Рішення

від 01.08.2023 по справі 908/1254/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/79/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2023 Справа № 908/1254/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/1254/23

за позовом: заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Космічна, буд. 118 А, м. Запоріжжя, 69050) в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах

позивач 1: Запорізька міська рада (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код 04053915)

позивач 2: Східний офіс Держаудитслужби (вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101, ідентифікаційний код 40477689) в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (вул. Перемоги, 129, м. Запоріжжя, 69057)

до відповідача 1: Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення Запоріжміськсвітло (Південне шосе, буд. 7, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код 03345076)

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю РІФ СІЧ, (вул. Крива бухта, буд. 102, м. Запоріжжя, 69002, адреса вказана у ЄДР: пр. Маяковського, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 35450246)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету Україні (просп. Олександра Поля, буд. 2, м. Дніпро, 49004, ідентифікаційний код 20306037)

про визнання недійсними протоколу розгляду тендерних пропозицій і договору про закупівлю товару та стягнення 202 080,00 рн.

за участю представників:

прокурор: Гапонова В.М., прокурор відділу Запорізької обласної прокуратури, службове посвідчення № 075791 від 01.03.2023

від позивача 1: Базік О.Д., самопредставництво, положення про департамент

від позивача 2: не прибув

від відповідача 1: Богословський В.А., адвокат, ордер серія АР № 1122365 від 26.04.2023

від відповідача 2: не прибув

від третьої особи: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

17.04.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна за вих. № 57-1089-23 від 13.04.2023 з вимогами заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Запорізької міської ради та Східного офісу Держаудитслужби в особі управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до відповідача 1 - Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення Запоріжміськсвітло та до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю РІФ СІЧ про:

- визнання недійсним протоколу № 3-22ВТП розгляду тендерних пропозицій від 30.11.2017 відповідальної особи, фахівця з державних закупівель комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення Запоріжміськсвітло Нагорного С.Л.;

- визнання недійсним договору № 22ВТП про закупівлю товару від 13.12.2017, укладеного між Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення Запоріжміськсвітло та Товариством з обмеженою відповідальністю РІФ СІЧ;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РІФ СІЧ на користь Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення Запоріжміськсвітло 202080,00 грн., а з Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення Запоріжміськсвітло одержані ним за рішенням суду кошти у розмірі 202080,00 грн. стягнути в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 17.04.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1254/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позов заявлено на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст., ст. 1, 3, 36 Закону України «Про публічні закупівлі (в редакції станом на 27.01.2018), ст. ст. 4, 20, 27, 53, 74, 75, 81, 129, 162, 164 ГПК України, ст. ст. 16, 202, 203, 215, 228, 256, 257, 261 ЦК України та мотивовано порушенням відповідачем-2 законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів відкритих торгів, проведених КП «Запоріжміськсвітло», що несумісне з основними засадами цивільного законодавства. У діях ТОВ «РІФ СІЧ» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам. Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення тендера та недобросовісне отримання права на укладення договору. Завідомо суперечлива мета дій відповідача-2 полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах. У зв`язку з цим, протокол №3-22ВТП розгляду тендерних пропозицій від 30.11.2017 підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України. Тендер відбувся за участю в ньому двох учасників - ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС», які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендера. Отже, придбання КП «Запоріжміськсвітло» нафти і дистилятів (бензину А-92, А-95, дизельного палива) проведено за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендера її видимості. Тому договір, укладений за підсумками відкритих торгів, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ТОВ «РІФ СІЧ», на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України. За результатами виконання Договору №33ВТП від 13.12.2017 відповідач-2 одержав 202080,00 грн. Ураховуючи наявність умислу лише у ТОВ «РІФ СІЧ», як сторони оспорюваного договору, одержані ним 202080,00 грн. за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.04.2023 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі № 908/1252/23 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/79/23, підготовче засідання призначено на 22.05.2023 о 12 год. 30 хв. Також, вказаною ухвалою суду в порядку ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету Україні.

10.05.2023 до суду від управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області надійшли пояснення за вих. № 040825-17/1485-2023 від 04.05.2023, в яких офіс, зокрема, заявив про підтримання заявлених прокурором позовних вимог.

10.05.2023 на електронну адресу суду від Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету Україні надійшли пояснення у справі № 908/1254/23 за вх. № 54-02/446е від 10.05.2023.

