Рішення

від 10.08.2023 по справі 383/469/23

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/469/23

Номер провадження 2/383/223/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Бондаренко В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Могиленко В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Приватного підприємства Агрофірма «Славутич» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Агрофірма «Славутич» через представника - адвоката Попович Світлану Михайлівну звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить визнати недійсним договір оренди землі від 08.11.2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 13,18 га кадастровий номер 3520887901:02:000:0357, скасувавши державну реєстрацію іншою речовою права (право оренди) щодо земельної ділянки площею 13,18 га кадастровий номер 3520887901:02:000:0357, зареєстрованого на підставі рішення державного реєстратора Демецької Тетяни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65525033 від 21.11.2022 року, припинивши речове право - право оренди земельної ділянки площею 13,18 га кадастровий номер 3520887901:02:000:0357.

Позов мотивовано тим, що 10.07.2007 року між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Славутич» укладено договір оренди землі, щодо земельної ділянки площею 13,18 га, кадастровий номер 3520887901:02:000:0357, що знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, який був зареєстрований у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.08.2007 року №57.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо про існування договору оренди землі від 08.11.2022 року цього ж об`єкта оренди, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що державним реєстратором речових прав Демецькою Тетяною Миколаївною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №65525033 від 21.11.2022 року. На момент укладення договору оренди землі від 08.11.2022 року та по теперішній час спірна земельна ділянка перебуває у користуванні позивача за договором оренди земельної ділянки від 10.07.2007 року.

Позивач вважає, що одночасне існування двох договорів оренди однієї земельної ділянки та їх державна реєстрація суперечить вимогам закону та призводить до порушення права позивача як користувача земельної ділянки.

Ухвалою суду від 17.03.2023 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача адвоката Попович С.М. про витребування доказів.

Ухвалою суду від 10.08.2023 року відмовлено в задоволенні клопотань представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Попова Романа Олеговича про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, заміни засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та витребування доказів.

28.06.2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Попова Романа Олеговича до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позову просив відмовити. В обгрунтування заперечень зазначив, що сторонами при укладення оспорюваного договору оренди землі від 08.11.2022 року було дотримано всі вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а позивачем не доведено наявність підстав для визнання правочину недійсним. Зауважив, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно на момент звернення щодо реєстрації договору від 08.11.2022 року не містив відомостей щодо існування речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 3520887901:02:000:0357 щодо договору оренди землі (а.с.80-84).

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача подала до суду заяву про прийняття рішення у справі за наявними матеріалами за відсутності позивача.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Попов Р.О. в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення судових повісток на електронну адресу представника, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки про виклик до суду. Відзив на позов не надала.

Суд, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між власником земельної ділянки ОСОБА_3 та Приватним підприємством Агрофірма «Славутич» укладено договір оренди землі від 10.07.2007 року на строк п`ятнадцять років, зареєстрований у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.08.2007 року за №57, за яким об`єктом оренди є земельна ділянка, площею 13,18 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Червонодолинської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області на підставі Державного акта серії ІІ-КР №040844, зареєстрованого за №24-357ч від 25.10.2001 року народження, що підтверджується копією вказаного договору оренди землі (а.с.6). Право оренди за договором оренди землі від 10.07.2007 року було зареєстроване 03.07.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права державним реєстратором Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області Демецькою Тетяною Миколаївною, номер запису про інше речове право: 21241483, що підтверджується копією Витягу з вказаного реєстру №91241343 від 05.07.2017 року (а.с.8).

Пунктом 43 вказаного договору передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався у порядку, передбаченому законодавством України та на час розгляду справи строк дії воєнного стану не закінчився.

В ідповідно до доповнених пунктів 27 і 28 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, які набрали чинності 07.04.2022 року встановлено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування; б) приватної власності.

Законом України від 09.10.2022 року № 2698-IX, який набрав чинності 19.11.2022 року, абзац перший підпункту 1 пункту 27 після слів «воєнного стану» доповнено словами «до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» (тобто цим Законом).

Аналіз наведених положень ЗК України дає підстави для висновку, що у період із 07.04.2022 року до 19.11.2022 року договори оренди земельної ділянки були поновлені на один рік без волевиявлення сторін договору, строк яких сплинув у цей проміжок часу.

Оскільки строк дії договору оренди закінчувався 23.08.2022 року, тому, відповідно до пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, цей договір вважається поновленими на один рік без волевиявлення сторін, тобто до 23.08.2023 року.

Зазначений договір оренди землі не визнаний недійсним і не розірваний відповідно норм діючого законодавства, а отже є дійсним на момент звернення позивача в суд з позовом.

