Ухвала

від 20.07.2023 по справі б8/065-12

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 липня 2023 року

м. Київ

Справа № Б8/065-12 (911/229/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

скаржника 1 (Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Українська Спілка"): арбітражний керуючий Горбач С. Ф.

скаржника 2 (Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк"): Западнюк М. А., Гей В. Г.

скаржника 3 ( ОСОБА_1 ): Архіпов О. Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Українська Спілка" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І.

2. Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

3. ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023

у складі колегії суддів: Гарник Л. Л. (головуючої), Полякова Б. М., Пантелієнка В. О.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка"

до ОСОБА_1

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1. Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маєток Сервіс"</a>

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехсервіс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна товарна біржа "Соціум"

про витребування майна

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст та підстави наведених у позові вимог

1. У провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № Б8/065-12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маєток сервіс"</a> (далі - ТзОВ "Маєток сервіс") про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка" (далі - ТзОВ ?Будівельна українська спілка) на стадії ліквідаційної процедури.

2. 19.01.2022 ТзОВ "Будівельна українська спілка" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Горбача С. Ф. звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 3221483301:01:040:0019 загальною площею 2,9521 га в порядку статті 388 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).

3. Позов мотивований тим, що спірне майно вибуло з власності ТзОВ "Будівельна українська спілка" за результатом скасованого в судовому порядку аукціону з відчуження майна боржника у даній справі.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

4. Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2012 порушено провадження у справі за заявою ТзОВ "Маєток сервіс" про банкрутство ТзОВ "Будівельна українська спілка".

5. Постановою Господарського суду Київської області від 20.10.2014 ТзОВ "Будівельна українська спілка" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Горбача С. Ф.

6. 10.08.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна товарна біржа "Соціум" (далі - ТзОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум") проведений другий повторний аукціон з продажу майна банкрута - ТзОВ "Будівельна українська спілка" за участю учасників аукціону, відповідно до протоколу № 2015/09, об`єктом продажу якого є лот № 1 - майновий комплекс ТзОВ "Будівельна українська спілка", до складу якого входить майно, що не включено до ліквідаційної маси як таке, що є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Державний експортно-імпортний банк України").

7. 10.08.2015 за результатом зазначеного аукціону з продажу майна боржника ТзОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум", ТзОВ "Будівельна українська спілка" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріел естейт компані" (далі - ТзОВ ?Ріел естейт компані?) (покупець) укладений договір купівлі-продажу майнового комплексу № 1, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує майновий комплекс, у складі: житлових будинків у кількості - 37, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_8; АДРЕСА_4; АДРЕСА_5; АДРЕСА_6; АДРЕСА_7; АДРЕСА_3 земельних ділянок, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; нежитлової будівлі, призначеної для розміщення офісів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 (пункт 1 договору).

8. Продаж здійснений на підставі протоколу аукціону з продажу майна банкрута від 10.08.2015 № 2015/09, що був проведений ТзОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум", за ціною - 11 496 111,82 грн без ПДВ, які покупець повністю сплатив продавцю на підставі цього договору (пункт 2 договору).

9. Також на виконання вищезазначеного договору від 10.08.2015 № 1 ТзОВ "Будівельна українська спілка" та ТзОВ "Ріел естейт компані" склали акти від 07.10.2017 № 39-з та від 07.10.2017 №41-з про передавання права власності на куплене нерухоме майно, а саме:

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221483301:05:020:0050 загальною площею 0,12 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221483301:05:020:0110 загальною площею 2,8321 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно.

10. У подальшому частину майна, придбаного на аукціоні, ТзОВ "Ріел естейт компані" відчужило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Рулл" (далі - ТзОВ ?Рулл?).

11. Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.09.2019 № 182074205 та № 182070503 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені наступні записи:

- 10.07.2014 про реєстрацію права власності ТзОВ "Будівельна українська спілка" на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221483301:05:020:0050 та 3221483301:05:020:0110;

- 09.10.2017 про реєстрацію права власності ТзОВ "Ріел естейт компані" на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221483301:05:020:0050 та 3221483301:05:020:0110;

- 14.05.2018 про реєстрацію права власності ТзОВ "Рулл" на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221483301:05:020:0050 та 3221483301:05:020:0110.

12. 24.10.2019 між ТзОВ "Рулл" (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенцем О. А. 24.10.2019 та зареєстрований в реєстрі за № 3759.

13. Умовами зазначеного договору передбачено наступне:

- продавець продав, а покупець купив земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3221483301:05:020:0050, загальною площею 0,12 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1 договору);

- земельна ділянка, що відчужується, належить продавцю на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 10.05.2018, складеного між ТзОВ "Ріел естейт компані" та ТзОВ "Рулл", протоколу ЗЗУ ТзОВ "Ріел естейт компані" від 10.05.2018 № 14 та протоколу ЗЗУ ТзОВ "Рулл" від 10.05.2018 № 2. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенцем О.А., 14.05.2018, номер запису про право власності: 26194674, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 411375532214, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданим приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенцем О.А., 17.05.2018, індексний номер: 124321263 (пункт 2 договору);

- відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0003956832019, виданого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенцем О.А. 24.10.2019, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, не зареєстровані (пункт 3 договору);

- продаж сторонами вчинено за 10 000,00 грн, гроші продавець отримав повністю - до підписання цього договору, претензій фінансового характеру з боку продавця до покупця немає (пункт 4 договору);

- право власності у покупця на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Цивільні права та обов`язки у сторін виникають з моменту нотаріального посвідчення договору та його реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 13).