Також, 10.05.2023 на електронну адресу суду від Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення Запоріжміськсвітло надійшов відзив підписаний 09.05.2023, в якому відповідач 1 вказує на те, що через подання, для участі в торгах, трьох тендерних пропозицій підстав для відміни торгів чи визнання їх такими, що не відбулися не було (ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, що діяв на час проведення закупівлі). У зв`язку з запропонуванням нижчої ціни, в першу чергу розглядалася тендерна пропозиція ТОВ «РІФ СІЧ». Зазначає, що закупівля відбулася до ухвалення рішення Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, відповідно замовник не допустив порушень законодавства про публічні закупівлі. Отже, в діях Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Запоріжміськсвітло» під час здійснення закупівлі провина відсутня.

В судовому засіданні 22.05.2023 представником Запорізької міської ради надані до суду копії наступних документів:

- листа відділу діловодства Департаменту (апарату) виконавчого комітету Запорізької міської ради Про надання інформації за вих. № 03.3-49/86 від 25.04.2023;

- листа Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області за вих. № 57-101-2009ВИХ-23 від 07.04.2023;

- листа Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області за вих. № 57-101-721ВИХ-23 від 02.02.2023;

- листа Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення Запоріжміськсвітло Щодо надання інформації на запит № 57-101-699вих-23 від 02.02.2023 за вих. № 189 від 15.02.2023;

- листа Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради Про надання інформації за вих. № 01/01-37/169 від 03.03.2023.

Ухвалою суду від 22.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 24.07.2023, відкладено підготовче засідання на 21.06.2023 о 10 год. 30 хв., яке ухвалою суду від 20.06.2023 перенесено на 04.07.2023 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 04.07.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/1254/23, призначено справу до судового розгляду по суті на 01.08.2023.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 01.08.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Прокурор, позивач підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву.

В засіданні 01.08.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Шевченківською окружною прокуратурою під час виконання повноважень, передбачених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері щодо визнання недійсними рішення (протоколу) замовника Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Запоріжміськсвітло» (КП «Запоріжміськсвітло», Відповідач-1, Замовник) від 30.11.2017 та Договору № 22ВТП про закупівлю товару від 13.12.2017 щодо закупівлі ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафти і дистилятів (бензину А-92, А-95, дизельного палива), укладеного між КП «Запоріжміськсвітло» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» (ТОВ «РІФ СІЧ», Відповідач-2, Постачальник), як таких, що суперечать інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу Відповідача-2 та застосування наслідків недійсності.

Встановлено, що 09.11.2017 в електронній системі закупівель Рrоzоrrо КП «Запоріжміськсвітло» (код ЄДРПОУ 03345076) було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів в рамках проведення закупівлі нафти і дистилятів (бензину А-92, А-95, дизельного палива) ДК 021:2015 - 09130000-9 очікуваною вартістю 835000,00 грн. (ідентифікатор закупівлі UА-2017-11-09-001145-b).

Відповідно до тендерної документації, критерієм вибору переможця була ціна.

До участі у вказаній процедурі закупівлі було подано три пропозиції: ТОВ «ПОДОНІТ» (тендерна пропозиція в розмірі 825750,00 грн, ТОВ «РІФ СІЧ» (тендерна пропозиція в розмірі 834300,00 грн.), Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІО ТРАНС» (тендерна пропозиція в розмірі 835000,00 грн.) (ТОВ «ОЛІО ТРАНС»). В продовж аукціону розмір пропозицій учасників не змінювався.

За результатами електронного аукціону найбільш економічно вигідною було визначено пропозицію ТОВ «ПОДОНІТ».

Разом з тим, рішенням Замовника, оформленим протоколом №2-22ВТП розгляду тендерних пропозицій від 30.11.2017, підписаним відповідальною особою фахівцем з державних закупівель ОСОБА_1 , було встановлено, що тендерна пропозиція ТОВ «ПОДОНІТ» не відповідає умовам тендерної документації. На підставі п.1 ч.4 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція ТОВ «ПОДОНІТ» була відхилена Замовником.

Рішенням Замовника, оформленим протоколом №3-22ВТП розгляду тендерних пропозицій від 30.11.2017, підписаним відповідальною особою фахівцем з державних закупівель Нагорним С.Л., було встановлено, що тендерна пропозиція ТОВ «РІФ СІЧ» (код ЄДРПОУ 35450246) відповідає умовам тендерної документації, підстави для відхилення тендерної пропозиції не встановлено.

