Рішення

від 17.08.2023 по справі 910/5876/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.08.2023Справа № 910/5876/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливторг»

про стягнення 273 429,72 грн

Без повідомлення (виклику) учасників судового процесу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливторг» про стягнення 273 429,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення законодавства в сфері публічних закупівель при укладенні між Мамаївською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливторг» низки додаткових угод до договору № 18 поставки природного газу від 19.02.2018, що призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів (безпідставної зміни істотних умов договору: зростання ціни товару, як наслідок, зменшення обсягу закупівлі), що не відповідає положенням Закону України «Про публічні закупівлі» та законодавчо визначеним принципам, за якими мають здійснюватися такі закупівлі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 позовну заяву було залишено без руху через недодержання заявником вимог статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

25.04.2023 від прокурора надійшла заява в порядку усунення недоліків, зі змісту якої вбачається, що виявлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 недоліки усунуто.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 22.05.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, буд. 3.

Однак, конверт з ухвалою суду був повернутий відділенням поштового зв`язку у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та його повернення до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо його належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про розгляд справи у розмінні Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.01.2018 Мамаївською сільською радою на веб-порталі публічних закупівель «Рrоzоrrо» розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2018-01-12-001022-b про закупівлю товару - природний газ (ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо). Очікувана вартість становила 1 864 011,00 грн.

За результатами розгляду тендерних пропозицій до аукціону допущено двох учасників ТОВ «Паливторг» та ТОВ «Енергогазрезерв».

30.01.2018 здійснено розкриття тендерних пропозицій та визначено переможцем ТОВ «Паливторг», у зв`язку з поданням економічно вигіднішої пропозиції ціною 1 590 199,62 грн.

19.02.2018 за результатами процедури проведення публічних торгів між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливторг» (постачальник) та Мамаївською сільською радою (споживач) було укладено Договір № 18 поставки природного газу (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсязі), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

У п. 1.5 Договору визначено, що в період з березня 2018 до грудня 2018 року постачальник передає споживачу природний газ в обсязі 168 811 куб.м. Також у цьому пункті Договору визначено щомісячні обсяги поставки.

Згідно з п. 3.2 Договору ціна газу, який підлягає передачі у 2018 році за цим Договором, за 1 000 куб.м становить 9,42 грн.

Загальна сума поставки природного газу у 2018 році складає 1 590 199,62 грн (п. 3.6 Договору).

За умовами пунктів 3.1, 3.7 - 3.9 Договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, встановленими в цьому Договорі, що можуть коригуватися додатковими угодами до нього. Ціна і обсяги газу на кожний звітний місяць можуть коригуватися додатковими угодами, що є невід`ємною частиною даного Договором. В разі відмови споживача від запропонованої постачальником нової ціни, постачальник має право не виконувати зобов`язання, передбачене підп. 5.2.1 даного Договору. Споживач здійснює оплату вартості узгодженого до поставки обсягу споживання природного газу на звітний місяць згідно додаткових угод, що є невід`ємними частинами даного Договору.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) і діє до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 10.1 Договору).

Відповідно до пунктів 10.4, 10.11 Договору усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності). Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціна за одиницю товару) переможця процедури закупівлі та можуть коригуватись у випадках, передбачених статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Листом № 11/04-19 від 11.04.2018 ТОВ «Паливторг» запропонувало Мамаївській сільській раді укласти додаткову угоду до Договору, якою передбачити збільшення ціни на природний газ. В якості підстав для такого збільшення відповідач послався на довідку Львівської Торгово-промислової палати № 19-09/370 від 05.04.2018.

Додатковою угодою № 1 від 17.04.2018 сторони внесли зміни до Договору в частині збільшення ціни за 1 куб.м газу до 9,60 грн та зменшення обсягу поставки до 164 645 куб.м.

Листом № 25/06-25 від 25.06.2018 ТОВ «Паливторг» вдруге запропонувало Мамаївській сільській раді укласти додаткову угоду до Договору, якою передбачити збільшення ціни на природний газ. В якості підстав для такого збільшення відповідач послався на довідку Львівської Торгово-промислової палати № 19-09/552 від 17.05.2018.

Додатковою угодою № 2 від 24.07.2018 сторони внесли зміни до Договору в частині збільшення ціни за 1 куб.м газу до 10,50 грн та зменшення обсягу поставки до 153 809 куб.м.

Листом № 25/06-25 від 25.06.2018 ТОВ «Паливторг» вчергове запропонувало Мамаївській сільській раді укласти додаткову угоду до Договору, якою передбачити збільшення ціни на природний газ. В якості підстав для такого збільшення відповідач послався на довідку Львівської Торгово-промислової палати № 23/08-43 від 23.08.2018.

Додатковою угодою № 3 від 03.09.2018 сторони внесли зміни до Договору в частині збільшення ціни за 1 куб.м газу до 11,04 грн та зменшення обсягу поставки до 147 633 куб.м.

Листом № 12/09-5 від 12.09.2018 ТОВ «Паливторг» вчергове запропонувало Мамаївській сільській раді укласти додаткову угоду до Договору, якою передбачити збільшення ціни на природний газ. В якості підстав для такого збільшення відповідач послався на довідку Львівської Торгово-промислової палати № 19-09/854 від 12.09.2018.

Додатковою угодою № 4 від 23.09.2018 сторони внесли зміни до Договору в частині збільшення ціни за 1 куб.м газу до 12,144 грн та зменшення обсягу поставки до 136 717 куб.м.

Листом № 14/09-105 від 14.09.2018 ТОВ «Паливторг» вчергове запропонувало Мамаївській сільській раді укласти додаткову угоду до Договору, якою передбачити збільшення ціни на природний газ. В якості підстав для такого збільшення відповідач послався на довідку Львівської Торгово-промислової палати № 19-09/865 від 13.09.2018.

Додатковою угодою № 5 від 23.09.2018 сторони внесли зміни до Договору в частині збільшення ціни за 1 куб.м газу до 13,32 грн та зменшення обсягу поставки до 127 079 куб.м.

Листом № 08/10-100 від 08.10.2018 ТОВ «Паливторг» вчергове запропонувало Мамаївській сільській раді укласти додаткову угоду до Договору, якою передбачити збільшення ціни на природний газ. В якості підстав для такого збільшення відповідач послався на довідку Львівської Торгово-промислової палати № 19-09/960 від 03.10.2018.

Додатковою угодою № 6 від 16.10.2018 сторони внесли зміни до Договору в частині збільшення ціни за 1 куб.м газу до 14,52 грн та зменшення обсягу поставки до 118 854 куб.м.

Додатковою угодою № 7 від 22.12.2018 сторони внесли зміни до п. 3.6 Договору та визначили, що загальна сума поставки природного газу у 2018 році складає 1 028 913,72 грн, тобто зменшено суму Договору на 561 285,90 грн.

Згідно з наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу №РН-0000382 від 18.04.2018, №РН-0000506 від 15.05.2018, №РН-0001067 від 20.11.2018, №РН-0001262 від 19.12.2018, №РН-0001432 від 26.12.2018, загальний обсяг поставленого на виконання умов Договору природного газу склав 80,2 тис куб.м, а його загальна вартість - 1 028 913,72 грн.

З наявних в матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що упродовж 2018 року Мамаївська сільська рада перерахувала на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 1 028 913,72 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом прокурор зазначає, що укладені сторонами додаткові угоди до Договору є нікчемними в силу положень статті 37 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки надані відповідачем довідки не містять інформації про коливання ціни на товар, що є необхідною умовою для зміни ціни за одиницю товару відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а лише засвідчують середній рівень цін на певну дату. Крім того прокурор вказує на недобросовісність дій відповідача, яка полягає в умисному заниженні ціни на товар з метою перемоги в аукціоні, й подальшого її збільшення. Відтак, зважаючи на нікчемність додаткових угод до Договору, прокурор вважає наявними підстави для стягнення з відповідача 273 429,72 грн, що сплачені на їх виконання, адже такі кошти отримані відповідачем безпідставно - природний газ на зазначену суму не поставлено.

У частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною першою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Прокурор, у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», повідомив Мамаївську сільську раду про звернення до суду з позовом в інтересах держави в її особі щодо та стягнення з відповідача 273 429,72 грн безпідставно сплачених коштів.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, виплата коштів у зазначеному розмірі на підставі додаткових угод до Договору зумовило втрату бюджетних коштів, що негативно вплинуло на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави.

Тобто звернення з цим позовом до суду спрямоване на задоволення потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо наповнення місцевого бюджету.

Підставою для звернення до суду з даним позовом прокурор зазначив те, що позивач, як уповноважений орган у спірних правовідносинах, будучі обізнаними про наявність порушення під час проведення процедури закупівлі та неефективне витрачання бюджетних коштів, не належно здійснює надані йому законодавством України повноваження і протягом тривалого часу не вживає заходів щодо повернення безпідставно сплачених коштів на виконання нікчемних додаткових угод до Договору.

Суд вважає, що прокурором дотримано визначений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Мамаївської сільської ради, підстав для залишення позовної заяви без розгляду, в порядку п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, після відкриття провадження у справі судом не встановлено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Абзацом першим частини другої статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як встановлено судом Мамаївською сільською радою за результатами проведеної процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» було укладено з переможцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливторг» Договір, у якому сторони обумовили усі істотні умови, зокрема предмет, ціну та строк його дії.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною першою статті 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України «Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 Цивільного кодексу України та положень пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21 та від 07.12.2022 у справі № 927/189/22).

