Рішення

від 18.08.2023 по справі 922/2700/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2700/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського,1-Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ: 14360570) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРБОН ЛЮКС" (61058, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А; код ЄДРПОУ: 39747190), 2) Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ІПН: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

23.06.2023 Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРБОН ЛЮКС" та Фізичної особи ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРБОН ЛЮКС" та Фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість за договором б/н від 26.05.2021 у загальному розмірі 141 509,18 грн. з яких: 129 278,75 грн. заборгованість за кредитом, 11 454,75 грн. заборгованість за відсотками з користування кредитом, 775,68 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, а також позивач просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами своїх обов`язків щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків та комісії за користування кредитом згідно з договором банківського обслуговування б/н від 26.05.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.06.2023 прийняти позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРБОН ЛЮКС" та Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/2700/23. Вирішено розгляд справи №922/2700/23 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачам встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (ст.251 ГПК України) та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (ч.7 ст.252 ГПК України).

В той же день, для надання можливості відповідачам скористатися своїми процесуальними правами відповідно до ст.251, ст.252 та ст.167 Господарського процесуального кодексу України, суд, з використанням установи поштового зв`язку АТ "Укрпошта", направив на адресу відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРБОН ЛЮКС" (61058, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А), та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) вищезазначену ухвалу суду про відкриття провадження по справі №922/2700/23 від 28.06.2023 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Однак, вказану судову кореспонденцію повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

11.07.2023 ухвалу суду про відкриття провадження по справі №922/2700/23 від 28.06.2023 було повторно направлено на адресу Фізичної особи ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному демографічному реєстрі, як адреса реєстрації.

Також, 12.07.2023 ухвалу суду про відкриття провадження по справі №922/2700/23 від 28.06.2023 було повторно направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРБОН ЛЮКС", а саме: 61058, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як адреса місцезнаходження.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначену судову кореспонденцію повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із ч.1 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про інші адреси відповідачів у суду немає.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Водночас, відповідачі своїм правом наданим відповідно до ст.251, ст.252 ГПК України не скористались, відзив на позов не надали, з клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до суду не звертались.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, станом на 18.08.2023 від відповідачів будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідачів про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

26.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРБОН ЛЮКС" (клієнт) звернулось до Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (банк) із заявкою на отримання послуг "кредитний ліміт на поточний рахунок" (надалі - Заявка).

Згідно Заявки відповідач-1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (надалі -Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://рrivatbank.ua, які разом із Заявкою складають договір банківського обслуговування б/н від 26.05.2021 (надалі - Договір) (а.с.17-24 т.1).

Відповідно до умов Договору, відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Вид кредиту: овердрафтовий кредит. Розмір відсоткової ставки 16,5% річних. Термін користування кредитом: 1 рік.

Відповідно до п.3.2.1.1.1. Договору, банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі ліміт) на поточний рахунок клієнта (далі кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі Умови або Договір) в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни.

Згідно з п.3.2.1.1.2. Договору розмір кредиту, який може бути наданий клієнту, складає від 10 000 до 2 000 000 гривень.

Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Дебетове сальдо по поточному рахунку клієнта це сума грошових коштів, перерахованих банком на підставі розрахункових документів клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня (п.3.2.1.1.1.Договору).

Клієнт приєднується до Договору шляхом підписання Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання послуги Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі Заявка) в Системі Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП), що разом з цими Умовам та Правилами становлять Кредитний договір (п.3.2.1.1.2.Договору).

Ліміт встановлюється банком на кожний операційний день. Розмір ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України. Для розрахунку розміру ліміту державні/комунальні підприємств надають також рішення органу виконавчої влади/органу місцевого самоврядування.

У випадку зниження банком ліміту в порядку, передбаченому цими Умовами, клієнт зобов`язується здійснювати погашення кредиту в порядку, передбаченому п.п. З.2.1.4.1 - З.2.1.4.15 цього Договору (п.3.2.1.1.5.Договору).

Сторони узгодили, що банк має право змінити розмір кредитного ліміту у разі зниження/ збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку, про що за 3 календарні дні направляє клієнту повідомлення в спосіб, визначений п.3.2.1.1.7 цих Умов (п.3.2.1.1.6.Договору).

Сторони узгодили, що для повідомлення клієнта про розмір ліміту, його зміну та узгодження інших змін до цього Договору, банк на свій вибір здійснює повідомлення клієнта: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, систему Приват24 для бізнесу, БМБ-повідомлення або інші засоби). Сторони узгодили, що банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який із способів, визначених цим пунктом, для будь-яких повідомлень, що повинні бути здійснені банком згідно цього Договору (п.3.2.1.1.7.Договору).

