Рішення

від 18.08.2023 по справі 908/2465/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 16/22/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2023 Справа № 908/2465/22 (905/2202/21)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, за участі секретаря судового засідання Ініної І.М., розглянувши матеріали справи № 908/2465/22 (905/2202/21)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Промважмаш» (49000, м.Дніпро, пр.Миру, 65, кімн.24, код ЄДРПОУ 33971703)

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129), скорочене найменування ПрАТ «ММК ім.Ілліча»

про стягнення заборгованості у сумі 1281514,08 грн, пені у сумі 809474,24 грн, 3% річних у сумі 110917,95 грн та інфляційних втрат у сумі 240635,81 грн, всього 2442542,08 грн,

в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд.80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129)

Розпорядник майна - арбітражний керуючий Сокол Олексій Юрійович (49038, м.Дніпро, пл.Вокзальна, 2, літ.Н, поверх 4)

За участі представників учасників:

від позивача /в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду/ адвокат Козарь А.М., ордер на надання правничої (правової) допомоги

УСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Донецької області (суддя Аксьонова К.І.) перебувала справа № 905/2202/21 за позовом Закритого акціонерного товариства «Промважмаш», м. Дніпро, Дніпропетровська область, до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Запоріжжя, Запорізька область, про стягнення заборгованості у сумі 1281514,08 грн, пені у сумі 809474,24 грн, 3% річних у сумі 110917,95 грн та інфляційних втрат у сумі 240635,81 грн, всього 2442542,08 грн.

Ухвалою від 09.12.2022 суд закрив підготовче провадження у справі № 905/2202/21, справу призначив до судового розгляду по суті на 19.12.2022 з подальшим відкладенням на 16.01.2023. Судове засідання 16.01.2023 не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

В той же час, ухвалою від 19.12.2022 у справі № 908/2465/22 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. відкрив провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (Відповідача за позовом), ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича.

Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «ММК ім. Ілліча» суд здійснив 19.12.2022 (номер публікації 69739).

У відповідності до частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

У відповідності до частини 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства в редакції до 15.04.2023 матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.03.2023 справу №905/2202/21 за позовом Закритого акціонерного товариства «Промважмаш», м. Дніпро, Дніпропетровська область, до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Запоріжжя, Запорізька область, про стягнення заборгованості у сумі 1281514,08 грн, пені у сумі 809474,24 грн, 3% річних у сумі 110917,95 грн та інфляційних втрат у сумі 240635,81 грн, всього 2442542,08 грн, передано за підсудністю до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи №908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Запоріжжя, Запорізька область.

За результатами автоматизованого розподілу, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.03.2023 розгляд судової справи № 905/2202/21 визначено судді Ніколаєнку Р.А., у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ПрАТ «ММК ім.Ілліча».

Відповідно до вимог частини 14 статті 33 ГПК України, у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

З огляду на викладені вище обставини та правові норми, ухвалою від 03.04.2023 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. справу № 905/2202/21 за позовом ЗАТ «Промважмаш» до ПрАТ «ММК ім.Ілліча» прийняв до розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ «ММК ім.Ілліча» на стадії розгляду справи по суті за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства, призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 26.04.2023, 12.20.

Ухвалою від 10.04.2023 засідання з розгляду справи по суті суд переніс з 26.04.2023, 12.20 на 27.04.223 о 10.15, дозволивши участь в засіданні представника Позивача адвоката Козаря А.М. та представника Відповідача адвоката Чайкіної К.О. в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 27.04.2023 судове засідання суд відклав на 16.05.2023 о 14.30, ухвалою від 02.05.2023 переніс час засідання з 14.30 на 13.00, 16.05.2023.

Слід зазначити, що наразі в Україні триває воєнний стан, який введений згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжувався.

Водночас, Господарський суд Запорізької області не зупинив та здійснює судочинство відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», враховуючи обставини та умови воєнного стану, а також роз`яснення Верховного Суду про особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, оприлюднені 04.03.2022.

Представник ПрАТ «ММК ім.Ілліча» - Відповідача в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв, клопотань від Відповідача до Господарського суду Запорізької області не надходило.

Неявку представника Відповідача суд не знайшов перешкодою для розгляду справи по суті та підставою для відкладення судового засідання.

Ухвалою про призначення, відкладення судового засідання явку в засідання розпорядника майна Відповідача, представників Позивача, Відповідача суд визнавав необов`язковою.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом надсилання ухвал суду за його адресою реєстрації згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на адреси електронної пошти, відомості про які наявні у справі.