Водночас чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін.

Прокурор, звертаючись з позовом у цій справі, посилається на відсутність належних доказів на підтвердження коливання ціни товару, що є предметом Договору, оскільки, за його доводами, надані відповідачем довідки не містять інформації про коливання ціни на товар, що є необхідною умовою для зміни ціни за одиницю товару відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а лише засвідчують середній рівень цін на певну дату.

У постанові Верховного Суду від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21 зазначено, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

Таким чином, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.

При цьому у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18 у подібних правовідносинах.

Надана відповідачем довідка Львівської Торгово-промислової палати № 19-09/370 від 05.04.2018 вищезазначеним вимогам не відповідає, оскільки містить відомості лише щодо зміни ціни за 1000 куб.м природного газу у період з 03.03.2018 по 30.03.2018, проте в ній не зазначено про коливання ціни на товар від дати подання тендерної пропозиції чи укладення Договору.

Тобто при зверненні до Мамївської сільської ради із пропозицією підвищити ціну, відповідач не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання Договору по ціні, запропонованій на аукціоні, не навів причини, через які виконання укладеного Договору стало для нього вочевидь невигідним. Крім того, відповідач не довів, що таке підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Поряд з цим, перемога в тендері (закупівля за кошти місцевого бюджету) та укладення Договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% у спосіб укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції ТОВ «Паливторг» у тендері з метою перемоги.

У цьому висновку суд звертається до висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 16.02.2023 у cправі № 903/366/22, від 07.09.2022 у cправі № 927/1058/21, від 19.07.2022 у cправі № 927/568/21 (у справах із подібними правовідносинами).

Як передбачено положеннями частин 1 - 3 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Суд враховує, сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.

Суд зазначає, що пункт 2 частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

При цьому обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №927/4058/21, від 22.06.2022 у справі №917/1062/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, від 13.07.2021 у справі №927/550/20.

В обґрунтування права на підписання додаткових угод та збільшення ціни товару Мамаївська сільська рада послалась на роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2019 № 3302-05/34307-06, згідно з яким у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Водночас право тлумачити норму права є виключним правом суду. Роз`яснення державних органів (листи, рекомендації) не є нормою права і не мають юридичного значення, про що вказано і в самому листі Мінекономіки.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №927/550/20.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що додаткові угоди № 1 від 17.04.2018, № 2 від 24.07.2018, № 3 від 03.09.2018, № 4 від 23.09.2018, № 5 від 23.09.2018 та № 6 від 16.10.2018 до Договору є нікчемними в силу положень статей 36, 37 Закону України «Про публічні закупівлі», і, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін.

Щодо застосування наслідків недійсності правочинів шляхом стягнення з ТОВ «Паливторг» на користь Мамаївської сільської ради безпідставно отриманих коштів в загальному розмірі 273 429,72 грн суд зазначає наступне.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Нікчемність додаткових угод № 1 від 17.04.2018, № 2 від 24.07.2018, № 3 від 03.09.2018, № 4 від 23.09.2018, № 5 від 23.09.2018 та № 6 від 16.10.2018 до Договору (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані Договором, тобто зобов`язання є договірними.

Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 Цивільного кодексу України, на яку помилково посилається прокурор.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним кодексом України і Господарським кодексом України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

У частині 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу України і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована стаття 1212 Цивільного кодексу України.

Правова позиція щодо застосування наведених правових норм у аналогічних правовідносинах, викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Нікчемність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором, у його первинній редакції.

Виходячи із встановленого судом фактичного обсягу поставки - 80200 куб.м та визначеної у п. 3.2 Договору ціни за 1 куб.м природного газу в розмірі 9,42 грн, загальна вартість поставленого на виконання умов Договору природного газу становить 755 484,00 грн.

З наявних в матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що упродовж 2018 року Мамаївська сільська рада перерахувала на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 1 028 913,72 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи відсутність доказів поставки природного газу в обсязі, що відповідає здійсненій Мамаївською сільською радою оплаті, позовна вимога про стягнення з відповідача отриманих грошових коштів у сумі 273 429,72 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 273 429,72 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача в сумі 4 101,45 грн, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливторг» (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, буд. 3; ідентифікаційний код: 40220890) на користь Мамаївської сільської ради (59343, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, село Мамаївці, вул. Шевченка, буд. 156; ідентифікаційний код: 04417518) грошові кошти в розмірі 273 429,72 грн (двісті сімдесят три тисячі чотириста двадцять дев`ять гривень 72 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливторг» (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, буд. 3; ідентифікаційний код: 40220890) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кордуби Мирона, буд. 21 А; ідентифікаційний код: 02910120) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 101,45 грн (чотири тисячі сто одна гривня 45 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення в повному обсязі складено 17.08.2023.

Суддя О.С. Комарова