Рішення

від 10.08.2023 по справі 910/6526/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.08.2023Справа № 910/6526/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР ФУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ ГРУП"

про стягнення 342585,93 грн та зобов`язання виконати умови договору

Представники сторін:

від позивача: Новиков К.О.

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР ФУД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ ГРУП" про стягнення 342585,93 грн заборгованості, з яких: 325000,00 грн - сума основного боргу, 12612,58 грн - пеня, 756,75 грн - 3% річних, 4216,60 грн - інфляційні збитки та зобов`язання повернути 64 піддони загальною вартістю 5440,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу (Дистриб`юторский договір) №1/21-Д від 04.01.2021.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6526/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 25.05.2023.

Протокольною ухвалою від 25.05.2023 підготовче засідання відкладено на 08.06.2023.

У судовому засіданні 08.06.2023 суд протокольною ухвалою продовжив позивачу строк для надання доказів по справі та долучив до матеріалів справи надані позивачем докази.

Протокольною ухвалою від 08.06.2023 відкладено підготовче засідання на 29.06.2023.

20.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні 29.06.2023 без участі представника позивача.

У підготовчому засіданні 29.06.2023 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.07.2023.

У судовому засіданні 20.07.2023 представники відповідача заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 20.07.2023 оголошено перерву у судовому засіданні по суті на 10.08.2023.

Представник відповідача у судовому засідання 10.08.2023 не прибув. Відповідач був обізнаний про час та місце судового засідання, що підтверджується протоколом судового засідання 20.07.2023.

Згідно із ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Представник позивача у судовому засіданні 10.08.2023 надав пояснення по суті позовних вимог.

У судовому засіданні 10.08.2023 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу (Дистриб`юторский договір) №1/21-Д від 04.01.2021, на виконання умов якого, позивач у період з 25.01.2021 по 14.02.2022 поставив відповідачу товар на суму 1 858 606,80 грн.

За доводами позивача, у відповідача наявна заборгованість у сумі 325000,00 грн (за видатковою накладною №1479 від 26.11.2021 у сумі 29112,64 грн; за видатковою накладною №1524 від 09.12.2021 у сумі 80158,08 грн; за видатковою накладною №59 від 21.01.2022 у сумі 70882,56 грн; за видатковою накладною №127 від 07.02.2022 у сумі 69580,80 грн; за видатковою накладною №157 від 14.02.2022 у сумі 75265,92 грн).

Окрім того, відповідачем не виконано зобов`язання з повернення позивачу зворотної тари (піддонів) у кількості 64 шт. вартістю 5440,00 грн (за видатковою накладною №59 від 21.01.2022 у кількості 22 шт. вартістю 1870,00 грн; за видатковою накладною №127 від 07.02.2022 у кількості 20 шт. вартістю 1700,00 грн; за видатковою накладною №157 від 14.02.2022 у кількості 22 шт. вартістю 1870,00 грн).

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу (Дистриб`юторский договір) №1/21-Д від 04.01.2021, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 325000,00 грн, пені у сумі 12612,58 грн, 3% річних 756,75 грн, інфляційних втрат у сумі 4216,60 грн та зобов`язання відповідача повернути 64 піддони загальною вартістю 5440,00 грн.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

04.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР ФУД" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛМ ГРУП" (покупець, відповідач) укладений договір купівлі-продажу (Дистриб`юторский договір) №1/21-Д (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується приймати та сплачувати вартість поставленого товару відповідно до умов договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.4. договору поставка товару здійснюється партіями. Асортимент, кількість товару і вартість кожної партії товару визначаються за видатковими накладними.

У п.2.6 договору сторони погодили, оплата вартості поставленого здійснюється покупцем на умовах, які залежать від дати поставки товару, вказаної у видатковій накладній:

- оплата вартості товару, поставленого в період з 15 квітня по 15 вересня, проводиться покупцем на умовах відстрочення платежу на 15 календарних днів від дати поставки товару, вказаної у видатковій накладній;

- оплата вартості товару, поставленого в період з 16 вересня по 14 квітня, проводиться покупцем на умовах відстрочення платежу на 21 календарний день від дати поставки товару, вказаної у видатковій накладній.

Згідно із п.2.7 договору покупець оплачує вартість товару в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця.

Покупець зобов`язується при здійсненні оплати товару (якщо оплата проводиться не в порядку передплати) в платіжному документі в графі "Призначення платежу" вказувати номер договору, номер і дату видаткової накладної, за якою проводиться оплата. В іншому випадку перераховані покупцем грошові кошти будуть зараховані Продавцем як оплата за товар, який був поставлений за неоплаченою видатковою накладною з більш ранньою датою, а якщо таких немає, то - як передплата за товар.

У пункті 8.2. договору передбачено, що при порушенні покупцем строків сплати товару покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення по день фактичного виконання зобов`язання.

За змістом п.3.1. договору товар поставляється покупцеві на піддонах, які є зворотною тарою (далі - тара). Види піддонів, кількість піддонів, заставна вартість одиниці, загальна вартість піддонів вказуються у видаткових накладних на поставку товару.

У пункті 1.8. договору сторони погодили, що тара передається на умовах зворотності.

Відповідно до п.3.2. договору повернення тари здійснюється покупцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару, якщо інший термін не встановлений сторонами в додатковій угоді до договору.

Договір набирає чинності з дня підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року. За відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на один календарний рік на тих самих умовах, які були передбачені договором (п.10.1. договору).

Згідно із наданих позивачем у матеріали справи видаткових накладних за період з 25.01.2021 по 14.02.2022 (№69 від 25.01.2021, №181 від 23.02.2021, №301 від 23.03.2021, №386 від 09.04.2021, №432 від 20.04.2021, №509 від 07.05.2021, №590 від 24.05.2021, №640 від 31.05.2021, №804 від 30.06.2021, №750 від 22.06.2021, №685 від 09.06.2021, №843 від 07.07.2021, №925 від 21.07.2021, №1000 від 03.08.2021, №1048 від 12.08.2021, №1162 від 07.09.2021, №1199 від 17.09.2021, №1270 від 07.10.2021, №1327 від 22.10.2021, №1443 від 18.11.2021, №1479 від 26.11.2021, №1524 від 09.12.2021, №59 від 21.01.2022, №127 від 07.02.2022, №157 від 14.02.2022) позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 1 858 606,80 грн.

Як підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень відповідач у період з 04.03.2021 по 23.08.2022 здійснив часткову оплату поставленого позивачем товару у сумі 1 533 606,80 грн.

За розрахунком позивача у відповідача наявна заборгованість у сумі 325000,00 грн, а саме: за видатковою накладною №1479 від 26.11.2021 у сумі 29112,64 грн; за видатковою накладною №1524 від 09.12.2021 у сумі 80158,08 грн; за видатковою накладною №59 від 21.01.2022 у сумі 70882,56 грн; за видатковою накладною №127 від 07.02.2022 у сумі 69580,80 грн; за видатковою накладною №157 від 14.02.2022 у сумі 75265,92 грн.

Також згідно із видаткових накладних за період з 25.01.2021 по 14.02.2022 кількість зворотної тари (піддонів) становить 527 шт. загальною вартістю 44795,00 грн.

Відповідач повернув позивачу зворотну тару (піддони) становить 463 шт. вартістю 39355,00 грн, що підтверджується актом повернення постачальнику №2 від 20.01.2022. Отже, залишок неповернутої тари становить 64 піддони загальною вартістю 5440,00 грн, а саме: за видатковою накладною №59 від 21.01.2022 у кількості 22 шт. вартістю 1870,00 грн; за видатковою накладною №127 від 07.02.2022 у кількості 20 шт. вартістю 1700,00 грн; за видатковою накладною №157 від 14.02.2022 у кількості 22 шт. вартістю 1870,00 грн.

