Рішення

від 31.07.2023 по справі 243/520/22

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/438/2023

Номер справи 243/520/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2023 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Воронкова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання - Бочарової М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, діючи поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу голови суду № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» до Фермерського господарства «Донецьке», ОСОБА_1 , за участю третьої особи: державного реєстратора Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області Кубеко Ольги Олександрівни про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» звернулося до суду з позовною заявою до Фермерського господарства «Донецьке», ОСОБА_1 , за участю третьої особи: державного реєстратора Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області Кубеко О.О. про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 01.01.2011 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «СК-ЛТД» (орендар) було укладено договір оренди землі, за умови якого орендодавець передав, а ТОВ «СК-ЛТД» прийняло в оренду земельну ділянку площею 3, га кадастровий номер 1424256200:14:000:0234, для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Райгородоцької селищної ради, колишнього КСП «Червоний Молочар». Вказана земельна ділянка належить орендодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серіъ ЯЕ № 720847 від 23.05.2008 року. Договір оренди землі від 01.01.2011 року зареєстрований у відділі Держкомзему в Слов`янському районі Донецької області 25.12.2012 року за № 142420004003326.

Відповідно до п. 8 Договору він укладений строком на 10 років, при цьому, строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення. Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін. Згідно п. 43 договору оренди землі договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Відтак, строк оренди за договором від 01.01.2011 року розпочав перебіг 25.12.2012 року та спливає 25.12.2022 року.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається що власником земельної ділянки на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЕ № 720847, зареєстрованого за номером 010816700199, виданого 23.05.2008 року відділом земельних ресурсів у Слов`янському районі є ОСОБА_1 . Також із вказаної інформації із реєстру вбачається, що в період дії Договору оренди землі було укладено Договір оренди землі від 08.02.2021 року з фермерським господарством «Донецьке», код ЄДРПОУ 37155282, щодо цієї ж самої земельної ділянки, яка перебуває в оренді позивача.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, Індексний номер 56569301 від 11.02.2021 року, прийнятим державним реєстратором Слов`янської міської ради Донецької області Кубеко О.О., зареєстроване речове право оренди земельної ділянки за відповідним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ФГ «Донецьке», код ЄДРПОУ 37155282. Враховуючи, що ОСОБА_1 набуто право власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, ніяким чином не змінює умови Договору оренди землі від 01.11.2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СК-ЛТД». З огляду на вказане, укладений між позивачем та ОСОБА_1 , договір оренди земельної ділянки є чинним. Таким чином, внаслідок укладення іншого договору на земельну ділянку ФГ «Донецьке» отримало право оренди земельної ділянки, що стало перешкодою для позивача у реалізації аналогічного права щодо тієї ж самої земельної ділянки.

Отже, станом на дату звернення до суду з цим позовом, позивачу належить суб`єктивне майнове право оренди земельної ділянки, вказане речове право не припинене, Договір оренди землі від 01.01.2011 року є чинним, в установленому порядку недійсним не визнаний та не розірваний, державну реєстрацію Договору оренди не скасовано.

Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор у ході здійснення реєстраційних дій, зокрема, встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Вказані вимоги ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором виконані не були, через що нею було прийняте рішення про державну реєстрацію права оренди за ФГ «Донецьке» на підставі Договору від 08.02.2021 року, що призвело до подвійної реєстрації прав оренди на ту ж саму земельну ділянку та до порушення права позивача, як орендатора земельної ділянки.

В зв`язку з викладеним просить суд: визнати недійсним з моменту укладення Договір оренди землі виданий 08.02.2021 року щодо оренди земельної ділянки площею 3,5068 га, кадастровий номер 1424256200:14:000:0234, розташованої на території Райгородоцької селищної ради, колишньої КСП «Червоний Молочар», укладений між ОСОБА_1 та Фермерським Господарством «Донецьке», код ЄДРПОУ 37155282; скасувати рішення про державну реєстрацію іншого речового права, номер 56569301 від 11.02.2021 року державного реєстратора Слов`янської міської ради Донецької області Кубеко О.О. та припинити право оренди Фермерського Господарства «Донецьке» на земельну ділянку з кадастровим номером 1424256200:14:000:0234, яке виникло на підставі Договору оренди землі від 11.02.2021 року; стягнути з Фермерського Господарства «Донецьке» та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ЛТД" сплачений судовий збір та витрати понесені на правову допомогу.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом із позовною заявою керівником ТОВ «СК-ЛТД» надано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Представник відповідача - ФГ «Донецьке» до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань на адресу суду не надав.

Представники відповідачів, Фермерського господарства «Донецьке», адвокат Федорова В.П., відповідача ОСОБА_1 адвокат Почерняк І.С., до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду надали заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Також на адресу суду надано відзив від представників відповідачів на позовну заяву, в якому зазначено, що підставою звернення до суду позивача є те, що 01.11.2011 року між ним в якості орендаря та ОСОБА_1 в якості орендодавця укладено Договір оренди, предметом якого є земельна ділянка із кадастровим номером 1424256200:14:000:0234 (ділянка, що є предметом спору), та вказує, що строк дії договору становить 10 років, починаючи з дати державної реєстрації договору. Оскільки Договір було зареєстровано лише 25.12.2012 року, то останній спливає лише 25.12.2022 року.

З огляду на викладене, позивач вважає, що укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Донецьке» Договір оренди, предметом якого є та ж земельна ділянка, порушує його права.

Відповідачі заперечують проти таких тверджень позивача з огляду на наступне. Подані до суду матеріали не підтверджують зазначеної обставини, з чого відповідачі роблять висновок про те, що договір є неукладеним. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації (ч.3ст.640 ЦК України, в редакції чинній на момент укладення договору оренди).

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч.1ст.210 ЦК України). Зокрема, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (згідно з ч.1ст.125 ЗК України(в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин).

Правове значення державної реєстрації полягає в тому, що правочин (договір), який підлягає державній реєстрації, є вчиненим (укладеним) з моменту її проведення. Як наслідок, за відсутності державної реєстрації правочин (договір) слід вважати не вчиненим (неукладеним)».

Тобто, у даній справі підлягає доказуванню факт укладення договору оренди земельної ділянки між позивачем та ОСОБА_1 , зокрема, факт здійснення реєстрації договору оренди.

Представник відповідачів звертає увагу, що у період до 2013 року (у строк, протягом якого, як вказує позивач, договір укладений між ним та ОСОБА_1 начебто було зареєстровано) питання реєстрації договорів оренди регулювали:

- Постанова КМУ від 9 вересня 2009 року №1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі»,

- Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року №174 «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель»,Постанови КМУ від 25 грудня 1998 року №2073, якою було затверджено Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, та ін.

Відповідно до згаданих нормативно-правових актів право оренди (договір оренди) земельної ділянки реєструвалось в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, поземельній книзі в паперовому вигляді з одночасним перенесенням в автоматизовану систему державного земельного кадастру. Отже, на час підписання Договору оренди від 01.01.2011 року, його державна реєстрація була пов`язана із датою внесення запису до відповідного розділу Книги записів.

Виконання згаданих вище Порядків на час підписання договорів забезпечувалось функціонуванням Перехідної реєстраційної системи, що діяла у період з 03.08.2011 року до 30.12.2012 року включно й адміністраторами якої були підрозділи Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №669/930/16-ц).

Факт державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо така відбулася, відображався у тексті цього договору відповідно до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 03 березня 2004 року №220. У тексті, зокрема, зазначалась інформація про орган, який провів державну реєстрацію договору та його посадову особу, а також дата вчинення та номер запису в Державному реєстрі земель. На підтвердження вказаної інформації державний реєстратор посвідчував напис своїм підписом та печаткою органу реєстрації за наявності (далі реєстраційний напис). З огляду на що, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №669/930/16-ц зазначила, що реєстраційний напис на договорі оренди земельної ділянки є похідним від запису у Книзі записів. Тобто, належним і допустимим доказом здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки є виключно запис про його реєстрацію у Книзі записів. Так, із зазначеного вище мотивування відповідні написи, що вчиняються на договорі здійснюють на підставі Книги записів, та написи на договорі повинні відповідати змісту такої книги.

На підтвердження своїх вимог позивач додав до позовної заяви, серед іншого, копію Договору оренди землі від 01.01.2011 року, підписаного від імені ОСОБА_1 . Копія книги реєстрації договору чи витяг із неї позивачем у справу не доданий, та в матеріалах справи відсутній. Водночас, наявні обставини, що викликають сумніви у достовірності, допустимості та належності такого договору як доказу, з огляду на наступне.

Реєстраційний номер договору, який вказаний у розділі «Підписи сторін» не відповідає вимогам законодавства.

Так, на аркуші справи 21 міститься сторінка із реквізитами та підписами сторін договору, де зазначено відмітку начебто про реєстрацію договору, на якій вказано реєстраційний номер договору - № 14242000400336.

Відповідно до п.8 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року №174 реєстраційний номер присвоюється договору оренди землі в момент здійснення його державної реєстрації. Реєстраційний номер складається: з двох розрядного числа, яке відповідає номеру розділу книги реєстрації; двох розрядного числа, що відповідає двом останнім цифрам року; три розрядного числа, яке є кодом оператора (реєстратора), що здійснює державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі; п`яти розрядного числа, що починається з одиниці з початку нового року та збільшується на одиницю при внесенні відомостей про новий державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі.

Тобто, загалом реєстраційний номер має складатися із 12 цифр, в той час, як на договорі міститься напис із 15 цифр. Крім того, такий реєстраційний номер договору свідчить про те, що він не міг бути зареєстрований та не реєструвався у 2011 чи 2012 роках. Факт реєстрації викликає сумнів також і з огляду на те, що відповідно до ст.20 Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 7-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

До позовної заяви позивач додав копію Акту приймання-передачі земельної ділянки від 01 січня 2011 року, що ставить під сумнів реєстрацію договору після цієї дати, адже умовою підписання акту була реєстрація договору.

Зважаючи на те, що відповідно до п.43 Договору договір укладено у трьох примірниках, один з яких знаходиться в орендодавця, другий в орендаря, третій в органі, який провів його державну реєстрацію, однак у ОСОБА_1 відсутній такий оригінальний примірник договору, тому представники відповідачів з метою перевірки обставин реєстрації такого договору направили адвокатський запит на адресу ГУ Держгеокадастру із проханням надати інформацію щодо державної реєстрації (до 01 січня 2013 року) договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1424256200:14:000:0234 площею 3,5068 га, який було підписано 01.01.2011 року між ОСОБА_1 в якості орендодавця та ТОВ «СК-ЛТД» (код за ЄДРПОУ 23124940) в якості орендаря. Однак, ГУ Держгеокадастру відповіді на вказаний запит не надало.

Отже, позивачем не доведено належними чи допустимими доказами обставини укладення договору оренди земельної ділянки між ним та ОСОБА_1 .

Відповідачі не погоджуються із заявленим позивачем розміром судових витрат.

Позивачем не надано суду орієнтовний розмір судових витрат, а тому відповідно до ч.2 ст.134 ЦПК України, заява про стягнення витрат не може бути задоволена.

Позивачем у справі є ТОВ «СК-ЛТД», що має статус юридичної особи. Позовна заява підписана керівником ТОВ «СК-ЛТД», з чого вбачається, що має місце здійснення самопредставництва. З системного тлумачення норм законодавства випливає, що для встановлення наявності підстав для стягнення судових витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід встановити, чи мало місце здійснення представництва інтересів позивача адвокатом на підставі Договору про надання правової допомоги, чи мало місце здійснення само представництва. До позовної заяви в якості доказу на понесення судових витрат додана копія ордеру та копія свідоцтва адвоката, і зазначено, що такі документи додаються виключно суду.

Втім, докази понесення судових витрат та докази надання правової допомоги в силу вимог ст.ст.81,83 ЦПК України мали бути надіслані/надані і відповідачам, та оскільки такий обов`язок позивачем не виконано, такі докази не можуть братися судом до уваги.

Окрім викладеного, представник відповідачів зазначила, що відповідачі планують понесення витрат у зв`язку із розглядом справи у сумі 25 000,00 грн. - ОСОБА_1 , а відповідач ФГ «Донецьке» - 30 000,00 грн. на правничу допомогу.

В зв`язку з викладеним, у відзиві представник відповідачів просить поновити строк на подання відзиву, відмовити ТОВ «СК-ЛТД» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати, понесені сторонами у зв`язку з розглядом справи, покласти на позивача».

