Ухвала

від 17.08.2023 по справі 344/13735/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/13735/23

Провадження № 2-з/344/11/23

У Х В А Л А

17 серпня 2023 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Калинюка Романа Степановича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-ІФ» про визнання майнових прав на житлове приміщення, яке буде створено в майбутньому,-

В С Т А Н О В И В:

До Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-ІФ» про визнання майнових прав на житлове приміщення, яке буде створено в майбутньому.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Домбровській Г.В.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

16.08.2023 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Калинюка Романа Степановича про забезпечення позову, яка протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду передана головуючому судді Домбровській Г.В.

Згідно розпорядження керівника апарату Оліяра В.І. заява про забезпечення позову передана для призначення повторного автоматизованого розподілу, у зв`язку з перебуванням судді Домбровської Г.В. у відпустці з 14.08.2023 по 01.09.2023, згідно Наказу № 615 від 27.07.2023.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву розподілено судді Антоняку Т.М.

У заяві про забезпечення позову заявник просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти дії щодо відчуження майнових прав на житлове приміщення, яке буде створено в майбутньому, площею 160 кв.м. на десятому поверсі багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 та гаражі, які будуть створені в майбутньому, площею 27,3 кв.м. та 23,72 кв.м. в цокольному поверсі в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову заявник покликається на наявність обґрунтованих підстав стверджувати, що листом-повідомленням від 09 березня 2023 року ТОВ «ІМПЕРІЯ-ІФ» повідомило про розірвання договорів купівлі-продажу нерухомого майна, які будуть створено у майбутньому № КП 1 від 03 листопада 2020 року, № КГ-5 від 03 листопада 2020 року, № КГ-3 від 03 листопада 2020 року. У відповідача є можливість відчужити майно без відома позивача, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання в подальшому рішення суду.

Вивчивши заяву та матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення з наступних підстав.

Вивчивши заяву та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Представник позивача, в порядку забезпечення позову, просить заборонити вчиняти дії щодо відчуження майнових прав на житлове приміщення, яке буде створено в майбутньому, площею 160 кв.м. на десятому поверсі багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 та гаражі, які будуть створені в майбутньому, площею 27,3 кв.м. та 23,72 кв.м. в цокольному поверсі в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 .

У постанові від 13.03.2019 року справі № 755/1357/18 Верховного Суду зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер, а зупинення продажу арештованого нерухомого майна порушує права стягувача у виконавчому провадженні.

У постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

В матеріалах справи наявні листи-повідомленням від 09 березня 2023 року ТОВ «ІМПЕРІЯ-ІФ» (а.с. 19-20, 26-27, 33-34), у яких відповідачем повідомлено позивача про розірвання договорів купівлі-продажу нерухомого майна, які будуть створено у майбутньому № КП 1 від 03 листопада 2020 року, № КГ-5 від 03 листопада 2020 року, № КГ-3 від 03 листопада 2020 року.

Відтак, доводи заяви про можливість відповідача відчужити майно без відома позивача, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання в подальшому рішення суду, є обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову, у порядку пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України, містить належне обґрунтування.

Між сторонами наявний спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, обраний позивачами вид забезпечення позову співмірний із заявленими позовними вимогами, а тому суд приходить до переконання, що заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Калинюка Романа Степановича про забезпечення позову у даній справі підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-150, 153, 157 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Калинюка Романа Степановича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-ІФ» про визнання майнових прав на житлове приміщення, яке буде створено в майбутньому - задовольнити.

Заборонити вчиняти дії щодо відчуження майнових прав на житлове приміщення, яке буде створено в майбутньому, площею 160 кв.м. на десятому поверсі багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 та гаражі, які будуть створені в майбутньому, площею 27,3 кв.м. та 23,72 кв.м. в цокольному поверсі в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Строк пред`явлення ухвали до виконання до 16.08.2026.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвалу може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Антоняк Т.М.