Постанова

від 15.08.2023 по справі 140/1520/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/1520/23 пров. № А/857/9932/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Гінди О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Єршової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року, головуючий суддя Сорока Ю.Ю., ухвалене о 11:16 год. у м. Луцьку, повний текст якого складено 10.05.2023 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» звернулося в суд з позовом до ГУ ДПС у Волинській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2022 року №0078480701; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2022 року №0078432408 частково на суму 366777,13 гривень донарахованого зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, а також штрафні санкції на суму 36677,71 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2022 року №0078452408 повністю.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що суть порушень зводиться до того, що ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» був зобов`язаний як податковий агент здійснити нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору із сум вартості витрат, які понесли фізичні особи при виконанні договірних зобов`язань в межах договорів цивільно-правового характеру та які були компенсовані ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» даним особам, оскільки така компенсація вважається додатковим благом у розумінні пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України та не можуть відображатися у складі витрат.

Однак, фізичні особи виконували роботу по перевезенню вантажів транспортом ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» та в ході виконання робіт несли витрати безпосередньо пов`язані із виконанням договорів перевезення, а не для забезпечення власних потреб, які згідно п.1.3. договорів підлягають компенсації ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП», вищевказані особи подавали товариству звіт про використання коштів (авансові звіти) та підтверджуючі документи - чеки, квитанції тощо. Фактично дані витрати - це витрати не водіїв, а ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП», які підлягають бухгалтерському обліку, формують витрати товариства та впливають на базу оподаткування податком на прибуток і жодним чином не є благом водія - фізичної особи, що підлягає оподаткуванню доходом з фізичних осіб-підприємців.

Відтак, розмір виплаченої компенсації понесених витрат в межах виконання цивільно-правових договорів не є додатковим благом та включається до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.165.1.11. ПК України, адже виплачена компенсація не перевищували суми реально понесених витрат.

Враховуючи те, що компенсація витрачених коштів, не включається до загального оподаткованого місячного доходу (не входить до бази оподаткування ПДФО) то і зобов`язань по сплаті військового збору у позивача, як податкового агента не виникало.

З огляду на вищенаведене, позивач вважав оскаржені податкові повідомлення-рішення від 30.12.2022 року №0078480701, від 30.12.2022 року №0078432408, в частині та від 30.12.2022 року №0078452408 протиправними та просив їх скасувати.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 30.12.2022 року №0078480701, від 30.12.2022 року №0078452408, від 30.12.2022 року №0078432408 в частині визначеного зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 366777,13 гривень та штрафних санкцій на суму 36677,71 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в ході проведення документальної планової перевірки встановлено, що ТОВ РОЛЛ ТРАНС ГРУП у 2018-2019 роках заключались договори цивільно-правового характеру з фізичними особами про надання послуг перевезення вантажу автомобілем підприємства. Проте, до бази оподаткування підприємством було включено лише винагороду за надані послуги. Додаткові витрати, пов`язані з виконанням даних послуг (витрати на платну дорогу, митні платежі, стоянки тощо) та добові, зазначені у авансових звітах, підприємством відшкодовано але не включено до бази оподаткування. Так, на період відшкодування коштів, особи вказані у звітах не були працівниками ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП», а виконували роботи за цивільно-правовими договорами. Особа, котра виконує роботи за цивільно-правовим договором (далі ЦПД), не може бути направлена підприємством у відрядження, оскільки вона не є працівником підприємства. Відносини за договорами цивільно-правового характеру регулюються Цивільним кодексом України, на нього не поширюються норми Кодексу законів про працю України, зокрема ст.121, якою встановлено, що на відшкодування витрат й одержання інших компенсацій у зв`язку зі службовими відрядженнями мають право саме працівники підприємства. Відповідно, такій особі не компенсуються вартість проїзду та інші витрати, понесені під час виконання службового доручення підприємства. Але ці витрати можна включити до ціни робіт. Під час укладення ЦПД ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» передбачено компенсацію усіх витрат, пов`язаних з роботою, у т.ч. витрати, пов`язані з поїздками на певний строк до іншого населеного пункту для виконання робіт (послуг). А тому, ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» неправомірно відобразив у складі витрат відшкодування коштів особам, які не є працівниками підприємства по звітах про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт. В ході проведення документальної планової перевірки встановлено, що ТОВ РОЛЛ ТРАНС ГРУП у 2018-2019 роках заключались договори цивільно-правового характеру з фізичними особами про надання послуг перевезення вантажу автомобілем підприємства. Проте, до бази оподаткування підприємством було включено лише винагороду за надані послуги. Додаткові витрати, пов`язані з виконанням даних послуг (витрати на платну дорогу, митні платежі, стоянки тощо) та добові, зазначені у авансових звітах, підприємством відшкодовано але не включено до бази оподаткування. Також, в ході перевірки встановлено згідно договору купівлі-продажу основних засобів №23 10 від 23.10.2018 гр. ОСОБА_1 (продавець) передав у власність покупця ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач-Е, DAF XF 105.410, вартість якого становить 80000,00 грн, також згідно договору купівлі-продажу основних засобів №26-10 від 26.10.2018 гр. ОСОБА_2 (продавець) передав у власність покупця ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач-Е, MAN TGX18.440, вартість якого становить 90000,00 грн відповідно до п.173.1 ст.173 ПК України дохід платника податку від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту, в результаті чого податковим агентом не нараховано, не утримано, не сплачено військовий збір на загальну суму 2550,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі наказу на перевірку №2204-п від 08.12.2022 року, направлень на перевірку, виданих ГУ ДПС у Волинській області від 08.12.2022 року №№3590-3595, працівниками ГУ ДПС у Волинській області в період з 09.12.2022 року по 15.12.2022 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» з питань, що стали предметом заперечення, за результатами якої складено акт №10404/07-01/37669268 від 26.12.2022 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» код ЄДРПОУ 37669268».