16.02.2023 року на адресу суду надійшли письмові пояснення представника відповідачів Федорової В.П. , у яких представник відповідачів повторно наголосив на неукладеності Договору оренди від 01.012011 року та надав суду копії доповідної записки в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 05.10.2021 року за №335/86-21-0.134, зі змісту якої вбачається, що на момент, коли в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Донецькій області приступив з 02.08.2021 року до виконання своїх обов`язків начальника відділу №4 Управління у Краматорському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, книга записів реєстрації договорів оренди за період 2012 року в управлінні була відсутня. Яким чином посадовими особами відділу Держкомзему в Слов`янському районі Донецької області, відповідальними за здійснення реєстрації земельних ділянок та договорів оренди землі, здійснювалася відповідна державна реєстрація земельних ділянок та договорів оренди землі, як і де зберігались відповідні документи, не відомо.

Відповідь на відзив від позивача не надходила.

Третя особа, державний реєстратор Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області Кубеко О.О., до судового засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 3,5068 га, кадастровий номер 1424256200:14:000:0234, яка має цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Райгородоцької селищної ради колишнього КСП «Червоний Молочар», належала на праві власності ОСОБА_1 згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 720847, виданим на підставі Розпорядження Слов`янської райдержадміністрації від 06.11.2007 року.

01 січня 2011 року ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» підписано договір оренди землі, об`єктом оренди за яким зазначено земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1424256200:14:000:0234, площею 3,5068 га, яка розташована на території Райгородоцької селищної ради колишнього КСП «Червоний Молочар».

Відповідно до Інформаційної довідки, долученої позивачем до матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД», ідентифікаційний код юридичної особи 23124940 зареєстроване як юридична особа. Види діяльності товариства: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); допоміжна діяльність у рослинництві; складське господарство; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; вантажний автомобільний транспорт; надання в оренду вантажних автомобілів; надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування

Згідно з Договором оренди між власником земельної ділянки, ОСОБА_1 та ТОВ СК-ЛТД, укладеним 01.01.2011 року, земельна ділянка загальною площею 3,51 га кадастровий номер: 1424256200:14:000:0234 передається ТОВ "СК-ЛТД" в оренду строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з моменту реєстрації договору оренди землі

Згідно з Актом прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за Договором оренди від 01.01.2011 року слідує, що власник земельної ділянки ОСОБА_1 з одного боку та ТОВ «СК-ЛТД» з другого боку склали цей Акт прийому-передачі про те, що орендодавець ОСОБА_1 передає земельну ділянку кадастровий номер 1424256200:14:000:0234, площею 3,51 га, що розташована на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області, а орендар ТОВ «СК-ЛТД» приймає вищевказану земельну ділянку в оренду. Вказаний Акт погоджено та підписано сторонами.

Як слідує з Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 720847, виданого 23.05.2008 року Слов`янською районною державною адміністрацією Донецької області на підставі розпорядження Слов`янської районної державної адміністрації від 06.11.2007 року за № 609, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010816700199 складається з земельної ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,60 га, розташованої у Донецькій області, Слов`янський район, Райгородоцька селищна рада. Земельна ділянка зареєстрована 23.05.2008 року Відділом Держземагентства у Слов`янському районі за кадастровим номером земельної ділянки 1424256200:14:000:0234.

Як слідує з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 289825530 від 13.12.2021 року, за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку, площею 3,5068 га, кадастровий номер 1424256200:14:000:0234, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Донецька область, Слов`янський район, Райгородоцька селищна рада.

Також, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 289825530 від 13.12.2021 року, долученої позивачем до матеріалів справи, слідує, що 08.02.2021 року за Фермерським господарством «Донецьке» код ЄДРПОУ юридичної особи 37155282 зареєстроване речове право у вигляді права оренди земельної ділянки загальною площею 3,5068 га, кадастровий номер 1424256200:14:000:0234, що розташована на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області. Реєстрація здійснена державним реєстратором Слов`янської міської ради Донецької області Кубеко О.О. на підставі Договору оренди землі, б/н, виданого 08.02.2021 року строком на 7 років, дата закінчення дії Договору 08.02.2028 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем Фермерським господарством «Донецьке», рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56569301 від 11.02.2021 року, державний реєстратор Слов`янської міської ради Донецької області Кубеко О.О.

Так, позивач просить визнати недійсним Договір оренди землі, виданий 08.02.2021 року щодо оренди земельної ділянки площею 3,5068 га, кадастровий номер 1424256200:14:000:0234, розташованої на території Райгородоцької селищної ради, колишньої КСП «Червоний Молочар», укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Донецьке», оскільки вказаний Договір оренди був укладений в період дії іншого Договору оренди тієї ж земельної ділянки, укладеного, на думку позивача, 01.01.2011 року між ОСОБА_1 в якості орендодавця із ТОВ «СК-ЛТД», що порушило його право користування вказаною земельною ділянкою.

За приписами ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України, передбачено загальні вимоги, додержання яких є обов`язковим для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Також частиною 3 ст.640 ЦК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин щодо підписання договору оренди від 01 січня 2011 року) визначено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що підписаний 01.01.2011 року між ОСОБА_1 та позивачем договір є за своєю правовою природою договором оренди землі.

У ст.792 ЦК передбачено, що за договором найму (оренди) ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) ділянки регулюються спеціальним законом.

На час підписання договору оренди, 01.01.2011 року, ч.2 ст.124 ЗК України передбачала, що передача в оренду ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником ділянки і орендарем.

У ч.2 ст.125 ЗК України вказано, що право на оренду ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Також вимога про те, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, передбачена у ч.2 ст.126 ЗК.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є закон України «Про оренду землі» від 6.10.98 №161-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У ст.13 закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати ділянку відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Договір оренди землі укладається в письмовій формі й за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (ст.14 цього закону). Згідно зі ст.18 цього Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Також у ст.20 закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Держреєстрація договорів оренди землі проводиться в порядку, установленому законом.

Пунктом 43 договору оренди землі від 01 січня 2011 року, виходячи з доводів про укладеність якого Позивач заявляє позовні вимоги, також передбачено, що вказаний договір оренди земельної ділянки набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, момент набрання чинності договору оренди землі сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації.

Згідно зі ст.202 ЗК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин щодо укладення Договору оренди від 01 січня 2011 року) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок (далі - Книга записів); б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Порядок державної реєстрації договору оренди земельної ділянки станом на 01 січня 2011 року регулювався постановою Кабінету Міністрів України від 09вересня 2009 року №1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» (далі - Порядок).

Записи до розділів Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі ( далі Книга записів) вносилися при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, яким, зокрема, був договір оренди землі (пункт 10 Порядку). Дата внесення запису до розділу Книги записів була датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку (пункт 11 Порядку). Згідно з пунктом 16-2 Порядку підставою для державної реєстрації договору оренди була заява власника або набувача права, подана до відповідного територіального органу Держземагентства разом з іншими, визначеними цим пунктом, документами.

Отже, на час підписання позивачем Договору оренди від 01.01.2011 року, його державна реєстрація була пов`язана із датою внесення запису до відповідного розділу Книги записів.

Виконання Порядку на час підписання договору оренди від 01.01.2011 року, який, як стверджує позивач було зареєстровано 25.12.2012 року, забезпечувалося функціонуванням Перехідної реєстраційної системи, що діяла у період з 03.08.2011 року до 30.12.2012 року включно й адміністраторами якої були підрозділи Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

Факт державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо така відбулася, відображався у тексті цього договору відповідно до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220. У тексті, зокрема, зазначалася інформація про орган, який провів державну реєстрацію договору та його посадову особу, а також дата вчинення та номер запису в Державному реєстрі земель. На підтвердження вказаної інформації державний реєстратор посвідчував напис своїм підписом та печаткою органу реєстрації за наявності (далі - реєстраційний напис).

Отже, реєстраційний напис на договорі оренди земельної ділянки є похідним від запису у Книзі записів. Державний реєстратор не був наділений правом проставити такий напис, поки не зробив відповідний запис у Книзі записів за певним номером.

Як вбачається з копії Договору оренди землі від 01.01.2011 року, долученої позивачем до позовної заяви, на цій копії є відмітка посадової особи із зображенням відтиску гербової печатки про те, що цей Договір зареєстрований у відділі Держкомзему в Слов`янському районі Донецької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2012 року № 142420004003326.