06.03.2023 позивач направив відповідачу вимогу вих.№06/03 від 06.03.2023 щодо сплати заборгованості за договором купівлі-продажу (Дистриб`юторский договір) №1/21-Д від 04.01.2021 у сумі 325000,00 грн та повернення піддонів у кількості 64 шт. Однак,в відповідач вимоги позивача не задовольнив і в порушення взятих на себе зобов`язань за договором оплату заборгованості у сумі 325000,00 грн та повернення зворотної тари не здійснив.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу (Дистриб`юторский договір) №1/21-Д від 04.01.2021 позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 325000,00 грн, пені у сумі 12612,58 грн, 3% річних 756,75 грн, інфляційних втрат у сумі 4216,60 грн та зобов`язання відповідача повернути 64 піддони загальною вартістю 5440,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як встановлено судом, на виконання взятих на себе зобов`язань за договором позивач поставив відповідачу, а останній прийняв товар на суму 1 858 606,80 грн, що підтверджується видатковими накладними за період з 25.01.2021 по 14.02.2022.

Підписання представником відповідача видаткових накладних, які за умовами договору та у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами та фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Датою поставки у відповідності до умов договору є дата, вказана у видаткових накладних.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч.1 ст.692 ЦК України.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 2.6 договору сторони погодили, оплата вартості поставленого здійснюється відповідачем на умовах, які залежать від дати поставки товару, вказаної у видатковій накладній:

- оплата вартості товару, поставленого в період з 15 квітня по 15 вересня, здійснюється відповідачем на умовах відстрочення платежу на 15 календарних днів від дати поставки товару, вказаної у видатковій накладній;

- оплата вартості товару, поставленого в період з 16 вересня по 14 квітня, здійснюється відповідачем на умовах відстрочення платежу на 21 календарний день від дати поставки товару, вказаної у видатковій накладній.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань оплату поставленого позивачем товару здійснив частково у сумі 1 533 606,80 грн, у зв`язку із чим заборгованість відповідача становить 325000,00 грн.

За розрахунком позивача (з урахуванням зарахувань здійснених відповідачем оплат у відповідності до п.2.7 договору) у відповідача наявна заборгованість за видатковою накладною №1479 від 26.11.2021 у сумі 29112,64 грн; за видатковою накладною №1524 від 09.12.2021 у сумі 80158,08 грн; за видатковою накладною №59 від 21.01.2022 у сумі 70882,56 грн; за видатковою накладною №127 від 07.02.2022 у сумі 69580,80 грн; за видатковою накладною №157 від 14.02.2022 у сумі 75265,92 грн.

Оскільки поставка товару здійснена у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, відповідач мав здійснити оплату у такі строки: за видатковою накладною №1479 від 26.11.2021 у строк до 17.12.2021; за видатковою накладною №1524 від 09.12.2021 у строк до 30.12.2021; за видатковою накладною №59 від 21.01.2022 у строк до 11.02.2022; за видатковою накладною №127 від 07.02.2022 у строк до 28.02.2022; за видатковою накладною №157 від 14.02.2022 у строк до 07.03.2022.

Отже, виходячи з п.2.6. договору та ст.692 Цивільного кодексу України строк оплати за вище вказаними видатковими накладними є таким, що настав.

Невиконане зобов`язання за договором у сумі 325000,00 грн підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості по договору з оплати за поставлений товару у сумі 325000,00 грн відповідачем не надано.

Також у п.1.8., 3.1. договору сторони погодили, що товар поставляється відповідачу на піддонах, що є зворотною тарою.

Згідно із видаткових накладних за період з 25.01.2021 по 14.02.2022 кількість зворотної тари (піддонів) становить 527 шт. загальною вартістю 44795,00 грн.

У пункті 3.2. договору визначено, що відповідач здійснює повернення тари протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару.

Як підтверджується наявним у матеріалах справи актом повернення постачальнику №2 від 20.01.2022 відповідач повернув позивачу зворотну тару (піддони) становить 463 шт. вартістю 39355,00 грн, відтак залишок неповернутої тари становить 64 піддони загальною вартістю 5440,00 грн.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань тару у строки встановлені п.3.2. договору позивачу не повернув, докази протилежного у матеріалах справи.

