Постанова

від 15.08.2023 по справі 380/17879/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/17879/22 пров. № А/857/7804/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Гінди О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Єршової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року, головуючий суддя Чаплик І.Д., ухвалене о 14:46 год. у м. Львові, повний текст якого складено 06.04.2023 року, у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «НАФТОПЕРЕРОБНИЙ КОМПЛЕКС-ГАЛИЧИНА» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2022 року позивач ПАТ «НАФТОПЕРЕРОБНИЙ КОМПЛЕКС-ГАЛИЧИНА» звернулося в суд з позовом до ГУ ДПС у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №5301/13-01-07-10 від 16.08.2022 року, яким встановлено порушення пункту 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII Про валюту і валютні операції (із наступними змінами) та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 32 103 264 грн 98 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що контролюючим органом безпідставно нараховано пеню під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Вважало, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі ПК України) з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст. 14 ПК України та відповідно нарахування пені у період дії карантину суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №5301/13- 01-07-10 від 16.08.2022 року, яким встановлено порушення пункту 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII Про валюту і валютні операції (із наступними змінами) та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 32 103 264 грн 98 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими, що пеня за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не підпадає під правове регулювання пені, що передбачена нормами ПК України, оскільки за змістом п.п.54.3.3 п.54.3 п.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньо-економічної діяльності, є контролюючий орган. Отже, ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон №2473-VIII, зокрема, стаття 13 містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Нафтопереробний комплекс -Галичина» з питань дотримання вимог Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» при виконанні контрактів від 20.02.2019 року №ZZ/2002/1/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/2/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/3/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/4/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/5/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/6/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/7/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/8/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/9SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/10/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/11/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/12/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/13/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/14/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/15/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/16/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/17/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/18/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/19/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/20/SAN, від 20.02.2019 року №ZZ/2002/21/SAN, укладених з нерезидентом «SANDERLYN LIMITED», Кіпр.

За результатами проведеної перевірки 27 липня 2022 року Головним управлінням ДПС у Львівській області складено Акт №5177/13-01007-11/00152388 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» (код ЄДРПОУ 00152388), яким встановлено порушення п.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIIІ по контрактах, укладених з нерезидентом «SANDERLYN LIMITED», відповідно до інформацій Національного банку України про виявлені факти порушення встановлених НБУ граничних строків розрахунків, які надані ПАТ АБ «Південний». (лист ДПС України від 12.06.2020 року №9358/7/99-00-07-07-02-07 та лист ДПС України від 10.01.2022 року №261/7/99-00-07-07-02-07).

Зокрема, ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» порушено граничні строки розрахунків за експортними операціями по контрактах, укладених з фірмою-нерезидентом «SANDERLYN LIMITED» Кіпр, а саме:

-№ZZ/2002/1/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно MД №UА903060/2019/000135 від 12.03.2019 року на суму 1092240,00 дол. США, граничний строк оплати - 10.03.2020 року. Валютна виручка несвоєчасно надійшла на рахунок 11.03.2020 року в сумі 979000 дол. США, кількість днів протермінування становить-1 день;

-№ZZ/2002/2/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно МД №UА903060/2019/000136 віл 12.03.2019 року на суму 844671,79 дол. США. граничний строк оплати - 10.03.2020. Валютна виручка несвоєчасно надійшла на рахунок 11.03.2020 року в сумі 844671,79 дол. США, кількість днів протермінування становить-1 день;

-№ZZ/2002/3/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно МД №UА903060/2019/000180 від 27.03.2019 року на суму 363000.00 дол. США. граничний строк оплати - 25.03.2020 року. Валютна виручка не надійшла на рахунок в сумі 154342,32 дол. США, кількість днів протермінування становить-20днів;

-№ZZ/2002/4/SAN від 20.02.2019 року, № ZZ/2002/5/SAN від 20.02.2019 року та №ZZ/2002/6/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно МД №UА903060/2019/000181, МД№UА903060/2019/000184 та МД№UА903060/2019/000185 від 27.03 2019 року на суму 363000,00 дол. США кожний, граничний строк оплати 25.03.2020 року. Валютна виручка не надійшла на рахунок в сумі 363000,00 дол. США за кожний, кількість днів протермінування становить-20днів;

-№ZZ/2002/7/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно МД №UА903060/2019/000184 від 27.03.2019 року на суму 216603,92 дол. США, граничний строк оплати - 25.03.2020 року. Валютна виручка не надійшла на рахунок в сумі 216603,92 дол. США, кількість днів протермінування становить-20днів;

-№ZZ/2002/8/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно МД №UA903060/2019/000183 від 27.03.2019 року на суму 187665,92 дол. США, граничний строк оплати - 25.03.2020 року та МД №UA903060/2019/000203 від 02.04.2019 року на суму 144904,56 дол. США, граничний строк оплати - 31.03.2020 року. Валютна виручка не надійшла на рахунок в сумі 187665,92 2 дол. США, кількість днів протермінування становить-20днів та в сумі 144904,56 дол. США, кількість днів протермінування становить-14 днів;