В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» вимог п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 335340 грн, в тому числі за 2017 рік у сумі 26550 грн, за 2018 рік в сумі 162005 грн та за 3 квартали 2016 р в сумі 146 785 грн; п.164.2.2, 164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.4 п.168.1 ст.168, п.176 Податкового кодексу України, не включено до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платників податку дохід, отриманий фізичними особами як додаткове благо та дохід, отриманий від реалізації транспортних засобів, у результаті чого не нараховано і не сплачено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 375277,13 грн за І кв 2018 року - ІІІ кв 2019 року; п.164.2.2, 164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.4 п.168.1 ст.168, п.176 Податкового кодексу України, не включено до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платників податку дохід, отриманий фізичними особами як додаткове благо та дохід, отриманий від реалізації транспортних засобів, у результаті чого не нараховано і не сплачено грошове зобов`язання по військовому збору в сумі 27 613,11 грн за І кв 2018 року - ІІІ кв 2019 року.

Так, під час проведення перевірки щодо повноти декларування сум доходу, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування за період з 01.01.2017 року по 30.09.2019 року встановлено його заниження на загальну суму 122000,00 грн, в т.ч. за 2017 рік на суму 122000,00 грн.

В ході проведення позапланової перевірки брався до уваги висновок акту планової перевірки №5596/05-01/37669268 від 19.03.2020 року в частині заниження доходу на загальну суму 122000,00 грн, в т.ч. за 2017 рік на суму 122000 грн.

За даними бухгалтерського обліку ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП», а саме по рах. 105 Транспортні засоби станом на 30.09.2019 року обліковується Напівпричіп бортовий Kogel SN 24, номер кузова НОМЕР_1 вартістю 141666,67 грн, який згідно наданих до перевірки первинних документів реалізовано у липні 2017 року.

За даними бухгалтерського рах.131 Знос основних засобів по даному транспортному засобі накопичена амортизація за період з 01.01.2017 року по 30.09.2019 року становить 70125 грн.

До перевірки було надано договір купівлі продажу основних засобів №01-007/2017 від 01.07.2017 року.

Відповідно до Додатку 1 до Договору купівлі-продажу основних засобів №1-07/2017 від 01.07.2017 року передається транспортний засіб марки KOGEL модель SN 24, тип загальний напівпричіп н/нп-бортовий-тентований, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , колір сірий, рік випуску - 2008. Ціна основного засобі складає 146400,0 грн., у тому числі ПДВ - 24400 грн.

Також, до перевірки було надано акт прийому-передачі основних засобів до договору купівлі-продажу №1-07/2017 від 01.07.2017 року відповідно до якого ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» передав у власність ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) основні засоби Напівпричіп бортовий Kogel SN 24, номер кузова НОМЕР_1 вартістю 146400 грн за адресою м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 12.