За клопотанням представника відповідачів суд Ухвалою від 05.01.2023 року витребував у ГУ Держгеокадастру у Донецькій області докази, зокрема, витяг із Книги записів державної реєстрації договорів оренди землі про реєстрацію Договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1424256200:14:000:0234, площею 3,5068 га, підписаного 01.01.2011 року між ОСОБА_1 в якості орендодавця та ТОВ «СК-ЛТД» в якості орендаря.

ГУ Держгеокадастру у Донецькій області ухвалу суду не виконало, причину ненадання доказів не повідомило.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог також не було надано суду доказів належного укладення Договору оренди землі від 01.01.2011 року, зокрема, відповідного запису у Книзі записів за певним номером.

Водночас, представником відповідачів на підтвердження своїх тверджень щодо неукладеності договору оренди 01.01.2011 року було надано копію Доповідної записки в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 05.10.2021 року за № 335/86-21-0.134, згідно з якою на момент, коли останній приступив з 02.08.2021 року до виконання обов`язків начальника Відділу №4 Управління у Краматорському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Книга записів реєстрації договорів оренди за період з 2012 року була відсутня.

Позивачем не надано суду копії Книги реєстрації договору чи витягу з неї, клопотання про їх витребування позивачем не заявлялося. Суд своєю ухвалою про витребування доказів сприяв відповідачам в реалізації ними права на подання до суду доказів щодо факту державної реєстрації Договору від 01.01.2011 року, проте витребувана інформація суду не надана. Інших клопотань про витребування та приєднання до справи доказів сторонами не заявлялося.

Крім того, суд також погоджується із доводами представника відповідача про невідповідність вимогам законодавства, яким визначено питання державної реєстрації договорів оренди землі, реєстраційного номера, що вказаний на договорі оренди землі, підписаному 01.01.2011 року ОСОБА_1 в якості орендодавця та ТОВ «СК-ЛТД» в якості орендаря, а саме 142420004003326.

Відповідно до п.8 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року №174 реєстраційний номер присвоюється договору оренди землі в момент здійснення його державної реєстрації. Реєстраційний номер складається: з двох розрядного числа, яке відповідає номеру розділу книги реєстрації; двох розрядного числа, що відповідає двом останнім цифрам року; три розрядного числа, яке є кодом оператора (реєстратора), що здійснює державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі; п`яти розрядного числа, що починається з одиниці з початку нового року та збільшується на одиницю при внесенні відомостей про новий державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі.

Тобто, загалом реєстраційний номер повинен складатися із 12 цифр, в той час, як номер запису на Договорі оренди землі, підписаному 01.01.2011 року, має 15 цифр, що свідчить про те, що вказаний Договір не відповідає нормативним вимогам, та не міг бути зареєстрований у 2012 році 25.12.2012 року, як зазначило ТОВ «СК-ЛТД» у змісті позову.

Окрім того, суд звертає увагу на п.20 Договору оренди землі від 01.01.2011 року, в якому зазначено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 7-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

У Договорі оренди землі від 01.01.2011 року зазначено, що державна реєстрація здійснена 25.12.2012 року, а долучений позивачем до позовної заяви Акт прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) датований 01.01.2011 року, що суперечить п.20 Договору оренди землі від 01.01.2011 року.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як визначено в ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Фактично, як убачається зі змісту позовної заяви, позивач вбачає порушення свого права користування земельною ділянкою, що є предметом спору, на умовах оренди, виходячи з доводів про укладеність (підписання та державної реєстрації) Договору оренди землі від 01.01.2011 року. Таким чином, для забезпечення поновлення права позивача має значення строк дії та сам факт укладення договору оренди від 01.01.2011 року.

Однак, виходячи із обставин, встановлених судом, норм права та змісту самого договору оренди землі від 01.01.2011 року, суд приходить до висновку, що державна реєстрація такого договору не здійснювалася, як це передбачено умовами договору, договір між ТОВ «СК-ЛТД» і ОСОБА_1 чинності не набрав, тому наявні підстави вважати цей договір неукладеним, а отже таким, що не породжує правових наслідків, а відтак право оренди за таким договором у позивача не виникло. Тому вимога позивача про визнання недійсним договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Донецьке» є безпідставною.