-№ZZ/2002/9/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно МД №UA903060/2019/000204 від 02.04.2019 року на суму 353250,00 дол. США, граничний строк оплати - 31.03.2020 року. Валютна виручка не надійшла на рахунок в сумі 353250,00 дол. США кількість днів протермінування становить-14днів;

-№ZZ/2002/10/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно МД №UА903060/2019/000205 від 02.04.2019 року на суму 353250,00 дол. США, граничний строк оплати - 31.03.2020 року. Валютна виручка не надійшла на рахунок в сумі 353250,00 дол. США кількість днів протермінування становить-14днів;

-№ZZ/2002/11/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно MД №UA903060/2019/000206 від 02.04.2019 року на суму 353250,00 дол.США. граничний строк оплати - 31.03.2020 року. Валютна виручка не надійшла на рахунок в сумі 353250,00 дол. США кількість днів протермінування становить-14днів;

-№ZZ/2002/12/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно МД №UA903060/2019/000207 від 02.04.2019 року на суму 353250,00 дол. США. граничний строк оплати - 31.03.2020 року. Валютна виручка не надійшла на рахунок в сумі 353250,00 дол. США кількість днів протермінування становить-14днів;

-№ZZ/2002/13/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно МД №UA903060/2019/000208 від 02.04.2019 року на суму 224264,30 дол. США, граничний строк оплати - 31.03.2020 року та МД №UA903060/2019/000246 від 22.04.2019 року на суму 216186,52 дол. США. граничний строк оплати-20.04.2020 року. Валютна виручка не надійшла на рахунок в сумі 224264,30 дол. США, кількість днів протермінування становить-29 днів та в сумі 216186,52 дол. США, кількість днів протермінування становить-9 днів;

-№ZZ/2002/14/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно МД №UA903060/2019/000188 від 29.03.2019 року на суму 1246000,00 дол. США, граничний строк оплати - 27.03.2020 року та МД №UA903060/2019/000247 від 22.04.2019 року на суму 185500,00 дол. США, граничний строк оплати - 20.04.2020 року. Валютна виручка не надійшла на рахунок в сумі 1246000,00 дол. США, кількість днів протермінування становить-33 днів та в сумі 185500,00 дол. США, кількість днів протермінування становить-9 днів;

-№ZZ/2002/15/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно МД №UA903060/2019/000189 від 29.03.2019 року на суму 1246000,00 дол. США, граничний строк оплати - 27.03.2020 року та МД №UA903060/2019/000248 від 22.04.2019 року на суму 185500,00 дол. США, граничний строк оплати - 20.04.2020 року. Валютна виручка не надійшла на рахунок в сумі 1246000,00 дол. США, кількість днів протермінування становить-33 днів та в сумі 185500,00 дол. США, кількість днів протермінування становить-9 днів;

-№ZZ/2002/16/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно МД №UA903060/2019/000190 від 29.03.2019 року на суму 1246000,00 дол. США, граничний сірок оплати - 27.03.2020 року та МД №UA903060/2019/000249 від 22.04.2019 року на суму 185500,00 дол. США, граничний строк оплати - 20.04.2020 року. Валютна виручка не надійшла на рахунок в сумі 1246000,00 дол. США, кількість днів протермінування становить-33 днів та в сумі 185500,00 дол. США, кількість днів протермінування становить-9 днів;

-№ZZ/2002/17/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно МД №UA903060/2019/000194 від 29.03.2019 року на суму 1246000,00 дол. США, граничний строк оплати - 27.03.2020 року та МД №UA903060/2019/000252 від 23.04.2019 року на суму 185500,00 дол.США, граничний строк оплати - 21.04.2020 року. Валютна виручка не надійшла на рахунок в сумі 1246000,00 дол. США, кількість днів протермінування становить-33 днів та в сумі 185500,00 дол. США, кількість днів протермінування становить-8 днів;

-№ZZ/2002/18/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно МД №UA903060/2019/000195 від 29.03.2019 року на суму 1246000,00 дол. США, граничний строк оплати - 27.03.2020 року та МД №UA903060/2019/000253 від 23.04.2019 року на суму 185500,00 дол. США, граничний строк оплати - 21.04.2020 року. Валютна виручка не надійшла на рахунок в сумі 1246000,00 дол. США, кількість днів протермінування становить-33 днів та в сумі 185500,00 дол. США, кількість днів протермінування становить-8 днів;

-№ZZ/2002/19/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно МД №UA903060/2019/000254 від 23.04.2019 на суму 185500,00 дол. США, граничний строк оплати - 21.04.2020. Валютна виручка не надійшла на рахунок в сумі 1246000,00 дол. США, кількість -днів протермінування становить-33 днів та в сумі 185500,00 дол. США, кількість днів протермінування становить-8 днів;

