Ухвала

від 18.08.2023 по справі 320/28458/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

18 серпня 2023 року № 320/28458/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., ознайомившись з заявою і доданими до неї матеріалами товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН-Україна» про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН-Україна» до відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАН-Україна» з позовом до відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, в якому просить:

- скасувати постанови відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарських штрафів №012714 та №012715 від 18.07.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Також, разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення, а саме:

- зупинити дії постанов від 18.07.2023 про застосування адміністративно-господарських штрафів в розмірі 34 000,00 грн, до набрання законної сили судовим рішенням;

- заборонити Відділу пред`являти для примусового виконання до Державної виконавчої служби постанови від 18.07.2023 до прийняття рішення у справі та набрання ним законної сили.

В обґрунтування поданої до суду заяви про забезпечення позову позивач посилається на приписи Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), зокрема на те, що відповідно до норм ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Зокрема, позивач зазначає, що з огляду на те, що за час розгляду судом справи про оскарження постанов про застосування адміністративно-господарських санкцій, в даному часовому проміжку Державною службою України з безпеки на транспорті постанови можуть бути передані до Державної виконавчої служби України з метою їх примусового виконання, що, ймовірно, стане підставою для відкриття виконавчого провадження та в свою чергу потягне за собою передчасне та безпідставне списання грошових коштів з банківських рахунків заявника в рахунок оплати адміністративно-господарського штрафу, що істотно утруднить виконання судового рішення у разі його ухвалення судом на користь заявника.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.6 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст.150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Також, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Частиною 1 ст.151 КАС України визначено види забезпечення позову.

У відповідності до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до п.3 ч.1 ст.152 КАС України чітко встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

При цьому, з урахуванням викладених вище приписів вимог чинного законодавства України щодо подання заяви про забезпечення позову, судом було встановлено, що з аналізу заяви про забезпечення позову поданої позивачем до суду вбачається, що останній не надає належних та допустимих обґрунтувань та підстав та необхідності забезпечення позову судом шляхом зупинення дії постанови Державної служби України з безпеки на транспорті та заборони пред`являти таку постанову до примусового виконання.

Також, на переконання суду, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування реальної очевидної небезпеки заподіяння шкоди її правам та інтересам до ухвалення рішення у даній справі, а викладені у заяві про забезпечення позову обставини свідчать про відсутність належного обґрунтування того, що захист прав та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З аналізу викладеного вище та викладених заявником аргументів у поданій заяві, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, оскільки позивачем лише вказано про можливі негативні наслідки, проте не обґрунтовано в чому полягатимуть такі негативні наслідки, які не можна бути усунути в разі задоволення позову, внаслідок звернення стягнення. Зокрема, на переконання суду, заявником не надано доказів на підтвердження майнового стану позивача.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до приписів чинного законодавства на сьогоднішній день, існує передбачена процедура щодо повернення зайво сплачених (стягнутих) на користь Державного бюджету України коштів.

При цьому суд зазначає, що незгода заявника з рішеннями суб`єкта владних повноважень про накладення штрафу, відсутність волевиявлення щодо сплати суми штрафу та оскарження рішення до суду не є підставою для застосування заходів забезпечення позову відповідно до ст.150 КАС України.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч.1 ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З урахуванням зазначеного, у суду відсутні правові підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, а тому, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому на даній стадії, на підставі наданих заявником доказів та наведених доводів, суд не вбачає за можливе застосувати заявлені позивачем заходи забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.150, 151, 153-155, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН-Україна» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.

Суддя Перепелиця А.М.