Ухвала

від 16.08.2023 по справі 923/65/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"16" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 923/65/22Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Хмельницький О.В.

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

справу №923/65/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ"

до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства "АНГЕЛІНА"

про стягнення 210 100,62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ" звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "АНГЕЛІНА" заборгованості за договором поставки №09.03.21-170/1 в розмірі 210 100,62 грн., що складається з суми заборгованості з врахуванням скоригованої вартості Товару в розмірі 174950,13 грн., пені у розмірі 12 659,99 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 20 266,08 грн., 3% річних у розмірі 2 224,42 грн.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 28.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше засідання по справі на 24.02.2022 о 10:30 за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 18, зал судових засідань № 208. Також ухвалою суду від 28.01.2022 учасникам справи запропоновано надати до суду заяви по суті справи.

Згідно із частиною сьомою статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 р. № 1402-VIII у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2023 для розгляду судової справи №923/65/22 визначено головуючий суддя: Смелянець Г.Є.

12.06.2023 господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є. постановлено ухвалу, якою прийнято до провадження справу №923/65/22. Розгляд справи ухвалено почати спочатку та судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 20.07.2023 о 10:30, із викликом учасників справи у судове засідання.

У судовому засіданні 20.07.2023, за участю представника позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, судом постановлено протокольну ухвалу, якою у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті оголошено перерву до 03.08.2023 о 15:20, із викликом учасників справи у судове засідання, яке судом постановлено провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача.

03.08.2023 судове засідання не відбулось, через тимчасову непрацездатність судді Смелянець Г.Є. з 01.08.2023 та ухвалою суду від 04.08.2023 призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 16.08.2023 о 17:30, із викликом учасників справи у судове засідання.

Ухвалу суду від 04.08.2023 надіслано позивачу на електронну адресу, зазначену самим позивачем у заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за вх.№21312/23 від 28.06.2023. Вказану ухвалу отримано представником позивача адвокатом Самсонюк Я.О. 12.08.2023, про що свідчить відповідне повідомлення про отримання за вх.№27591/23 від 14.08.2023.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Згідно з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладених у постанові від 28.04.2023 у справі № 904/272/22, судом ураховано, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення.

Між тим, у судове засідання 16.08.2023 позивач не з`явився та про причини свого нез`явлення суд не повідомив. Заяви про розгляд справи за відсутністю позивача у судових засіданнях, останнім до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Положеннями статті 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, частиною четвертою якої встановлено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Гіпотеза наведених правових норм свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 викладений висновок щодо застосування норми пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а саме: правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть у тих випадках, коли його явка визнана судом необов`язковою і наслідки неявки не роз`яснювалися.

Отже, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні, кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Як вже було зазначено судом, представник позивача , який про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у судове засідання 16.08.2023 не з`явився.

При цьому, не з`явившись у судове засідання щодо розгляду справи по суті 16.08.2023 позивач про поважність причини неявки у судове засідання суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача також не надав.

За приписами ч. 4 ст. 11 ГПК України при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте, право на суд не є абсолютним, і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В рішенні від 07.07.1989р. у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Приймаючи до уваги наведене, оскільки позивач, якого належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 16.08.2023 не з`явився, не повідомивши при цьому про причини відсутності та не надавши клопотання про розгляд справи без його участі, господарський суд дійшов висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ" підлягає залишенню без розгляду.

Окрім того, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч.4 ст.226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Щодо вирішення питання про повернення судового збору з бюджету, то в силу вимог п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» відповідне питання вирішується господарським судом за клопотанням особи, яка сплатила судовий збір.

Керуючись п. 4 ч.1 ст.226, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В АЛ И В:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕМ" до Приватного сільськогосподарського підприємства "АНГЕЛІНА" про стягнення 210 100,62 грн. у справі №923/65/23 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 16.08.2023р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу складено 17.08.2023р.

Суддя Г.Є. Смелянець