Окрім того, судом встановлено, що позивач 06.03.2023 направив відповідачу вимогу вих.№06/03 від 06.03.2023 щодо сплати заборгованості за договором купівлі-продажу (Дистриб`юторский договір) №1/21-Д від 04.01.2021 у сумі 325000,00 грн та повернення піддонів у кількості 64 шт.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 325000,00 грн належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 325000,00 грн.

Оскільки відповідач не виконав зобов`язання з повернення зворотної тари (піддонів) та у кількості 64 піддони загальною вартістю 5440,00 грн, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача повернути позивачу 64 піддони загальною вартістю 5440,00 грн суд вважає обґрунтованими.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати поставленого товару, суд вважає правомірним та обґрунтованим нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у сумі 12612,58 грн, 3% річних у сумі 756,75 грн та інфляційні втрати у сумі 4216,60 грн.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків сплати товару встановлена у пункті 8.2. договору, згідно із яким сторонами погоджено, що при порушенні строків сплати товару відповідач сплачує продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення по день фактичного виконання зобов`язання.

Перевіривши розрахунок пені нарахованої за період з 20.12.2021 по 23.02.2022 на суму 65241,60 грн, за період з 31.12.2021 по 23.02.2022 на суму 80158,08 грн, за період з 14.02.2022 по 23.02.2022 на суму 70882,56 грн, судом встановлено, що позивачем допущено помилку у визначенні розміру подвійної облікової ставки НБУ, у зв`язку із чим розрахунок позивача є неправильним. За перерахунком суду обґрунтованою сумою пені є 4838,40 грн, а тому позовні вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пп. 3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року по справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

З розрахунку позивача вбачається, що нарахування 3% річних здійснено за період з 20.12.2021 по 23.02.2022 на суму 65241,60 грн, за період з 31.12.2021 по 23.02.2022 на суму 80158,08 грн, за період з 14.02.2022 по 23.02.2022 на суму 70882,56 грн; нарахування інфляційних втрат здійснено позивачем за січень-лютий 2022 року на суму 65241,60 грн та на суму 80158,08 грн. Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є арифметично правильними, відповідають нормам законодавства та умовам договору, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 4216,60 грн (в межах заявлених вимог) та 3% річних у сумі 756,75 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР ФУД" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ ГРУП" пені у сумі 4838,40 грн. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 325000,00 грн, 3% річних у сумі 756,75 грн та інфляційних втрат у сумі 4216,60 грн, а також в частині зобов`язання ТОВ "КЛМ ГРУП" повернути ТОВ "МАСТЕР ФУД" 64 піддони загальною вартістю 5440,00 грн суд задовольняє повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ ГРУП" (03143, місто Київ, вулиця Метрологічна, будинок 14, корпус 3, квартира 9, ідентифікаційний код 43304098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР ФУД" (63501, Харківська область, місто Чугуїв, Мікрорайон Авіатор, будинок 162, ідентифікаційний код 38227944) заборгованість у сумі 325000,00 грн, 3% річних у сумі 756,75 грн, пеню у сумі 4838,40 грн та інфляційні втрати у сумі 4216,60 грн.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛМ ГРУП" (03143, місто Київ, вулиця Метрологічна, будинок 14, корпус 3, квартира 9, ідентифікаційний код 43304098) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР ФУД" (63501, Харківська область, місто Чугуїв, Мікрорайон Авіатор, будинок 162, ідентифікаційний код 38227944) 64 піддони загальною вартістю 5440,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛМ ГРУП" (03143, місто Київ, вулиця Метрологічна, будинок 14, корпус 3, квартира 9, ідентифікаційний код 43304098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР ФУД" (63501, Харківська область, місто Чугуїв, Мікрорайон Авіатор, будинок 162, ідентифікаційний код 38227944) витрати зі сплати судового збору у сумі 5103,78 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 18.08.2023.

Суддя С.О. Турчин