МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2023 р. № 400/6459/23 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Потьомкінська, 17,Миколаїв,54005,
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю " НІКІНВЕСТ 2022 ", вул. Мала Морська, 108,Миколаїв,54020,
про:стягнення коштів в розмірі 24304,28 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю « Нікінвест 2022» про стягнення заборгованості в сумі 24304,28 грн., з яких 23495,88 грн. сума адміністративно-господарських санкцій, 808,40 грн. пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.
Позов обґрунтовано тим, що протягом 2022 року відповідач не працевлаштував інвалідів відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв`язку з чим до нього застосована адміністративно-господарська санкція, а в результаті її несвоєчасної сплати нарахована пеня.
Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки наказом № 8 від 18.01.2022 на підприємстві на посаді прибиральниці працює ОСОБА_1 , яка є інвалідом ІІІ групи. Але в зв`язку з військовою агресію вона з 17.03.2022 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, тому у зведеній відомості ПДФО та ЄСВ не була відображена інформація стосовно ОСОБА_1 , як інваліда ІІІгрупи. Але відповідач подав уточнену інформацію до контролюючого органу та усунув неточності.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що вся інформація, яка міститься у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування зазначена на підставі інформації, яка отримується від роботодавця. Надані відповідачем докази, надані до відзиву не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уточнююча звітність була подана тільки 22.06.2023, після розміщення розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій в електронному кабінеті відповідача та направлення позовної заяви до суду. Крім того, відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України № 86 від 28.09.2005 п.3.2.2 працівники, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати, до цього переліку не включені.
Відповідно до ст.262 КАС справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження без проведення судового засідання. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив матеріали справи, суд встановив:
17.04.2023 позивач відправив через електронний кабінет на веб порталі електронних послуг ПФУ відповідачу розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 23495,88грн., що підтверджується квитанцією про розміщення документу в електронному кабінеті роботодавця на веб порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
У розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій за 2022, що підлягають сплаті відповідачем, у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю зазначено, що:
- середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік складала 15 особа,
-середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 0 особи,
- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю- 1 особи,
- середньорічна заробітна плата складає 46991,75грн.
- сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю складає 23495,88грн.
Відповідно до ст.18 Закону України « Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України» забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст.19 Закону України « Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:
-про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
-необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. ( ст.20 Закону України № 875).
Вищезазначені норми свідчать, що позивач на підставі отриманої інформації з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування надсилає підприємствам, установам та організаціям, які використовують найману працю та які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік . Дані Реєстру формуються на підставі зведеної звітності поданої роботодавцями з ПДФО та ЄСВ.
Відповідач надав суду зведену звітність з ПДФО та ЄСВ та уточнені розрахунки до цієї звітності, подані 22.06.2023, в яких внесені відомості щодо ОСОБА_1 , наказ про прийняття її на роботу № 8 від 18.01.2022, довідка МСЕК 10ААБ №532607 про встановлення ОСОБА_1 . ІІІ групи інвалідності з 30.05.2013 , заяви її на відпустку та накази про знаходження ОСОБА_2 у відпустці без збереження заробітної плати з 17.03.2022. Також відповідачем надано повідомлення про прийняття працівника на роботу від 18.01.2022, в якому зазначено про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 19.01.2022.
Таким чином, відповідач надав суду документи, що підтверджують, що з 19.01.2022 у нього працює особа з інвалідністю.
Посилання позивача на те, що уточнююча звітність відповідачем до об`єднаної звітності ПДФО та ЄСВ була подана тільки 22.06.2023, після подачі позовної заяви, не приймається судом до уваги, оскільки право на внесення змін до звітності ніяким чином не пов`язано з подачею позивачем позову до суду. Також відповідальність до відповідача застосовується не за помилки вказані в звітності, а за не дотримання нормативу працевлаштування інвалідів за 2022.
Стосовно того, що відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України № 86 від 28.09.2005 п.3.2.2 працівники, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати, до цього переліку не включені, не приймається судом до уваги, оскільки п. 3.2.2 Інструкції передбачено, що при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку.
Цей пункт має відсильну норму до п.2.5 цієї Інструкції, якою передбачено, що
в облікову кількість працівників включаються також працівники, які були тимчасово відсутні з таких причин: 2.5.7 перебувають у відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством, а також у відпустках з ініціативи адміністрації.
Отже, особи, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати відносяться до середньооблікової кількості штатних працівників підприємства.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач не довів суду належними та допустимими доказами те, що відповідач допустив порушення норм Закону України № 875, тому оцінив докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що відповідач дотримався нормативу працевлаштування інвалідів за 2022 і не повинен сплачувати адміністративно-господарські санкції, тому позов задоволенню не підлягає .
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.08.2023 |
Оприлюднено | 21.08.2023 |
Номер документу | 112875961 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них осіб з інвалідністю |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Гордієнко Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні