Рішення

від 10.08.2023 по справі 568/1022/23

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1022/23

Провадження №2-о/568/51/23

10 серпня 2023 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Делалової О.М., за участю секретаря судового засідання Мельничук Л.І., представника заявника адвоката Бірук Т.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радивилів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Радивилівська міська рада Дубенського району Рівненської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулась до Радивилівського районного суду Рівненської області з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , який був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина на земельну частку(пай) на території Сестрятинської сільської ради Радивилівського району Рівненської області (на даний час Дубенського району) для ведення особистого селянського господарства. ЇЇ батько залишив заповіт на її ім"я. Звернувшись до нотаріуса за оформленням спадщини, їй було відмовлено через пропуск строку для прийняття спадщини, оскільки у неї з батьком були різні місця реєстрації, хоча вона постійно проживала з батьком на день його смерті. В зв`язку з зазначеним, вона вимушена звернутись до суду із вказаною заявою.

Заявниця у судове засідання не з`явилась, довірила представляти свої інтереси адвокату Бірук Т.Б.. Адвокат Бірук Т.Б. у судовому засіданні підтримала подану заяву, просила задовольнити її у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ній.

Представник заінтересованої особи Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи. Будь яких заяв чи клопотань суду не надав. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника заінтересованої особи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення адвоката Бірук Т.Б., дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сестрятин Радивилівського району Рівненської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Сестрятинською сільською радою Радивилівського району Рівненської області 05.09.2007 року (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається, зокрема з земельної ділянки площею 0,35 га, кадастровий номер 56 258 878 00 03 009 0002 та земельної ділянки площею 3,35 га, кадастровий номер 56 258 878 00 03 008 0002, для ведення особистого селянського господарства, які розташованіна на території Сестрятинської сільської ради Радивилівського району Рівненської області. (а.с.11-12).

За життя ОСОБА_2 склав заповіт від 27.07.2001р., посвідчений секретарем Сестрятинської сільської ради Радивилівського району Рівненської області та зареєстрований в реєстрі за №76, відповідно до якого все своє майно заповів ОСОБА_1 (а.с. 6). Згідно свідоцтва про народження та укладення шлюбу, ОСОБА_1 є рідною дочкою ОСОБА_2 (а.с. 7).

Згідно листа приватного нотаріуса Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Драновського Ю.М за № 271/01-16 від 02.08.2023 р. спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась (а.с.18).

Згідно листа приватного нотаріуса Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Драновського Ю.М за № 230/01-16 від 28.06.2023 р. ОСОБА_1 було відмовлено у заведенні спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , оскільки нею було пропущено встановлений законом строк для прийняття спадщини. (а.с. 10).

Відповідно до довідки №234/01.06-15 від 20.06.2023р., виданої Сестрятинським старостинським округом Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав у АДРЕСА_1 та разом із ним без реєстрації проживала дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 9).

Перевіряючи обґрунтованість вимог заяви, суд приймає до уваги те, що на підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу(шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Метою звернення заявниці до суду є встановлення факту її постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Слід зазначити, що в своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку зазначив, про те, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З наведеного слід дійти висновку про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.

Судом достовірно встановлено, що від встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна її майнових та немайнових прав, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємцем за законом першої черги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно роз`яснень викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З огляду на те, що в складі спадщини наявне нерухоме майно, в силу вимог ч. 1 ст. 1299 ЦК України, спадкоємці зобов`язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, для цього заявниці необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину. Так як такі документи у заявниці відсутні, то вона звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, маючи за мету оформлення та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.

З положень ч. 2 ст. 1120 ЦК України вбачається, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Таким чином, оскільки заявниця, як спадкоємець за законом постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в одному помешканні та протягом шести місяців із часу відкриття спадщини не заявила про свою відмову від спадщини, то вона вважається такою, що прийняла спадщину.

З наявних у справі доказів вбачається, що заявниця постійно проживала зі своїм батьком на момент його смерті за місцем проживання спадкодавця та здійснювала за ним догляд, однак, факт такого проживання може в даному випадку бути встановлений виключно в судовому порядку.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки, та чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування заяви знайшли своє об`єктивне підтвердження, а відтак суд вважає, що заява є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,12,81,263-265,268,293,319 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Радивилівська міська рада Дубенського району Рівненської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.08.2023р.

Суддя О.М. Делалова