Рішення

від 17.08.2023 по справі 580/4518/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року справа № 580/4518/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства ДУБІЇВСЬКЕ про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

07.06.2023 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (18002, м.Черкаси, вул.Благовісна, 269/105; код ЄДРПОУ 21368023) (далі позивач) до Приватного підприємства ДУБІЇВСЬКЕ (19631, Черкаська обл., Черкаський р-н., с.Дубіївка, вулиця Першого Травня, будинок 1; код ЄДРПОУ 43583765) (далі відповідач) про стягнення на його користь 74804,63грн адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2022 році та 2932,16грн пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій на рахунок за такими реквізитами: код ЄДРПОУ 37930566, МФО 899998, р/р UA808999980313181230000023759.

Додатково просив: про день та час слухання справи повідомити зацікавлені сторони; судові витрати покласти на відповідача (стягнуті судові витрати зарахувати на рахунок позивача за такими реквізитами: код ЄДРПОУ 21368023, МФО 820172, р/р UA858201720343111003100001943).

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач не виконав у 2022 році норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, що має наслідком сплату адміністративно-господарських санкцій, які відповідач у добровільному порядку не сплатив.

Ухвалою суду від 03 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного позовного провадження. Вказану ухвалу відповідач отримав 03.07.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

05.07.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що його штатний розпис, який затверджений і уведений в дію з 01.01.2022 передбачав 10-ть штатних одиниць за посадою «вальники лісу» (9-ть осіб) і директор підприємства всього 10 осіб. 01.04.2022 ведено в дію новий штатний розпис, який передбачає 22 штатні одиниці за посадою вальника лісу (11-ть осіб), сторожі (3 особи), робітники на лісокультурних роботах (7 осіб) і директор підприємства всього 22 особи. 30.03.2022 відповідач подав до Тальнівського центру зайнятості звітність за формою 3-ПН інформація про попит на робочу силу (вакансії) за вх. № 154/30.022-05 від 30.02.2022 року із відміткою про отримання та штемпелем Тальнівського ЦЗ. Так, у розділі 2 Звіту 3-ПН Коментарі до даних про вакансії в одному із пунктів зазначив в потребі інвалідів, які не досягли пенсійного віку. Враховуючи, що 18.05.2023 Рішенням № 3 Засновника ПП Дубіївське змінено керівника, при звернені до Тальнівського управління Звенигородської філії ЦЗ надано відповідачу звірену (14.06.2023) належним чином копію Звіту форма 3- ПН від 30.03.2022 про попит на робочу силу із зазначенням потреби в інвалідах, які не досягли пенсійного віку. Вважає, що дотримався вимог законодавства. Тому відсутні підстави для стягнення з нього адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2022 році пені.

Правом надати відповідь позивач не скористався.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходило, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Штатний розпис відповідача, який затверджений і уведений в дію з 01.01.2022, передбачав 10 штатних одиниць за посадою «вальники лісу» (9 осіб) і директор підприємства (1 людина), всього 10 осіб.

01.04.2022 ведено в дію новий штатний розпис, який передбачає 22 штатні одиниці за посадою вальники лісу (11 осіб), сторожі (3 особи), робітники на лісокультурних роботах (7 осіб) і директор підприємства, всього 22 особи.

Суд встановив, що відповідач 30.03.2022 подав Тальнівському управлінню Звенигородської філії центру зайнятості звітність форми № 3-ПН про попит на робочу силу (вакансії), у якій вказав, про вакансію за посадою робітник на лісокультурних роботах. У коментарях до неї зробив відмітку про можливість працевлаштування інвалідів, які не досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Черкаська філія Черкаського обласного центру зайнятості листом від 24.05.2023 №18.03-02/745 повідомила позивачу на його запит, що протягом 2022 року від відповідача звітність форми 3-ПН до неї не надходила.

Листом від 01.06.2023 №892/01-28 позивач повідомив відповідача про невиконання ним нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та необхідність до 05.06.2023 провести оплату розрахунків сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно з розрахунком позивача сума адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті відповідачем у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 74804,63грн та 2932,16грн пені. Загальна сума 77736,79грн.

Оскільки добровільно зазначені кошти відповідач не сплатив, позивач звернувся в суд із зазначеним вище позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд врахував, що спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість їм вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі Закон № 875-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону № 875-ХІІ з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 19 Закону № 875-ХІІ визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

У межах зазначеного нормативу здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю внаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування.

Порядок визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, форма та порядок надсилання інформації про таких осіб визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Отже, на законодавчому рівні імперативно визначено єдиний норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та порядок його обчислення.

Оскільки згідно з розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2022 році становила 16 осіб, нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для відповідача є 1 штатна одиниця.