14. Також, 24.10.2019 між ТзОВ "Рулл" (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенцем О. А. 24.10.2019 та зареєстрований в реєстрі за № 3760.

15. Умовами зазначеного договору передбачено наступне:

- продавець продав, а покупець купив земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3221483301:05:020:0110, загальною площею 2,8321 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1 договору);

- земельна ділянка, що відчужується, належить продавцю на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 10.05.2018, складеного між ТзОВ "Ріел естейт компані" та ТзОВ "Рулл", протоколу ЗЗУ ТзОВ "Ріел естейт компані" від 10.05.2018 № 14 та протоколу ЗЗУ ТОВ "Рулл" від 10.05.2018 № 2. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенцем О. А., 14.05.2018, номер запису про право власності: 16193144, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 408075332214, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданим приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенцем О. А., 17.05.2018, індексний номер: 124309410 (пункт 2 договору);

- відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0003956822019, виданого приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Семенцем О. А. 24.10.2019, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, не зареєстровані (пункт 3 договору);

- продаж сторонами вчинено за 185 000,00 грн. Гроші продавець отримав повністю - до підписання цього договору. Претензій фінансового характеру з боку продавця до покупця немає (пункт 4 договору);

- право власності у покупця на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Цивільні права та обов`язки у сторін виникають з моменту нотаріального посвідчення договору та його реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 13).

16. У подальшому, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.01.2022 № 294781772, зазначені вище земельні ділянки з кадастровими номерами 3221483301:05:020:0050 та 3221483301:05:020:0110 на підставі заяви ОСОБА_1, зареєстрованої нотаріусом 24.10.2019 за № 3761, об`єднані в одну земельну ділянку з кадастровим номером 3221483301:01:040:0019.

17. За даними, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 03.01.2019 до реєстру внесено наступні записи:

- 03.01.2019 про державну реєстрацію припинення ТзОВ "Ріел естейт компані",

- 13.01.2021 про державну реєстрацію припинення ТзОВ "Рулл".

18. Постановою Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № Б8/065-12 постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 11.02.2019 у справі № Б8/065-12 скасовано; прийнято у справі № Б8/065-12 нове рішення, яким заяву АТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 25.10.2017 задоволено; визнано недійсними результати аукціону, проведеного ТзОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум", та оформлені протоколом 10.08.2015.

19. 16.12.2019 АТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося з позовом до ТзОВ "Будівельна українська спілка", арбітражного керуючого Горбача С. Ф., ТзОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум", ТзОВ "Ріел естейт компані", за участю третіх осіб: ТзОВ "Маєток сервіс" та ТзОВ "Сантехсервіс", про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.08.2015, укладеного між ТзОВ "Будівельна українська спілка" та ТзОВ "Ріел Естейт Компані", за результатами проведеного 10.08.2015 другого повторного аукціону.

20. 17.02.2021 Господарський суд Київської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021) про відмову в задоволенні позову.

21. Судові рішення мотивовані нікчемністю оспорюваного договору через недотримання вимог щодо обов`язкового нотаріального посвідчення угоди, предметом якої є земельні ділянки та нерухоме майно, внаслідок чого відсутні підстави для визнання недійсним оспорюваного договору.

22. Постановою Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № Б8/065-12 постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2021 у справі № Б8/065-12 залишені без змін.

23. У зазначеній постанові, дійшовши висновку про те, що задоволення заяви про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута матиме наслідком визнання недійсними правочинів, укладених за результатами аукціону з продажу майна банкрута, в силу закону - відповідно до частини третьої статті 55 Закону про банкрутство, та враховуючи встановлені судами обставини щодо ухвалення Верховним Судом рішення, у формі постанови від 22.08.2019 у справі № Б8/065-12, про визнання недійсними результатів проведеного 10.08.2015 та оформленого протоколом № 2015/09 від 10.08.2015 другого повторного аукціону з продажу майна боржника (цілісного майнового комплексу), що оформлено договором, укладеним 10.08.2015, суд касаційної інстанції погодився із висновками судів в оскаржуваних рішеннях про нікчемність оспорюваного договору, з огляду на що також погодився із висновками судів про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання оспорюваного договору недійсним з тих підстав, що за правилами частини другої статті 215 ЦК України визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

24. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі № Б8/065-12 (911/229/22) задоволено позов ТзОВ "Будівельна українська спілка" до ОСОБА_1 про витребування майна; витребувано у ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Будівельна українська спілка" земельну ділянку з кадастровим номером 3221483301:01:040:0019 загальною площею 2,9521 га.

25. Рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі № Б8/065-12 (911/229/22) мотивовано наявністю правових підстав для витребування із чужого незаконного володіння відповідача, який є недобросовісним набувачем, на користь позивача спірної земельної ділянки.

26. Також, з урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19 (провадження № 12-50гс20), з огляду на тривалий судовий розгляд спорів щодо визнання результатів аукціону з продажу майна банкрута - ТзОВ "Будівельна українська спілка", в тому числі спірного майна, недійсними, а саме: з 2016 по 2019 роки, а також звернення позивача до господарського суду з позовною заявою у цій справі в межах незначного проміжку часу після встановлення обставин недійсності результатів аукціону з продажу майна боржника і, як наслідок, наявності для позивача підстав вважати, що його права можуть бути захищені в цьому судовому провадженні, суд першої інстанції, за результатом розгляду заяви відповідача про застосування строків позовної давності, дійшов висновку про поважність, в цьому випадку, причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції

27. Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 26.10.2022 у справі № Б8/065-12 (911/229/22) задоволено заяву ТзОВ "Будівельна українська спілка" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Горбача С. Ф. про ухвалення додаткового рішення; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Будівельна українська спілка" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Горбача С. Ф. судовий збір у розмірі 44 911,35 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

28. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі № Б8/065-12 (911/229/22) скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у позові ТзОВ "Будівельна українська спілка", додаткове рішення Господарського суду Київської області від 26.10.2022 у справі № Б8/065-12 (911/229/22) скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви ТзОВ "Будівельна українська спілка" про прийняття додаткового рішення.

29. Приймаючи оскаржену постанову, колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції щодо наявності порушених прав ТзОВ "Будівельна українська спілка", зазначивши, що доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача не з його волі, а відповідач не визнає його право власності, а відтак наявності правових підстав для звернення до суду із позовом, що розглядається.

30. Водночас, скасовуючи рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 колегія суддів апеляційної інстанції зазначила таке:

- у цій справі судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які свідчать про недобросовісність відповідача, натомість його добросовісність не ставиться під сумнів з огляду на те, що станом на момент укладення 24.10.2019 між ТзОВ "Рулл" та ОСОБА_3 договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок було запроваджено Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, який містив відомості про реєстрацію права власності за ТзОВ "Рулл" на спірні земельні ділянки та не містив відомостей про наявність обтяжень щодо цього майна. Відтак, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тож добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей;

- при прийнятті постанови від 27.09.2018 у справі № Б8/065-12 за заявою АТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 25.10.2017 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТзОВ "Будівельна українська спілка" Верховний Суд виходив з тих обставин, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що заявлена кредитором вимога про визнання результатів проведеного ТзОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум" 10.08.2015 аукціону з продажу майна ТзОВ "Будівельна українська спілка" недійсними у справі про банкрутство № Б8/065-12 стосується вже вирішеного судом спору між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих самих підстав, що і у справі № 911/4106/15, констатувавши, що в цьому випадку позивач обрав інші підстави для визнання недійсним спірного аукціону, що вимагає їх належного розгляду, чим спростовуються доводи скаржника про недотримання при розгляді даної справи принципу правової визначеності;

- з урахуванням встановлених обставин справи, було б надмірним очікувати від відповідача, навіть при всій його обачності, спроможності самостійно встановити на момент придбання спірного майна нікчемність договорів, пов`язаних з відчуженням спірного майна, про що він і зазначає в апеляційній скарзі, відтак колегія суддів не ставить під сумнів добросовісність відповідача та вважає необґрунтованим протилежний висновок суду першої інстанції, мотивований тим, що укладаючи договори купівлі-продажу земельних ділянок від 24.10.2019, відповідач не вжив достатніх заходів, не проявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна;

- матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем зобов`язань за цими договорами (в тому числі щодо оплати вартості придбаних земельних ділянок), доказів невизнання ТзОВ "Рулл" факту здійснення оплати за цими договорами або наявності спорів про розірвання цих договорів та про тлумачення договірних умов, обумовлених існуванням між сторонами розбіжностей у тлумаченні викладених положень договорів;

- у відповідача виникло право на витребування спірних земельних ділянок від відповідача на підставі пункту третього частини першої статті 388 ЦК України;

- з урахуванням тієї обставини, що перебіг позовної давності за позовними вимогами, які є предметом розгляду по цій справі, не зупинявся і не переривався до його закінчення - 13.08.2018, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність обставин, які свідчать про наявність у позивача поважних причин для пропуску строку звернення до суду з позовом у цій справі, а відтак позов ТзОВ "Будівельна українська спілка" не підлягає задоволенню у зв`язку зі спливом строку позовної давності. Однак, суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов помилкових висновків про поважність, в цьому випадку, причин пропуску позивачем строку звернення до суду та наявність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарги ТзОВ "Будівельна Українська Спілка" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І.

31. 10.04.2023 ТзОВ "Будівельна Українська Спілка" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І. звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № Б8/065-12 (911/229/22) з вимогами оскаржену постанову скасувати, рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі № Б8/065-12 (911/229/22) та додаткове рішення від 26.10.2022 залишити без змін.

32. В обґрунтування доводів касаційної скарги, скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції при постановленні оскарженої постанови норм процесуального права, невірне застосування норм матеріального права та в якості підстави касаційного оскарження зазначає:

- пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи в контексті цієї підстави про застосування судом апеляційної інстанції норми права (статей 256, 261, 267 ЦК України) без врахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.9.2022 у справі № Б8/180-11 (911/1704/21), від 22.12.2022 у справі № Б8/078-12 (911/3091/21), від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, від 07.10.2020 у справі № 908/6183/15, від 23.10.2018 у справі № 904/5978/14, від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012, від 08.08.2019 у справі № 902/1722/14, від 18.01.2021 у справі № 29/5005/6325/2011;

- пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Доводи інших учасників справи щодо касаційної скарги ТзОВ "Будівельна Українська Спілка" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І.