-№ZZ/2002/20/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно МД №UA903060/2019/000191 від 29.03.2019 року на суму 1246000,00 дол. США, граничний строк оплати - 27.03.2020 року та МД №UA903060/2019/000250 від 22.04.2019 року на суму 185500,00 дол. США, граничний строк оплати - 20.04.2020. Валютна виручка не надійшла на рахунок в сумі 1246000,00 дол. США, кількість днів протермінування становить-33 днів та в сумі 185500,00 дол.США, кількість днів протермінування становить-9 днів;

-№ZZ/2002/21/SAN від 20.02.2019 року товар експортовано згідно МД №UA903060/2019/000192 від 29.03.2019 року на суму 419757,82 дол. США, граничний строк оплати - 27.03.2020 року та МД №UA903060/2019/000251 від 22.04.2019 року на суму 446148,65 дол. США, граничний строк оплати - 20.04.2020 року. Валютна виручка не надійшла на рахунок в сумі 419 року 757,82 дол. США, кількість днів протермінування становить-33 днів та в сумі 446 148,65 дол. США, кількість днів протермінування становить-9 днів.Період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення з 11.03.2020 року по 29.04.2020 року.

За змістом акту перевірки також встановлено, що ПАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» вживало заходів для повернення валютної виручки, зокрема, звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення заборгованості з контрагента «SANDERLYN LIMITED» Кіпр з відповідними позовами по кожному контракту, і за результатами такого звернення Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України 15.04.2020 року та 30.04.2020 року було розпочато арбітражні провадження стосовно таких позовів та в подальшому прийнято рішення про стягнення коштів з контрагента «SANDERLYN LIMITED».

16 серпня 2022 року на підставі висновків акту перевірки №5177/13-01007-11/00152388 від 27 липня 2022 року Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №5301/13-01-07-10, яким за порушення пункту 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із наступними змінами) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 32 103 264,98 грн. При цьому, контролюючим органом здійснено нарахування пені за порушення термінів розрахунків з врахуванням вимог п.7 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIIІ за період з моменту закінчення граничного строку розрахунків до моменту прийняття до провадження Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України позову про стягнення заборгованості з контрагента «SANDERLYN LIMITED» (15.04.2020 року та 30.04.2020 року).

На вказане податкове повідомлення-рішення позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України, однак рішенням від 01.11.2022 року ДПС України податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та спірним рішенням суб`єкта владних повноважень, ПАТ «Нафтопереробний комплекс -Галичина» звернулось до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування пені у період дії карантину суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Приписами статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі Закон №959-ХІІ) до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб`єкти цієї діяльності, належать, зокрема, надання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб`єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб`єктами господарської діяльності суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності України.

Відповідно до статті 14 Закону №959-ХІІ всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Згідно із положеннями частини четвертої статті 6 та частини першої статті 14 Закону №959-ХІІ суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України, та самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина 8 статті 16 Перехідні положення Закону №2473-VIII).

За правилами частини 3 статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Приписами частини 5 статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Так, згідно з п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому дев`ятому цього пункту.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX, в редакції від 01.01.2021, підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: « 14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Відповідно до норм п. п. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення,у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.

З наведеного слідує, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Таким чином, суд дійшов виснвоку про те, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України, з 01.01.2021 року є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податковий орган неправомірно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Доводи контролюючого органу про те, що на пеню, нараховану відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» не поширюються положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України, суд апеляційної інстанції вважає помилковими з вищезазначених підстав.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №225, обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

Тобто, відповідно до наведених норм права обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган.

Згідно із п.109.1 ст.109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 112 ПК України, встановлені загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Згідно із п. 112.1 ст.112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 112.2 ст.112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом 112.7 статті 112 ПК України, визначено, якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Верховним Судом та Європейським судом з прав людини неодноразово наголошувався принцип індивідуальної податкової відповідальності. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово підтвердив у рішеннях по справах «Булвес АД проти Болгарії», «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», «Сєрков проти України», «Інтерсплав проти України» та ін.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Хоча ця справа стосується податкового спору, на переконання суду, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

На думку суду, при вирішенні цього спору доречно застосувати рішення Європейського Суду з прав людини від 07 липня 2011 року у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05), яким було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки державні органи обрали тлумачення національного законодавства, менш сприятливе для платників податку, що призвело до накладення на заявника зобов`язання зі сплати податку.

Одночасно суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем було неправомірно нараховано пеню за порушення ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», оскільки нарахування пені у період дії карантину суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не дотримані.

Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі №380/17879/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов О. М. Гінда

Повний текст постанови складено 16.08.2023 року.