Враховуючи вищенаведене, суд, проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідачі ОСОБА_1 та ФГ «Донецьке» своїми діями порушили права ТОВ «СК-ЛТД», оскільки як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 у цивільно-правові зобов`язання з ТОВ «СК-ЛТД» не вступав, Договір оренди земельної ділянки від 01.01.2011 року не укладений, оскільки не пройшов процедуру державної реєстрації, тому ОСОБА_1 розпорядився належною йому земельною ділянкою на власний розсуд, уклавши договір оренди з Фермерським господарством «Донецьке», право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Даний договір є чинним, а тому позовні вимоги щодо визнання недійсним з моменту укладення між Фермерським господарством «Донецьке» та ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1424256200:14:000:0234 від 08.02.2021 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, позовні вимоги стосовно скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права, номер 56569301 від 11 лютого 2021 року державного реєстратора Слов`янської міської ради Донецької області Кубеко Ольги Олександрівни та припинення права оренди Фермерського Господарства «Донецьке» на земельну ділянку з кадастровим номером 1424256200:14:000:0234, яке виникло на підставі Договору оренди землі від 08.02.2021 року, є похідними вимогами від заявленої основної вимоги, в задоволенні якої судом відмовлено, а тому, також задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини у рішеннях в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 (заява № 18390/91), «Бендерський проти України» (заява № 22750/02), «Проніна проти України» вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Таким чином Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Аналогічні висновки визначені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №756/536/19, від 15.10.2020 у справі № 759/14004/15-ц, від 15.10.2020 у справі №157/398/15-ц, від 13.10.2020 № 161/4641/17, 20.10.2020 у справі № 213/112/19, від 12.10.2020 у справі № 585/2958/17, від 12.101.2020 у справі №521/7401/15, від 09.10.2020 у справі №161/7515/15-ц.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Так, оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог, а тому відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України витрати по оплаті судового збору та на професійну правничу допомогу у разі відмови в позові покладаються на позивача, а тому вимоги ТОВ «СК-ЛТД» щодо стягнення з відповідачів витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу також задоволенню не підлягають.

Також з позивача слід стягнути понесені відповідачами витрати на правничу допомогу, на підтвердження яких представником відповідачів - адвокатом Федоровою В.П. було надано копію договору про надання правничої допомоги від 23.02.2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «ЮНІКС», акт прийому-передачі надання правничої допомоги від 08.06.2023 року на суму 25000 грн., укладений між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «ЮНІКС» та копію договору про надання правничої допомоги від 25.08.2022 року, укладеного між Фермерським господарством «Донецьким» та адвокатським об`єднанням «ЮНІКС», акт прийому-передачі надання правничої допомоги від 08.06.2023 року на суму 30000 грн., укладений між Фермерським господарством «Донецьким» та адвокатським об`єднанням «ЮНІКС» які суд приймає до уваги, як належні докази по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12,13, 77, 141, 259, 263-268, 273, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 11, 208, 627, 638 ЦК України, ст. ст. 14-15 Закону України «Про оренду землі», суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» до Фермерського господарства «Донецьке», ОСОБА_1 , за участю третьої особи: державного реєстратора Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області Кубеко Ольги Олександрівни, про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації, - відмовити у зв`язку з відсутністю підстав.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД», код ЄДРПОУ 23124940, яке знаходиться за адресою: Донецька обл., Краматорський район, м. Слов`янськ, вул. Аграрна, будинок №11, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , понесені нею витрати на правничу допомогу у сумі 25000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч грн. 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД», код ЄДРПОУ 23124940, яке знаходиться за адресою: Донецька обл., Краматорський район, м. Слов`янськ, вул. Аграрна, будинок №11, на користь Фермерського господарства «Донецьке», код ЄДРПОУ 37155282, яке знаходиться за адресою: Донецька область, Краматорський район, с. Никонорівка, вул. Октябрська, будинок №42, понесені ним витрати на правничу допомогу у сумі 30000,00 грн. (тридцять тисяч грн. 00 коп.)

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.08.2023 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Д.В. Воронков