Таким чином, в ході перевірки встановлено порушення пп.134.1.1 п.134 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.1 п(С)БО 15 Дохід ТОВ РОЛЛ ТРАНС ГРУП не відображено у складі доходів 122000,00 грн, в т.ч. за 2017 рік на суму 122000,00 грн.

Перевіркою дотримання обов`язків щодо подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) встановлено порушення у Податкових розрахунках за IV кв. 2018 року за ознакою доходу « 157» відображено недостовірні відомості, про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку по фізичних особах ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), чим порушено Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.05.2020 року №241, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 червня 2020 року за №514/34797.

Перевіркою з питань щодо утримання податку на доходи під час виплати (нарахування) самозайнятій особі доходу від здійснення нею підприємницької (незалежної професійної) діяльності, встановлено порушення п.177.8 ст.177 ПКУ а саме відображення доходу у формі 1дф за ознакою «157» фізичним особам: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без документу що підтверджує державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності.

Згідно отриманих даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено записи про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, а саме: ОСОБА_1 (18.07.2014 року) та ОСОБА_2 (31.10.2017 року)

Крім того, встановлено порушення згідно договору купівлі-продажу основних засобів №23-10 від 23.10.2018 року гр. ОСОБА_1 (продавець) передав у власність покупця ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач-Е, DAF XF 105.410, номер кузова НОМЕР_6 вартість якого становить 80000,00грн, також згідно договору купівлі-продажу основних засобів №26-10 від 26.10.2018 року гр. ОСОБА_2 (продавець) передав у власність покупця ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач-Е, MAN TGX18.440, номер кузова НОМЕР_7 вартість якого становить 90000,00 грн відповідно до п.173.1 ст.173 ПК України дохід платника податку від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п.167.2 ст.167. В результаті чого податковим агентом не нараховано, не утримано, не сплачено ПДФО на загальну суму 8500,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що у податкових розрахунках за формою 1ДФ за період, що перевіряється, не відображались доходи у повному розмірі, виплачені фізичним особам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за надані послуги згідно договорів цивільно-правового характеру.

В ході проведення документальної планової перевірки встановлено, що ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» у 2018-2019 роках заключались договори цивільно-правового характеру з фізичними особами про надання послуг перевезення вантажу автомобілем підприємства.

Проте, до бази оподаткування підприємством було включено лише винагороду за надані послуги. Додаткові витрати, пов`язані з виконанням даних послуг (витрати на платну дорогу, митні платежі, стоянки тощо) та добові, зазначені у авансових звітах, підприємством відшкодовано але не включено до бази оподаткування.

Так, на період відшкодування коштів, особи вказані у вищеперелічених звітах, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не були працівниками ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП», а виконували роботи за цивільно-правовими договорами.

Особа, котра виконує роботи за цивільно-правовим договором (далі ЦПД), не може бути направлена підприємством у відрядження, оскільки вона не є працівником підприємства. Відносини за договорами цивільно-правового характеру регулюються Цивільним кодексом України, на нього не поширюються норми Кодексу законів про працю України, зокрема ст.121, якою встановлено, що на відшкодування витрат й одержання інших компенсацій у зв`язку зі службовими відрядженнями мають право саме працівники підприємства.

Відповідно, такій особі не компенсуються вартість проїзду та інші витрати, понесені під час виконання службового доручення підприємства. Але ці витрати можна включити до ціни робіт. Під час укладення ЦПД підприємством ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» передбачено компенсацію усіх витрат, пов`язаних з роботою, у т.ч. витрати, пов`язані з поїздками на певний строк до іншого населеного пункту для виконання робіт (послуг).

А тому, ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» неправомірно відобразив у складі витрат відшкодування коштів особам, які не є працівниками підприємства по звітах про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

В ході проведення перевірки встановлено заниження бази оподаткування в результаті чого ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 366777,17 грн, в тому числі за 2018 рік - 216583,66 грн, за 2019 рік - 150193,51 грн.

В ході проведення документальної планової перевірки встановлено, що ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» у 2018-2019 роках заключались договори цивільно-правового характеру з фізичними особами про надання послуг перевезення вантажу автомобілем підприємства. Проте, до бази оподаткування підприємством було включено лише винагороду за надані послуги. Додаткові витрати, пов`язані з виконанням даних послуг (витрати на платну дорогу, митні платежі, стоянки тощо) та добові, зазначені у авансових звітах, підприємством відшкодовано але не включено до бази оподаткування.

Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено заниження бази оподаткування в результаті чого слід донарахувати військовий збір в сумі 26016,47 грн, в тому числі за 2018 рік - 12567,29 грн, за 2019 рік - 12495,82 грн.

Також, в ході перевірки встановлено згідно договору купівлі-продажу основних засобів №23 10 від 23.10.2018 року гр. ОСОБА_1 (продавець) передав у власність покупця ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач-Е, DAF XF 105.410, номер кузова НОМЕР_8 вартість якого становить 80000,00 грн, також згідно договору купівлі-продажу основних засобів №26-10 від 26.10.2018 року гр. ОСОБА_2 (продавець) передав у власність покупця ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач-Е, MAN TGX18.440, номер кузова НОМЕР_7 вартість якого становить 90000,00 грн відповідно до п.173.1 ст.173 ПК України дохід платника податку від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту, в результаті чого податковим агентом не нараховано, не утримано, не сплачено військовий збір на загальну суму 2550,00 грн.

На підставі акту перевірки №10404/07-01/37669268 від 26.12.2022 року ГУ ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення: від 30.12.2022 року №0078480701, яким ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» було донараховано 335 340,00 гривень податку на прибуток, а також штрафні санкції на суму 33 534,00 грн; від 30.12.2022 року №0078432408, яким донараховано грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 375 277,13 гривень, а також за штрафними санкціями 37 527, 71 грн; від 30.12.2022 року №0078452408, яким позивачу донараховано грошове зобов`язання по військовому збору в сумі 27 613,11 гривень, а також за штрафними санкціями 2 761,31 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 30.12.2022 року №0078480701, від 30.12.2022 року №0078432408, в частині, від 30.12.2022 року №0078452408 позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Задовольняючи адміністративний позову, суд першої інстанції виходив з протиправності прийнятих Головним управлінням ДПС у Волинській області податкових повідомлень-рішень від 30.12.2022 року №0078480701, від 30.12.2022 року №0078452408, від 30.12.2022 року №0078432408 в частині визначеного зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 366777,13 гривень, та штрафних санкцій на суму 36677,71 грн, з огляду на що останні підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Підпунктом 14.1.47 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що додаткові блага це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з пп.163.1.1 та 163.1.2 п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абз.2 п.164.1 ст.164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За правилами пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до ст.164.1 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Пунктом 164.2.17 ПК України передбачено, що дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

а)вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для осіб з інвалідністю, у тому числі які призначені для участі осіб з інвалідністю в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.

Також не вважається додатковим благом платника податку сплачена суб`єктом кінематографії вартість товарів та послуг, а саме проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного обслуговування, тренування, навчання, що пов`язані з участю такого платника податку у виробництві аудіовізуальних творів, що виробляються (створюються) суб`єктами кінематографії України, якщо це передбачено умовами договору з такими платниками податку та/або режисерським сценарієм аудіовізуального твору;

в)вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув`язненими.

Під терміном послуги домашнього обслуговуючого персоналу розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім`ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об`єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними;

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;

ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу);

д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

За кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов`язання, нарахованого на основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов`язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов`язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов`язання.

Суми розстрочених податкових зобов`язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо основної суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про основну суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов`язання;

е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об`єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.

Компенсація витрат особам, що діють як представники підприємства в межах виконання цивільно-правових договірних зобовязань не віднесено до додаткового блага.

Статтею 165 ПК України передбачені доходи, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із пунктом 170.9 статті 170 цього Кодексу, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.

Отже, кошти отримані водієм під звіт в межах виконання договірних зобов`язань по цивільно-правових договорах виключаються з загального місячного оподаткованого доходу.

Відповідно до п.170.9.1. ПК України податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме:

б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

У разі коли платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що видала такі кошти, сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а у разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до податкового зобов`язання платника податку за наслідками звітного (податкового) року.

Як передбачено пп.170.9.2. ПК України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Як слідує з матеріалів справи, в процесі господарської діяльності в період 2018-2019 років у ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» виникали потреби у залучені водіїв для перевезення вантажів не на постійній основі на автомобілях ТОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП».

З метою виконання договірних зобов`язань ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» (далі Замовник) було укладено однотипні по змісту договори на виконання робіт (надання послуг) з водіями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Так, згідно п.1.1. договору Замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання по виконанню робіт (наданню послуг) транспортування вантажу. Виконання робіт виконується на транспортному засобі Замовника, що знаходиться в останнього на праві власності (оренді).

Конкретні види робіт (послуг), які підлягають виконання за цим договором, визначається Сторонами при узгодженні замовлення та фіксуються в актах здачі-приймання виконаних робіт та/або додатках до договору, які підписуються Сторонами.

Згідно п.1.3. договору Замовник забезпечує Виконавця необхідними документами та інформацією для виконання робіт (послуг), передбачених договором. Для виконання робіт Замовник за власний рахунок забезпечує заправку транспортного засобу, оплату доріг, мийок, стоянок, зборів та інших супутніх послуг.

Пунктом 1.5. Договору визначено, що Замовник зобовязується своєчасно прийняти й оплатити виконанні Виконавцем роботи (послуги).

Розмір винагороди за виконанні роботи (послуги), що сплачуються Замовником Виконавцеві складає 500,00 грн (п.2.1 договору), оплата здійснюється готівкою або в безготівковій формі в національній валюті України протягом терміну, вказаного у п.2.2. Договору, але в будь-якому разі після підписання акта здачі-приймання виконаннях робіт (наданих послуг).

Таким чином, наймані працівники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 виконували роботу по перевезенню вантажів транспортом ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» та в ході виконання робіт несли витрати безпосередньо пов`язані із виконанням позивачем договорів перевезення, а не для забезпечення власних потреб та згідно п.1.3 договору підлягають компенсації ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП».

При цьому, як стверджується матеріалами справи, працівники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 по виконанню робіт подавали ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» звіт про використання коштів (авансові звіти) на заправку транспортного засобу, оплату доріг, мийок, стоянок, зборів та інших супутніх послуг та підтверджуючі документи - чеки, квитанції тощо, що долучені позивачем до матеріалів справи.

А тому, витрати, пов`язані з заправкою транспортного засобу, оплати доріг, мийок, стоянок, зборів та інших супутніх послуг - це витрати не водіїв, а ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП», які підлягають бухгалтерському обліку, формують витрати товариства та впливають на базу оподаткування податком на прибуток.

Таким чином вірним є висновок суду попередньої інстанції про те, що ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» на виконання п.1.3. договорів здійснював саме компенсацію понесених водіями витрат, а не виплачував винагороду водіям понад витрати, а отже водії не отримували жодного доходу в грошовій чи в матеріальній формі.

Позивачем доведено правомірність використання звітів про використання коштів виданих на відрядження або під звіт водіям, що виконували цивільно-правові дії за рахунок ТзОВ «РОЛЛ ТРАНС ГРУП» в межах цивільно-правових договорів та те, що розмір виплаченої компенсації понесених витрат в межах виконання цивільно-правових договорів не є додатковим благом та не включається до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.165.1.11. ПК України, адже виплачена компенсація не перевищували суми реально понесених витрат.

Таким чином, оскільки компенсація витрачених коштів, не включається до загального оподаткованого місячного доходу, тобто не входить до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, то і зобов`язань по сплаті військового збору у позивача, як податкового агента не виникало.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та обставини справи , колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Суд апеляційної інстанції також вказує, що апеляційне провадження у даній справі було відкрито за сплатою судового збору Головним управлінням ДПС у Волинській області в розмірі 4026 грн, однак такий підлягав сплаті в розмірі 18271,20 грн., оскільки позовні вимоги є майнового характеру, а ціна позову становить 812053,26 грн. (812053,26 * 1,5% * 150%)

Таким чином, сума недоплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі становить 14245,20 грн., яка підлягає стягненню з апелянта.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року у справі №140/1520/23 без змін.

Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області (ЄДРПОУ 44106679) недоплачений судовий збір в розмірі 14 245 (чотирнадцять тисяч двісті сорок п`ять) гривень 20 коп. за подання апеляційної скарги на рішення суду у справі №140/1520/23 за наступними реквізитами: «Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA338999980313161206081013952; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов О. М. Гінда Повний текст постанови складено 16.08.2023 року.