В подальшому між власником земельної ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі від 08.11.2022 року вищевказаної земельної ділянки строком на десять років, предметом якого є земельна ділянка площею 13,18 га кадастровий номер 3520887901:02:000:0357, яка розташована на території Червонодолинської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, право оренди за яким було зареєстроване 17.11.2022 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права державним реєстратором Кетрисанівської сільської ради Кіровоградської області Демецькою Тетяною Миколаївною, на підставі рішення державного реєстратора Кетрисанівської сільської ради Кіровоградської області Демецької Тетяни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером: 65525033 від 21.11.2022 року, про що внесено запис про інше речове право за номером 48482844, що підтверджується копією Інформації з вказаного реєстру №317000429 від 07.12.2022 року (а.с.7).

Таким чином, на час реєстрації (17.11.2022 року) укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 оспорюваного договору оренди землі від 08.11.2022 року був чинним договір оренди цього ж об`єкта, укладений між ОСОБА_4 та Приватним підприємством Агрофірма «Славутич» від 10.07.2007 року на строк п`ятнадцять років, який зареєстрований у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.08.2007 року за №57 та 03.07.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, строк дії якого вважається поновленими на один рік без волевиявлення сторін і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в силу дії норми закону, тобто до 23.08.2023 року.

Частиною 4 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом положень статей 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лишу у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно зі ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно частини 1 статті 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час підписання першого договору оренди землі та його державної реєстрації) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України «Про оренду землі» у вказаній редакції).

Згідно із ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно пунктів 5, 6 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставами для відмови в державній реєстрації прав, зокрема є наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом положень частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу.

Згідно ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема застосування інших, передбачених законом, способів. Одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання правочину (угоди) недійсним (ч.2 ст.16 ЦК України та ч. 3 ст.152 ЗК України).

Статтею 126 ЗК України, частиною п`ятою статті 6, статтею 17 Закону України «Про оренду землі» у редакціях, чинних на час виникнення орендних правовідносин за оспорюваним правочином, установлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтею 10 якого встановлено, що державний реєстратор у ході здійснення реєстраційних дій, зокрема, встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Отже, суд приходить до висновку, що право користування земельною ділянкою, яке виникло та існує в позивача на підставі договору з власником земельної ділянки, було порушено внаслідок укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки між відповідачами, і таке право підлягає захисту в обраний позивачем спосіб.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права позивача як орендаря.

Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №587/2110/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі №587/2331/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі №587/2326/16-ц.

Крім того, державна реєстрація права оренди на земельну ділянку за відповідачем на підставі спірного договору оренди унеможливлює внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем.

За приписами ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому «а» п.2 ч.6 ст.37 цього Закону) проводить державну реєстрацію припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, визнання недійсним спірного договору оренди землі із скасуванням державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за відповідачем та припинення права оренди, яке виникло на їх підставі, є належним та ефективним способом захисту прав позивача на земельну ділянку від їх порушення особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

За таких обставин вимоги позивача про визнання недійсним спірного договору оренди землі від 08.11.2022 року та скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням права оренди, яке виникло на його підставі, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст.141 ЦПК України.

У відповідності до ст.141 ЦПК України з кожного з відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь Приватного підприємства Агрофірма «Славутич» судовий збір в сумі 1342 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 15, 202, 203, 210, 215, 216, 638, 792 ЦК України, ст.ст. 124, 125, 126, 152 ЗК України, ст.ст. 24, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 6, 17, 18, 20 Закону України «Про оренду землі» суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Приватного підприємства Агрофірма «Славутич» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі від 08.11.2022 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 13,18 га, кадастровий номер 3520887901:02:000:0357, розташованої на території Червонодолинської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.11.2022 року внесено запис про інше речове право за номером 48482844 на підставі рішення державного реєстратора Кетрисанівської сільської ради Кіровоградської області Демецької Тетяни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером: 65525033 від 21.11.2022 року.

Скасувати державну реєстрацію іншого речового права (право оренди) щодо земельної ділянки площею 13,18 га кадастровий номер 3520887901:02:000:0357, розташованої на території Червонодолинської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, здійсненого на підставі рішення державного реєстратора Кетрисанівської сільської ради Кіровоградської області Демецької Тетяни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65525033 від 21.11.2022 року, припинивши речове право - право оренди земельної ділянки площею 13,18 га кадастровий номер 3520887901:02:000:0357, розташованої на території Червонодолинської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства Агрофірма «Славутич» судовий збір в сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривень 00 коп. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Приватне підприємство Агрофірма «Славутич», код ЄДРПОУ 20639566, місцезнаходження: вул. Промислова, 1-А, м. Бобринець Кіровоградської області, п.і. 27200.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 15.08.2023 року.

Суддя В.В. Бондаренко