Ухвала

від 15.08.2023 по справі 308/13447/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13447/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

за участю секретаря судового засідання Філіп О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду заяву адвоката Моісєєва Івана Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою адвоката Моісєєва Івана Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Парамонов Олександр Вікторович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Моісєєв І.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Парамонов О.В., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Одночасно, з метою забезпечення позову, представник позивача через канцелярію суду подав заяву про забезпечення позову. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що предметом поданого позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. При цьому, майно, що заповіла померла позивачу, на даний час зареєстровано на праві власності за відповідачем, і він не дав згоди, як це передбачено ч. 2 ст. 1272 ЦК України, на подання позивачем заяви про прийняття спадщини нотаріусу поза межами визначеного строку.

Вказує, що у разі задоволення позовної заяви, у відповідача зменшиться обсяг нерухомого майна, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що є реальною загрозою порушення конституційних прав та законних інтересів позивача зі сторони відповідача. Це в свою чергу зробить неможливим або істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушеного права, за захистом якого вона звернулася до суду.

Позивач вважає, що у даному випадку слід вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на 2/3 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:21:001:0062, із забороною ОСОБА_2 здійснювати будь-які дії щодо вказаного нерухомого майна.

Згідно ч. 1ст. 153 ЦПК України, ч. 2ст. 247 ЦПК України, сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд вважає, що така підлягає до задоволення виходячи із наступного.

Відповідно роз`яснень Верховного суду України, викладених у п. 1 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006, єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.150ЦПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Виходячи з аналізу даної норми закону, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити, і такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Згідно ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

У відповідності до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Судом встановлено, що предметом позовних вимог є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачу ОСОБА_1 за померлою ОСОБА_3 . Згідно наявного в матеріалах справи копії заповіту судом встановлено, що ОСОБА_3 заповіла належну їй частину житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку племінниці ОСОБА_1 .

Одночасно, власником вищевказаного нерухомого майна, станом на теперішній час, являється відповідач ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ), що підтверджується відповіддю №188179 від 17.08.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частин 5-7 статті 153Цивільного процесуальногокодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про що постановити ухвалу, в якій зазначити вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішити питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Таким чином, з метою виключення потенційної можливості невиконання рішення суду за результатами судового розгляду справи, у контексті з положеннями ст. 2 ЦПК України, заяву про накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом спору по даній справі, слід задоволити.

При цьому, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду зазначеного клопотання не є вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, суд вважає вимушеним заходом, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання рішення суду.

Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154ЦПК України для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 151-153,260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову задоволити.

Накласти арешт із забороною вчиняти будь-які юридично значимі дії на нерухоме майно, а саме: 2/3 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:21:001:0062.

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач (боржник): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалу для виконання надіслати до Відділу державної виконавчої служби у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Т.Р.Деметрадзе