Рішення

від 17.08.2023 по справі 620/7940/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2023 року Чернігів Справа № 620/7940/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліпсо Біогаз" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі також позивач) до Товариства з обмеженої відповідальністю «Каліпсо Біогаз» (далі також ТОВ «Каліпсо Біогаз», відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій 42744,70 грн та пені в розмірі 1949,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, тим самим порушив вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні.

20.06.2023 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, та зазначив, що ним виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, про що повідомлено позивача. Відповідач також пояснив, що під час заповнення та подання об`єднаних звітів з ЄСВ до ПФУ за II, III IV квартали 2022 році у Додатку 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Д1) бухгалтером допущена технічна описка та невірно визначено код колонки 08 «Код категорії 30», замість коду «2» - працююча особа з інвалідністю, вказаний код «1» - наймані працівники на загальних підставах), що в свою чергу призвело до викривлення інформації про дотримання товариством нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, хоча фактично жодного порушення не відбулось. До вказаних пояснень відповідач також додав подані ним до ПФУ «Уточнюючі» розрахунки до об`єднаних звітів з ССВ відповідно за II, III, IV квартали 2022 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ «Каліпсо Біогаз» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис (а.с. 26).

17.04.2023 в електронному кабінеті відповідача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України розміщено Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням ТОВ «Каліпсо Біогаз» нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік на суму 42744,70 грн. (а.с. 4-5). Крім того, у зв`язку із несплатою відповідачем вчасно вказаних штрафних санкцій, позивачем відповідачу нарахована пеня в розмірі 1949,40 грн. (а.с. 6).

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, гарантії їх рівності з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами встановлює Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон).

Статтею 17 Закону встановлено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 19 Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частин другої та п`ятої статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць.

Частиною першою статті 20 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції

Так, згідно проведеного позивачем розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік 10 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1 особа (а.с. 6).

Відповідач на спростування позиції позивача надав копію наказу №КБГ002-009 від 09.05.2022, яким ОСОБА_1 прийнятий па посаду техніка з експлуатації біоенергетичних установок з 10.05.2022 за основним місцем роботи, про що відповідачем надіслано повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення контракту від 09.05.2022, поданим до органів ДПС України (реєстраційний номер документа 9051312983). Інвалідність працівника також підтверджується довідкою Сер. МСЕ-ЧГІВ №463287 від 09.11.2012 про встановлення ОСОБА_1 з 01.11.2012 третьої групи інвалідності безстроково (а.с. 27-30).

Таким чином, суд вважає, що відповідачем виконано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», зокрема, створено робоче місце для особи з інвалідністю та працевлаштована така особа, тобто вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення адміністративно-господарського правопорушення.

Докази, які б спростували позицію відповідача, Фондом суду не надано.

Адміністративно-господарська відповідальність, передбачена статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", за своєю правовою природою є господарсько-правовою відповідальністю. Підставою для застосування такої відповідальності учасника господарських відносин, згідно частини першої статті 218 ГК України, є вчинене роботодавцем правопорушення в сфері господарювання. Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Оскільки в матеріалах справи наявні відомості про виконання відповідачем обов`язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні по створенню кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, суд доходить до переконання, що відповідачем вжито усі належні заходи для недопущення вчинення ним господарського правопорушення.

Отже, в контексті даної спірної ситуації не вбачається вини відповідача у не працевлаштуванні осіб з інвалідністю, як наслідок, в його діях відсутній склад правопорушення, пов`язаного із невиконанням нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Враховуючи вище викладене, підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону № 875-XII, в сумі 42744,70 грн. відносно відповідача відсутні. Як наслідок відсутні також підстави і для стягнення з відповідача пені за порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1949,40 грн.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю вул.В.Радченка, 14,м.Чернігів,14017 код ЄДРПОУ 14220194.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Каліпсо Біогаз" вул.Молодіжна, 12,с.Чорний Ріг,Новгород-Сіверський район, Чернігівська область,15472 код ЄДРПОУ 42960592.

Повний текст рішення виготовлено 17 серпня 2023 року.

Суддя І.І. Соломко