Доцільно зазначити, що з аналізу положень ст.202 ГПК України слідує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Суд знайшов наявні у справі докази достатніми для вирішення спору по суті та прийняття судового рішення. Наявні у справі заяви по суті справи, пояснення, дозволяють встановити позиції сторін щодо спору.

В обґрунтування позовних вимог ЗАТ «Промважмаш» - Позивач послалося на неналежне виконання ПрАТ «ММК ім.Ілліча» - Відповідачем зобов`язань з оплати отриманого за укладеним сторонами договором № 1967 від 26.09.2017 обладнання. Пояснив, що згідно з умовами специфікацій до цього договору за номерами 1, 2, 8, 12, 13, 14, 15, 18 та 25 поставляв Відповідачу обладнання, Відповідач здійснив лише часткову оплату прийнятого обладнання, розмір утвореної простроченої заборгованості склав 1281514,08 грн. За період прострочення по окремих партіях поставок (всього 12) Позивач нарахував Відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати, що склало загальні суми 809474,24 грн, 110917,95 грн та 240635,81 грн відповідно.

Відповідач - ПрАТ «ММК ім.Ілліча» - подав відзив на позов, згідно з яким не погодився із заявленими позовними вимогами повністю та просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю. Так, відносно поставок за специфікацією № 1 Відповідач зазначив, що отримав продукцію, яка не відповідала необхідним якісним характеристикам та кресленням, що потягло застосування неустойки на підставі п.7.4 договору № 1967 від 26.09.2017 та її утримання, як то передбачено п.5.6 договору; щодо поставок за специфікацією № 2 та № 18 Відповідач пояснив, що при прийнятті обладнання були виявлені значні недоліки і в зв`язку з нездійсненням заміни обладнання, належного доопрацювання Відповідач відмовився від товару; відносно поставок за специфікаціями № 8 та № 25 Відповідач вказав, що ці поставки оплачені; стосовно поставок за специфікаціями № 12, 13, 14 Відповідач зазначив, що отримав продукцію, яка не відповідала необхідним якісним характеристикам та кресленням, а також з простроченням строків поставки, що потягло застосування неустойки на підставі п.7.3, 7.4 договору та її утримання, як то передбачено п.5.6 договору; щодо специфікації № 15 Відповідач пояснив, що поставка відбулася з простроченням, що потягло застосування неустойки на підставі п.7.3 договору та її утримання, як то передбачено п.5.6 договору.

Відносно специфікації № 15 Відповідач, крім зазначеного, пояснив та з цього приводу надав додаткові пояснення (вих.№ 74/10 від 30.11.2022) про те, що є зміненими строки поставки обладнання у сумі 242694,00 грн в силу п.7.12 договору.

Відповідач пояснив, що у травні 2019 року податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «ММК ім.Ілліча» достовірності декларування суми від`ємного значення податку на додану вартість по деклараціям з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2019 року із задекларованою сумою від`ємного значення податку на додану вартість, за підсумками якої податковим органом виявлено порушення пп «а» п. 198.1, абз.1-3, абз. 1, 2 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в тому числі було встановлено завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинах з ЗАТ «Промважмаш» на суму податкового кредиту 242694,00 грн за договором № 1967 від 26.09.2017, який є предметом спору у справі №905/2202/21. На підставі акту перевірки від 17.09.2019 № 85/28-10-47-06/00191129 податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 16 жовтня 2019 року № 0003304706, № 0003314706 на загальну суму 130 342 680,00 грн, які Відповідач оскаржив у адміністративному та судовому порядку. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 по справі № 200/773/20 позовні вимоги задоволені та скасовані податкові повідомлення-рішення від 16 жовтня 2019 року № 0003304706, № 0003314706. Постановою Першого апеляційного господарського суду від 20.09.2022 по справі № 200/773/20 апеляційна скарга залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції від 14.12.2020 залишено без змін, однак податковим органом подана касаційна скарга і, таким чином, розгляд справи 200/773/20 триває, остаточне рішення по справі не прийняте, а отже триває процедура судового оскарження податкових повідомлень-рішень. Предметом розгляду справи № 200/773/20, зокрема, було питання правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах Позивача та Відповідача за спірним договором № 1967 від 26 серпня 2017 року, а саме - щодо поставки ТМЦ, здійсненої ЗАТ «Промважмаш» в період лютого березня 2018 року. За результатами перевірки податковим органом було встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість ПрАТ «ММК ім.Ілліча» в розмірі 242694,00 грн та на зазначену суму було зменшено суму відшкодування ПДВ, підставою для такого зменшення податковим органом була визначена фактична відсутність господарської операції з постачання товару. Таким чином, ПрАТ «ММК ім.Ілліча» зазнав негативні фінансові наслідки, виражені у втраті права на включення до податкового кредиту певних сум податку на додану вартість, у штрафних санкціях, нарахованих податковим органом, що в свою чергу стало підставою для застосування положень п. 7.12 спірного договору, який передбачає зміну грошових зобов`язань щодо оплати та відсутності відповідальності у вигляді неустойки, штрафів, пені, а також інших санкцій/компенсацій, пов`язаних з порушенням термінів виконання грошових зобов`язань у сумі, що відповідає величині негативних фінансових наслідків, що настали для Покупця. Відповідач звернув увагу, що ПрАТ «ММК ім.Ілліча» жодним чином не погоджувався з такими висновками податкового органу, щодо наявності порушень податкового законодавства Позивачем та відсутності факту поставки, внаслідок чого здійснив судове оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами перевірки податкового органу.

