Рішення

від 16.08.2023 по справі 916/2280/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2280/23Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/2280/23

За позовом: Державного закладу Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського (65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 26; код ЄДРПОУ 02125473)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Систем Лігал Консалтинг (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 115, кв. 155А; код ЄДРПОУ 42307344)

Про стягнення 5350,00 грн.

Встановив Державний заклад Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Систем Лігал Консалтинг про стягнення 5350,00 грн.

Позовні вимоги направлено на стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 5000,00 грн. та суми штрафних санкцій у розмірі 350,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2023р. позовну заяву Державного закладу Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського від 30.05.2023р. вх. № ГСОО 2360/23 залишено без руху. Позивачу встановлено усунути недоліки позовної заяви, які визначено судом в ухвалі суду. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Державний заклад Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

06.06.2023р. до господарського суду Одеської області позивачем супровідним листом були надані докази, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 05.06.2023р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.2023р. прийнято позовну заяву Державного закладу Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2280/23. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його офіційну електронну адресу, яка міститься у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ухвали суду.

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївської області було укладено із Товариством з обмеженою відповідальністю Систем Лігал Консалтинг Договір оренди № 209840912007 від 10.02.2020 року, предметом якого є надання в оренду некапітальної будови за адресою м. Одеса, вул. Старопортофранківська буд. 34, балансоутримувачем якої є Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського».

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (грудень 2019р.) 10847,26 грн.

Згідно п. 3.2 Договору, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначену законодавством.

Згідно п. 3.6 Договору, орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

За поясненнями позивача, відповідач протягом 2022 року не в повному обсязі сплачував орендну плату та станом на день подання позову утворилась заборгованість перед позивачем яка складає заборгованість з орендної плати та ПДВ - 5000,00 грн.

Позивачем було пояснено суду, що зважаючи на те, що Університет є державним закладом, який фінансується за рахунок Державного бюджету України, стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання має відбуватися у розмірі визначеному ст.231 ГК України, а саме шляхом стягнення пені у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення та додатково штрафу у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Відповідно за прострочення виконання відповідачем зобов`язань із сплати орендної плати за договором, застосовуються такі штрафні санкції (станом на 14.11.2022 року): 7% штраф за прострочення сплати орендної плати із ПДВ = 5000,00 грн. * 7% = 350,00 грн.

03.10.2023 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію вих.№1741/07, з вимогою у добровільному порядку виконати зобов`язання щодо оплати орендної плати, ПДВ, житлового-комунальних послуг та земельного податку протягом 7 днів з моменту отримання претензії. Станом на день подання позову, претензію не отримано, відповідне поштове відправлення повернуто Університету за завершенням терміну зберігання.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як з`ясовано судом, 10.02.2020 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Систем Лігал Консалтинг було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №209840912007 та за цим договором балансоутримувачем нерухомого майна є Державний заклад Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського.

Відповідно до претензії від 03.10.2022р. №1741/07 позивач вимагав від відповідача сплатити загальну суму заборгованості у розмірі 24924,37 грн.

При зверненні з даним позовом до суду, позивачем надано довідку про заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Систем Лігал Консалтинг за договором №209840912007 від 10.02.2020р., підписану головний бухгалтером В. Візнюк та бухгалтером О. Мовчанюк, за якою станом на 01.05.2023р. борг становить 5000,00 грн., які і заявлені до стягнення позивачем, з посиланням на сплату орендної плати відповідачем, не в повному обсязі.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариства з обмеженою відповідальністю Систем Лігал Консалтинг прийнятих на себе зобов`язань зі своєчасно сплати вартості орендної плати в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим вимоги по сплаті основного боргу у розмірі 5000,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойка (пеня) штраф, то вона підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зважаючи на те, що позивач є державним закладом, який фінансується за рахунок Державного бюджету України, стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання має відбуватися у розмірі визначеному ст. 231 ГК України, а саме шляхом, зокрема, стягнення штрафу у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно, за прострочення виконання відповідачем зобов`язань із сплати орендної плати за договором застосовуються штрафні санкції у розмірі 350,00 грн. штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2684,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Державного закладу Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Систем Лігал Консалтинг (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 115, кв. 155А; код ЄДРПОУ 42307344) на користь Державного закладу Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського (65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 26; код ЄДРПОУ 02125473) заборгованість з орендної плати у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп., штраф у розмірі 350 (триста п`ятдесят) грн. 00 коп. та втирати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено 16 серпня 2023 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко