Рішення

від 15.08.2023 по справі 399/286/23

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 399/286/23

провадження № 2/399/96/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді Шульженко В.В.,

при секретарі судового засідання Берест З.М.,

за участі прокурора Приліпка Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, -

встановив:

Прокурор звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку, належну на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із кадастровим номером 3524655100:02:000:5340 площею 1,452 га, яка розташована за адресою: Онуфріївська селищна рада Онуфріївський район (новоутворений Олександрійський район) Кіровоградської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у справі є громадянином російської федерації, на підставі заочного рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12.06.2018 року за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано право на вищезазначену земельну ділянку в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2 . Право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване 13.10.2018 року. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.03.2023 року право власності на вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення належить громадянину російської федерації ОСОБА_1 .

Правовим обґрунтуванням підстав звернення до суду зазначає ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80-81, 145 Земельного кодексу України, п.10 ч.1 ст. 346, ст. 354 ЦК України.

Та, зокрема, зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Відповідно до ч.2, 4 ст. 145 ЗК України у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Враховуючи, що ОСОБА_2 будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку товарного сільськогосподарського призначення не відчужив її, прокурор вважає, що є підстави для конфіскації земельної ділянки у власність держави.

Ухвалою суду від 26.04.2023 року накладено арешт на вищезазначену земельну ділянку.

Ухвалою суду від 28.04.2023 року відкрито позовне провадження у даній справ та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.06.2023 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити з підстав, що зазначені у позові.

Позивач в судове засідання не направив свого представника, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Подав клопотання про розгляд цивільної справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 11.01.2023 №3396/12.1.1/18-23 судом встановлено, що 01.12.2022 року прийнято ЗУ «2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 22.01.1993 року, закон набрав чинності 23.12.2022 року. Закону передбачає: зупинення дії вищезазначеної Конвенції та протоколу до неї, ратифікованого ЗУ від 03.03.1998 року №140/98-ВР, у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь; вихід з Конвенції та протоколу до неї. Зупинення дії договору звільняє учасників, у взаємовідносинах яких зупиняється дія договору, від зобов`язання виконувати договір у своїх взаємовідносинах протягом періоду зупинення, звільняє Україну від зобов`язання виконувати його протягом періоду зупинення дії договору з тими його сторонами, з якими зупинено дію договору, і не впливає стосовно іншого на встановлені договором правові відносини України з іншими його сторонами. За повідомленням Міністерства закордонних справи України дію Мінської конвенції та протоколу до неї у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь зупинено з 27.12.2022 року. З цієї дати не здійснюється, зокрема, співробітництво судів та інших компетентних органів України з відповідними органами російської федерації і республіки білорусь з питань надання правової (судової) допомоги у цивільних і кримінальних справах та екстрадиції на підставі Конвенції, у тому числі, безпосередні зносини установ юстиції. Співробітництво у цивільних і кримінальних справах у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь може здійснюватись на підставі діючих у двосторонніх відносинах відповідних конвенцій Ради Європи, ООН та гаазьких конвенцій (за наявності поштового зв`язку) або за принципом взаємності (за наявності дипломатичних зносин) (а.с.48-49).

Відповідно до листа АТ «Укрпошта» від 01.05.2023 року №015001-644-23 судом встановлено, що Укрпошта припинила обмін поштовими відправленнями з 24.02.2022 року до/з російської федерації, в тому числі, шляхом транзиту через інші країни (а.с.59).

З огляду на зазначене, з 27.12.2022 року не здійснюється співробітництво судів та інших компетентних органів України з відповідними органами російської федерації з питань надання правової (судової) допомоги у цивільних справах на підставі Конвенції, у тому числі, безпосередні зносини установ юстиції. З 24.02.2022 року Укрпошта припинила обмін поштовими відправленнями до/з російської федерації, в тому числі, шляхом транзиту через інші країни.

Із відповідей управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області від 28.02.2023 року №3501.5-1128/35.3-23 (а.с.18) та департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства державної міграційної служби України від 31.05.2023 року №8.1-876/8-23 (а.с.78) судом встановлено, що місце проживання відповідача зареєстрованим або знятим з реєстраційного обліку за даними ДМС, не значиться.

За правилами ч.11 ст. 128 ЦПК України відповідач зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене, відповідач, про дату, час та місце судового засідання повідомлений в порядку визначеному ч.11 ст. 128 ЦПК Україні, а саме шляхом розміщення виклику до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відзив на позов не надійшов, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши в судовому засіданні прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, врахувавши, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Статтями 13, 14Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно з ст.80Земельного кодексуУкраїни визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексуУкраїни суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства. Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Згідно з ч. 3 ст.81Земельного кодексуУкраїни іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини. Відповідно до частини 4 статті 81Земельного кодексуУкраїни землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Пунктом 10 ч. 1 ст.346Цивільного кодексуУкраїни визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Частиною 5 ст.41Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що заочним рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12.06.2018 року визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженцем смтНовгородка Кіровоградської області право на земельну ділянку площею 1, 4520 га, яка розташована за адресою: Онуфріївська селищна рада Онуфріївський район Кіровоградська область, кадастровий номер 3524655100:02:000:5340 в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8-9).

З Інформації з Державного реєстру речових прав від 21.03.2023 року судом встановлено, що право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване 13.10.2018 року за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , країна громадянства: Російська Федерація, розмір частки 1/1 (а.с.7).

Відомості про реєстрацію іншого речового права, іпотеки, обтяжень, права власності на нерухоме майно, заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстру іпотек, відсутні (а.с.7).

Із довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 20.03.2023 року (а.с. 10-11) судом встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:5340, площею 14520,00 м2, категорія - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оціночна вартість земельної ділянки 239243,45 грн.

Із інформаціїДержавного земельногокадастру проправо власностіта речовіправа наземельну ділянкувід 10.07.2023року судомвстановлено,що земельнаділянка закадастровим номером3524655100:02:000:5340має цільовепризначення -для веденняособистого селянськогогосподарства,категорія земель-землі сільськогосподаоськогопризначення,власник - ОСОБА_1 ,дата державноїреєстрації правав державномуреєстрі прав-13.10.2018р.,номер запису28419652,місце розташуванняКіровоградська область,Онуфріївський район,Онуфріївська селищнарада (а.с. 118-119).

Із листа-відповідіуправління Державноїміграційної службиУкраїни вКіровоградській областівід 28.02.2023року №3501.5-1128/35.3-23про наданняінформації судомвстановлено,що ОСОБА_1 з питання отримання дозволу на імміграцію в Україну, оформлення посвідки на тимчасове або постійне проживання в Україні, належності до громадянства України, документування паспортом громадянина України на території Кіровоградської області не звертався. Відповідно до відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС у Кіровоградській області місце проживання даних осіб зареєстрованим або знятим з реєстраційного обліку не значиться (а.с.18).

Із листа-відповіді департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства від 31.05.2023 року №8.1-876/8-23 судом встановлено, що інформація щодо надання дозволу на імміграцію, оформлення посвідки на постійне або тимчасове проживання, реєстрації місця проживання, набуття громадянства України у встановленому порядку стосовно ОСОБА_1 в ДМС відсутня (а.с.78).

З огляду на зазначене, судом встановлено, що станом на дату реєстрації права власності на вищезазначену земельну ділянку відповідач у справі був громадянином Російської Федерації та станом на 2023 рік не отримував дозволу на імміграцію, оформлення посвідки на постійне або тимчасове проживання, реєстрації місця проживання, набуття громадянства України у встановленому порядку.

Відповідно, відповідач не виконав обов`язку відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року після прийняття її у спадщину.

Таким чином, всупереч вимог ч.4 ст.81 ЗК України, ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не відчужив її, а відтак, така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

При вирішенні спору суд враховує сталу практику ЄСПЛ щодо захисту права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) і пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Як зазначено вище, питання набуття у власність землі в Україні врегульоване нормами Земельного кодексу України; процедура набуття у власність землі іноземцями, а також обмеження, які з цим пов`язані, також чітко визначені зазначеним законодавчим актом, тобто втручання є законним.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Суспільний інтерес в даному випадку проявляється в тому, що земля є власністю Українського народу, землі сільськогосподарського призначення не можуть бути у власності іноземців, що покликане інтересами національної безпеки.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника земельної ділянки, оскільки останній мав достатньо часу для виконання свого обов`язку, однак дотепер земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства України та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу. Чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь прокуратури, а саме підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 263-265, 352-354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку, належну на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із кадастровим номером 3524655100:02:000:5340 площею 1,452 га, яка розташована за адресою: Онуфріївська селищна рада Онуфріївський район (новоутворений Олександрійський район) Кіровоградської області.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Кіровоградської обласної прокуратури судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3588,66 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 розділуХІІІПерехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: заступник керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області С. Середа, ЄДРПОУ 02910025, адреса: вул. Чижевського, 1а, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ЄДРПОУ 39767636, адреса: вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25006.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 16.08.2023 року.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко