Рішення

від 18.08.2023 по справі 927/832/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

18 серпня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/832/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Будіндустрія",

код ЄДРПОУ 01349644;

вул. Індустріальна, 11, м. Чернігів, 14001

електронна пошта: bi@kovalska.com

до відповідача: Командитного товариства "Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліссяєвробуд", код ЄДРПОУ: 01037809,

вул. Гонча, 59, м. Чернігів, 14000

предмет спору: про стягнення 165209,28 грн

Учасники справи не викликались.

Акціонерним товариством "Будіндустрія" подано позов до Командитного товариства "Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліссяєвробуд" про стягнення 165209,28 грн, з яких 84146,16 грн основного боргу, 23244,33 грн інфляційних нарахувань, 47191,01 грн пені, 10627,78 грн відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №БО-22002 від 31 грудня 2021 року.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3, п.8 ч.4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21 червня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.

Про отримання позивачем ухвали господарського суду від 21 червня 2023 року свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи.

Про отримання відповідачем 22 червня 2023 року ухвали господарського суду від 21 червня 2023 року свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи.

Відзиву на позов у встановлений строк відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідач своїм процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву не скористувався, відзиву у встановлений судом строк не надав та не заперечив стосовно позовних вимог, поважність причин неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив, заяв та клопотань від відповідача не надходило. За таких обставин рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд встановив:

31 грудня 2021 року між Акціонерним товариством "Будіндустрія" (Постачальник) та Командитним товариством "Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліссяєвробуд" (Покупець) було укладено договір поставки №БО-22002 бетонних сумішей готових, будівельних розчинів та залізобетонних виробів, відповідно до п.1.1 якого позивач (постачальник) зобов`язується поставити та передати у власність відповідачу (покупцю) на умовах цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити бетонні суміші готові, будівельні розчини та залізобетонні вироби, які надалі іменуються «Товар», в асортименті та за цінами, визначеними Сторонами в видаткових накладних.

Згідно п. 4.1. Договору ціна Товару визначається за взаємною згодою Сторін і зазначається у видаткових накладних.

Покупець здійснює оплату Товару шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок Постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) днів з дати поставки Товару. Але незалежно від строку оплати, Покупець повинен повністю сплатити поставлений Товар до закінчення строку дії Договору. Датою платежу є дата зарахування коштів на рахунки Постачальника. Орієнтовно загальна сума договору складає 4000000,00 (чотири мільйона гривень 00 копійок) гривень з урахуванням ПДВ. Загальна сума Договору погоджена Сторонами на дату укладення Договору і може змінюватися шляхом підписання додаткових угод до цього Договору (п. 4.3.-4.4. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору порушенням Договору є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В разі невчасного внесення Покупцем належної плати за поставлений Товар, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми. Нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов`язання має бути виконане. Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, із змінами і доповненнями, сторони погодили, що для вимог про стягнення пені за цим договором встановлюється строк позовної давності 3 роки (п. 5.2. Договору).

Згідно п.9.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і скріплення печатками і діє до 10 січня 2023 року.

Позивач у позовній заяві зазначає, що на початку січня 2022 у результаті технічного збою при формуванні накладних у відомостях щодо підстав поставки продукції (товару) дані у частині датування Договору замість 31.12.2021 сформувались, як 04.01.2022.

На виконання умов Договору, позивач протягом січня-лютого 2022 року поставив та передав у власність відповідача товар на загальну суму 134146,16 грн.

Видаткові накладні підписані з обох сторін. Товар отриманий майстром Командитного товариства "Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліссяєвробуд" Матвієнко Віктором Костянтиновичем, згідно довіреностей №1 від 04 січня 2022 року та №16 від 01 лютого 2022 року.

Так, за договором поставки №БО-22002 бетонних сумішей готових, будівельних розчинів та залізобетонних виробів від 31 грудня 2021 року відповідачу було поставлено товар на загальну суму 134146,16 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що 09.12.2022 відповідач перерахував позивачу частину боргу у розмірі 50000,00 грн, у зв`язку з чим на час звернення з позовною заявою до суду сума боргу відповідача перед позивачем склала 84146,16 грн.

Факт існування заборгованості за відповідачем у розмірі 84146,16 грн не спростована відповідачем.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами поставки.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач у свою чергу вартість отриманого ним товару позивачу у повному обсязі не сплатив, у результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 84146,16 грн.

Будь-яких претензій щодо якості та кількості товару від відповідача на адресу позивача не надходило та матеріали справи не містять.

Станом на день прийняття рішення відповідач заборгованість у розмірі 84146,16 грн не сплатив.

Суд звертає увагу на те, що всі накладні за якими передавався товар підписані представником відповідача за довіреністю, що фіксує факт здійснення господарської операції і підтвердження договірних відносин, що є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Наведені обставини у їх сукупності свідчать про те, що обов`язок відповідача здійснити оплату товару за укладеним між сторонами по договором та накладними зазначеними вище, є документально підтвердженим, що не спростовано відповідачем.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення 84146,16 грн заборгованості за отриманий товар є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 23244,33 грн інфляційних нарахувань за період з 09 березня 2022 року по 31 травня 2023 року та 10627,78 грн 10% відсотків річних за період з 09 березня 2022 року по 12 червня 2023 року.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2. Договору сторони передбачили, що у разі невчасного внесення Покупцем належної плати за поставлений Товар, Покупець сплачує Постачальнику, зокрема 10% річних від простроченої суми.

Оскільки, судом встановлено наявність прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань, дослідивши поданих позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення 23244,33 грн інфляційних нарахувань та 10627,78 грн 10% відсотків річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 47191,01 грн пені за період з 09 березня 2022 року по 12 червня 2023 року.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Так, пунктом 5.2. укладеного між сторонами договору, передбачено, що у разі невчасного внесення Покупцем належної плати за поставлений Товар, Покупець сплачує Постачальнику, зокрема пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов`язання має бути виконане. Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, із змінами і доповненнями, сторони погодили, що для вимог про стягнення пені за цим договором встановлюється строк позовної давності 3 роки (п. 5.2. Договору).

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, сторони у договорі поставки №БО-22002 бетонних сумішей готових, будівельних розчинів та залізобетонних виробів від 31 грудня 2021 року досягли згоди стосовно того, що нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов`язання має бути виконане та погодили, що для вимог про стягнення пені за цим договором встановлюється строк позовної давності 3 роки.

Оскільки, судом встановлено наявність прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань, дослідивши поданих позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення 47191,01 грн пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Судовий збір відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Командитного товариства "Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліссяєвробуд" (код ЄДРПОУ: 01037809, вул. Гонча, 59, м. Чернігів, 14000) на користь Акціонерного товариства "Будіндустрія" (код ЄДРПОУ 01349644; вул. Індустріальна, 11, м.Чернігів, 14001) 84146,16 грн основного боргу, 23244,33 грн інфляційних нарахувань, 47191,01 грн пені, 10627,78 грн 10% відсотків річних та 2684,00 грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 18 серпня 2023 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/