Рішення

від 16.08.2023 по справі 567/1484/22

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/1484/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

при секретарі - Пономаренко Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Олійника В.П. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги

встановив:

ОСОБА_1 звертався в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ТОВ "Захід Агро", ТОВ "Західна агровиробнича компанія" про скасування рішень державного реєстратора та усунення перешкод в користуванні земельними ділянками.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 10.08.2023 позов ОСОБА_1 до ТОВ "Захід Агро", ТОВ "Західна агровиробнича компанія" про скасування рішень державного реєстратора та усунення перешкод в користуванні земельними ділянками було задоволено та зобов`язано ТОВ "Західна агровиробнича компанія" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5624285300:11:002:0193, площею 1,49 га із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області) з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки; скасовано рішення державного реєстратора КП "Архітектор" Дубенської міської ради Рівненської області Днесь Л.П., з індексним номером: 42968014 від 12.09.2018, номер запису про інше речове право №14545734; зобов`язано ТОВ "Західна агровиробнича компанія" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5624285300:11:002:0394, площею 0,21 га із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області) з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки; скасовано рішення державного реєстратора КП "Реєстраційний офіс" Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Лазарчука Ю.А., з індексним номером: 39062612 від 30.12.2017, номер запису про інше речове право №17303742; зобов`язано ТОВ "Західна агровиробнича компанія" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 5624285300:11:003:0622, площею 0,2 га із цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Мощаницької сільської ради Острозького району Рівненської області) з одночасним припиненням права оренди земельної ділянки; скасовано рішення державного реєстратора КП "Реєстраційний офіс" Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області Лазарчука Ю.А., з індексним номером: 39064311 від 30.12.2017, номер запису про інше речове право №17320685.

Також стягнуто з відповідачів на користь позивача витрати на сплату судового збору та на проведення судової почеркознавчої експертизи.

Під час розгляду зазначеної справи представник позивача - адвокат Олійник В.П. вказав, що докази на підтвердження витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, будуть надані до суду в строк, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

15.08.2023 представник позивача подав суду заяву про ухвалення додаткового рішення по даній справі про стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 9492 грн., а також надав докази на підтвердження вказаних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

На підставі ч. 4 ст. 279 ЦПК України суд не вбачає підстав для виклику в судове засідання учасників справи.

Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, дійшов до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у справі з наступних підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України встановлено, що однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заявник дотримався порядку подання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу та здійснив це у визначені строки.

Відповідно до наданих доказів вбачається, що 22.08.2022 між ОСОБА_1 та адвокатом Плаксою В.А. було укладено договір №22-08/22 про надання правничої допомоги. Згідно з п.5.1.1 договору, вартість послуг адвоката по зазначеній справі становить 5000 грн. (в тому числі з розрахунку за 3 судові засідання, а вартість участі в кожному наступному судовому засідання 1500 грн), а відповідно до п.5.2.1 договору, між сторонами договору було досягнуто домовленість про оплату додаткової винагороди за позитивний результат у справі (гонорар успіху) в розмірі 5000 грн.

Згідно детального опису наданих послуг до договору №04-07/22-9 вбачається, що замовнику ОСОБА_1 була надана наступна правнича допомога: консультація, підготовка та направлення адвокатських запитів, підготовка позовної заяви, клопотання про витребування доказів та заяви про забезпечення позову, клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та до акту включено витрати на пальне. Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 14.03.2023, загальна вартість зазначених послуг становить 5000 грн. Окрім того адвокатом заявлено додаткові витрати пов`язані із виконанням предмету договору: підготовка на направлення адвокатських запитів до ТОВ "Захід Агро", ТОВ "Західна агровиробнича компанія", витрати на інформаційні довідки є ЄДР нерухомого майна а також канцелярські витрати на загальну суму 492 грн.

Водночас, вивчивши договір про надання правничої допомоги та матеріали справи суд доходить до висновку, що сума судових витрат, заявлених до відшкодування в цій частині, не в повній мірі відповідає умовам договору про надання професійної (правничої) допомоги та не в повній мірі підтверджена відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 02.02.2023 позивачем на адресу суду було подано заяву про відмову від правничої допомоги адвоката Плакси В.А. та одностороннє розірвання договору.

Також з матеріалів справи вбачається, що адвокатом Плаксою В.А., як представником позивача, на виконання умов укладеного договору було подано позовну заяву з додатками, участі в судових засіданнях він не приймав.

Водночас п.5.1. договору про надання правничої допомоги передбачено, що вартість юридичних послуг становить 5000 грн, та складається з наступного: складання та подання до суду позовної заяви, складання процесуальних документів процесуального та непроцесуального характеру, представництво інтересів позивача в суді першої інстанції (не більше трьох засідань), отримання виконавчих листів та подання їх до виконання, вчинення всіх інших дій, спрямованих на досягнення позитивного результату.

Виходячи із змісту вказаного вище договору, розмір гонорару визначається в залежності від обсягу та складності правничої допомоги, тривалості часу, необхідного для її виконання та строків.

Оскільки представником позивача в межах умов вказаного договору було вчинено лише підготовку та подання позовної заяви з додатками та клопотаннями до відмови від його представництва позивачем та не доведено надання всіх передбачених умовами договору послуг (участі в судових засіданнях, отримання виконавчих листів, ін дій) та понесення в зв`язку з їх наданням витрат позивачем, то суд приходить до висновку що до відшкодування підлягають витрати лише в частині підготовки та подання позовної заяви з додатками та клопотаннями.

Окрім того суд вважає, що заявлені до відшкодування додаткові витрати представником позивача на пальне, канцелярські приладдя, підготовку запитів, та отримання інформаційних довідок охоплюються підготовкою позовної заяви, що передбачено умовами договору, а відтак до окремому відшкодування не підлягають.

При цьому, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц), а аткож зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Також вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Окрім того судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих приписів та встановлених судом обставин справи і досліджених доказів, оскільки судом не встановлено, що витрати позивача у заявленому розмірі мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим, як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат у повному обсязі іншою стороною, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви і стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Також позивачем заявлено до відшкодування витрати пов`язані з наданням правничої допомоги наданої адвокатом Олійником В.П.

З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2023 між ОСОБА_1 та адвокатом Олійником В.П. укладено договір про надання правничої допомоги.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що гонорар за надання правничої допомоги згідно умов даного договору вартість послуг, які надаються адвокатом за цим договором складає 4000 грн.

Згідно акту надання послуг від 11.08.2023 адвокатом Олійником В.П. надано ОСОБА_1 правничу допомогу у повному обсязі, належної якості, претензій та зауважень щодо об`єму та якості наданої правничої допомоги замовник до адвоката не має, а розмір гонорару складає 4000 грн.

Відповідно до рахунку-фактури, квитанції від 14.08.2023 вбачається, що ОСОБА_1 сплатив в якості гонорару за надання правничої допомоги АБ Олійник та партнери 4000 грн.

Надані заявником документи підтверджують, що ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом справи поніс витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов було задоволено, то відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідачів підлягають витрати, пов`язані з розглядом справи і понесені позивачем, зокрема на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 7000 грн.

Керуючись ст.137, 141, 270 ЦПК України

в и р і ш и в:

ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Захід Агро", ТОВ "Західна агровиробнича компанія" про скасування рішень державного реєстратора та усунення перешкод в користуванні земельними ділянками в частині стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 3500 грн. з кожного.

Додаткове рішення може бути оскаржене може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повний текст додаткового рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.