Позивач надав відповідь на відзив, а також додаткові пояснення до позовної заяви (б/н від 17.11.2022), згідно з якими з аргументами Відповідача Позивач не погоджується. Зазначив, що твердження Відповідача про постачання продукції неналежної якості не відповідають дійсності, оскільки товар приймався Відповідачем без жодних зауважень, ні по кількості, ні по якості товару жодних звернень з боку Відповідача не було, Відповідач не надав жодного допустимого та прийнятного доказу, що б підтвердив неналежне виконання укладеного сторонами договору Позивачем. Підстави для застосування п.7.12 договору Позивач вважає відсутніми, оскільки вказані в акті перевірки податкового органу суми ПДВ не відповідають сумі ПДВ, вказаній у специфікації, що унеможливлює віднести вказані в акті поставки до специфікації № 15. Також Позивач звернув увагу, що Відповідач не обґрунтував та в акті не зазначено, в чому саме полягає порушення Позивача, натомість в акті зазначено, що Відповідач не надав контролюючому органу під час перевірки належних документів на підтвердження реальності господарських операцій, які здійснювались на виконання умов договору, але ж на ці обставини жодним чином не міг вплинути Позивач, що повністю виключає його вину та унеможливлює застосування п.7.12 договору.

З клопотанням про долучення доказів (б/н від 09.12.2022) Позивач додатково до наданих з позовом документів надав власні податкові накладні на підтвердження вчинення оподаткування спірних поставок.

Відповідач, окрім вище згаданого, подав суду клопотання (вих.№ 75/10 від 30.11.2022), яким просить суд:

1). У випадку якщо суд прийде до висновку, що заявлена пеня та 3 % річних підлягають стягненню, - в порядку ст. 233 ГК України максимально зменшити суму пені та трьох процентів річних до 5 % від суми, що підлягає стягненню з Відповідача;

2). У випадку задоволення позовних вимог - задовольнити клопотання Відповідача про відстрочення виконання рішення до 01.11.2023.

В судовому засіданні взяв участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представник Позивача, який позов підтримав. Засідання зафіксовано за допомогою системи «vkz.court.gov.ua».

Вивченням матеріалів справи, наданням оцінки правовідносинам сторін, суд встановив наступне та дійшов таких висновків.

Предметом розгляду справи є позовні вимоги ЗАТ «Промважмаш» - Позивача до ПрАТ «ММК ім.Ілліча» - Відповідача про стягнення основної договірної заборгованості в сумі 1281514,08 грн, пені у сумі 809474,24 грн, 3% річних у сумі 110917,95 грн та інфляційних втрат у сумі 240635,81 грн, всього 2442542,08 грн, станом на 13.11.20221.

У підставу позову покладено умови укладеного між Позивачем та Відповідачем договору № 1967 від 26.09.2017 (далі, також Договір), та, зокрема, правові положення ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ст.629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить Господарський кодекс України, ч.ч.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до Договору № 1967 від 26.09.2017 ЗАТ «Промважмаш» (Позивач) Постачальник зобов`язався передати, а ПрАТ «ММК ім.Ілліча» (Відповідач) прийняти та оплатити обладнання на умовах, передбачених Договором та Специфікаціями до нього.

Відповідно до п.2.1 Договору кількість, номенклатура обладнання вказуються у Специфікаціях до цього Договору, які є його невід`ємними частинами.