Частиною 3 ст.18 Закону №875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з висновком Верховного Суду (далі ВС) у постанові від 31.07.2019 №817/724/17 у подібних правовідносинах, що відповідно до ч.5 ст.245 КАС України обов`язковий для врахування, суд має перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

Абзацом 2 п.4 ч.3 ст.50 Закону України від 05.07.2012 №5067-VI Про зайнятість населення (далі Закон №5067-VI) встановлено обов`язок роботодавця своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Порядок подання звітності форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 (далі Порядок №316), цей порядок діяв до 06.07.2022 - дня набрання чинності наказом Міністерства економіки України 12.04.2022 №827-22 Про затвердження форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку ЇЇ подання (далі Порядок №827-22).

Пункт 3 Розділу 1 Порядку №316 передбачав, що форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. На підставі п.5 Розділу Порядку №316 форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Згідно п.п. 1.4.-1.8. Порядку №827-22 Форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії). Форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Форма № 3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника / фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним (нею) особи). Роботодавець визначає вид форми № 3-ПН - первинна або уточнювальна. Первинна форма № 3-ПН подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії). Уточнювальна форма № 3-ПН подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії(й), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата(ів) тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади). Актуальність зазначеної(их) у поданій формі № 3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв`язком, надсилання/отримання повідомлення електронною поштою. Також таке уточнення здійснюється перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця. Роботодавець може самостійно повідомити центр зайнятості про закриття вакансії(й) шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним або фіксованим зв`язком, надсилання повідомлення електронною поштою, а також під час особистої зустрічі з фахівцем центру зайнятості.

Для виконання вказаного обов`язку відповідач подав 30.03.2022 Тальнівському управлінню Звенигородської філії центру зайнятості звіт форми №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) про наявність вакансії робітника на лісокультурних роботах, у коментарях до вказаної вакансії зазначалось про можливість працевлаштування осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відмови запропонованим особам не встановлено.

Отже, відповідач виконав установлений наведеними нормами закону обов`язок щодо повідомлення відповідного територіального органу державної влади про наявність вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Доводи позивача про невжиття відповідачем заходів щодо працевлаштування таких осіб не обґрунтовані. Крім того посилання на відсутність інформації про актуалізацію даних вакансій не обґрунтовані, оскільки обов`язок з її здійснення Порядком №316 у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05.12.2016 №1476 покладена саме на базовий центр зайнятості. Тож у випадку неналежного виконання ними покладених нормативно-правовими актами завдань і функцій негативні ризики не можуть покладатися на суб`єктів господарювання з огляду на принцип необхідності належного врядування органу державної влади.

Фактичних відмов у працевлаштуванні осіб з інвалідністю відповідач не здійснив, а позивач таких доказів суду не надав.

Оскільки суд не встановив, а позивач не довів належними та допустимими доказами відмову відповідача у працевлаштуванні осіб з інвалідністю на вакантні робочі місця у 2022 році, суд дійшов висновку, що застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені не є обґрунтованим.

ВС у постанові від 31.07.2019 №817/724/17 зауважив, що періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд врахував, що відповідач подавав звіт форми №3-ПН. Отже, вживав в межах власних повноважень достатні дії задля забезпечення працевлаштування на відкриту вакансію особи з інвалідністю відповідно до вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV (далі ГК України) адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання.

Частини 1-2 ст.218 ГК України передбачають, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з висновком ВС у постанові від 31.07.2019 №817/724/17 у подібних правовідносинах суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Частинами 1-2 ст.20 Закону №875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Тому ВС у постанові від 31.07.2019 №817/724/17 дійшов висновку, що законодавець чітко визначив, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:

виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця,

створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;

надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів;

звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

в разі не виконання такого нормативу щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.3 ст.18-1 Закону №875-ХІІ пошук належної роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань здійснює Державна служба зайнятості. Відтак, підприємство має обов`язок працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості. У свою чергу, Закон №875-ХІІ не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - інвалідів. Аналогічна позиція викладена в постановах ВС від 07 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня у справі №819/639/17.

Доводи позивача не спростовують вказаних висновків. Отже, позовні вимоги не обґрунтовані.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи на результат вирішеного спору та статус позивача, як органу державної влади, та відсутність доказів понесення ним вказаного виду судових витрат, останні розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (18002, м.Черкаси, вул.Благовісна, 269/105; код ЄДРПОУ 21368023) до Приватного підприємства ДУБІЇВСЬКЕ (19631, Черкаська обл., Черкаський р-н., с.Дубіївка, вулиця Першого Травня, будинок 1; код ЄДРПОУ 43583765) про стягнення на його користь 74804,63грн адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2022 році та 2932,16грн пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій на рахунок за такими реквізитами: код ЄДРПОУ 37930566, МФО 899998, р/р UA808999980313181230000023759

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 17.08.2023.