У зв`язку з викладеним електронною системою закупівель сформовано повідомлення про намір укласти договір.

За результатами проведення закупівлі, 13.12.2017 між Замовником КП «Запоріжміськсвітло» та Постачальником ТОВ «РІФ СІЧ» було укладено Договір №22ВТП про закупівлю товару (Договір №22ТП від 13.12.2017).

Відповідно до п. 1.1. Договору №22ВТП від 13.12.2017, Постачальник зобов`язується до 31.12.2017 поставити Замовнику товар, зазначений в п.1.2. Договору та Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №1), а Замовник - прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п.1.2. Договору №22ВТП від 13.12.2017, найменування (номенклатура, асортимент): ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин А-92, А-95, дизельне паливо). Кількість товару: бензин А-92 15000 літрів, бензин А-95 2000 літрів, дизельне паливо 15000 літрів (п.1.3. Договору №22ВТП від 13.12.2017, Додаток №1 Специфікація до Договору №22ВТП від 13.12.2017).

Відповідно до п.3.2. Договору №22ВТП від 13.12.2017, ціна цього договору становить 834300,00 грн , у тому числі ПДВ 139050,00 грн.

Вартість закупівлі товару за кошти підприємства у 2017 році становить 733260,00, у тому числі ПДВ 20% - 122210,00 грн. Вартість закупівлі товару за кошти місцевого бюджету у 2017 році становить 101040,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 16840 грн.

Відповідно до п.5.2. Договору №22ВТП від 13.12.2017, строк (термін) поставки (передачі) товару: з моменту укладення договору до 31.12.2017.

Додаткові угоди до Договору №22ВТП від 13.12.2017 не укладались.

Відповідно до видаткових накладних №211201 від 21.12.2017, №211202 від 21.12.2017 ТОВ «РІФ СІЧ» поставив КП «Запоріжміськсвітло» товар на суму 202 080,00 грн. з ПДВ.

Згідно з платіжним дорученням №1164 від 26.12.2017, рахунком-фактурою №211201 від 21.12.2017, банківською випискою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 26.12.2017 загальна сума виплат за Договором №22ВТП від 13.12.2017 склала 202 080,00 грн.

Згідно зі Звітом про виконання договору про закупівлю від 02.01.2018 (ідентифікатор закупівлі UА-2017-11-09-001145-b), Договір №22ВТП від 13.12.2017 було виконано сторонами, сума оплат за договором склала 202 080,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 34 рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.11.2020 № 54/41-р/к у справі № 54/32-20, адміністративна колегія Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України постановила визнати, що ТОВ «РІФ СІЧ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 35450246, місцезнаходження: вул. Крива Бухта, 102, м. Запоріжжя, 69002) та ТОВ «ОЛІО ТРАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40383219, місцезнаходження: бульвар Будівельників, буд. 13, кв. 43, Запоріжжя, 69123) вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів тендеру (торгів), проведених КП «Запоріжміськсвітло» на закупівлю: ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти (бензин А-92, А-95, дизельне паливо) (оголошення про проведення процедури закупівлі розміщено на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель https//prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-11-09-001145-b). За вказане порушення накладено штраф на ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС».

Зазначене рішення (за винятком конфіденційних даних та інформації з обмеженим доступом) оприлюднене на офіційному веб-сайті Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та доступне за посиланням: https//sotheastmty.аmсu.gon.uа/storage/арр/uрlоаds/рublіс/605/9с5/3dа/6059с53dас460032654219.рdf.

Як було встановлено Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) під час розслідування справи, ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС» узгоджували свою поведінку під час участі у відкритих торгах на закупівлю ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти (бензин А-92, А-95, дизельне паливо), проведених (в системі електронних торгів Рrоzоrrо) КП «Запоріжміськсвітло» (оголошення про проведення процедури закупівлі розміщено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель https//prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-11-09-001145-b).

Адміністративною колегією було встановлено:

1) наявність сталих господарських інтересів, єдність інтересів між ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС»;

2) надання фінансової допомоги ТОВ «ОЛІО ТРАНС» на користь ТОВ «РІФ СІЧ» відповідно до п`яти договорів про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги;

3) використання однієї електронної поштової скриньки та однакових засобів зв`язку ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС»;

4) фактичне розташування ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС» за однаковими адресами;

5) використання вказаними юридичними особами одного електронного майданчика та одних і тих же ІР-адрес;

6) забезпечення ТОВ «РІФ СІЧ» участі у торгах ТОВ «ОЛІО ТРАНС».

Також адміністративною колегією було встановлено, що ТОВ «ОЛІО ТРАНС» виконувало функції технічного учасника у торгах, з метою забезпечення перемоги на них ТОВ «РІФ СІЧ», що вказує на попередню узгодженість дій між вказаними учасниками торгів.

Згідно з тендерною документацією, єдиним критерієм оцінки, за яким визначається переможець, є ціна. Тобто, пропозиція учасника, ціна якої є найменшою, визначається найвигіднішою та за умови відповідності кваліфікаційним та іншим вимогам замовника такий учасник визначається переможцем торгів.

Адміністративною колегією було встановлено факти схожості дій ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС», які вказують на обізнаність щодо цінових пропозицій один одного, і свідчать про те, що в період підготовки до процедури закупівель вказані юридичні особи діяли спільно, узгоджуючи свої дії.

Вищезазначені дії ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС» були кваліфіковані адміністративною колегією як антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів.

Як свідчать зібрані адміністративною колегією матеріали, дії ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС» не можуть бути випадковим збігом обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників, а свідчить про узгодження (координацію) вказаними юридичними особами своєї поведінки при підготовці до участі та участі у торгах, про обмін інформацією.

З огляду на вищевикладене, ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС» під час підготовки документації в торгах діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель та за Законом України «Про публічні закупівлі».

Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції, ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС» тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведення замовником торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».

Враховуючи викладене, така поведінка ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС» становить порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС» скористались своїм правом судового оскарження рішення Південно-східного міжобласного територіального відділення №54-41-р/к від 24.11.2020 у справі №54/32-20.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021 у справі №904/2881/21, відмовлено в задоволені позовів ТОВ «ОЛІО ТРАНС» та ТОВ «РІФ СІЧ» до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Південно-східного міжобласного територіального відділення №54-41-р/к від 24.11.2020 у справі №54/32-20. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2022 у справі № 904/2881/21 зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін. Станом на дату звернення прокурора до суду, судові рішення у справі №904/2881/21 не переглядались у касаційному порядку.

Таким чином, законність рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення №54-41-р/к від 24.11.2020 у справі №54/32-20 підтверджено рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, які набрали законної сили.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Абз.1-3 ч.2 ст.20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право за захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

За ч.ч. 1,3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання з момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст.203 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Норма аналогічного змісту міститься у ч. 1 ст.208 ГК України.

У п. 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наголошено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

До договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення такого договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Частиною 3 ст. 5 ГК України регламентовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №922/1391/18 викладено правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст.228 ЦК України в сукупності з ч. 1 ст. 203 указаного Кодексу.

Ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/1421/16, від 15.02.2018 у справі №911/1023/17, від №910/1424/16, від 31.05.2018 у справі №911/639/17, від №911/1113/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від №910/6271/17 від 13.01.2022 у справі №908/3736/15 тощо.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Як констатує Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При цьому ч.5 ст.13 ЦК України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» (Закон) визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Статтями 1, 4 Закону визначено, що конкуренція - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 1 ст. 50 Закону).

Разом із тим Закон України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.

За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Крім того, тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі) (п.28 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Тому, оголошуючи проведення відкритих торгів, КП «Запоріжміськсвітло» мало на меті не просто задовольнити потребу в придбанні товару (бензину А-92), а здійснити його придбання на засадах конкурентності учасників відповідного тендера.

Розглядаючи справу №910/114/19 про визнання недійсним договору про закупівлю як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам Верховний Суд у п. п. 32, 33 своєї постанови від 10.06.2021 указав, що визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, що одночасно слугує захисту інтересів держави. Тому прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог.

Обставини вчинення відповідачем-2 порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі з ідентифікатором UА-2017-11-09-001145-b підтверджуються рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.11.2020 № 54/41-р/к у справі № 54/32-20.

Таким чином, орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні учасниками, у тому числі ТОВ «РІФ СІЧ», результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемога у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником.

Законність указаного рішення підтверджена рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021 у справі №904/2881/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2022, та в силу ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.

Невід`ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні є розвиток якісного конкурентного середовища - результату й сукупності умов взаємодії усіх суб`єктів ринку за відповідного рівня економічного змагання й можливості впливу окремих економічних агентів на загальноринкову ситуацію.

Вільне змагання суб`єктів господарювання забезпечує встановлення цін на рівні, що приводить до оптимального розподілу суспільних ресурсів, сприяє підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково-технічного прогресу.

Ефективна економіка своєю чергою забезпечує високу та динамічну продуктивність капіталу як інвестиційну складову та результативність праці як соціальну складову, що є запорукою зростання загального добробуту.

Проте, порушення відповідачем-2 законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів відкритих торгів, проведених КП «Запоріжміськсвітло», несумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.

Дії ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛЮ ТРАНС», які полягали у взаємозв`язку учасників процедури закупівлі, спільної стратегії у торгах, яка полягала у незниженні цінових пропозицій, наявності господарських відносин між вказаним суб`єктами господарювання, фактичному розташуванні за однаковими адресами, використання одного електронного майданчика та одних і тих же ІР-адрес, забезпечення ТОВ «РІФ СІЧ» участі у торгах ТОВ «ОЛЮ ТРАНС», схожості в оформленні документів у складі тендерних пропозицій, є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів торгів.

Тому дії відповідача-2 спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.

Ураховуючи зазначене, у діях ТОВ «РІФ СІЧ» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.

Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення зазначеного тендера та недобросовісне отримання права на укладення договору.

Таким чином, завідомо суперечлива мета дій відповідача-2 полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.

У силу положень ст. 202 ЦК України рішення замовника, оформлене протоколом №3-22ВТП розгляду тендерних пропозицій від 30.11.2017, яким встановлено, що тендерна пропозиція ТОВ «РІФ СІЧ» (код ЄДРПОУ 35450246) відповідає умовам тендерної документації, підстави для відхилення тендерної пропозиції не встановлено, є правочином, учиненим замовником і спрямованим на набуття у нього і вказаного товариства цивільних прав та обов`язків щодо укладення договору.

Схожий за змістом висновок щодо застосування ст. 202 ЦК України в подібних правовідносинах викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

У зв`язку з цим, протокол №3-22ВТП розгляду тендерних пропозицій від 30.11.2017 завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу однієї сторони -ТОВ «РІФ СІЧ», а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент укладення Договору №7ВТП від 02.03.2018), договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

Норму аналогічного змісту містить ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, чинній на сьогодні.

Тендер відбувся за участю в ньому двох учасників - ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС», які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендера.

Отже, придбання КП «Запоріжміськсвітло» нафти і дистилятів (бензин А-92, А-95, дизельного палива) проведено за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендера її видимості.

Поведінка ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС» під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель.

Тому договір, укладений за підсумками відкритих торгів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ТОВ «РІФ СІЧ», на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

При цьому підстави для визнання недійсним рішення замовника, оформленого протоколом №3-22ВТП розгляду тендерних пропозицій від 30.11.2017, що зазначені вище, повною мірою застосовні для визнання недійсним договору.

Ураховуючи зазначене, спірний договір укладено в результаті прийняття замовником спірного рішення, оформленого протоколом №3-22ВТП розгляду тендерних пропозицій від 30.11.2017, який підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст.203 ЦК України.

Неправомірна поведінка, що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі та прийняття спірного протоколу, не може мати правомірного наслідку - укладення договору.

Отже недійсність результатів спірної закупівлі свідчить про незаконність укладеного за підсумками її проведення договору (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №910/16309/18).

З урахуванням вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги про: визнання недійсним протоколу № 3-22ВТП розгляду тендерних пропозицій від 30.11.2017 відповідальної особи, фахівця з державних закупівель комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення Запоріжміськсвітло Нагорного С.Л.; визнання недійсним договору № 22ВТП про закупівлю товару від 13.12.2017, укладеного між Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення Запоріжміськсвітло та Товариством з обмеженою відповідальністю РІФ СІЧ. ;

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім нього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст.216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов`язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.

Рішення Замовника, оформлене протоколом №3-22ВТП розгляду тендерних пропозицій від 30.11.2017, та Договір №22ВТП від 13.12.2017 оспорюються з підстав їх невідповідності вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме у зв`язку з невідповідністю інтересам держави та суспільства, його моральним засадам за наявності умислу ТОВ «РІФ СІЧ».

Як було зазначено вище, оспорюваний Договір №22ВТП від 13.12.2017 наразі є виконаним та оплаченим на суму 202080,00 грн.

Однак, незважаючи на притягнення ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС» до відповідальності у вигляді накладення штрафу, негативні наслідки укладеного з відповідачем - 2 Договору №22ВТП від 13.12.2017 залишаються не усунутими.

ЦК України встановлює особливі правові наслідки такої недійсності правочинів.

У відповідності до ч. 3 ст.228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Як зазначено вище, Замовником та однією стороною спірного Договору № 22ВТП від 13.12.2017 є КП «Запоріжміськсвітло».

При цьому, на момент проведення процедури відкритих торгів та укладенні договору відповідач-1 не міг дізнатись, що ТОВ «РІФ СІЧ» та ТОВ «ОЛІО ТРАНС» під час підготовки документації в процедурі закупівлі діяли несамостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою.

Крім того, відповідачем-1 листом від 15.02.2023 № 189 повідомлено, що про існування рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.11.2020 № 54/41-р/к у справі № 54/32-20 КП «Запоріжміськсвітло» не було відомо, оскільки зазначене рішення до підприємства не надсилалось. Таким чином про нього КП «Запоріжміськсвітло» стало відомо лише під час розгляду листа Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області від 02.02.2023 № 57-101-699ВИХ-23.

І навпаки, ТОВ «РІФ СІЧ», маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, нівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого отримало бюджетні кошти в сумі 202080,00 грн.

Вищезазначене свідчить про наявність у відповідача-2 умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави й суспільства, з метою отримання прибутку.

Установлено, що за результатами виконання Договору №22ВТП від 13.12.2017 відповідач-2 одержав 202080,00 грн.

Ураховуючи наявність умислу лише у ТОВ «РІФ СІЧ», як сторони оспорюваного договору, одержані ним 202080,00 грн. за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Зокрема, Держаудитслужбою здійснюється контроль за правильністю та своєчасністю надходження доходів до бюджету за кодом класифікації 24060300 «Інші надходження».

Таким чином, вищевказані кошти повинні бути повернуті КП «Запоріжміськсвітло», а отримані ним за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю РІФ СІЧ на користь Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення Запоріжміськсвітло 202080,00 грн., а з Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення Запоріжміськсвітло одержані ним за рішенням суду кошти у розмірі 202080,00 грн. стягнути в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

На підставі викладеного суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у розмірі 8399,20 грн покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним протокол № 3-22ВТП розгляду тендерних пропозицій від 30.11.2017 відповідальної особи, фахівця з державних закупівель комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення Запоріжміськсвітло Нагорного С.Л.

Визнати недійсним договір № 22ВТП про закупівлю товару від 13.12.2017, укладеного між Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення Запоріжміськсвітло (Південне шосе, буд. 7, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код 03345076) та Товариством з обмеженою відповідальністю РІФ СІЧ (вул. Крива бухта, буд. 102, м. Запоріжжя, 69002, адреса вказана у ЄДР: пр. Маяковського, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 35450246).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» (код ЄДРПОУ 35450246, вул. Крива бухта, 102, м. Запоріжжя, 69002) на користь Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Запоріжміськсвітло» (код ЄДРПОУ 03345076, Південне шосе, 7, м. Запоріжжя, 69032) 202080 (двісті дві тисячі вісімдесят) грн 00 коп.

Видати наказ.

Стягнути з Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Запоріжміськсвітло» (код ЄДРПОУ 03345076, Південне шосе, 7, м. Запоріжжя, 69032) в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477689, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101) одержані ним за рішенням суду 202080 (двісті дві тисячі вісімдесят) грн 00 коп.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІФ СІЧ» (код ЄДРПОУ 35450246, вул. Крива бухта, 102, м. Запоріжжя, 69002) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69057, розрахунковий рахунок UА438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджетe - 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, в сумі 8399 (вісім тисяч триста дев`яносто дев`ять) грн 20 коп.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.08.2023.

СуддяТ.А. Азізбекян