У п.4.1 Договору обумовлено, що постачання обладнання здійснюється за цінами, які визначені згідно з умовами поставки, вказаними у Специфікації та включають всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування та інші витрати Постачальника, пов`язані з постачанням обладнання.

Згідно з п.5.1, 5.2 Договору сторони домовились, що оплата покупцем обладнання здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, який вказаний в Договорі. Оплата за поставлене обладнання здійснюватиметься протягом строку, вказаного у Специфікації, який обраховується з моменту поставки обладнання.

У підтвердження здійснення поставок за Договором Позивач представив низку специфікацій, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

Також Позивач, зазначивши про здійснення Відповідачем часткових оплат по деяких спірних поставках, представив виписки по його рахунку в АТ «Ідея Банк», який зазначений в Договорі, як на підтвердженнях таких оплат.

На підставі наданих доказів суд встановив, що сторони домовлялись про постачання обладнання шляхом підписання таких Специфікацій:

- Специфікації № 1 від 26.09.2017 з встановленням строку оплати протягом 60 календарних днів з дати надходження обладнання,

- Специфікації № 2 від 18.10.2017 з встановленням строку оплати протягом 60 календарних днів з дати надходження обладнання,

- Специфікації № 8 від 13.10.2017 з встановленням строку оплати протягом 75 календарних днів з дати поставки обладнання,

- Специфікацій № 12, 13, 14 від 23.10.2017 з встановленням строку оплати протягом 45 календарних днів з моменту поставки обладнання,

- Специфікації № 15 від 08.12.2017 з встановленням строку оплати протягом 60 календарних днів з дати поставки ТМЦ,

- Специфікації № 18 від 15.11.2017 з встановленням строку оплати протягом 75 календарних днів з дати поставки ТМЦ,

- Специфікації № 25 від 07.07.2018 з встановленням строку оплати з відстроченням платежу протягом 75 календарних днів з дати поставки.

Відповідно до умов п.8 Специфікацій № 1, 2, 8, 12, 13, 14, які є тотожними, датою поставки вважається дата підпису представника Покупця про отримання обладнання на товарно-транспортній накладній або видатковій накладній, що супроводжує вантаж.

Згідно з умовами п.8 Специфікацій № 15 та 18, які є однаковими, датою поставки вважається дата прибуткового ордеру з відміткою в товарно-транспортній накладній.

За умовами Специфікації № 25 датою поставки вважається дата відмітки Покупця про отримання поставленого обладнання в товарно-транспортній накладній або видатковій накладній Постачальника при постачанні обладнання на склад Покупця.

Видаткова накладна № РН-12 від 23.02.2018 на суму 165036,00 грн, видаткова накладна № РН-18 від 04.04.2018 на суму 165036,00 грн, видаткова накладна № РН-28 від 21.12.2018 на суму 330072,00 грн підтверджують факт поставок узгодженого обладнання (вал-шестерня) в рамках Специфікації № 1 до Договору. Позивач зазначив про часткову оплату за Специфікацією № 1 за платіжними дорученнями № 4500102410 від 16.11.2018 у сумі 54370,80 грн та № 4500106506 від 30.11.2021 у сумі 44650,80 грн та утворення простроченої заборгованості в сумі 561122,40 грн.

Видаткова накладна № РН-29 від 21.12.2018 на суму 162504,00 грн свідчить про постачання відповідного товару (муфта зубчата моторна) в рамках Специфікації № 2. Позивач зазначив про неоплату товару та утворення заборгованості у зазначеній сумі (162504,00 грн).

Видаткова накладна № РН-14 від 13.03.2018 на суму 16776,00 грн підтверджує постачання обумовленого товару (кільце валка) на підставі Специфікації № 8. Позивач зазначив про неоплату товару та утворення заборгованості у зазначеній сумі (16776,00 грн).

Видаткова накладна № РН-11 від 20.02.2018 на суму 86400,00 грн, видаткова накладна № РН-13 від 23.02.2018 на суму 86400,00 грн, видаткова накладна № РН-23 від 01.08.2018 на суму 57600,00 грн та видаткова накладна № РН-27 від 21.12.2018 на суму 115200,00 грн підтверджують поставки товару, обумовленого у Специфікаціях № 12, 13, 14 (гайки). Позивач зазначив про часткову оплату товару за платіжними дорученнями № 4500074038 від 07.09.2018 на суму 1200,00 грн, № 4500080092 від 14.09.2018 на суму 30960,00 грн, № 4500096913 від 01.11.2018 на суму 6912,00 грн, № 4500096914 від 01.11.2018 на суму 7228,80 грн, № 4500096912 від 01.11.2018 на суму 8460,00 грн, № 4500096915 від 01.11.2018 на суму 34560,00 грн та утворення простроченої заборгованості в розмірі 187023,60 грн.