(ОСОБА_1)

33. 05.05.2023 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому викладено заперечення в межах доводів та вимог касаційної скарги ТзОВ "Будівельна Українська Спілка" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І. з проханням залишити її без задоволення з огляду на таке:

- висновок апеляційного суду щодо відсутності поважних причин пропуску строків позовної давності є правомірним та таким, що відповідає фактично встановленим обставинам справи, оскільки порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями, а перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатись про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням, а обставини порушення провадження у справі про банкрутство та призначення арбітражного керуючого самі по собі (за відсутності інших обставин) не можуть розглядатись судами як виключення, що вказують на її винятковий характер;

- висновок суду першої інстанції про наявність поважних причин пропуску строків звернення до суду є необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи та правовим позиціям Верховного Суду;

- посилання в якості підстави касаційного оскарження на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України не обґрунтоване, а інші вимоги та доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів, що не відповідає встановленим статтею 300 ГПК України межам розгляду справи в касаційному порядку.

Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк"

34. 10.04.2023 АТ "Державний експортно-імпортний банк" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 (повний текст складено 22.03.2023) у справі № Б8/065-12 (911/229/22) з вимогами оскаржену постанову скасувати, рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі № Б8/065-12 (911/229/22) та додаткове рішення від 26.10.2022 залишити без змін.

35. В обґрунтування доводів касаційної скарги, скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції при постановлені оскарженої постанови норм процесуального права, невірне застосуванням норм матеріального права та в якості підстави касаційного оскарження зазначає:

- пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи в контексті цієї підстави про застосування судом апеляційної інстанції норми права (щодо початку перебігу позовної давності) без врахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 29.11.2022 у справі № 902/858/15 (902/310/21);

- пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначаючи в контексті цієї підстави про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах стосовно початку перебігу строків позовної давності за вимогою про витребування майна, якщо підставою такої вимоги є визнання недійсним оспорюваного правочину про відчуження майна, а визнання недійсним такого правочину відбулось не за позовом власника, а за позовом іншої особи (кредитором у справі про банкрутство);

- пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України (щодо порушення судом апеляційної інстанції статей 7, 73, 76, 77, 79, 86 ГПК України).

Доводи інших учасників справи щодо касаційної скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк"

(ОСОБА_1)

36. 01.06.2023 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому викладено заперечення в межах доводів та вимог касаційної скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк" з проханням залишити її без задоволення з огляду на таке:

- вимоги касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів, як в частині встановлення та обрахунку строків позовної давності, так і в частині проведення оплати за спірне майно, що не відповідає встановленим статтею 300 ГПК України межам розгляду справи в касаційному порядку;

- підстави касаційного оскарження, визначені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України не можуть бути предметом касаційного перегляду, оскільки питання щодо початку перебігу строку позовної давності не було предметом перегляду в апеляційному порядку та було вирішено однаково судами обох інстанцій;

- скаржником не обґрунтовано необхідність формування іншого висновку та/або відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16;

- обставини щодо добросовісного набуття відповідачем майна були визнані та прямо не заперечувались учасниками справи, не підлягали доказуванню згідно з частиною першою статті 75 ГПК України, а також підтверджені в повному обсязі договорами купівлі-продажу спірного майна, долученими самим позивачем.

Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарги ОСОБА_1

37. 21.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № Б8/065-12 (911/229/22), з проханням змінити мотивувальну частину оскарженої постанови без зміни її резолютивної частини.

38. В обґрунтування доводів касаційної скарги, скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права та в якості підстави касаційного оскарження зазначає:

- пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи в контексті цієї підстави про неправильне застосування положень пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України в частині висновку щодо відсутності волі власника на продаж майна у процедурі банкрутства та можливості позбавлення добросовісного набувача цього майна за критерієм його вибуття за волею чи поза волею боржника, без врахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 та Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № Б-50/274-10, а також неправильне застосування положення частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині оцінки пропорційності втручання у право відповідача на мирне володіння майном без врахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021у справі № 925/1351/19.

Доводи інших учасників справи щодо касаційної скарги ОСОБА_1

(АТ "Державний експортно-імпортний банк")

39. 12.06.2023 до Верховного Суду від АТ "Державний експортно-імпортний банк" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 з проханням її відхилити, постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 скасувати, рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 та додаткове рішення від 25.10.2022 залишити в силі з огляду на таке:

- позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах строків позовної давності;

- право на позов у ТзОВ "Будівельна Українська Спілка" виникло лише після задоволення позову кредитора про визнання результатів аукціону;

- висновок суду апеляційної та першої інстанцій щодо пропуску позивачем строку позовної давності є помилковим;

- відповідач не є недобросовісним набувачем, оскільки придбав майно у продавця, який не набув права власності на спірне майно та вже після скасування в судовому порядку результатів аукціону;

- відповідач у справі є лише володільцем майна, оскільки право власності на спірне майно належить ТзОВ "Будівельна Українська Спілка".

Касаційне провадження

Рух касаційних скарг

40. Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2023 відкрито касаційне провадження у справі № Б8/065-12 (911/229/22) за касаційною скаргою ТзОВ "Будівельна Українська Спілка" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023, призначено її розгляд на 18.05.2023.

41. Ухвалою Верховного Суду від 04.05.2023 відкрито касаційне провадження у справі № Б8/065-12 (911/229/22) за касаційною скаргою АТ "Державний експортно-імпортний банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023, призначено її розгляд на 18.05.2023, об`єднано касаційні скарги ТзОВ "Будівельна Українська Спілка" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І. та АТ "Державний експортно-імпортний банк" в одне касаційне провадження.

42. 05.05.2023 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому викладено заперечення в межах доводів та вимог касаційної скарги ТзОВ "Будівельна Українська Спілка" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І. з проханням залишити її без задоволення.

43. 18.05.2023 судове засідання з розгляду справи № Б8/065-12 (911/229/22) відкладено до 15.06.2023.

44. Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2023 відкрито касаційне провадження у справі № Б8/065-12 (911/229/22) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023, призначено її розгляд на 15.06.2023, об`єднано касаційні скарги ТзОВ "Будівельна Українська Спілка" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І., АТ "Державний експортно-імпортний банк" та ОСОБА_1 в одне касаційне провадження.

45. 01.06.2023 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому викладено заперечення в межах доводів та вимог касаційної скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк" з проханням залишити її без задоволення.

46. 12.06.2023 до Верховного Суду від АТ "Державний експортно-імпортний банк" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 з проханням її відхилити, постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 скасувати, рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 та додаткове рішення від 25.10.2022 залишити в силі.

47. 13.06.2023 до Верховного Суду від АТ "Державний експортно-імпортний банк" надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 щодо касаційної скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк", в яких викладено обґрунтування помилковості доводів та обґрунтування відповідача, викладених у відзиві.

48. 14.06.2023 на електронну адресу Верховного Суду від арбітражного керуючого Горбача С. Ф. надійшли пояснення до касаційної скарги ТзОВ "Будівельна Українська Спілка" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І.

49. 15.06.2023 до Верховного Суду від АТ "Державний експортно-імпортний банк" надійшло клопотання про передачу справи № Б8/065-12 (911/229/22) за касаційними скаргами ТзОВ "Будівельна Українська Спілка" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І., АТ "Державний експортно-імпортний банк" та ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

50. 15.06.2023 судове засідання з розгляду справи № Б8/065-12 (911/229/22) відкладено до 20.07.2023.

Підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

51. Розглянувши в судовому засіданні матеріали касаційних скарг ТзОВ "Будівельна Українська Спілка" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І., АТ "Державний експортно-імпортний банк" та ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № Б8/065-12 (911/229/22), заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на таке.

52. Об`єктом касаційного перегляду є постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі № Б8/065-12 (911/229/22), якою скасовано рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2022 у справі № Б8/065-12 (911/229/22) про задоволення позову ТзОВ "Будівельна українська спілка" до ОСОБА_1 про витребування у ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Будівельна українська спілка" земельної ділянки з кадастровим номером 3221483301:01:040:0019 загальною площею 2,9521 га.

53. Проаналізувавши предмет та зміст заявлених позовних вимог, висновки судів зроблених за результатом розгляду цих вимог, доводи скаржника та аргументи сторін щодо скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність у цій справі проблематики, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Опис проблематики правозастосування

54. Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

55. Держава забезпечує рівний захист усіх суб`єктів права власності застосуванням передбачених законодавством заходів. Регулювання, наведене в главі 29 ЦК України, передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) й усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

56. Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.

57. При цьому стаття 400 ЦК України вказує на обов`язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

58. Разом з тим стаття 330 ЦК України передбачає можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності (та водночас, передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до приписів статті 346 ЦК України). Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього.

59. Стаття 388 ЦК України містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої зазначеної норми якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Щодо добросовісності/недобросовісності набувача майна

60. Суд апеляційної інстанції у цій справі, спростовуючи висновки суду першої інстанції констатував про відсутність обставин, які свідчать про недобросовісність відповідача, натомість його добросовісність не ставиться під сумнів з огляду на те, що станом на момент укладення 24.10.2019 між ТзОВ "Рулл" та ОСОБА_3 договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок було запроваджено Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, який містив відомості про реєстрацію права власності ТзОВ "Рулл" на зазначені земельні ділянки та не містив відомостей про наявність обтяжень щодо цього майна. Відтак, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тож добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей.

61. Зазначених висновків колегія суддів апеляційної інстанції дійшла з урахуванням установлених обставин справи, а саме: станом на дату укладення договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок відповідач не був учасником справи № Б8/065-12 про банкрутство ТзОВ "Будівельна українська спілка" та розглянутого неодноразово судами у зазначеній справі спору за заявою АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна АТ "Державний експортно-імпортний банк України", що відбулися 10.08.2015; матеріали справи не місять відомостей про те, що відповідачу станом на той час було відомо про наявність справи № Б8/065-12, а також спорів, які розглядалися у зазначеній справі, та про результати їх розгляду; відомості про наявність зв`язків між відповідачем та ліквідатором ТзОВ "Будівельна українська спілка" або інші докази, які прямо чи опосередковано свідчать про те, що відповідач був обізнаний або міг бути обізнаний щодо обставин незаконного вибуття спірного майна із володіння ТзОВ "Будівельна українська спілка", в матеріалах справи відсутні.

62. Також, колегія суддів апеляційної інстанції, з урахуванням установлених обставин справи, зазначила, що було б надмірним очікувати від відповідача, навіть при всій його обачності, спроможності самостійно встановити на момент придбання спірного майна нікчемність договорів, пов`язаних з відчуженням спірного майна, про що він і зазначає в апеляційній скарзі, відтак колегія суддів не ставить під сумнів добросовісність відповідача та вважає необґрунтованим протилежний висновок суду першої інстанції, мотивований тим, що укладаючи договори купівлі-продажу земельних ділянок від 24.10.2019, відповідач не вжив достатніх заходів, не проявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна.

63. У контексті наведеного слід зазначити, що аналіз судової практики свідчить про наявність різних підходів при перевірці добросовісності/недобросовісності набувача майна, що є визначальним, як для застосування положень статей 387, 388 ЦК України так і для визначення критерію ?пропорційності? втручання у право власності набувача майна, зокрема:

І) - у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 22.02.2023 № 760/3709/18 зазначено, що суди не врахували, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей;

- у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.05.2023 № 202/3068/20 зазначено, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень;

ІІ) - у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2021 № 922/634/19 зазначено, зокрема, що Верховний Суд також критично оцінює твердження відповідача 1, що він не знав і не міг знати про те, що він придбаває частку, щодо якої існували триваючі судові спори. Суд звертає увагу, що при придбанні майна (частки у статутному капіталі) покупець мав би проявляти розумну обачливість і дослідити історію вибуття майна у попередніх власників - учасників товариства хоча б за останні три роки, що є стандартною діловою практикою при купівлі частки у статутному капіталі товариства, особливо у розмірі 100 %;

- у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2021 № 910/8482/18 (910/4866/21) колегія суддів зазначила, що ТОВ "Білд Коммерс Груп" повинно було поцікавитися попередньою долею майна, яке воно набуває, зважити на відповідність його оцінки для мети внесення до статутного капіталу ринковій вартості, співставити ціну майна при внесенні до статутного капіталу та при продажу з торгів тощо, що є стандартною діловою практикою при придбанні будь-яких цінних активів (близькі за змістом висновки містяться в пункті 50 постанови Верховного Суду від 17.03.2021 у справі N 922/634/19);

- у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2023 № 911/1265/21 колегія суддів звертає увагу на те, що вирішуючи питання про витребування спірного майна, суди повинні передусім перевіряти добросовісність набувача майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема добросовісно. Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що суттєво як для застосування положень статей 387, 388 Цивільного кодексу України, так і положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном. З урахуванням викладеного, судам попередніх інстанцій належало дати правову оцінку доводам позивача про обізнаність відповідача про наявність спору щодо нерухомого майна на момент його придбання, а також доводам відповідача, наведеним на їх спростування.

64. Верховний Суд вважає необхідним відступити від висновків, викладених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.02.2023 № 760/3709/18, від 24.05.2023 № 202/3068/20 з огляду на таке.

65. Добросовісним набувачем вважається особа, яка в момент набуття майна не знає і не може знати, що отримує майно від особи, яка не має права на його відчуження. Відповідно, недобросовісним є набувач, який знав або за фактичних обставин набуття майна міг знати, що отримує майно від особи, яка не має права його відчужувати.

66. Добросовісність та недобросовісність характеризують насамперед ступінь поінформованості набувача про правомірність набуття майна в особи, яка не має права на його відчуження.

67. Добросовісність дій набувача має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Добросовісність та недобросовісність підлягає доведенню власником майна та його набувачем.

68. Вочевидь, що встановлення обставин, які передували вчиненню правочину зі спірним майном, зокрема наявність судових спорів щодо спірного майна, у т.ч. щодо недійсності аукціону з його продажу, накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, неодноразова зміна власників майна із застосуванням різних способів переходу права власності впродовж нетривалого періоду часу, ліквідація ланцюга попередніх власників майна безумовно впливає на оцінку судом добросовісності набувача майна в контексті розгляду віндикаційного позову.

Щодо встановлення відсутності волі власника на передачу права володіння іншій особі

69. Поряд з цим, для конструкції норми частини першої статті 388 ЦК України ключовою є ознака відсутності волі власника на відчуження майна. Відповідно, наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

70. Правове значення наявності/відсутності волі власника для застосування статті 388 ЦК України полягає в тому, що коли власник за власною волею позбувся володіння своїм майном (передав майно за договорами в оренду, найм, безоплатне користування, зберігання тощо, іншим особам, які неправомірно згодом здійснили відчуження такого майна) на власникові лежить ризик необачливого вибору контрагента, якому він довірив майно.

71. Суди попередніх інстанцій у цій справі, вирішуючи питання наявності (відсутності) волі власника майна його відчуження зазначили, що оскільки результати аукціону, оформлені протоколом 10.08.2015, визнано недійсними, а укладений на їх підставі договір купівлі-продажу майнового комплексу є нікчемним, в силу передбачених статтею 216 ЦК України правових наслідків недійсності правочину дійшли висновку про те, що спірне майно вибуло із володіння власника боржника поза його волею.

72. У судовій практиці Верховного Суду наявний підхід за якого, розглядаючи спори за позовами про витребування майна у добросовісного набувача, суди приходять кардинально протилежного висновку щодо наявності факту відсутності волі власника при недійсності правочину стосовно відчуження спірного майна, а саме:

- у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 № 453/121/19 зазначено, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено у частині першій статті 388 ЦК України. Недійсність правочину, на виконання якого передано майно, сама по собі не свідчить про його вибуття із володіння особи, яка передала це майно, не з її волі. При цьому суд має встановити, чи була воля власника на передачу права володіння іншій особі. Таким чином, відмова у задоволенні позовних вимог прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 29 грудня 2008 року, за наявності висновку про вибуття спірного приміщення поза волею його власника Міністерства оборони України, не свідчить про відсутність підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, для витребування вказаного майна на користь позивача;

73. Водночас, Верховний Суд вважає необхідним відступити від висновків, викладених у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 № 453/121/19, з тих мотивів, що недійсність аукціону з продажу майна, не є вираженням волі власника майна (банкрута), на вибуття такого майна з його володіння, що дає підстави повернення майна володільцю, шляхом його витребування у відповідачів як добросовісних набувачів, в порядку частини першої статті 388 ЦК України (близькі за змістом висновки містяться у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, від 18.02.2021 у справі № Б-39/187-08).

Щодо початку перебігу строку позовної давності

74. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, в тому числі з огляду на помилковість висновків про поважність, в даному випадку, причин пропуску позивачем строку звернення до суду та наявність підстав для задоволення позову, колегія суддів апеляційної інстанції з урахуванням тієї обставини, що перебіг позовної давності (початком якої суд апеляційної інстанції вважає дату наступну за днем проведення аукціону з продажу майна 10.08.2015 - 11.08.2015) за позовними вимогами, які є предметом розгляду по даній справі не зупинявся і не переривався до його закінчення - 13.08.2018 дійшла висновку про відсутність обставин, які свідчать про наявність у позивача поважних причин для пропуску строку звернення до суду з позовом у даній справі.

75. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

76. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

77. Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна.

78. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

79. Відповідно до частини п`ятої статті 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

80. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

81. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

82. Проаналізувавши предмет та зміст заявлених позовних вимог, висновки судів зроблених за результатом розгляду цих вимог, доводи скаржників та аргументи сторін щодо скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність у цій справі проблематики, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування статті 261 ЦК України, а саме визначення початкового моменту перебігу строку позовної давності, зокрема чи має перебіг строку позовної давності розпочинатись: а) з дати державної реєстрації права власності на майно, б) з дати проведення аукціону з продажу майна, в) з дати підписання акта приймання-передачі майна.

83. Аналіз судової практики свідчить про наявність різних підходів щодо визначення початку перебігу позовної давності в контексті наведених обставин, а саме:

І) у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 № 910/10580/20 колегія суддів погодилась з висновками місцевого господарського суду про те, що саме з 31.08.2017 (дата підписання акта приймання-передачі) відповідач-2 набув право власності на переобладнаний магістральний тепловоз моделі М62 N 1271-1, 1986 року випуску, після капітального ремонту в обсязі КР-2, на підставі п. 3.4 договору купівлі-продажу № 5/2017 від 23.05.2017, а тому позивач не міг раніше цієї дати знати про порушення своїх прав (з урахуванням п. 3.4. договору купівлі-продажу № 5/2017 від 23.05.2017, відповідно до умов якого право власності на тепловоз переходить від продавця до покупця з дати підписання акту прийому-передачі). Отже, звертаючись до суду 21.07.2020 з позовом у даній справі, позивач не пропустив позовну давність;

ІІ) - у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2021 № 916/1689/17 зазначено, що питання поважності причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доказування, що строк було пропущено з поважних причин, проте, у даному випадку позивачем не доведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, що вказували б на поважність причин пропуску позовної давності, які б не залежали від волевиявлення позивача. В свою чергу, позивач, в інтересах якого подано позов, не навів обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду після того, як право власності 24.02.2014 було зареєстроване за відповідачем. Позивач, будучи достеменно обізнаним про порушення його прав, не звернувся до суду за встановленою підсудністю з позовом про захист своїх порушених прав. За вказаних обставин суди дійшли висновку, що позивачем не обґрунтована неможливість самостійно звернутися до суду за захистом порушеного права, про що йому мало стати відомо з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до якого ще 24.02.2014 було внесено інформацію про реєстрацію за відповідачем права власності на спірний об`єкт нерухомості. При цьому в цьому випадку не вбачається поважності причин пропуску позовної давності для звернення з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України;

- у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.03.2021 № 205/3243/17 зазначено, що посилання касаційної скарги на пропуск прокурором строку позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Про наявність свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_3 від 11 травня 1996 року на ім`я ОСОБА_1 міській раді стало відомо лише після державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на вказану квартиру 16.06.2015, а позов пред`явлено до суду 25.05.2017, тому відсутні підстави для застосування позовної давності;

- у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 463/4418/17 зазначено, що частина перша статті 261 ЦК України визначає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Судом апеляційної інстанцій встановлено і не спростовано матеріалами справи, що спірне нежитлове приміщення вибуло з комунальної власності Львівської міської ради настав у вересні 2016 року, коли право власності на це приміщення було зареєстровано за ОСОБА_8. Позов у цій справі Львівська міська рада подала до Сихівського районного суду м. Львова у вересні 2018 року. Доводи касаційних скарг про те, що початок перебігу строку позовної давності у цій справі потрібно обчислювати з 2009 року, коли міській раді стало відомо про відчуження спірного майна не заслуговують на увагу, оскільки факт незаконного вибуття з комунальної власності у вересні 2016 року після реєстрації у державному реєстрі права власності вказаного нерухомого майна за ОСОБА_8 .

- у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.04.2020 № 372/3917/15 зазначено, що при вирішенні цього спору апеляційний суд виходив з тих обставин, що землекористувач спірної земельної ділянки - ДП "Київське лісове господарство" дізналося про порушення свого права, тобто про накладення спірних земельних ділянок на землі, які передані в його користування, лише у серпні 2015 року (після проведення відповідної звірки) (т.1 а.с. 22, 23), що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності. При цьому прокурор звернувся до суду із зазначеним позовом у вересні 2015 року. У зазначеній справі немає висновків чи встановлених обставин з посиланням на відповідні докази, які свідчили б про поінформованість ДП "Київське лісове господарство" чи Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства про видання оскаржуваних розпоряджень чи державних актів на спірні земельні ділянки фізичним особам з того моменту, який місцевий суд визначив початком перебігу строку позовної давності, а саме 20.12.2008, тобто дати реєстрації державних актів на право власності на спірні землі на ім`я ОСОБА_1;

ІІІ) - у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2022 № 5009/4987/12 (908/25/21) судова колегія, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, погодилась із висновками судів про те, що початок перебігу строку позовної давності, у цьому випадку, належить обчислювати саме з 18.04.2014, тобто від дня вибуття спірного майна з володіння власника - ФОП Звігінцевої Т. Г. за результатами проведеного аукціону. У зв`язку з таким, Суд відхилив доводи касаційних скарг про необхідність обчислення початку перебігу строку позовної давності в даній справі з дати набрання чинності постановою Донецького апеляційного господарського суду 13.06.2017, якою визнано недійсними результати аукціону з продажу спірного майна, протокол проведення відкритих торгів (аукціону) та акт про передання права власності на куплене спірне нерухоме майно від 22.04.2014.

84. Наявність різних підходів в судах касаційних інстанцій до визначення початку перебігу позовної давності у подібних правовідносинах:

1) дата підписання акта приймання-передачі майна;

2) дата реєстрації права у відповідному Реєстрі;

3) дата проведення аукціону, -

свідчить про наявність виключної правової проблеми, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, в тому числі, з огляду на те, що висновки Касаційного господарського суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у наведених вище постановах у подібних правовідносинах зводяться до протилежних висновків, що переконливо свідчить про наявність якісного критерію.

85. Колегія суддів вважає, що передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики з урахуванням справ, які перебувають на розгляді не тільки у суді касаційної інстанції, але й у судах апеляційної та першої інстанцій, а також можуть виникнути у майбутньому.

86. При цьому кількісний критерій обумовлюється низкою справ з подібними правовідносинами, що наразі перебувають на розгляді в судах усіх інстанцій, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень.

87. Так, за даними з Єдиного державного реєстру судових рішень за алгоритмом пошуку: пошук за контекстом - "Стаття 261. Початок перебігу позовної давності" AND "Стаття 388. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача" AND "ЦК України"; форма судового рішення - постанова, рішення в реєстрі значиться 4 707 судових рішень

88. З урахуванням наведеного цілком очевидним є те, що вирішення зазначеної правової проблеми необхідне для забезпечення сталої судової практики, розумної передбачуваності судових рішень, оскільки існують обґрунтовані припущення, що аналогічні проблеми щодо тлумачення правових норм неминуче виникатимуть у майбутньому у значній кількості судових спорів.

89. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення ЄСПЛ у справі "BRUMARESCU v. ROMANIA" від 28.10.1999).

90. Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення ЄСПЛ "LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA" від 29.11.2016). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення ЄСПЛ "S.W. v. THE UNITED KINGDOM" від 22.11.1995).

91. У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення ЄСПЛ у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).

92. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Аксіс та інші проти Туреччини" (Aksis and Other v. Turkey) зазначено, що очевидні суперечності у прецедентній практиці вищого суду та невиконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики стали причиною порушення прав громадян на справедливий судовий розгляд.

93. За приписами частин третьої, четвертої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду або в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

94. З огляду на викладене, враховуючи висновок, що справа № Б8/065-12 (911/229/22) містить виключну правову проблему, вирішення якої повинно бути здійснене Великою Палатою Верховного Суду з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо визначення початку перебігу позовної давності у спорах про віндикацію майна, а також у зв`язку з відступом від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду, зокрема у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 453/121/19, від 22.02.2023 у справі № 760/3709/18, від 24.05.2023 у справі № 202/3068/20 Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду вважає за необхідне передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 286, 300, 301, 302, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Справу № Б8/065-12 (911/229/22) разом із касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Українська Спілка" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О. І., Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк" та ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

В. Г. Пєсков