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту приєднання клієнта до Договору. При належному виконанні клієнтом зобов`язань, передбачених цим Договором, за відсутності заперечень клієнта, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той самий строк у порядку, передбаченому п.3.2.1.6.1 цього Договору (п.3.2.1.1.8.Договору).

Згідно п.3.2.1.1.9. Договору,банк припиняє оплату розрахункових документів клієнта за рахунок кредиту при настанні хоча б одного за таких випадків:

- при надходженні розрахункових документів на примусове списання (стягнення) коштів з поточного рахунку клієнта;

- при арешті коштів клієнта;

- при зупиненні видаткових операцій за рахунком клієнта;

- при забороні виконання операцій за рахунком Клієнта.

Подальші взаємини сторін регулюються окремо. Відновлення операцій за платіжними документами клієнта за рахунок кредитних коштів здійснюється після зняття арешту або після виконання (повернення) платіжної вимоги або після закінчення дії зупинення операцій за рахунком.

Відповідно до п.3.2.1.2.2.1., 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.2.2.3. Договору клієнт зобв`язаний використовувати кредит на цілі, зазначені у п.3.2.1.1.1 Умов; сплатити банку проценти за весь час фактичного користування кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами банку; повернути кредит у строки, встановлені п.п.3.2.1.6.1, 3.2.1.2.3.9, 3.2.1.4.3 цього Договору.

Згідно з п.3.2.1.2.3.9. Договору банк має право при настанні будь-якої з наступних подій:

- отриманні від клієнта незгоди на збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом, зміна періодичності порядку сплати платежів за кредитом;

- отриманні від клієнта незгоди на зміну ліміту,

- порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого цим розділом Умов, в т.ч. при порушенні цільового призначення використання кредиту,

- порушенні господарським судом справи про банкрутство клієнта, або про визнання недійсними установчих документів Клієнта, або про скасування державної реєстрації клієнта,

- при ліквідації клієнта,

- встановлення невідповідності дійсності відомостей, що надані клієнтом банку;

- відсутності у банку вільних грошових коштів, про що банк письмово повідомляє клієнта,

- наявності судових рішень про стягнення грошових коштів з поточного рахунку клієнта, що набули законної сили, наявності арешту на поточних рахунках, що належать клієнту, наявності платіжних вимог про примусове списання та інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий клієнту кредит не буде повернений вчасно,

банк, на свій розсуд, має право:

а)змінити умови кредитування - зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за Договором в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

При цьому, згідно зі статтями 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов`язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що настали в зазначену в повідомленні дату. На цю дату клієнт зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його використання, повністю виконати інші зобов`язання. В разі невиконання клієнтом вимог банку у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні банку, вважається простроченою;

або:

б) розірвати угоду про кредитування в судовому порядку. При цьому, в останній день дії угоди про кредитування, клієнт зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному об`ємі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання;

або:

в)згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання угоди про кредитування із надсиланням клієнту сповіщення. У зазначену в повідомленні дату угоду про кредитування вважається розірваною. При цьому, в останній день дії угоди про кредитування клієнт зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання. Одностороння відмова від угоди про кредитування не звільняє клієнта від відповідальності за порушення зобов`язань.

Обов`язковою умовою надання кредиту клієнту - юридичній особі є надання поручителем поруки за виконання клієнтом зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за користування лімітом на умовах, визначених цим Договором. Умови поручительства визначаються у Договорі поруки між банком та поручителем.

Для державних та комунальних юридичних осіб підписання договору поруки не є обов`язковою умовою надання кредиту (п.3.2.1.3.1.Договору).

У випадку невиконання клієнтом зобов`язань за Кредитним договором, клієнт і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники (п.3.2.1.3.2.Договору).

Розділом 3.2.1.4. Договору визначено вартість кредиту та порядок розрахунків.

Зокрема, згідно п.3.2.1.4.1. Договору за управління фінансовим інструментом клієнт сплачує банку комісію, розмір якої визначено Тарифами банку, яка розраховується на суму максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку клієнта за звітній місяць. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначені розмір комісії в разі, якщо максимальне сальдо кредиту за попередній календарний місяць не перевищувало 100 гривень.

Комісія за управління фінансовим інструментом нараховується щомісячно та сплачується клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо. Сплата комісії відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту.

За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнт сплачує проценти, які розраховуються щоденно на суму залишку заборгованості по кредиту та сплачуються клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо. Сплата нарахованих процентів відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту (п.3.2.1.4.2.Договору).

Сторони домовились, що сума заборгованості по кредиту підлягає сплаті не пізніше 30 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта, а сума заборгованості по кредиту, отриманого клієнтом аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції «А» Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документально) підлягає погашенню клієнтом у строк не пізніше 270 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта (п.3.2.1.4.3.Договору).

Згідно п.3.2.1.4.4. Договору сума заборгованості по кредиту, нараховані проценти та комісія, непогашені у строки, встановлені в п.п.3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 цього Договору з наступного дня вважаються простроченими.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, клієнт сплачує банку підвищені проценти, розмір яких встановлено Тарифами банку, які нараховуються на прострочену суму заборгованості по кредиту (п.3.2.1.4.6.Договору).

У разі, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, комісії, пені припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути проведені в банківський день, що передує вихідному або святковому дню (п.3.2.1.4.7.Договору).

Погашення заборгованості по кредиту, сплата комісії та процентів за користування кредитом здійснюється в гривні на поточний рахунок клієнта на якому встановлено кредитний ліміт відповідно до цих Умов (п.3.2.1.4.8.Договору).

Погашення заборгованості по кредиту, сплата комісії та процентів за користування кредитом проводиться в порядку, зазначеному в п.3.2.1.4.10 Умов (п.3.2.1.4.8.Договору).

Згідно п.3.2.1.4.11. Договоруу разі відсутності надходжень грошових коштів на поточний рахунок клієнта, погашення процентів, комісії та інших платежів за цим Договором, строк сплати яких настав, здійснюється за рахунок невикористаного залишку ліміту. Після погашення заборгованості по комісії, процентам, банк проводить оплату розрахункових документів клієнта, що надходять протягом операційного дня, в межах невикористаного залишку ліміту.

За здійснення договірного списання коштів у межах сум, що підлягають сплаті банку згідно з п.3.2.1.4.10 цих Умов, клієнт сплачує банку винагороду в сумі і в строки, встановлені Тарифами банку на момент оплати (п.3.2.1.4.12.Договору).

При знятті готівки з поточного рахунку за рахунок кредитного ліміту та/або перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які інші рахунки, власником яких є клієнт, або на будь-які рахунки фізичних осіб (за винятком зарахувань заробітної плати на зарплатні картки банку), з суми кожного з проведених в рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода, розмір якої визначено Тарифами банку. Клієнт доручає банку списувати суми такої комісійної винагороди, що підлягають до сплати банку, зі свого поточного рахунку(п.3.2.1.4.13.Договору).

Остаточне погашення заборгованості виконується не пізніше дати, зазначеної в п.3.2.1.6.1 цього Договору (п.3.2.1.4.15.Договору).

Згідно з п.3.2.1.5.1. Договорусторони узгодили, що в разі:

- порушення строку повернення кредиту, визначеного п.3.2.1.6.1. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку,

- настання обставин, передбачених п.3.2.1.2.3.9. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту,

клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від простроченої суми заборгованості, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, що дорівнює розміру подвійних базових процентів за користування кредитом.

Відповідно до п.3.2.1.6.1. Договору, строк користування кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання клієнтом умов Договору.

Як свідчать матеріали справи, Заявку на отримання послуги Кредитний ліміт на поточний рахунок підписано директоромТовариства з обмеженою відповідальністю "КАРБОН ЛЮКС" Кордуном Сергієм Борисовичем із використанням кваліфікованого електронного підпису (а.с.24 т.1).

В той же день, між Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №Р1622032003101691791 від 26.05.2021 (надалі Договір поруки) (а.с.58-60 т.1).

Позичальником за Договором поруки є Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРБОН ЛЮКС", а кредитним договором - вищезазначений договір банківського обслуговування б/н від 26.05.2021.

Згідно п.1.1. Договору поруки, поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань у повному обсязі за кредитним договором, зокрема:

- по поверненню кредиту, який наданий позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_2 (ІВАN - НОМЕР_3 ) у розмірі 40000,00 грн., максимальний розмір кредитного ліміту за кредитним договором становить - 2 000 000,00 грн.;

- по поверненню кредитору кредиту у строк до 26.05.2022 , зазначених у Заявці на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" кредитного договору та на умовах встановлених кредитним договором;

- по сплаті кредитору процентів за користування кредитом:

в розмірі 16,5% річних, відповідно до Заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" кредитного договору, за період користування кредитом згідно п.3.2.1 4.2. Умов та Правил,

- по сплаті процентів за користування кредитами у разі прострочення повернення кредиту, у розмірі 33% річних, які діяли на лату такого прострочення, відповідно до п.3.2.1.4.5. Умов та Правил ;

- по сплаті комісії за управління фінансовим інструментом, в розмірі 0,3% від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку позичальника за звітній місяць, в порядку, встановленому п.3.2.1.4. Умов та Правил,

- по сплаті процентів у розмірі 33% річних від простроченої суми заборгованості, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у разі порушення строку повернення кредиту, визначеного п.3.2.1.6.1 Умов та Правил починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, настання обставин, передбачених п.3.2.1.2.3.9. Умов та Правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, відповідно до п.3.2.1.5.1. Умов та Правил,

а також по сплаті всіх інших платежів в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, який було укладено між кредитором та позичальником.

Відповідно до п.1.2. Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені т а інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно п.1.3. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й позичальник, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, за сплату штрафних санкцій передбачених у кредитному договорі.

Відповідно до п.1.5. Договору поруки, поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом кредитного договору і заперечень щодо нього немає.

Сторони взаємного домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору (п.4.1.Договору поруки).

Договір поруки зі сторони поручителя підписано фізичною особою ОСОБА_1 із використанням кваліфікованого електронного підпису (а.с.60 т.1).

Згідно банківських виписок по рахунку відповідача-1, позивачем на виконання умов Договору було надано відповідачу-1 відповідний кредит. 05.07.2022 відбувся вихід кредиту на суму 129 278,75 грн.

Доказів повернення відповідачами кредитних коштів у сумі 129 278,75 грн. матеріали справи не містять.

Позивач вважає, що діями відповідачів порушені законні права позивача, що й стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, 26.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРБОН ЛЮКС" (клієнт) звернулось до Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (банк) із заявкою на отримання послуг "кредитний ліміт на поточний рахунок", згідно якої відповідач-1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://рrivatbank.ua, які разом із Заявкою складають договір банківського обслуговування б/н від 26.05.2021.

Відповідно до умов Договору, відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Проаналізувавши відносини, які склались між сторонами по справі суд зазначає, що за своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та 1-м відповідачем є кредитним договором.

При цьому, сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог статей 205, 638, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та статей 179, 180 Господарського кодексу України, він вважається укладеним.

Таким чином, укладений Кредитний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України, статтями 11, 202, 509 ЦК України і відповідно до статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу положень частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію та інші платежі передбачені Договором.

Разом з цим, частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1(§ 1. Позика ) цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особових рахунках підтверджується факт користування 1-м відповідачем кредитними коштами наданими позивачем за Кредитним договором.

Проте доказів погашення 1-м відповідачем суми тіла кредиту, відсоткамів та комісії за користування кредитом згідно спірного Кредитного договору матеріали справи не містять.

Разом з цим, частиною 1 статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

26.05.2021 в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №Р1622032003101691791.

Сторони погодили, що поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань у повному обсязі за Кредитним договором згідно п.1.1. Договору поруки.

Відповідно до п.1.2. Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені т а інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно п.1.3. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й позичальник, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, за сплату штрафних санкцій передбачених у кредитному договорі.

Частиною 1 статті 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки ( ч. 1 ст.554 ЦК України).

В частині 4 статті 559 ЦК України зазначено, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Проте доказів погашення 2-м відповідачем суми тіла кредиту, відсоткам та комісії за користування кредитом згідно спірного Кредитного договору матеріали справи не містять.

Згідно вимог ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що відповідач-1 підписуючи заявку на отримання послуг "кредитний ліміт на поточний рахунок" від 26.05.2021, а відповідач-2 - договір поруки №Р1622032003101691791 від 26.05.2021, зобов`язались сплачувати основну заборгованість по кредиту, відсотки та комісію передбачені Кредитним договором, оскільки в самій Заявці та Договорі поруки, чітко передбачено умови та правила надання кредиту.

Крім того, у Заявці та Договорі поруки, підписаних відповідачами, наявні умови договору про встановлення відповідальності.

Тобто, відповідачам були зрозумілі та доведені до їх відома умови відповідного Кредитного договору.

Таким чином відповідач-1, уклавши Кредитний договір, та відповідач-2, уклавши Договір поруки з позивачем, добровільно стали стороною вказаних Договорів, а відтак на відповідних умовах зобов`язані нести всі ризики, пов`язані з порушенням власних зобов`язань.

Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок суми заборгованості за кредитом, суму заборгованості за відсотками та комісією, суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними та здійснені у відповідності до умов Кредитного договору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідачі не надали суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, а в матеріалах справи такі докази відсутні, суд дійшов висновку про те, що відповідачами належним чином не виконано взяті на себе зобов`язання згідно Кредитного договору та Договору поруки, укладеного в якості забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, дослідивши всі обставини, що мають значення для справи, надавши їм відповідну правову оцінку та врахувавши факт неналежного виконання відповідачами умов Кредитного договору, а також невиконання 2-м відповідачем умов Договору поруки щодо погашення заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які містяться в матеріалах справи, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРБОН ЛЮКС" та Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРБОН ЛЮКС" (61058, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А; код ЄДРПОУ: 39747190) та Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ІПН: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користьАкціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського,1-Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за кредитом за договором б/н від 26.05.2021 у розмірі129 278 (сто двадцять дев`ять тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 75 коп., заборгованість за відсотками з користування кредитом у розмірі 11 454 (одинадцять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн. 75 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 775 (сімсот сімдесят п`ять) грн. 68 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "18" серпня 2023 р.

СуддяТ.О. Пономаренко