Видаткова накладна № РН-22 від 01.08.2018 на суму 378876,00 грн підтверджує постачання обумовленого обладнання (ротор вентилятора) згідно із Специфікацією № 15. Відповідач вказав про часткову оплату за платіжним дорученням № 4500021787 від 28.02.2019 на суму 105871,92 грн та утворення заборгованості в розмірі 273004,08 грн.

Видаткова накладна № РН-24 від 10.08.2018 на суму 81084,00 грн свідчить про постачання обладнання (ступиця зубчаста) згідно із Специфікацією № 18. Позивач зазначив про неоплату обладнання та утворення заборгованості у зазначеній сумі (81084,00 грн).

Видаткова накладна № РН-26 від 22.11.2018 на суму 8784,00 грн підтверджує постачання товару (накладка механізму хитання), обумовленого Специфікацією № 25. Щодо цієї поставки Позивач зазначив, що за платіжним дорученням № 4500021787 від 28.02.2019 на суму 8784,00 грн Відповідач товар оплатив, проте з простроченням оплати.

З підстав, приведених в описовій частині рішення, Відповідач заперечив позов та наявність зазначених Позивачем зобов`язань з оплати повністю.

Суд зазначає про обґрунтованість заперечень Відповідача по вимогах Позивача, що виходять з поставки за Специфікацією № 8.

Так, згідно з цією Специфікацією сторони домовились про поставку кілець валка (4шт.) загальною вартістю 16776,00 грн, цей товар, як вже згадано, був поставлений та отриманий Позивачем за видатковою накладною № РН-14 від 13.03.2018 на суму 16776,00 грн.

Представлене Відповідачем платіжне доручення № 4500054093 від 23.06.2018 на суму 16776,00 грн підтверджує оплату товару за Специфікацією № 8 до Договору повністю, а отже в цій частині позовні вимоги не є обґрунтованими та є такими, що не підлягають задоволенню.

Заперечення Відповідача по інших поставках суд не знайшов ґрунтовними та підставними, та натомість, дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлення Позивачем сум основної заборгованості по цих поставках.

Відносно аргументів Відповідача про отримання неякісного товару, прострочення здійснення постачання Позивачем, застосування у зв`язку з цим до Позивача (Постачальника) сум штрафних санкцій згідно з умовами п.7.3, 7.4 Договору та їх утримання згідно з п.5.6 Договору суд зазначає наступне.

За приписом ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За положеннями ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Ст. 79 ГПК України визначає положення щодо вірогідності доказів та встановлює, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У п.7.3 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків або обсягів поставок обладнання Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 8% від вартості не поставленого у строк обладнання.

Згідно з п.7.4 Договору у випадку поставки обладнання неналежної якості Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 20% від вартості обладнання неналежної якості.

За умовами п.5.6 Договору неустойка, яка підлягає сплаті Постачальником, а також понесені Покупцем витрати та збитки, що підлягають відшкодуванню Постачальником, розраховані в порядку, визначеному цим Договором та діючим законодавством, можуть бути утримані Покупцем в односторонньому порядку (в тому числі після спливу терміну дії Договору) з суми, що підлягає сплаті Постачальнику, шляхом відправлення Постачальнику відповідного повідомлення із зазначенням суми неустойки, розрахунку витрат та збитків.

Відповідач представив претензії на адресу Постачальника - Позивача про нарахування штрафних санкцій та можливість їх утримання в односторонньому порядку на підставі п.5.6 Договору, відповіді Постачальника на претензії, у яких останній веде мову про незастосування санкцій та докладання надалі усіх зусиль для своєчасних поставок обладнання на адресу Покупця.

Також Відповідач представив листи-повідомлення Позивачу про утримання сум неустойки з належних до сплати сум, однак будь-які докази надсилання таких повідомлень Позивачу відсутні, а останній зазначає про неотримання повідомлень.

Отже, докази реалізації п.5.6 Договору слід визнати відсутніми, Відповідач зворотного належними та допустимими доказами не спростував.

Те ж саме стосується й тверджень Відповідача про отримання товару неналежної якості.

Так, згідно з п.6.2 Договору приймання обладнання по якості здійснюється одним з таких способів, обраних Покупцем: 1) відповідно до вимог Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 за № П-7; 2) за участі незалежної експертної організації, залученої Покупцем.

Будь-які докази виявлення недоліків товару відповідно до положень Інструкції П-7, залучення незалежного експерта та встановлення ним дефектів Відповідач не надав.

Суд констатує, що покладені у підставу позову первинні документи - згадані вище видаткові накладні підписані та скріплені печатками з обох сторін Договору. Також є належно оформленими, підписаними та скріпленими печатками сторін Договору кореспондуючі з видатковими накладними товарно-транспортні накладні.

Зазначене є свідченням постачання товару Позивачем та його прийняття Відповідачем без зауважень.

В силу умов п.8 Специфікацій поставки є такими, що відбулися, що має наслідком настання обов`язку з оплати отриманого товару у обумовлені у Специфікаціях терміни.

На твердження Відповідача про виявлення недоліків вже після прийняття товару зазначається, що Відповідач на випадок недосягнення домовленостей з Постачальником у встановленому Договором порядку на добровільних засадах був вправі звернутися з відповідним позовом до суду, однак того не здійснив.

Щодо заперечень Відповідача з посиланням на п.7.12 Договору зазначається таке.

Відповідно до умов п. 7.12 договору у разі, якщо на підставі документів, оформлених за наслідками перевірки, проведеної уповноваженими державними органами (далі - «Документи за наслідками перевірки») будуть виявлені порушення Постачальником або контрагентами Постачальника, встановлених чинним законодавством вимог, що підлягають виконанню платниками податків (в т.ч., але не виключно, вимог, пов`язаних з державною реєстрацією, перебуванням за місцем реєстрації та своєчасною сплатою податків, зборів та інших обов`язкових платежів), у зв`язку з якими для Покупця настануть негативні фінансові наслідки, виражені у втраті права на включення до податкового кредиту певних сум податку на додану вартість, у штрафних санкціях, що підлягають застосуванню до Покупця, або в іншій формі, умови виконання заснованих на Договорі грошових зобов`язань Покупця перед Постачальником вважатимуться зміненими з дати оформлення Документів за результатами перевірки таким чином:

- грошові зобов`язання у сумі, щовідповідає величині негативних фінансових наслідків, що настали для Покупця, підлягають виконанню протягом 20 календарних днів з моменту закінчення оскарження Документів за результатами перевірки (далі «Момент закінчення оскарження»), якщо пізніший термін виконання грошових зобов`язань не визначений умовами Договору;

- на період до моменту закінчення оскарження Покупець не несе відповідальності у вигляді неустойки, штрафів, пені, а також інших санкцій/компенсацій, пов`язаних з порушенням термінів виконання грошових зобов`язань у сумі, що відповідає величині негативних наслідків, що настали для Покупця негативних фінансових наслідків;

Моментом закінчення оскарження є дата отримання Покупцем:

- рішення про скасування в повному обсязі Документів за результатами перевірки, прийнятого державним органом, яким були оформлені документи за результатами перевірки, або іншим уповноваженим державним органом,

- судового рішення, що набрало законної сили, про скасування в повному обсязі Документів за результатами перевірки, за умови, що це судове рішення не скасовано судом вищої інстанції і не оскаржується сторонами спору, в рамках якого було винесено судове рішення (у разі оскарження судового рішення про скасування Документів за результатами перевірки Момент закінчення оскарження вважається таким, що не настав до отримання Покупцем судового рішення, яке набрало законної сили, про відміну документів за результатами перевірки в повному обсязі за результатами оскарження).

Заперечуючи настання зобов`язань з оплати поставки згідно із Специфікацією № 15 за видатковою накладною №РН-22 від 01.08.2018, Відповідач зазначив про проведену щодо нього податкову перевірку, тривання процедури судового оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки, про що докладено приведено в описовій частині даного рішення.

Специфікацією № 15 від 08.12.2017 сторони узгодили постачання Позивачем Відповідачу ротору вентилятора (2 шт.) вартістю 378876,00 грн, в тому числі ПДВ 63146,00 грн.

За видатковою накладною №РН-22 від 01.08.2018 Позивач поставив Відповідачу ротору вентилятора (2 шт.) вартістю 378876,00 грн, в тому числі ПДВ 63146,00 грн.

Не заперечується, що податковою перевіркою охоплені й господарські відносини ПрАТ «ММК ім.Ілліча» з ЗАТ «Промважмаш», це слідує з представленого суду витягу з акту від 17.09.2019 № 85/28-10-47-06/00191129 про результати документальної виїзної перевірки ПрАТ «ММК ім.Ілліча», складеного Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України, з судових рішень по справі № 200/773/20.

Дійсно податковий орган встановив завищення ПрАТ «ММК ім.Ілліча» податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання товарів/послуг на території України по ряду контрагентів, в тому числі ЗАТ «Промважмаш». Однак з співставлення відомостей про господарські операції, зазначені в акті перевірки з відомостями Специфікації № 15 та видаткової накладної №РН-22 від 01.08.2018 слідує, що в акті перевірки не йдеться про господарську операцію за цими Специфікацією та накладною.

Відповідач хибно веде мову про наявність підстав для застосування п.7.12 Договору, не зазначає та не обґрунтовує, в чому саме полягає порушення Позивачем або його контрагентами встановлених чинним законодавством вимог, що підлягають виконанню платниками податків.

В цій частині є ґрунтованими заперечення Позивача на аргументи Відповідача, викладені у відповіді на відзив та додаткових поясненнях до позовної заяви, які наведені в описовій частині даного рішення.

Позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача основної заборгованості з оплати поставок в рамках Специфікацій № 1, 2, 12, 13, 14, 15 та 18 в загальній сумі 1 264 738,08 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ст.610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ч.1ст.612 України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З укладенням Договору сторони домовились, що в разі порушення більш як на 30 днів строку оплати обладнання Покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період (п. 7.2 Договору).

Позивач окремо по спірних партіях поставок, виходячи з дат поставок, обумовлених у Специфікаціях строків оплати, за відповідні періоди прострочення оплат розрахував та заявив до стягнення пеню, що склало загальну суму 809474,24 грн, інфляційні втрати, що склало загальну суму 240635,81 грн та 3% річних, що склало загальну суму 110917,95 грн. Розрахунки виконані станом на 13.11.2021.

В тому числі загальні суми нарахувань включають суми нарахувань на заявлену Позивачем до стягнення заборгованість за Специфікацією № 8, а саме 14036,42 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язання, 4014,50 грн втрат від інфляції та 3% річних в сумі 1744,24 грн.

В цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню в зв`язку з оплатою Відповідачем отриманого згідно з цією Специфікацією товару, ненастанням моменту прострочення, передбаченого п. 7.2 Договору, необґрунтованістю та неправомірністю розрахунків.

В іншій частині визначені за розрахунками, які є правильними, суми нарахувань узгоджуються з умовами Договору та обставинами у Договірних відносинах сторін, внаслідок чого позовні вимоги в частині заявлення до стягнення 795437,82 грн пені, 236621,31 грн втрат від інфляції та 109173,71 грн 3% річних підлягають задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково в сумі 1 264 738,08 грн основного боргу, 795437,82 грн пені, 236621,31 грн втрат від інфляції та 109173,71 грн 3% річних.

Позовні Вимоги в частині стягнення 16776,00 грн основного боргу, 14036,42 грн пені, 4014,50 грн втрат від інфляції та 3% річних в сумі 1744,24 грн, що виходять із Специфікації № 8, задоволенню не підлягають.

Відносно заявлення Відповідача про зменшення розміру пені та 3% річних суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Ст.233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (ч.1). Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2).

В обґрунтування клопотання Відповідач послався на наслідки антитерористичної операції, звернувши увагу, що згідно з наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а від 07.10.2014 «Про визначення районів проведення антитерористичної операції і термінів її проведення» Донецька область входить до території проведення АТО з 07.10.2014 та, крім того, м. Маріуполь (місто розташування виробничих потужностей Відповідача) віднесене до території проведення антитерористичної операції згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 01.12.2015 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, їж втратили чинність деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Також послався на Указ Президента України від 30.04.2018 «Про затвердження рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей». Зазначив, що розташування підприємства у населеному пункті, у якому проводилась антитерористична операція, розпочата у 2014 році та потім - операція об`єднаних сил значно ускладнювало ведення господарської діяльності.

Однак слід визнати, що підписуючи покладений у підставу позову Договір з Позивачем у 2017 році та спірні Специфікації до нього, Відповідач тим самим погодився на умови Договору, терміни сплати, а також погодився нести відповідальність на випадок неналежного виконання Договору в порядку та на умовах, щодо яких досягнуто домовленостей.

