Рішення

від 09.08.2023 по справі 916/266/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/266/23

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Дзюба М.Ю. на підставі ордеру;

Від відповідачів: не з`явились;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "К2000" до товариства з обмеженою відповідальністю "Аллехтон-Україна", ОСОБА_1 про стягнення 515 186,61 грн. та звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "К2000" (далі по тексту ТОВ "К2000") звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Аллехтон-Україна" (далі по тексту ТОВ "Аллехтон-Україна"), ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 ), відповідно до якої позивач просить суд:

1) стягнути заборгованість у загальному розмірі 515 186,61 грн., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 381 625,32 грн., заборгованості за прострочення строків повернення кредитних коштів в сумі 108 670,27 грн., інфляційних втрат у сумі 20 248,78 грн., 3% річних в сумі 4642,24 грн.

2) в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Аллехтон-Україна" за кредитним договором №1203/20 від 28.12.2020р. у розмірі 515 186,61 грн. звернути стягнення на предмет застави, згідно договору застави транспортного засобу від 28.12.2020р., посвідченого приватним нотаріусом Чорноног Л.В. за №1000, укладеного між ТОВ «К2000» та ОСОБА_1 , а саме: транспортний засіб комбайн зернозбиральний марка MF40, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1998 р.в., заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 , виданого ГУ Держпродспоживслужбою в Одеській області 16.12.2020р., шляхом його реалізації на прилюдних торгах в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання ТОВ "Аллехтон-Україна" зобов`язань за кредитним договором №1203/20 від 28.12.2020р., виконання зобов`язань за яким було забезпечено договором застави від 28.12.2022р., укладеним з ОСОБА_1 .

Ухвалою від 23.01.2023р. судом було відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. При цьому, вказаною ухвалою судом було зобов`язано Центр надання адміністративних послуг Татарбунарської міської ради надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , інформація про місце реєстрації якого вказана у нотаріально посвідченому договорі застави транспортного засобу від 28.12.2022р.

15.02.2023р. до суду від Відділу з питань реєстрації виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Одеської області було на виконання ухвали суду від 23.01.2023р. було повідомлено, що у реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні дані про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, ухвали суду, якими ОСОБА_1 був повідомлений про дату та час розгляду справи, були направлені судом за адресою місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 , яка вказана у договорі застави від 28.12.2022р. Проте, лише ухвала суду від 23.01.2023р. про відкриття провадження була вручена відповідачу 07.02.2023р. у відділенні поштового зв`язку, інші ухвали були повернуті до суду у зв`язку з відсутню адресата за вказаною адресою.

ТОВ "Аллехтон-Україна" було повідомлено про розгляд судом даного спору шляхом надсилання ухвал на юридичну адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_2 . Проте, ухвали суду, якими відповідач був повідомлений про дату та час розгляду судом даної справи, також були повернуті у зв`язку з відсутністю адресата.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ОСОБА_1 та ТОВ "Аллехтон-Україна" про розгляд судом даного спору.

25.07.2023р. до суду від ТОВ "Аллехтон-Україна" надійшло клопотання про відкладення судового засідання та надання можливості ознайомитись з матеріалами справи. У судовому засіданні 26.07.2023р. вказане клопотання було задоволено, у зв`язку з чим, судом було оголошено перерву до 09.08.2023р. о 14:30 год.

Проте, представник ТОВ "Аллехтон-Україна" так і не з`явився до суду для ознайомлення з матеріалами справи, відзиву на позовну заяву від вказаного відповідача, як і від ОСОБА_1 , до суду не надходило. Оскільки відповідачами не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне

28.12.2020р. між ТОВ "К2000" (Кредитор) та ТОВ "Аллехтон-Україна" (Позичальник) було укладено кредитний договір №1203/20, відповідно до п. п. 1.1-1.4 якого кредит надається Позичальнику у тимчасове користування па умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів у формі кредиту, у сумі 450 000,00 грн. Кредит надасться на поповнення обігових коштів. Надання кредиту буде здійснено протягом трьох робочих днів з моменту укладення цього договору. За користування кредитними коштами у межах терміну кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 36 % (тридцять шість) процентів річних.

Згідно з п. п. 1.5, 1.10 кредитного договору №1203/20 від 28.12.2020р. Позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 28.03.2021р. включно, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений за домовленістю сторін на підставі додаткової угоди до цього договору, або достроково, відповідно до умов цього договору. Кредит надається Кредитором Позичальнику шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника, відкритий в АТ КБ „Приватбанк.

Відповідно до п. п. 2.4, 2.5, 2.7 кредитного договору №1203/20 від 28.12.2020р. Кредитор нараховує проценти за фактичними залишками кредитної заборгованості Позичальника перед Кредитором. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, за період з першого дня поточного місяця по останній день поточного місяця (включно), а також в останній день повернення заборгованості за кредитом. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за методом «факт/факт» (фактична кількість днів користування кредитом в місяці та фактична кількість днів в році). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Повернення кредиту здійснюється згідно графіку (додаток 1) та в останній день дії договору за кредитом в повній сумі на рахунок Кредитора.

За змістом п. 4.1 кредитного договору №1203/20 від 28.12.2020р. у разі прострочення Позичальником строків сплати процентів та/або прострочення строків повернення кредитних коштів, Позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня. Нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано. Строк позовної давності для нарахування та для стягнення пені встановлюється в 1 (один) рік.

У додатку №1 до кредитного договору №1203/20 від 28.12.2020р. сторонами було викладено графік надання та погашення кредиту, згідно якого ТОВ "Аллехтон-Україна" має повернути у січні 2021р. грошові кошти у розмірі 150 000,00 грн., у лютому 2021р. 150 000,00 грн., у березні 2021р. 150 000,00 грн.

28.12.2020р. між ТОВ "К2000" (Кредитор) та ОСОБА_2 (Поручитель) в рахунок забезпечення виконання ТОВ "Аллехтон-Україна" зобов`язань за кредитним договором №1203/20 від 28.12.2020р. було укладено договір поруки.

28.12.2020р. між ТОВ "К2000" (Заставодержатель) та ОСОБА_1 (Заставодавець) було укладено нотаріально посвідчений договір застави транспортного засобу, відповідно до п. 1.1 Заставодавець з метою забезпечення виконання зобов`язання, зазначеного в цій статті, передає в заставу, а Заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених у цьому договорі, транспортний засіб, комбайн зернозбиральний марки MF40, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1998 р.в., заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 , виданого ГУ Держпродспоживслужбою в Одеській області 16.12.2020р., детальний опис якого наведено в ст. 2 цього договору. Заставою за цим договором забезпечується виконання ТОВ "Аллехтон-Україна" всіх зобов`язань перед Застоводержателем за кредитним договором №1203/20 від 28.12.2020р., а також договорів про внесення змін та доповнень, що можуть бути укладені до нього у майбутньому (в тому числі, але не виключно, стосовно збільшення розміру процентів за користування кредитом, збільшення строку повернення кредиту, збільшення розміру (суми) кредиту), що випливає з укладеного між ними, а саме:

- повернути суму наданого Заставодержателем Боржнику кредиту у розмірі 450 000,00 грн. у строк до 28.03.2021р.;

- сплатити проценти (щомісячний платіж) щомісячно до 07 числа місяця включно, наступного за звітним (за місяцем за який нараховано проценти), а також в останній день повернення заборгованості за кредитним договором;

- сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, штрафи та інші штрафні та фінансові санкції за порушення зобов`язань за основним зобов`язанням, що передбачені кредитним договором;

Сплатити всі передбачені Кредитним договором комісії, платежі, відшкодування витрат та збитків Заставодавця;

Згідно з п. 2.4 договору застави транспортного засобу від 28.12.2020р. за домовленістю сторін на момент укладення цього договору предмет застави оцінено у сумі 518 000,00 грн.

За змістом п. 6.1 договору застави транспортного засобу від 28.12.2020р. Заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету застави переважно перед іншими кредиторами Заставодавця в таких випадках:

- у разі невиконання чи неналежного виконання основного зобов`язання;

- у разі невиконання вимоги Заставодержателя про дострокове виконання основного зобов`язання, зробленої на підставі закону, договору, з якого виникло основне зобов`язання, чи цього договору;

- незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання у випадку смерті Заставодавця;

- незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання у випадку будь-якого порушення умов договору, на підставі якого виникло основне зобов`язання;

- незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання у випадку будь-якого порушення Заставодавцем умов цього договору;

- незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, коли іншою особою розпочато процедуру звернення стягнення на предмет застави;

- незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом Заставодавця/боржника за договором, на підставі якого виникло основне зобов`язання;

- в інших випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.2 договору застави транспортного засобу від 28.12.2020р. звернення стягнення на предмет застави здійснюється на вибір Заставодержателя: за рішенням суду; шляхом позасудового врегулювання відповідно до чинного законодавства України.

Договір застави транспортного засобу від 28.12.2020р. був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Л.В. за №1000.

28.12.2020р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено відомості про заставу рухомого майна згідно договору застави транспортного засобу від 28.12.2020р., що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом №28429429 від 16.01.2023р.

20.03.2021р. між ТОВ "К2000" та ТОВ "Аллехтон-Україна" було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №1203/20 від 28.12.2020р., відповідно умов якої сторони дійшли згоди продовжити строк повернення кредитних коштів до 28.09.2021р.; передбачено обов`язок Починальника сплатити комісію у розмірі 4 500,00 за продовження терміну дії договору; виключено додаток №1 (графік) з договору.

20.03.2021р. між ТОВ "К2000" та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №1203/20-П від 28.12.2020р.

Відповідно до довідки №1256 від 08.11.2022р., виданої АТ „Піреус Банк МКБ, 28.12.2020р. ТОВ "К2000" було перераховано на рахунок ТОВ "Аллехтон-Україна" грошові кошти у розмірі 450 000,00 грн.; протягом періоду з 30.12.2020р. по 19.10.2021р. відповідачем було повернуто кредитні кошти та сплачено комісію на загальну суму 193 584,39 грн., з яких 6750,00 грн. сплата комісії за надання кредиту, 4500,00 грн. комісія за продовження договору.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ "К2000" станом на 28.09.2022р., загальна сума грошових коштів, які були повернуті ТОВ "Аллехтон-Україна", складає 68 374,68 грн., заборгованість за тілом кредиту складає 381 625,32 грн.; сума нарахованих відсотків за період з 30.12.2020р. по 28.09.2022р. складає 229 379,98 грн., з яких лише 120 709,71 грн. були сплачені відповідачем, тобто сума боргу за відсотками складає 108 670,27 грн.

У поданих до суду письмових поясненнях ТОВ "К2000" було повідомлено, що нарахування відсотків за ставкою 36% річних припинилось 28.09.2021р., 19.10.2021р. внесений відповідачем платіж був зарахований в рахунок погашення всієї суми відсотків, за якими була наявна заборгованість; з 01.10.2021р. по 28.09.2022р. позивачем було нараховано відповідачу пеню у розмірі 108 670,27 грн.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 28.12.2020р. ТОВ "К2000" на виконання зобов`язань за кредитним договором №1203/20 від 28.12.2020р. було перераховано на рахунок ТОВ "Аллехтон-Україна" грошові кошти у розмірі 450 000,00 грн., які мали були повернуті відповідачем у строк до 28.09.2021р.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 631 ЦК України та ч. 7 ст. 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

З наданої позивачем довідки №1256 від 08.11.2022р., виданої АТ „Піреус Банк МКБ, а також згідно розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, зобов`язання щодо повернення кредитних коштів ТОВ "Аллехтон-Україна" були виконані частково шляхом повернення кредитних коштів на суму 68 374,68 грн.

З викладених обставин суд доходить висновку про наявність підстав для присудження до стягнення з ТОВ "Аллехтон-Україна" на користь ТОВ "К2000" заборгованості за тілом кредиту в сумі 381 625,32 грн. (450 000,00 грн. 68 374,68 грн. = 381 625,32 грн.).

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ "К2000" до ТОВ "Аллехтон-Україна" вимог в частині стягнення заборгованості за прострочення строків повернення кредитних коштів в сумі 108 670,27 грн., яка згідно наданих позивачем письмових пояснень є пенею, нарахованою у зв`язку порушенням строків повернення кредитних коштів за період з 01.10.2021р. по 28.09.2022р., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

24.02.2022р. Указом Президента України №64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р.

Законом України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану № 2120-IX від 15.03.2022р. було доповнено Прикінцеві та перехідні положення ЦК України пунктом 18.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України суд доходить висновку про відсутність у ТОВ "К2000" права вимагати у ТОВ "Аллехтон-Україна" сплати пені, починаючи з 24.02.2022р.

З викладених обставин позовні вимоги ТОВ "К2000" про стягнення пені підлягають частковому задоволенню шляхом присудження до стягнення із ТОВ "Аллехтон-Україна" пені у розмірі 27 456,11 грн., яка була нарахована на заборгованість за тілом кредиту у розмірі 381 625,32 грн. за період з 01.10.2021р. по 23.02.2022р. Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заявлених позивачем вимог у названій частині.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язання щодо своєчасного повернення грошових коштів, позивачем в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано відповідачу до сплати збитки від інфляції у розмірі 20 248,78 грн., які були нараховані на заборгованість за тілом кредиту з урахуванням показників інфляції за жовтень 2021р. лютий 2022р. включно, 3% річних в сумі 4642,24 грн., які також були нараховані на заборгованість за тілом кредиту за період з 29.09.2021р. по 23.02.2022р.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком необхідність задоволення заявлених ТОВ "К2000" позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із ТОВ "Аллехтон-Україна" збитків від інфляції у розмірі 20 248,78 грн., 3% річних в сумі 4 642,24 грн.

В силу положень ч. ч. 1-2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

28.12.2020р. між ТОВ "К2000" (Заставодержатель) та ОСОБА_1 (Заставодавець) було укладено нотаріально посвідчений договір застави транспортного засобу, відповідно до умов якого 1 Заставодавець з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Аллехтон-Україна" за кредитним договором №1203/20 від 28.12.2020р. передав у заставу транспортний засіб, а саме: комбайн зернозбиральний марки MF40, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1998 р.в., заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 , виданого ГУ Держпродспоживслужбою в Одеській області 16.12.2020р.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України Про заставу № 2654-XII від 2 жовтня 1992 року (з наступними змінами і доповненнями), в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Згідно зі ст. 20 Закону України „Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на рухоме майно, яке знаходиться в заставі, здійснюється у відповідності до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" N 1255-IV від 18 листопада 2003 року (з наступними змінами і доповненнями), відповідно до ст. 1 якого цей закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

В силу приписів ч. ч. 1, 3 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно із ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Умовами п. 6.2 договору застави транспортного засобу від 28.12.2020р. передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється на вибір Заставодержателя: за рішенням суду; шляхом позасудового врегулювання відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та факт неналежного виконання ТОВ "Аллехтон-Україна" зобов`язань за кредитним договором №1203/20 від 28.12.2020р. у загальному розмірі 433 972,45 грн., суд дійшов висновку що позовні вимоги ТОВ "К2000" про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню на суму боргу, яка була присуджена до стягнення із відповідача, тобто грошових коштів у розмірі 433 972,45 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених ТОВ "К2000" до ТОВ "Аллехтон-Україна" позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 381 625,32 грн., пені у розмірі 27 456,11 грн., збитків від інфляції у розмірі 20 248,78 грн., 3% річних у розмірі 4642,24 грн.; в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Аллехтон-Україна" у загальному розмірі 433 972,45 грн. звернути стягнення на предмет застави - транспортний засіб комбайн зернозбиральний, власником якого є ОСОБА_1 , шляхом продажу вказаного транспортного засобу з публічних торгів відповідно до положень Закону України „Про виконавче провадження. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись cm. cm. 86,129, 236 - 238, 240, 331 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аллехтон-Україна /68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 296; ідентифікаційний код 36190609/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "К2000" /03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 22; ідентифікаційний код 40776130/ заборгованість за тілом кредиту в сумі 381 625,32 грн. /триста вісімдесят одна тисяча шістсот двадцять п`ять грн. 32 коп./, пеню у розмірі 27 456,11 грн. /двадцять сім тисяч чотириста п`ятдесят шість грн. 11 коп./, збитки від інфляції у розмірі 20 248,78 грн. /двадцять тисяч двісті сорок вісім грн. 78 коп./, 3% річних у розмірі 4 642,24 грн. /чотири тисячі шістсот сорок дві грн. 24 коп./.

3. В рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Аллехтон-Україна" /68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 296; ідентифікаційний код 36190609/ перед товариством з обмеженою відповідальністю "К2000" /03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 22; ідентифікаційний код 40776130/ за кредитним договором №1203/20 від 28.12.2020р. у розмірі 433 972,45 грн. /чотириста тридцять три тисячі дев`ятсот сімдесят дві грн. 45 коп./ звернути стягнення на предмет застави, згідно договору застави транспортного засобу від 28.12.2020р. посвідченого приватним нотаріусом Чорноног Л.В. за №1000, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «К2000» та ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 /, а саме: транспортний засіб комбайн зернозбиральний марка MF40, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1998 р.в. заводський номер НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 / на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 , виданого ТУ Держпродспоживслужбою в Одеській області 16.12.2020р., шляхом його реалізації на прилюдних торгах в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аллехтон-Україна" /68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 296; ідентифікаційний код 36190609/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "К2000" /03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 22; ідентифікаційний код 40776130/ судовий збір у розмірі 6509,59 грн. /шість тисяч п`ятсот дев`ять грн. 59 коп./.

5. Стягнути з ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю "К2000" /03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 22; ідентифікаційний код 40776130/ судовий збір у розмірі 6509,59 грн. /шість тисяч п`ятсот дев`ять грн. 59 коп./.

6. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 17 серпня 2023 р.

Суддя С.П. Желєзна