Постанова

від 16.08.2023 по справі 300/4276/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/4276/22 пров. № А/857/6686/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Шинкар Т.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року (головуючий суддя Григорук О.Б., м. Івано-Франківськ) у справі № 300/4276/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Трейд Інвест" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.10.2022 року №0042160410,

в с т а н о в и в :

ТОВ "Енерго Трейд Інвест" звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2022 №0042160410.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно абз. 6 п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України у разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25.07.2022 з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, та пені. Оскільки Товариство подало уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість 25.07.2022, відтак податковий орган незаконно нарахував штрафні санкції згідно п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на підставі п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, з урахуванням вимог Закону України від 13.12.2022 №2836-ІХ, спірне податкове повідомлення-рішення самостійно скасоване контролюючим органом, про що належним чином повідомлено платника податків листом від 15.02.2023, а тому вважає, що відсутній предмет спору.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ "Енерго Трейд Інвест" у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2022 року, за результатами якої складено акт перевірки №3398/09-19-04-10-06 від 20.09.2022.

Актом перевірки встановлено, що платником при збільшенні позитивного значення різниці між сумою зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 194678,00 грн., самостійно не нараховано суму штрафу в розмірі 3 відсотків від такої суми, яка становить 5840,00 грн.

11.10.2022 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0042160410, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, пункту 120.2. статті 120 Податкового кодексу України на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 9733,90 грн. за платежем податок на додану вартість.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем 25 липня 2022 року подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань із податку на додану вартість за квітень 2022 року у зв`язку із самостійно виявленими помилками у податковій звітності, то відповідно до вимог абзацу 6 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України позивач звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі ПК України), зокрема, він визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов`язання (недоплати) та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно абз.б п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ у разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Відповідно до ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 27.09.2022 року у справі 918/1195/21зазначив, що прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ЕНЕРГО ТРЕЙДІНГ ІНВЕСТ» 25.07.2022 подало Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2022 року.

Дана обставина не заперечується відповідачем.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що подання позивачем 25 липня 2022 року до податкового органу уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань із податку на додану вартість за квітень 2022 року у зв`язку із самостійно виявленими помилками у податковій звітності відповідає вимогам абзацу 6 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, а тому позивач відповідно до вказаної норми звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Податковий орган в своїй апеляційній скарзі зазначає про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення самостійно скасоване контролюючим органом, про що належним чином повідомлено платника податків листом від 15.02.2023, а тому вважає, що на даний час відсутній предмет спору.

Пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Колегія суддів зазначає, що аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що для закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України необхідним є встановлення факту виправлення суб`єктом владних повноважень порушень, які оскаржуються позивачем в судовому порядку. При цьому, відповідне усунення порушень має бути здійснено суб`єктом владних повноважень самостійно та в обсязі, який дає підстави для висновку про повне відновлення порушених прав позивача, з яким останній погоджується.

Метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

Як вбачається з листа від 15.02.2023 №1799/6/09-19-04-10-06, доданого скаржником до апеляційної скарги, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області повідомило позивача про скасування акту камеральної перевірки від 20.09.2022 №3398/09-19-04-10-06 та податкового повідомлення-рішення №0042160410 від 11.10.2022. Однак, самого рішення про скасування податкового повідомлення-рішення №0042160410 від 11.10.2022 позивачу і апеляційному суду надіслано не було, відтак вважати, що усунення порушення суб`єктом владних повноважень здійснено в обсязі, який дає підстави для висновку про повне відновлення порушених прав позивача немає підстав, так як і немає підстав для закриття провадження у даній справі.

При обгрунтуванні цієї постанови апеляційний суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі № 300/4276/22 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар