Постанова

від 18.08.2023 по справі 490/1736/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 490/1736/22

Перша інстанція: суддя Шолох Л.М.,

повний текст судового рішення

складено 02.06.2023, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Косцової І.П.,

суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної митної служби України на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 червня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Енергетичної митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил та накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Енергетичної митниці Державної митної служби України від 22.02.2022 року №0098/90300/21 у справі про порушення митних правил, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.4 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн., а також закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на нього накладено штраф, як на директора ТОВ «Драйв-Лайн», за перевищення граничних втрат дизельного палива під час його транспортування трубопроводом з судна «Glard-1» до резервуарів Товариства.

Однак, на його переконання, відповідач не може посилатись виключно на нормативи граничних втрат, визначених Постановою КМУ від 08.08.2020 року №686, оскільки ним не враховано відносну похибку вимірювання маси вантажу, як це передбачено чинною Інструкцією «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України».

Позивач вважає, що при перевантаженні нафтопродуктів з судна «Glard-1» до берегових резервуарів ТОВ «Драйв-Лайн» у загальній кількості 4 385 619 кг гранично допустима норма втрат вантажу має становити 2707 кг., на відміну від встановлених відповідачем на підставі постанови КМУ 877 кг. Крім того відповідачем не врахована похибка вимірювання, яка становить 21 928 кг.

За таких обставин ним не було допущено перевищень норм втрат імпортованого дизельного палива, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 червня 2023 року позов задоволено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені втрати дизельного палива під час його перевантаження до берегових резервуарів ТОВ «Драйв-Лайн» знаходяться у межах встановленої похибки вимірювання, тому у діях позивача відсутній склад порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 470 Митного кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, Енергетична митниця Державної митної служби України просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування наведених доводів апелянт зазначив про допущену позивачем втрату дизельного палива у кількості 11 568 кг під час його перевантаження до резервуарів ТОВ «Драйв-Лайн», при граничній нормі втрати 877 кг.

Також апелянт зазначає, що Інструкція «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» не регулює питання визначення фактичної кількості товарів для поміщення їх у митний режим, тому не може бути застосована при обрахунку маси втраченого товару.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Справу призначено до розгляду у відкрите судове засідання на 16 серпня 2023 року про що повідомлено сторін.

16.08.2023 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, представник Енергетичної митниці Державної митної служби України до суду не з`явився, причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення не подав, з огляду на що колегія суддів розглянула справу у порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 29.09.2021 року судно «Glard-1» (ІМО 9679373) у порту «Туркменбаші», Республіка Туркменістан, повинно було завантажити на борт у відповідності до коносаментів №271 UT3/1, 271/UT3/2, 271/UT3/3 від 29.09.2021 року та вантажних відомостей 4 391.360 МТ (4 391 360 кг) дизельного палива ULSD 10 PPM для компанії «Skywalk Trading (Естонська Республіка) з подальшим транспортуванням до порту м. Миколаїв (а.с.8-13).

29.09.2022 року після завантаження на борт судна «Glard-1» (ІМО 9679373) та проведення вимірів капітаном судна було складено лист-протест, в якому було зазначено про недовантаження судна товаром у кількості 10.020 МТ (10 020 кг., що склало 0,229 % від загальної ваги вантажу) (а.с.14).

23.10.2021 року перед вивантаженням товару з судна «Glard-1» (ІМО 9679373), представниками іноземного підприємства «СЖС Україна» були проведені заміри нафтопродуктів в судових танках та складено акт (Ullage Report/Statement of Facts) №2003763, відповідно до якого загальна кількість товару становила 4385.619 МТ (4 385 619 кг) (а.с.17, 18).

Після розвантаження судна «Glard-1» ТОВ «Драйв-Лайн» було складено Акт-сповіщення №13-1 від 25.10.2021 року, в якому відображено нестачу у розмірі: 17.209 ТМ (17 209 кг.) (а.с.25-26).

Після закінчення вивантаження товару з судна «Glard-1» 25.10.2021 року представниками іноземного підприємства «СЖС Україна» були проведені заміри танків та встановлено, що вони були порожні, що підтверджується відповідним актом (ROB Report) №2004754 (а.с.19).

17.12.2021 року до Енергетичної митниці Державної митної служби викликано директора ТОВ «Драйв-Лайн» ОСОБА_1 для надання пояснень з приводу обставин, які призвели до виникнення нестачі товару, а 20.12.2021 року складено протокол про порушення митних правил №0098/90300/21 (29, 31-32).

22.02.2022 року відповідачем винесена постанова у справі про порушення митних правил №0098/90300/21, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 470 Митного кодексу України та нього накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн. (а.с.36-39).

Законність вказаної постанови є предметом спору у даній справі.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Положеннями статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Згідно ч.4 ст.470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, крім транспортних засобів особистого користування, більше ніж на двадцять діб, а так само втрата цих товарів чи видача їх без дозволу митного органу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для її прийняття було встановлення факту нестачі дизельного палива масою 11 568 кг після його розвантаження з судна «Glard-1» (ІМО 9679373) у берегові резервуари ТОВ «Драйв-Лайн».

Такого висновку митний орган дійшов з огляду на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 року № 686, якою затверджено норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування.

Так, відповідно до п.2 розділу І Постанови КМУ №686 термін «втрати нафтопродуктів» означає зменшення кількості (за умови збереження якості в межах встановлених вимог) із причин, пов`язаних з їх фізико-хімічними властивостями, втратою внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) або з іншої причини, пов`язаної з природним результатом (до втрат нафтопродуктів не відносяться втрати нафтопродуктів, обумовлені порушенням вимог технічних регламентів, правил технічної експлуатації, зберігання).

Пунктами 4,5 розділу І вказано, що норми втрат встановлені для однієї кліматичної зони для всієї території України та двох періодів року, а саме: осінньо-зимовий період - з 1 жовтня по 31 березня; весняно-літній період - з 1 квітня по 30 вересня.

Норми втрат нафтопродуктів визначаються для таких операцій: 1) приймання; 2) відпуск; 3) перевантаження; 4) зберігання; 5) транспортування: - автомобільним транспортом; - залізничними транспортом; - суднами морського і річкового транспорту; - трубопровідним транспортом.

Відповідно до Розділу ІІ вказаної постанови КМУ №686 при прийманні, відпуску, перевантаженню дизельного палива у осінньо-зимовий допустимі втрати становлять 0,02%.

Ретельний аналіз положень зазначеної постанови дає судовій колегії підстави для висновку, що положення цього нормативно-правового акту визначають граничні норми втрат нафтопродуктів із причин, пов`язаних з їх фізико-хімічними властивостями, втратою внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) або з іншої причини, пов`язаної з природним результатом.

З матеріалів справи, зокрема, протоколу, відзиву на позов та апеляційної скарги вбачається, що сторонами не оскаржується обґрунтованість застосування норм втрат вантажу в зв`язку з природними втратами нафтопродуктів, тобто внаслідок фізико-хімічних властивостей нафтопродуктів, у розмірі 0,02%, що в даному випадку складає 877 кг.

Сторонами не заперечується можливість застовування відповідних втрат, однак спірним питанням у даній справі є можливість віднесення залишкових 10 591 кг (11 568 887) до допустимої похибки, яка виникла внаслідок застосування різних методів та приладів для вимірювання.

В контексті зазначеного колегія суддів звертає увагу на наказ Міністерства палива та енергетики України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. №281/171/578/155, яким затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, (далі - Інструкція).

Зокрема, порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження водним транспортом визначений Розділом 5.3 Інструкції.

Згідно вказаного розділу маса нафти і нафтопродуктів під час зливання з нафтоналивних суден визначається вантажоодержувачем згідно з вимірюваннями за береговими СВКН за наявності чинних градуювальних таблиць резервуарів, свідоцтв про повірку або атестацію ЗВТ, що використовуються для обліку.

Основною схемою обліку рекомендується застосовувати вузол обліку нафти або нафтопродуктів. У разі, якщо довжина берегових трубопроводів не перевищує двох кілометрів, резервним засобом вимірювання рекомендовано використовувати берегові резервуари.

Як резервний засіб вимірювання можуть використовуватись танки нафтоналивних суден за наявності чинних градуювальних таблиць і відомого значення суднового експериментального фактора (Vessel experience factor - VEF), який враховує відхилення повної місткості танкера від його розрахункового градуйованого значення за рахунок різних факторів (неточність градуювальних таблиць, наявність не видалених залишків, деформація танків тощо).

В окремих випадках за погодженням з територіальними органами Держспоживстандарту України допускається визначення кількості нафти і нафтопродуктів за вимірюванням у берегових резервуарах при довжині трубопроводу понад два кілометри.

Незалежно від довжини трубопроводу кількість нафти і нафтопродуктів, одержаних із суден, можна також визначати за допомогою об`ємних та масових лічильників.

Перед завантаженням (вивантаженням) танкера нафтою або нафтопродуктами необхідно визначити об`єм трубопроводу від берегового резервуара до суднового фланця. До і після завантаження/вивантаження танкера визначається маса нафти і нафтопродукту у трубопроводі. У разі зміни маси у трубопроводі різниця враховується під час складання коносамента (акту приймання-здавання).

При цьому похибка визначення кількості нафти або нафтопродуктів засобами вимірювальної техніки має відповідати ГОСТ 26976. Похибка балансу при завантаженні/вивантаженні судна нафтою і нафтопродуктами не має перевищувати суми похибок основної і резервної схеми, що безпосередньо забезпечують облік.

Крім того, Розділом 4.2 Інструкції визначено методи та засоби визначення маси та об`єму нафти і нафтопродуктів.

Так, відповідно до п.4.2.2 (об`ємно - масовий статичний метод вимірювань) об`ємно-масовим статичним методом визначається маса нафти і нафтопродукту за їх об`ємом, густиною та температурою. Об`єм нафти і нафтопродуктів визначається за допомогою градуйованих резервуарів та засобів вимірювань рівня нафти і нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, танках суден або за повною місткістю мір (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах).

Згідно до п.4.2.2.2 Інструкції границі відносної похибки методу не мають перевищувати +- 0,5% - під час вимірювання маси нетто нафти, нафтопродуктів від 100 т і більше; +- 0,8% - під час вимірювання маси нетто нафти, нафтопродуктів до 100 т і відпрацьованих нафтопродуктів.

Значення відносної похибки методу в конкретних випадках його застосування мають визначатись відповідно до ГОСТ 26976. Похибка методу не поширюється на визначення об`єму нафти і нафтопродукту в мірах повної місткості (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах).

Враховуючи, що по даній справі маса нетто нафтопродуктів складала більше 100 т, а транспортування вказаного товару здійснювалось судном «Glard-1» (ІМО 9679373), тобто без застосування мір повної місткості, колегія суддів приходить до висновку про застосування в даних спірних правовідносинах також відносної похибки у розмірі 0,5%, як це передбачено при об`ємно-масовому статичному методі вимірювання.

На підставі вищевикладеного судова колегія вважає, що вказані в постанові понаднормові втрати масою 877 кг, які визначені апелянтом - це гранична норма природних втрат вантажу у відповідності до Постанови КМУ від 08.08.2020 року №686, а залишкові 10 591 кг (0,241% від загальної ваги вантажу) - це нестача в межах допустимої похибки вимірювання, передбаченої Інструкцією (0,5%).

Таким чином колегія суддів, з урахуванням застосування показників відповідних похибок, зазначає про відсутність факту недоставлення товару до митного органу або втрати відповідного товару, що у свою чергу виключає підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених ст.470 МК України.

У той же час, посилання Енергетичної митниці на лист Департаменту організації митного контролю та оформлення №17-02-02/68 від 12.01.2022 року, в якому роз`яснюється, що Інструкція не регулює питання визначення фактичної кількості товарів для поміщення їх у митний режим, а норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування затвердженні виключно постановою КМУ №686 від 05.08.2020 року, колегія суддів не приймає та зазначає, що вказаний лист не є нормативно правовим актом, який регулює спірні правовідносини, на відміну від Інструкції, яка є чинною, будь-яких обмежень або заборони її використання та застосування діючим законодавством України не встановлено.

Крім того, постанова КМУ №686 від 05.08.2020 року регулює лише норми втрат вантажу в зв`язку з природними втратами нафтопродуктів, тобто внаслідок фізико-хімічних властивостей нафтопродуктів, в той час як положення Інструкції регулюють норми втрат вантажу з огляду на похибку вимірювання для конкретних методів вимірювання маси вантажу.

Також колегія суддів, дослідивши обставини процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, встановила наявні порушення, які є суттєвими та впливають на законність оскаржуваної постанови.

Так, відповідно до ст.487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Частинами 1, 2 ст. 531 Митного кодексу України унормовано, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягається до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ст.526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний митний орган.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Тобто, законодавчо визначеною передумовою розгляду справи про порушення митних правил є належне сповіщення особи про дату, час та місце розгляду справи.

Матеріали справи містять лист начальника Енергетичної митниці від 15 лютого 2022 року про перенесення розгляду вказаної справи з 15 лютого 2022 року на 22 лютого 2022 року.

Водночас, справа не містить жодних відомостей щодо отримання позивачем вказаного сповіщення або не отримання його з незалежних від митниці причин, в зв`язку з чим суд зазначає про відсутність факту належного сповіщення позивача про розгляд справи щодо нього.

Враховуючи ту обставину, що у ході розгляду справи судом першої інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 73-78, 90 Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам, що спростовують позицію митного органу про порушення позивачем вимог ст.470 МК України, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова Енергетичної митниці Державної митної служби України від 22.02.2022 року №0098/90300/21 є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної митної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 червня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач І.П. КосцоваСудді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко