Постанова

від 17.08.2023 по справі 904/8427/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2023 року м. Дніпро Справа № 904/8427/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: Чудненко В.М., посвідчення №1934 від 31.10.2017 р., адвокат

від відповідача: Можейко А.В., паспорт серії НОМЕР_1 від 12.08.1996 р., керівник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2023 р.

( суддя Колісник І.І., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 06.06.2023 р.)

прийняту за результатами розгляду

заяви Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ

про відстрочку виконання рішення суду у справі

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут",

м. Полтава

до

Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ,

м. Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення 258 816,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст вимог.

23.05.2023 р. від Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 р. у справі № 904/8427/21 на чотири місяці.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2023 р. задоволено заяву Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ про відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 р. у справі № 904/8427/21. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 р. у справі № 904/8427/21 про стягнення з Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" основного боргу, в сумі 214 352,40 грн., пені, в сумі 1 137,95 грн., інфляційних втрат, у сумі 28 636,49 грн., 3% річних, у сумі 427,32 грн., судового збору, в сумі 3 879,63 грн., до 23.09.2023 р., включно.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", в якій просить ухвалу суду від 01.06.2023 р. скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви. Одночасно, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що судове рішення є незаконним і необгрунтованим, адже прийняте внаслідок неправильного установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного оцінки доказів.

Водночас, на думку Скаржника, державним виконавцем вчинено всі, визначені Законом України «Про виконавче провадження» дії щодо звернення стягнення на кошти Боржника. Так, на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження», з метою виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 р. справі № 904/8427/21, 03.03.2023 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів Боржника, направлено запити/вимоги в банківські/інші фінансові установи про наявні рахунки/кошти у Боржника. Згідно відповідей на запити державного виконавця від 03.03.2023 р., 27.03.2023 р., та 13.04.2023 р. до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у Боржника, отримано перелік рахунків у Державній казначейській службі України, кошти на яких відсутні. На вимоги державного виконавця про надання інформації, яка містить банківську таємницю: про наявність рахунків Боржника, від 03.03.2023 р., 06.03.2023 р. та 12.04.2023 р., направлені в АТ КБ «ПРИВАБАНК», AT «УНІВЕРСАЛ БАНК», АТ «УКСИББАНК», AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», ПАТ «БАНК ВОСТОК» інформація підтверджуюча наявність рахунків/коштів на них відсутня.

При цьому Скаржник зазначає, що державний виконавець, вчинивши всі визначені законом дій направлені звернення стягнення на кошти Боржника, не виявивши суми необхідної для виконання рішення суду, вчинив відповідно ч. 5 ст. 48, ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» та звернув стягнення на інше майно Боржника.

Скаржник наголошує на тому, що надані до заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 р. у справі № 904/8427/21 на чотири місяці документи ніяк не підтверджують наявність коштів на рахунках Боржника, не містять гарантії виділення фінансування оплати коштів на виконання рішення суду, а мають прохальний, чи інформативний характер.

Відтак, Скаржник вважає, що відсутні будь-які обставини, що унеможливлюють стягнення на описане та арештоване майно Боржника, що є в наявності.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Відповідач посилається на те, що Управління мало намір і можливість сплатити основний борг із коштів за кодом економічної класифікації видатків ( КЕКВ ) 2273 «Оплата електроенергії», на якому знаходились достатні для виконання судового рішення кошти. Але саме в грудні 2022 року набули чинності зміни до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 12.03.2012 р. за № 333, згідно якими виконання судових рішень незалежно від економічної суті платежу повинно здійснюватися лише за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Ця обставина істотно ускладнила виконання управлінням судового рішення, оскільки на КЕКВ 2800 в управлінні відсутні кошторисні призначення для розрахунку з ТОВ «Полтавенергозбут», а само Кам`янське УЗМДВ, яке з бюджетною неприбутковою організацією, в своїй діяльності керується бюджетним законодавством України, суворо дотримується фінансової дисципліни та не має повноважень з самостійного перерозподілу виділених управлінню з державного бюджету коштів. Враховуючи необхідність термінового вирішення питання щодо перерозподілу коштів з метою виконання судового рішення, Кам`янським УЗМДВ були направлені листи до Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ від 27.01.2023 р. № 57/011-23; від 30.03.2023 р. № 145/01-23; від 07.04.2023 р. № 169/02-23; від 13.04.2023 р. № 181/01-23; від 18.04.2023 р. № 189/01-23 з проханням перерозподілу коштів та збільшення суми видатків по КЕКВ 2800 для виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області.

Управління захисних масивів вказує на те, що після винесення Господарським судом Дніпропетровської області оскаржуваної ухвали від 01.06.2023 р. Кам`янське УЗМДВ наполегливо продовжує вчиняти дії, направлені на перерозподіл бюджетних коштів з метою виконання судового рішення, звертаючись з відповідними клопотаннями до Держводагентства України.

Крім того, Відповідач зазначає про те, що Кам`янське УЗМДВ є об`єктом критичної інфраструктури, у межах наданих повноважень відповідно до законодавства управління забезпечує в басейні Дніпра ( Полтавська, Кіровоградська, Дніпропетровська області ) на Кам`янському і Дніпровському водосховищах експлуатацію водних об`єктів та гідротехнічних споруд. Основними завданнями управління є виконання довгострокових комплексних програм щодо забезпечення надійної експлуатації водогосподарських систем, гідротехнічних споруд і окремих об`єктів інженерної інфраструктури які перебувають у державній власності і знаходяться на балансі Кам`янського УЗМДВ та здійснення заходів, пов`язаних із запобіганням шкідливій дії вод у межах сільськогосподарських угідь і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист цих територій у межах захисних масивів Кам`янського та Дніпровського водосховищ, а також функціонування системи державного моніторингу довкілля. Саме тому виконання судового рішення шляхом перерозподілу бюджетних коштів їх розпорядником на КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» є для Кам`янське УЗМВД принциповим, оскільки одним платежем задовольнить законні потреби стягувача та перешкодить примусовій реалізації арештованих у виконавчому провадженні транспортних засобів боржника , які необхідні управлінню для виконання завдань, що на нього покладені , зокрема, протипаводковий захист територій Полтавської, Кіровоградської, Дніпропетровської областей. Отже, надана судом першої інстанції Кам`янському УЗМДВ відстрочка виконання судового рішення до 23.09.2023 р. включно є розумною і необхідною, бо надає можливість вчинити і завершити дії щодо перерозподілу бюджетних коштів для виконання судового рішення в інтересах стягувача та одночасно запобігає заподіянню неспівмірної шкоди боржнику через примусову реалізацію транспортних засобів, необхідних Кам`янському УЗМДВ як об`єкту критичної інфраструктури.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Орєшкіна Е.В., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.06.2023 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/8427/21. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2023 р. по справі № 904/8427/21 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

03.07.2023 р. матеріали справи № 904/8427/21 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2023 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2023 р. у справі № 904/8427/21 залишено без руху, надано Апелянту строк для усунення недоліків, а саме для надання суду доказів сплати судового збору, у сумі 2 684,00 грн..

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2023 р. поновлено строк подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 17.08.2023 р..

Розпорядженням керівника апарату суду від 16.08.2023 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Орєшкіної Е.В., Чус О.В. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 904/8427/21, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2023 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2023 р. у справі № 904/8427/21 прийнято до свого провадження.

У судовому засіданні 17.08.2023р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ 258 816,53 грн., з яких: 214 352,40 грн. - заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2021 р. по 30.06.2022 р.; 11 519,71 грн. пеня за період з 01.02.2021 р. по 23.02.2022 р.; 4 307,93 грн. 3% річних за період з 01.02.2021 р. по 31.07.2022 р.; 28 636,49 грн. інфляційні втрати за період з 16.03.2021 р. по 15.06.2022 р. ( з урахуванням заяви від 19.08.2022 р. про збільшення розміру позовних вимог ).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" до Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ про стягнення 258 816,53 грн., з яких: 214 352,40 грн. - заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2021 р. по 30.06.2022 р.; 11 519,71 грн. пеня за період з 01.02.2021 р. по 23.02.2022 р.; 4 307,93 грн. 3% річних за період з 01.02.2021 р. по 31.07.2022 р.; 28 636,49 грн. інфляційні втрати за період з 16.03.2021 р. по 15.06.2022 р. задоволено частково; стягнуто з Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" основний борг у сумі 214 352,40 грн., пеню в сумі 1 137,95 грн., інфляційні втрати в сумі 28 636,49 грн., 3% річних у сумі 427,32 грн., судовий збір у сумі 3 879,63 грн. У решті позову відмовлено.

27.12.2022 р. на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 р. видано наказ.

23.05.2023 р. від Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 р. у справі № 904/8427/21 на чотири місяці.

Обґрунтовуючи подану заяву, Боржник посилається на вимоги Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджену наказом Міністерства фінансів України 12.03.2012 р. за № 333 ( далі Інструкція ), зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2022 р. № 400 ( далі Наказ № 400 ), з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2022 р. № 436 ( далі Наказ № 436 ).

Так, Боржник зазначає, що ним планувалося негайно і добровільно сплатити основний борг із коштів за кодом економічної класифікації видатків ( далі КЕКВ ) 2273 "Оплата електроенергії", на якому знаходилися достатні для виконання судового рішення кошти. Але в грудні 2022 року набули чинності зміни до Інструкції, відповідно до яких виконання судових рішень ( як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу ) повинно здійснюватися лише за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" ( підпункт 9 пункту 2.6 Інструкції зі змінами, внесеними згідно з Наказами № № 400, 436 ).

За твердженням Боржника, ця обставина істотно ускладнює виконання рішення суду у справі, оскільки за КЕКВ 2800 у Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ, яке суворо дотримується фінансової дисципліни, відсутні кошторисні призначення для розрахунку з Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут".

Заявник зазначає, що йому необхідний строк не більше ніж чотири місяці для остаточного вирішення питання перерозподілу бюджетних коштів за кодом економічної класифікації видатків ( КЕКВ ) і, відповідно, для виконання рішення суду у справі.

У запереченнях на заяву Боржника про відстрочку виконання рішення суду, ТОВ "Полтаваенергозбут" просить відмовити в задоволенні заяви, посилаючись на те, що 03.03.2023 р. державним виконавцем Дніпровського ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бакун А.Д. на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2022 р. № 904/8427/21 про стягнення з Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ заборгованості по договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 21500349 від 01.01.2019 р. у сумі 248 433,79 грн відкрито виконавче провадження ВП № 71182551. Під час виконавчого провадження у боржника виявлено рухоме майно, а саме 18 одиниць транспортних засобів, серед яких транспортні засоби: DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 ; ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 ; ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_6 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7 . На вказані транспортні засоби, за твердженням стягувача, 17.05.2023 р. складено опис та накладено арешт. Відтак, Стягувач вважає наявними всі підстави для належного виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на майно Боржника, що описане та арештоване, та відсутніми обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Крім того, Стягувач зауважує, що Боржником жодним чином не обґрунтовано/не вказано гарантії вирішення питання перерозподілу бюджетних коштів для направлення на виконання рішення суду (відсутні звернення боржника до компетентних органів щодо погашення заборгованості, листи галузевих підприємств, міністерств щодо гарантування погашення заборгованості за боржника, обставин настання позитивного вирішення питання перерозподілу бюджетних коштів на виконання рішення суду) як за чотири місяці, так і взагалі.

За наслідками розгляду вказаної заяви ухвалене оскаржуване судове рішення.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду від 01.06.2023 р. якою задоволено заяву Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ про відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 р. у справі № 904/8427/21. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 р. у справі № 904/8427/21 до 23.09.2023 р., включно.

Перевіряючи правильність застосування судом попередньої інстанції норм права при ухвалені оскаржуваного судового рішення в частині надання відстрочки виконання рішення господарського суду, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Частинами 1 та 5 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 ст. 331 ГПК).

Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як Позивача, так і Відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення ( подібний висновок наведено в п.4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 р. у справі № 910/1180/19 ).

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 р. у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02 ). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003 р. ). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції ( ухвала від 17.09.2002 р. у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання Відповідача про відстрочення виконання судового рішення на 4 місяці, послався на наявність обставин, що істотно ускладнили виконання Кам`янським управлінням захисних масивів Дніпровських водосховищ рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 р. у справі, а також про вжиття останнім реальних заходів, спрямованих на перерозподіл коштів з метою виконання цього судового рішення, та триваючий процес вирішення питання компетентним органом.

Так, згідно з абзацом першим пункту 1.1 глави 1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 12.03.2012 р. № 333, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 р. за № 456/20769 ( далі Інструкція ), економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2022 р. № 400 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2022 р. за № 1560/38896 ), що набрав чинності 20.12.2022 р., внесені зміни до Інструкції, згідно з якими виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу) повинно здійснюватися лише за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки (підпункт 9 пункту 2.6 Інструкції).

Як встановлено судом, з метою термінового вирішення питання щодо перерозподілу коштів Кам`янським управлінням захисних масивів Дніпровських водосховищ були направлені до Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ листи № 57/011-23 від 27.01.2023 р.; № 145/01-23 від 30.03.2023 р.; № 169/02-23 від 07.04.2023 р.; № 181/01-23 від 13.04.2023 р.; № 189/01-23 від 18.04.2023 р., № 221/02-23 від 08.05.2023 р., № 229/02-23 від 16.05.2023 р. з проханням забезпечити перерозподіл коштів та збільшення суми видатків за КЕКВ 2800 для виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 р. у справі № 904/8427/21 (а.с. 75 - 81 том 3).

За вказаними зверненнями Боржника Міжрегіональний офіс захисних масивів Дніпровських водосховищ звернувся, в свою чергу, до Державного агентства водних ресурсів, до сфери управління якого належить боржник, із поданням про перерозподіл коштів, виділених Кам`янському управлінню захисних масивів Дніпровських водосховищ.

Головним розпорядником коштів - Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів за поданням Державного агентства водних ресурсів ( лист № 2215/6/7/11-23 від 01.05.2023 р.), у зв`язку з потребою у перерозподілі асигнувань, звернулося до Міністерства фінансів України з поданням № 25/3-18/7400-23 від 12.05.2023 р. про внесення змін до розпису Державного бюджету України на 2023 рік за бюджетною програмою "Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами" (КПКВК 2707050), в якому з метою виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 р. у справі № 904/8427/21 в частині стягнення з Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ на користь ТОВ "Полтаваенергозбут" 248 433,79 грн. просить перерозподілити видатки між КЕКВ щодо боржника ( а. с. 74 том 3 ).

За змістом листа Державного агентства водних ресурсів № МП/15-14/438 від 18.05.2023 р. на ім`я в.о. начальника управління Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ питання перерозподілу коштів за бюджетною програмою КПКВК 2707050 "Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами" по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" для сплати боргу за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 р. у справі № 904/8427/21 вирішується (а.с. 73 том 3).

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, передбачений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845.

Разом з тим, з 01.01.2013 р. набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", нормами якого встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

За змістом частини 1 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державні підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Згідно з частиною 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Отже, місцевий господарський суд обгрунтовано зауважив, що за наявними у справі доказами можливість звернення стягнення на грошові кошти Боржника з метою виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 р. у справі повністю не використана, але існує необхідність у додатковому часі для здійснення перерозподілу коштів за бюджетною програмою КПКВК 2707050 "Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами" за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки".

Враховуючи наведене а також те, що оскільки питання щодо рострочення виконання рішення належить до дискреційних повноважень суду, який у свою чергу навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про розстрочення виконання рішення на 4 місяців у цій справі, відсутні підстави вважати, що суд першої інстанції задовольняючи відповідну заяву Кам`янського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, або "справедливого балансу" між сторонами, що може бути підставою для скасування судового рішення.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування ухвали місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" .

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала залишенню без змін.

10. Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2023 р. у справі № 904/8427/21 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.08.2023 р.

ГоловуючийсуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін