставина не зупиняє роботи судів. Позивач та його представник не були позбавлені можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду відповідно до вимог передбаченими КАС України, у тому числі - через уповноваженого представника. При цьому, суд звертає увагу на те, що запровадження карантину не позбавило та не обмежило позивачку звернутися у травні 2021 року з заявою до відповідача.

Отже позивачкою не зазначено, які саме конкретні обставини заважали їй звернутись до суду з цим позовом у строки, встановлені КАС України.

При цьому, одержання позивачкою відповіді листа відповідача від 28.03.2023 №08-03/271 у відповідь на її звернення не змінює момент, з якого позивачка повинена була або могла дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

В порушення пункту 5 частини п`ятої статті 160 КАС України, позивачка в позовній заяві належним чином не обґрунтувала дотримання строку звернення до суду з позовними вимогами про повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2021 №02-36/1024 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення з урахуванням вимог земельного законодавства.

З урахуванням наведеного, оскільки позивачка звернулася до суду з цим позовом після закінчення строку, установленого законом, наведенні в клопотанні підстави пропуску строку визнанні не поважними чим не дотримано приписи частини шостої статті 161 КАС України, тому на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п`ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші поважні підстави пропуску строку звернення до суду та підтверджуючі докази.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області визнання рішення протиправним та зобов`язати вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду на підставі частини п`ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. ЖУК