Також Відповідач зазначив про негативний вплив на діяльність підприємства на час спірних відносин пандемії коронавірусної інфекції COVID-19 яка, в тому числі, викликала зміни у кон`юнктурі ринку сталевої продукції, зменшення обсягів замовлень внутрішніх та зовнішніх покупців сталевої продукції внаслідок введення карантинних обмежень.

Щодо цього звертається увага, що прострочена заборгованість Відповідача виникла до установлення на території України карантину, який був установлений згідно з постановою КМУ від 11.03.2020 № 211. В будь-якому разі із запровадженням карантинних заходів та обмежень суб`єкти господарювання опинилися в рівнозначних умовах.

Крім того, Відповідач звернув увагу на те, що внаслідок збройної агресії РФ проти України місто Маріуполь тимчасово окуповано, виробничі потужності підприємства фактично знищені.

Знов таки звертається увага на час виникнення прострочених зобов`язань Відповідача (2018, 2019 роки), а також суд зазначає, що діяльність судів України в період воєнного стану регламентується, зокрема, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 12-2 якого встановлено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Обставин та наслідки воєнного стану закон не визначає безумовною підставою для звільнення від відповідальності чи зменшення її обсягу. Це має доводити сторона на загальних підставах.

Позивач не надав ґрунтовних доказів на підтвердження наявності підстав для зменшення належної до сплати пені в розрізі ст.551 ЦК України, ст.223 ГК України.

Дослідженням матеріалів справи відносно виконання умов договорів сторонами суд не встановив обставин, щоб стали підставою для надання відповідної переваги Відповідачу у його правовідносинах з Позивачем та застосування пом`якшення відповідальності у вигляді пені, щодо якої сторонами досягнуто домовленості.

Заявлення Відповідача про зменшення 3% річних є неправомірним, оскільки можливість такого зменшення закон не передбачає, 3% річних за правовою природою не являються штрафними санкціями.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зменшення належних до сплати Відповідачем Позивачу сум пені та 3% річних.

Також суд не знайшов ґрунтовних підстав для задоволення заявленого Відповідачем клопотання про відстрочення виконання рішення до 01.11.2023.

Ч.1 ст.239 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

В обґрунтування цього клопотання Відповідач послався на наслідки військової агресії РФ для ПрАТ «ММК ім.Ілліча», неможливість ведення господарської та виробничої діяльності, що тягне серйозні фінансові труднощі та унеможливлює виконання рішення у встановлений законом термін.

Стосовно обґрунтувань цього клопотання суд також звертає увагу на положення ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та, крім того, зазначає, що клопотання не є раціональним, не має підставного підґрунтя з огляду на правові наслідки, пов`язані з відкриттям господарським судом провадження у справі про банкрутство ПрАТ «ММК ім.Ілліча», у якій на цей час триває процедура розпорядження майном боржника, з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів ПрАТ «ММК ім.Ілліча».

Так, за приписом ч.14 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.

З відкриттям провадження у справі про банкрутство у будь-якому разі строк виконання зобов`язань вважається таким, що настав.

Клопотання Відповідача про відстрочення виконання рішення до 01.11.2023 суд залишив без задоволення.

Згідно з ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір по справі в розмірі (36638,13 грн) покладається на Відповідача. Позивачу Відповідачем підлягає відшкодуванню 36089,56 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст.2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 20, 129, 194, 195, 232, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Закритого акціонерного товариства «Промважмаш» (49000, м. Дніпро, пр.Миру, 65, кімн.24, код ЄДРПОУ 33971703) 1 264 738 /один мільйон двісті шістдесят чотири тисячі сімсот тридцять вісім/ грн 08 коп. основного боргу, 795437 /сімсот дев`яносто п`ять тисяч чотириста тридцять сім/ грн 82 коп. пені, 109173 /сто дев`ять тисяч сто сімдесят три/ грн 71 коп. 3% річних, 236621 /двісті тридцять шість тисяч шістсот двадцять одну/ грн 31 коп. втрат від інфляції та 36089 /тридцять шість тисяч вісімдесят дев`ять/ грн 56 коп. відшкодування судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

2.Клопотання Відповідача про відстрочення виконання рішення (вих.№ 75/10 від 30.11.2022) залишити без задоволення.

Копії рішення надіслати сторонам, розпоряднику майна ПрАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (за наявності відомостей - на електронні адреси з КЕП судді).

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 18.08.2023.

Суддя Р.А.Ніколаєнко