Ухвала

від 17.08.2023 по справі 910/1974/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.08.2023Справа № 910/1974/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/1974/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Білдінг та КО"

до Міністерства юстиції України

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасія Володимирівна

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж"

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про визнання протиправним і скасування наказу

Представники учасників справи:

від позивача: Круковська Р.І.;

від відповідача: Котовський В.М.;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: Бігунець І.М.; Василик В.В.;

від третьої особи-3: Бігунець І.М..

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем Білдінг та КО" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнання протиправними і скасування наказу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Міністерством юстиції України, на підставі висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 28.12.2021, прийнято безпідставно наказ №4749/5 від 31.12.2021, в результаті чого були порушені права та інтереси позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 відкрито провадження у справі №910/1974/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

У судовому засіданні 02.05.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залучення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасію Володимирівну в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" і ОСОБА_1 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 призначено підготовче засідання у справі на 08.08.2023 року.

07.08.2023 на електронну пошту суду третьою особою-2 надіслано заяву про відвід судді Васильченко Т.В., яка зареєстрована відділом діловодства суду 08.08.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" про відвід судді Васильченко Т.В.

17.08.2023 року у судовому засіданні Товариством з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" подано заяву про відвід судді Васильченко Т.В.

Розглянувши заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" про відвід судді та наведені в ній підстави, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 39 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частиною 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

При цьому, абзацом 2 частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи те, що заява про відвід судді Васильченко Т.В. у справі №910/1974/23 подана у судовому засіданні 17.08.2023 року, питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу, у відповідності до приписів статті 39 ГПК України.

Заява Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" про відвід судді Васильченко Т.В. від розгляду справи №910/1974/23 обґрунтована тим, що суддя Васильченко Т.В. була переведена до Господарського суду міста Києва з Господарського суду Луганської області, а приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасія Володимирівна народилася у Луганській області місто Сєверодонецьк та певний час працювала у Луганській області, а наразі має родинні зв`язки з одним із суддів Господарського суду міста Києва. При цьому, вказує, що суддею Васильченко Т.В. не розглянуті подані третьою особою-2 клопотання, а після подання кожного клопотання у судовому засіданні оголошується перерва.

Викладене, на думку заявника, свідчить про упередженість судді під час розгляду справи №910/1974/23.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини першої цієї самої статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

При цьому, стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Таким чином, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості.

Водночас, надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід, судом враховано те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Зокрема, відповідно до частини четвертої статі 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У поданій заяві про відвід не наведено фактів прояву суддею Васильченко Т.В. поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи небезсторонність у цій справі, а доводи фактично зводяться до незгоди з процесуальними діями судді.

Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" про відвід судді, оскільки заявником не доведено упередженість або небезсторонність судді, а доводи, наведені в заяві, не є, в розумінні процесуального закону, підставою для відводу судді.

Разом з цим, після подання Товариством з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" клопотання про долучення висновку експерта у галузі права, суддею Васильченко Т.В. встановлено, що він складений давнім її знайомим в межах наукової діяльності, з яким підтримуються дружні стосунки, у зв`язку з чим у судовому засіданні 17.08.2023 року було розкрито учасникам справи відповідну інформацію та, після заслуховування думки учасників справи, суддею Васильченко Т.В. заявлено самовідвід.

Так, як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

На виконання положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суд застосовує практику Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Так, в пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

У рішення по справі "Фельдман проти України", №76556/01 та №38779/04, від 08.04.2010, Європейським судом з прав людини зазначено, що з метою вирішення, чи може суд вважатися "безстороннім" у розумінні цього положення мають бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу.

Відповідно до рішення у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Отже, з численної практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Заявлення самовідводу є обов`язком судді, який він має виконати, як тільки йому стають відомі обставини, що є підставою для відводу. Форми заявлення самовідводу судді процесуальним законом не передбачені.

Частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За приписами статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

З огляду на все вищевикладене, з метою недопущення будь-яких сумнівів у учасників справи чи інших осіб щодо безсторонності та об`єктивності складу суду під час розгляду вказаної справи, в т.ч. і щодо надання оцінки поданим учасниками справи доказам та клопотанням, самовідвід судді Васильченко Т.В. у справі №910/1974/23 підлягає задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Таким чином, матеріали справи підлягають передачі уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.

Керуючись статтями 32, 35, 37, 39, 40, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" про відвід судді Васильченко Т.В. від розгляду справи №910/1974/23 та визнати її необґрунтованою.

2. Самовідвід судді Васильченко Т.В. від розгляду справи №910/1974/23 задовольнити.

3. Справу №910/1974/23 передати уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (в порядку ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст ухвали складено та підписано 18.08.2023.

Суддя Т.В. Васильченко