Рішення

від 18.08.2023 по справі 910/14733/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.08.2023Справа № 910/14733/22

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Леонідос" (Україна, 02166, м. Київ, вул. М. Жукова, буд. 26; ідентифікаційний код: 35222058)

до Комунального підприємства "Київпастранс" (Україна, 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2; ідентифікаційний код: 31725604)

про стягнення 1 147 328,66 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Леонідос" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Київпастранс" (далі - відповідач) про стягнення 1 147 328,66 грн, з яких 759 906,00 грн заборгованості, 327 275,58 грн інфляційних втрат та 60 147,08 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 54.19-5 підряду на виконання робіт від 07.02.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

17.01.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2.

На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 10.02.2023 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

21.02.2023 до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення 16.02.2023 поштового відправлення відповідачеві (копії ухвали про відкриття провадження у справі від 10.02.2023).

Відтак суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та йому були створені достатні умови для реалізації своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

07.03.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.02.2019 між Комунальним підприємством "Київпастранс" (замовник) та Приватним підприємством "Леонідос" (підрядник) було укладено Договір № 54.19-5 підряду на виконання робіт (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, підрядник бере на себе зобов`язання власними і залученими силами та засобами, з використанням власник матеріальних ресурсів, на власний ризик виконати і здати в обумовлений цим Договором строк роботи за предметом закупівлі: "Капітальний ремонт будівель та споруд. Куренівське ТРЕД по вул. Сирецькій, 25" (ремонт оглядових канав та дренажних приямків (3-4 стрічки) виробничого корпусу) відповідно до ДСТУ Б Д. 1.1-111:2013 ("Будівельні роботи та поточний ремонт") код 45000000-7 за ДК 021:2015, а замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх вартість відповідно до умов Договору.

Договірна ціна (вартість) робіт за цим Договором є твердою, визначена відповідно до вимог Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та складає 1 230 355,00 грн, крім того ПДВ 20% - 246 071,00 грн (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата робіт здійснюється за власні кошти підприємства та за рахунок коштів міського бюджету м. Києва. Розрахунки за виконані роботи здійснюються після надходження бюджетних коштів від головного розпорядника бюджетних коштів в межах відповідних бюджетних призначень. Замовник не несе відповідальності за виконання своїх зобов`язань щодо оплати у разі відсутності фінансування з бюджету.

Порядок розрахунків за рахунок коштів міського бюджету м. Києва здійснюється за таким порядком: замовник здійснює оплату прийнятих робіт за умови наявності відповідних коштів на своєму рахунку в ГУ ДКСУ в місті Києві на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), оформлених в установленому порядку, за фактично виконані роботи. У разі затримки бюджетного фінансування оплата за виконані роботи здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання замовником бюджетних коштів відповідного призначення на свій реєстраційний рахунок (підп. 4.1.1 п. 4.1 Договору).

Порядок розрахунків за власні кошти підприємства здійснюється за таким порядком: оплата за виконані роботи здійснюється замовником протягом 90 робочих днів на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), оформлених в установленому порядку, за фактично виконані роботи (підп. 4.1.2 п. 4.1 Договору).

Згідно з п. 11.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 26.04.2019 до Договору, він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків по даному Договору.

Позивач зазначає, що на виконання своїх договірних зобов`язань він виконав, а відповідач прийняв роботи загальною вартістю 759 906,00 грн, що підтверджується Актом № 1 виконаних робіт за грудень 2019 року (форма КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних ремонтних робіт та витрати за грудень 2019 (форма КБ-3), проте відповідач власні зобов`язання щодо оплати робіт не виконав.

З огляду на те, що відповідач не розрахувався за виконані роботи, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 759 906,00 грн заборгованості, 327 275,58 грн інфляційних втрат та 60 147,08 грн 3 % річних.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною першою статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Суд встановив факт виконання позивачем ремонтних робіт загальною вартістю 759 906,00 грн, про що свідчать підписані обома сторонами та скріплені їхніми печатками Акт № 1 виконаних робіт за грудень 2019 року (форма КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних ремонтних робіт та витрати за грудень 2019 (форма КБ-3).

Вищезазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", будь-які істотні недоліки у них відсутні, відтак суд приймає їх як належні докази на підтвердження виконання робіт позивачем та їх прийняття відповідачем.

Доказів на підтвердження наявності у відповідача заперечень щодо якості та обсягів виконаних робіт загальною вартістю 759 906,00 грн суду не надано.

Згідно з частинами 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на положення підп. 4.1.2 пункту 4.1 Договору, зважаючи на відсутність доказів фінансування робіт за рахунок коштів міського бюджету м. Києва, зобов`язання відповідача з оплати вартості робіт мало бути виконане протягом 90 робочих днів від дати підписання вищезазначених Акта та Довідки, тобто до 08.05.2020.

Відтак суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов`язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 759 906,00 грн визнається судом обґрунтованою.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 327 275,58 грн інфляційних втрат та 60 147,08 грн 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що розрахований позивачем розмір не перевищує розміру, розрахованого судом, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Натомість при розрахунку 3% річних позивач не врахував положень статті 253 Цивільного кодексу України, згідно з якими перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За підрахунком суду, здійсненим не виходячи за заявлений позивачем період нарахування, а саме з 09.05.2020 по 26.12.2022, розмір 3% річних складає 60 044,18 грн.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в розмірі 759 906,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 327 275,58 грн та 3% річних в розмірі 60 044,18 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 17 208,39 грн. Решта сплаченого судового збору в розмірі 1,54 грн залишається за позивачем.

Зважаючи на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката, про які зазначено в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розподілу вказаних витрат між сторонами.

Керуючись статтями 129, 191, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (Україна, 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2; ідентифікаційний код: 31725604) на користь Приватного підприємства "Леонідос" (Україна, 02166, м. Київ, вул. М. Жукова, буд. 26; ідентифікаційний код: 35222058) заборгованість в розмірі 759 906 (сімсот п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот шість) грн 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 327 275 (триста двадцять сім тисяч двісті сімдесят п`ять) грн 58 коп., 3% річних в розмірі 60 044 (шістдесят тисяч сорок чотири) грн 18 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 17 208 (сімнадцять тисяч двісті вісім) грн 39 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1,54 грн покласти на позивача.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.08.2023

Суддя О.В. Нечай